Як­що не бра­ти до ува­ги по­дії в зо­ні АТО та стрім­ке па­дін­ня грив­ні, у су­спіль­стві ни­ні не­має, ма­буть, най­га­ря­чі­шої те­ми, ніж опа­лен­ня квар­тир і бу­дин­ків узим­ку. На­ля­ка­ні від­вер­ти­ми за­ява­ми по­лі­ти­ків про не­ста­чу га­зу в за­сі­ках бать­ків­щи­ни, по­пе­ре­джен­ня­ми про рап­то­ве від­клю­чен­ня елек­три­ки та пе­си­міс­тич­ни­ми пе­ред­ба­чен­ня­ми різ­но­го шти­бу віт­чиз­ня­них ора­ку­лів що­до пе­ре­бо­їв з опа­лен­ням або вза­га­лі йо­го від­сут­ніс­тю, прос­ті лю­ди жва­во роб­лять прог­но­зи про те, як Ук­раї­на пе­ре­жи­ве зи­му, кот­ра вже по­сту­ка­ла у две­рі...

Вони невтішні, адже наші співвітчизники вже звикли не вірити владі та про всяк випадок готуватися до найгіршого. Навіть тоді, коли їх запевняють, що все буде добре. У переліку найгіршого не останнє місце відведено проблемі з опаленням житлових будинків цієї зими. Люди побоюються, що комунальники робитимуть це про людське око, заощаджуючи газ.

У то­му, що ви­не­се­но у за­го­ло­вок цієї пуб­лі­ка­ції, йдеть­ся не вза­га­лі про два різ­них ти­пи кос­міч­них ра­кет-но­сі­їв — «Дніп­ро» та «Ан­та­рес», а про два кон­крет­них їх­ніх пус­ки, які від­бу­ли­ся на­при­кін­ці жовт­ня і у пер­шо­му тиж­ні лис­то­па­да ни­ніш­ньо­го ро­ку.

Япон­ські су­пут­ни­ки на ук­ра­їн­ській ра­ке­ті
Один із цих стартів — пуск конверсійної ракети «Дніпро», розробленої українськими фахівцями конструкторського бюро «Південне», що в Дніпропетровську, й виготовленої в тому ж місті на виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод» у кооперації з іншими українськими та російськими підприємствами.
Ця ракета-носій, чий успішний пуск, здійснений за програмою діяльності міжнародної космічної компанії «Космотрас», відбувся 6 листопада 2014-го, стартувала з бази «Ясний», що в Оренбурзькій області Росії, і вивела на навколоземну орбіту п’ять японських космічних апаратів.

Ук­раї­на вхо­дить до пер­шої де­сят­ки дер­жав із роз­ви­ну­тою ядер­ною енер­ге­ти­кою. На чо­ти­рьох АЕС екс­плу­ату­ють­ся 15 енер­го­бло­ків по­туж­ніс­тю 13 835 МВт, які за­без­пе­чу­ють ви­роб­ниц­тво май­же по­ло­ви­ни елек­тро­енер­гії кра­їни. Про­від­на роль атом­ної га­лу­зі збе­ре­жеть­ся в на­шій енер­ге­ти­ці і у май­бут­ньо­му, ствер­джу­ють екс­пер­ти. Вліт­ку 2011 ро­ку ук­ра­їн­ські атом­ни­ки бу­ли прий­ня­ті до Єв­ро­пей­сько­го ядер­но­го фо­ру­му (FORATOM), що дає мож­ли­вість спіль­но з єв­ро­пей­ськи­ми ко­ле­га­ми за­хи­ща­ти й про­су­ва­ти на­ші ін­те­ре­си на рин­ку Єв­ро­пи.

У 1996 році було створене державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Його основне завдання — збільшення виробництва електроенергії за умови постійного підвищення безпеки експлуатації енергоблоків, а також поліпшення енергозабезпечення народного господарства і населення, завершення ринкових перетворень в електроенергетиці й підвищення ефективності роботи АЕС на оптовому ринку електроенергії.

Постанова уряду, ухвалена 5 листопада, щодо внесення змін до порядку обчислення одноразової грошової допомоги сім’ям працівників правоохоронних органів, загиблих у зоні антитерористичної операції, дозволяє встановити рівність у виплатах їхнім сім’ям, повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак.
З ухваленням цього рішення значно підвищено розмір такої допомоги для сім’ї загиблого під час проведення АТО працівника міліції, він становитиме 609 тис. грн. Таким чином, розбіжності між розмірами виплат грошових допомог для сімей загиблих під час АТО військовослужбовців та міліціонерів, які були до цього часу, ліквідовані.

Жи­те­лі Дон­ба­су, які най­ближ­чим ча­сом ви­яв­лять ба­жан­ня за­ли­ши­ти те­ри­то­рію, під­кон­троль­ну ни­ні бо­йо­ви­кам та се­па­ра­тис­там, мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою дах над го­ло­вою в ін­ших об­лас­тях Ук­раї­ни.

Про це сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич під час брифінгу «Реалізація соціальних виплат та надання медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб», що відбувся також за участі заступника міністра охорони здоров’я України Альони Терещенко, в. о. голови правління Пенсійного фонду Миколи Шамбіра та заступника начальника управління Державного центру зайнятості Валентини Плачинди.
«Стосовно можливості отримання тимчасового прихистку на контрольованій владою України території, то такі дані є у кожному штабі з надзвичайних ситуацій. Наскільки мені відомо, їх понад 200 тисяч на сьогодні», — зазначив В. Іванкевич.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку надання компенсації особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням.
Про це сказала міністр соціальної політики Людмила Денісова, повідомили в прес-службі Мінсоцполітики.
З 1 жовтня 2014 р. затверджено нові соціальні норми житла і соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг і субсидій. Щоб забезпечити єдиний підхід у наданні пільг особам, які мають на них право, й було ухвалено таке рішення уряду. Зокрема, шахтарям надаватиметься компенсація в межах норм, які застосовуються для нарахування пільг, оскільки компенсація, як і пільга (на відміну від субсидії), надається без урахування доходів пільговика, зауважила Л. Денісова.

Про­тя­гом січ­ня–жовт­ня 2014 р. по­слу­га­ми Дер­жав­ної служ­би за­йня­то­сті ско­рис­та­ло­ся 1,2 млн без­ро­біт­них. Кіль­кість ва­кан­сій, за­яв­ле­них ро­бо­то­дав­ця­ми в цей пе­рі­од, ста­но­ви­ла 826,9тис., ідеть­ся в по­ві­дом­лен­ні Дер­жав­но­го цен­тру за­йня­то­сті.

У січні–жовтні 2014 р. за направленням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 439,1 тис. осіб із числа зареєстрованих безробітних. Крім того, за сприяння служби зайнятості роботу отримали 206,1 тис. осіб із числа інших категорій громадян (особи, які навчаються, бажають змінити роботу, пенсіонери тощо).
Кількість працевлаштованих безробітних із числа осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (батьки, які мають дітей віком до шести років, випускники навчальних закладів, діти-сироти, люди з інвалідністю тощо), становила 115,0 тис. осіб.

Ро­сія — го­лов­ний тор­го­вель­ний парт­нер Мол­до­ви, а її ка­пі­тал ста­но­вить знач­ну час­ти­ну за­кор­дон­них ін­вес­ти­цій. Во­на до­мі­нує в енер­ге­тич­но­му і бан­ків­сько­му сек­то­рах, є клю­чо­вим рин­ком пра­ці для мол­дав­ських за­ро­біт­чан. Мос­ква ви­ко­рис­то­вує од­но­сто­рон­ню еко­но­міч­ну за­леж­ність Мол­до­ви для тис­ку на вла­ду в Ки­ши­не­ві.

Економічним тиском на Молдову Росія реагує на прозахідну політику нинішнього уряду і підписання Молдовою 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію з ЄС. Кремль прагне викликати зростання суспільного незадоволення у Молдові і сприяти поразці проєвропейської коаліції на парламентських виборах 30 листопада, аби змусити молдавську владу припинити імплементацію Угоди про асоціацію, як Володимир Путін прямо вимагав на саміті СНД у Мінську 10 жовтня.

Ро­сій­ські стра­те­ги хо­чуть по­вер­ну­тись в Єв­ро­пу ча­сів хо­лод­ної вій­ни і гон­ки ядер­них озбро­єнь — ро­сій­ські ядер­ні за­ря­ди в оку­по­ва­но­му Кри­му пе­ре­крес­лю­ють усі до­сяг­нен­ня в га­лу­зі гло­баль­но­го атом­но­го роз­збро­єн­ня за остан­ні 20 ро­ків.

За повідомленнями медіа, у жовтні Росія розмістила ракетні системи «Іскандер» в окупованому Криму і на кордоні з Україною у західних областях Російської Федерації. У відповідь на агресивні дії Москви члени Конгресу надіслали листа президенту США Бараку Обамі, в якому повідомили, що росіяни збираються розмістити атомну зброю на території суверенної держави без її згоди.

21 листопада 2014 року Україна відзначає День гідності та свободи. Сьогодні Київ із робочим візитом відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Вперше у поточному році він побував в Україні у квітні, коли Росія вже анексувала Крим та почала підтримку сепаратистських настроїв у Донецькій та Луганській областях. Тоді Байден не тільки підтвердив факт готовності Сполучених Штатів Америки надати Україні фінансову допомогу, а й підтримав європейський вибір українського народу. Відтоді цей вибір було підтверджено на президентських та позачергових парламентських виборах.

Цього разу візит Джозефа Байдена також відбувається на непростому етапі демократичного розвитку України. Напруженим залишається становище на Сході України. США відкрито називають речі своїми іменами та послідовно критикують Росію за військове втручання на Донбасі.