Найвизначніша шахова подія в історії України відбудеться у Львові з 1-го до 18 березня. Чинна чемпіонка світу Марія Музичук поміряється силами з китаянкою Хоу Іфань. Матч відбудеться в палаці Потоцьких, а церемонія урочистого відкриття та закриття турніру відбудеться в Театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
До цього в Україні й близько не відбувалися події, статус яких міг би наблизитися до чемпіонського матчу. Найзначніші шахові турніри відбуваються у Росії, Америці, Англії. Тобто в країнах, де є гроші. Але не в Україні, яка, однак, славиться сильною школою і відомими вихованцями.

Два мат­чі, зі­гра­них цьо­го тиж­ня у Лі­зі чем­піо­нів, при­вер­та­ли під­ви­ще­ну ува­гу вбо­лі­валь­ни­ків. В них зу­стрі­ча­ли­ся гран­ди єв­ро­пей­сько­го фут­бо­лу — «Ювен­тус» — «Ба­ва­рія» та «Ар­се­нал» — «Бар­се­ло­на».

У поєдинку з «Баварією» головний тренер «Ювентуса» Массіміліано Аллегрі вирішив зіграти другим номером. Перевага мюнхенців була абсолютною і трансформувалася у 75% володіння м’ячем після першого тайму.
Моментів біля воріт Буффона у перші 45 хвилин було чимало, а забила німецька машина лише одного разу. Наприкінці першого тайму відмінною передачею Кости скористався Мюллер, який пробив точнісінько в кут воріт Буффона.

Вітчизняних прихильників фехтування знову порадувала олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 та бронзова призерка Лондона-2012 Ольга Харлан. На етапі Кубка світу з фехтування на шаблях, який відбувся у бельгійському Сінт-Нікласі, українка здобула впевнену перемогу. В 1/8 фіналу наша співвітчизниця перемогла росіянку Єкатєріну Дяченко (15: 7), у чвертьфіналі вона з рахунком 15:6 здолала Роселлію Грегоріо з Італії.
У півфіналі Харлан виявилася сильнішою за олімпійську чемпіонку Кім Чжийон, яка представляє Південну Корею (15:6). А в фіналі Ольга з рахунком 15:10 перемогла ще одну представницю Росії — Яну Єгорян.

Вітчизняних прихильників фехтування знову порадувала олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 та бронзова призерка Лондона-2012 Ольга Харлан. На етапі Кубка світу з фехтування на шаблях, який відбувся у бельгійському Сінт-Нікласі, українка здобула впевнену перемогу. В 1/8 фіналу наша співвітчизниця перемогла росіянку Єкатєріну Дяченко (15: 7), у чвертьфіналі вона з рахунком 15:6 здолала Роселлію Грегоріо з Італії.
У півфіналі Харлан виявилася сильнішою за олімпійську чемпіонку Кім Чжийон, яка представляє Південну Корею (15:6). А в фіналі Ольга з рахунком 15:10 перемогла ще одну представницю Росії — Яну Єгорян.

Ки­їв­ське «Ди­на­мо» го­тує­ть­ся за­вер­ши­ти пер­шу в цьо­му сто­літ­ті участь у плей-оф Лі­ги чем­піо­нів УЄФА вже на ста­дії 1/8 фі­на­лу. Піс­ля до­маш­ньої по­раз­ки від анг­лій­сько­го «Ман­чес­тер Сі­ті» з ра­хун­ком 1:3 про ви­хід до чверть­фі­на­лу мо­жуть мрі­яти хі­ба що най­за­тя­ті­ші опти­міс­ти.

Кияни показали 24 лютого на полі НСК «Олімпійський» традиційний «весняний» футбол: із великим бажанням, непоганою фізичною готовністю, але водночас із браком ігрової практики, а не тренувальних спарингів.
На головний зимовий спаринг партнерів вивів 41-річний голкіпер Олександр Шовковський — єдиний із нинішніх футболістів «Динамо», хто особисто причетний до пам’ятних сторінок історії клубу кінця 90-х років минулого століття, коли візит до Києва був важким випробуванням і для «Барселони», і для «Баварії».

Ще на початку 70-х років ХХ століття американські вчені вперше виявили, що курячі яйця (точніше, їх жовтки) містять підвищену кількість холестерину, який теоретично здатний відкладатися на внутрішніх стінках судин у вигляді бляшок. Бляшки поступово закривають просвіт артерій і тим самим викликають кисневе голодування життєво важливих органів — серця та головного мозку.
Через зменшення припливу крові, насиченої киснем, підвищується ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту.

У підсумку курячі яйця стали у розвинених країнах справжніми ізгоями серед продуктів харчування — у США навіть були оприлюднені офіційні рекомендації у жодному разі не вживати в їжу більше трьох яєць на тиждень.

29 ЛЮ­ТО­ГО — ДЕНЬ БО­РОТЬ­БИ З РІД­КІС­НИ­МИ ЗА­ХВО­РЮ­ВАН­НЯ­МИ

Най­більш рід­кіс­ний день у ка­лен­да­рі спе­ці­аль­но об­ра­но, щоб від­зна­чи­ти важ­ли­вість бо­роть­би з рід­кіс­ни­ми ге­не­тич­ни­ми і спад­ко­ви­ми за­хво­рю­ван­ня­ми. Втім, це не озна­чає, що лю­ди з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми мо­жуть на­га­ду­ва­ти про се­бе тіль­ки раз на чо­ти­ри ро­ки. На­ступ­но­го не­ви­со­ко­сно­го ро­ку за­хо­ди про­йдуть 28 лю­то­го.
Са­ме в цей день по всій Єв­ро­пі і, зок­ре­ма, в Ук­раї­ні про­хо­дять ма­со­ві за­хо­ди, по­кли­ка­ні на­га­да­ти всім, що се­ред нас жи­вуть лю­ди з рід­кіс­ни­ми спад­ко­ви­ми за­хво­рю­ван­ня­ми.

7 БЕРЕЗНЯ — 80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА (1936–2010), УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО, ІСТОРИКА, БІБЛІОГРАФА, АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ

Ця сен­тен­ція з пра­ці Яро­сла­ва Іса­єви­ча «Ук­ра­їн­ське кни­го­ви­дан­ня: ви­то­ки, роз­ви­ток, проб­ле­ми» як­най­кра­ще ха­рак­те­ри­зує са­мо­го ав­то­ра, кот­рий че­рез на­уко­ві до­слі­джен­ня іс­то­рії на­ціо­наль­но­го кни­го­ви­дан­ня, віт­чиз­ня­ної куль­ту­ри все жит­тя пра­цю­вав на ут­вер­джен­ня ук­ра­їн­ської дер­жав­но­сті.

Народився Ярослав Дмитрович Ісаєвич 7 березня 1936 року в селі Верба, біля міста Дубна на Рівненщині, у вчительській родині.

3 БЕРЕЗНЯ — 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ПАТОРЖИНСЬКОГО (1896–1960), УКРАЇНСЬКОГО СПІВАКА, ПЕДАГОГА, ФУНДАТОРА І ПЕРШОГО ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ТОВАРИСТВА

На жаль, ні­ко­ли не ба­чив йо­го за жит­тя, хо­ча меш­кав зов­сім по­руч із бу­дин­ком по ву­ли­ці Ма­рії Зань­ко­вець­кої, 4, у Ки­єві, де він жив про­тя­гом остан­ніх ро­ків. А про те, що він — ге­ні­аль­ний бас усіх ча­сів і на­ро­дів, я діз­нав­ся ли­ше у 1963-му, ко­ли на то­му бу­дин­ку з’яви­ла­ся ме­мо­рі­аль­на дош­ка Іва­ну Па­тор­жин­сько­му.
Від­то­ді не ми­нає й тиж­ня, аби вкот­ре не на­со­ло­див­ся ду­етом Ка­ра­ся та Одар­ки з опе­ри Гу­ла­ка-Ар­те­мов­сько­го «За­по­ро­жець за Ду­на­єм» у ви­ко­нан­ні Іва­на Па­тор­жин­сько­го й Ма­рії Лит­ви­нен­ко-Воль­ге­мут.

Наш спів­роз­мов­ник — спі­вак, по­ет і ви­ко­на­вець Во­ло­ди­мир Хо­мен­ко. Реш­ту про се­бе він роз­по­вість сам. За­зна­чи­мо ли­ше, що при­во­дом до зу­стрі­чі по­слу­гу­ва­ло те, що як ав­тор Во­ло­ди­мир Хо­мен­ко пе­рей­шов ру­бі­кон у 400 ав­тор­ських пі­сень. Йо­го тво­ри на­стіль­ки різ­но­ха­рак­тер­ні, що їх за­люб­ки ви­ко­ну­ють рок-му­зи­кан­ти і аран­жу­ють ака­де­міч­ні ком­по­зи­то­ри для хо­ро­вих ан­самб­лів.
На­ціо­наль­не ук­ра­їн­ське ра­діо при­хиль­но ста­вить­ся до твор­чо­сті Во­ло­ди­ми­ра Хо­мен­ка, час­то транс­лює йо­го піс­ні і ро­бить із ним пря­мі ефі­ри, уни­ка­ючи при то­му йо­го гос­тро­со­ці­аль­них пі­сень...