Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 05, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Листопад 2014 07:04

Молдова і російські санкції

Rate this item
(1 Vote)

Ро­сія — го­лов­ний тор­го­вель­ний парт­нер Мол­до­ви, а її ка­пі­тал ста­но­вить знач­ну час­ти­ну за­кор­дон­них ін­вес­ти­цій. Во­на до­мі­нує в енер­ге­тич­но­му і бан­ків­сько­му сек­то­рах, є клю­чо­вим рин­ком пра­ці для мол­дав­ських за­ро­біт­чан. Мос­ква ви­ко­рис­то­вує од­но­сто­рон­ню еко­но­міч­ну за­леж­ність Мол­до­ви для тис­ку на вла­ду в Ки­ши­не­ві.

Економічним тиском на Молдову Росія реагує на прозахідну політику нинішнього уряду і підписання Молдовою 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію з ЄС. Кремль прагне викликати зростання суспільного незадоволення у Молдові і сприяти поразці проєвропейської коаліції на парламентських виборах 30 листопада, аби змусити молдавську владу припинити імплементацію Угоди про асоціацію, як Володимир Путін прямо вимагав на саміті СНД у Мінську 10 жовтня.


Звичайно, російські санкції негативно позначаються на окремих галузях, але всупереч намірам Кремля і твердженням проросійської опозиції не мають драматичного впливу на стан усієї молдавської економіки. Втрати від дій Росії за рік становитимуть 145 мільйонів доларів, або 5% усього експорту. Найбільше ембарго відчули виробники вина, які попри всі старання від вересня 2013 року, коли були встановлені санкції, так і не знайшли альтернативи російському ринку. В результаті експорт алкоголю з Молдови з вересня 2013 року до вересня 2014 року впав на 78 мільйонів доларів (майже 30% виробництва алкоголю у країні).
Значно краще долає санкції садівництво, де ембарго діє з липня ц. р. Більшість молдавських яблук, як і до ембарго, потрапляють на російський ринок через білоруських посередників, які виставляють молдавським фруктам білоруський сертифікат походження і скуповують їх за цінами, не набагато нижчими або ідентичними з тими, які платили росіяни. Експорт молдавських яблук до Білорусі виріс від часу запровадження ембарго на фрукти у двадцять разів, а слив — у шість.
Паралельно спостерігається зростання молдавського експорту до Євросоюзу (на 16% із січня до липня ц. р.), особливо в Італію (54%) і Німеччину (41%). Попри торговельні санкції Росії молдавський імпорт порівняно з минулим роком виріс на 0,6%, а економічне зростання становило 3,5%. Через торговельні обмеження Росії і нестабільну ситуацію в регіоні у 2014 році ВВП Молдови впаде на далеко некатастрофічні 0,9%.
Багато років головною метою заробітчанської міграції молдаван є Росія. Там працюють понад 50% усіх молдавських гастарбайтерів, які щорічно переказують на батьківщину приблизно 1,6 мільярда доларів, що становить 25% молдавського ВВП.
Високопоставлені російські чиновники відкрито використовують питання молдавських заробітчан-мігрантів для шантажу Кишинева. Згідно з даними російської міграційної служби приблизно 220 тисяч молдаван працюють у Росії нелегально у зв’язку з перевищенням часу перебування або відсутністю потрібних дозволів. Нині цей факт не має впливу на загальну матеріальну ситуацію молдавського суспільства, а надходження від заробітчан продовжують зростати. Протягом перших 7 місяців 2014 року перекази від гастарбайтерів становили 946,5 мільйона доларів, тобто виросли на 9% порівняно з минулим роком.
Від 1991 року Росія залишається єдиним постачальником газу для правобережної Молдови і сепаратистського Придністров’я, яке споживає 2 мільярди кубометрів газу щорічно. «Газпром» володіє 63,4% акцій молдавського концерну «Молдовагаз», відповідального за закупівлю і дистрибуцію газу. Спроби диверсифікації, здійснювані Кишиневом шляхом імпорту з Румунії, не дали очікуваного результату. Збудований у цьому році інтерконектор «Унгени — Ясси» не діє через саботаж «Молдовагазу». Але навіть у разі підписання договору він зможе постачати лише 50 мільйонів кубометрів газу щорічно, тобто до 5% споживання правобережжя Молдови.
Лише будівництво газопроводу з Унген до Кишинева (він споживає 50% газу у Молдові) та модернізація транспортних систем на румунському боці дозволить суттєво збільшити поставки. Відповідно до договору Молдова може скористатись українським резервами у ПГС у Богородчанах, але за нинішнього стану російсько-українських відносин Україна не зможе поділитися своїми запасами.
Поставки електроенергії у Молдову значною мірою також залежать від Росії. У Молдові існує лише одна велика електростанція — Молдавська ГРЕС на окупованій території і з 2004 року перебуває у власності «Інтер РАО ЄЕС». У 2013 році вона забезпечувала 45% потреб. У правобережній Молдові нині працюють три ТЕС, але вони споживають газ, а це означає, що залежать від Росії. Альтернативним постачальником може бути ДТЕК «Східенерго», яка належить Рінату Ахметову, але конфлікт на Сході України робить це проблематичним.
Триває зростання російської частки у молдавському банківському секторі. Три найбільших банки Молдови, які контролюють 55% банківського сектора країни, поступово переходять (або вже перебувають) під контроль російських і молдавських бізнесменів, тісно пов’язаних із Кремлем. Подібно виглядає і ситуація у менших банках. В результаті у першій половині 2014 року частка закордонного капіталу у молдавському банківському секторі становила 76,4%, а в ній 80–90% російського капіталу. Тобто 70% банківського сектора — під контролем росіян.
Впливи у молдавському банківському секторі дозволяють Москві спекулювати молдавською валютою і штучно занижувати її вартість. З 2013 року спостерігається постійне зниження вартості молдавського лея по відношенню до світових валют. Торік лей утратив до долара 8,2% вартості, а до євро — 12,3%. Однією з головних причин падіння вартості лея було зниження пропозиції іноземних валют при одночасному високому попиті.
Контроль за банківським сектором дозволяє росіянам контролювати грошові перекази від заробітчан та інвестиції через обмеження кредитування, що негативно впливає на темпи економічного зростання. Маніпуляції з вартістю валюти збільшують ціну імпортних товарів. Цілком можливо, що Росія, користуючись своїми впливами на молдавську банківську систему, здійснить серйозну дестабілізацію або навіть руйнацію. Тим самим Москва впливатиме на суспільні настрої і збільшить підтримку для нині опозиційних проросійських угруповань. Цей інструмент може використовуватись і з метою дестабілізації економіки і падіння нового уряду в разі перемоги проєвропейських сил на виборах.
Економічний тиск Росії на Молдову є неефективним і може бути визнаний Кремлем недостатнім. Москва, найімовірніше, буде розширювати торговельні санкції і обмежуватиме реекспорт молдавських товарів через Білорусь чи Абхазію. 20 жовтня російська санітарна інспекція ввела обмеження на імпорт овочів і фруктів із Білорусі, що негативно позначиться на молдавському садівництві.
Вплив цих кроків на імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС та виборчі преференції молдаван буде, очевидно, мінімальним. У зв’язку з цим можна очікувати від Росії інтенсивнішого, ніж до цього часу, та іншими інструментами економічного тиску на Молдову.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».