Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Міжнародна асоціація боксу 17 серпня відсторонила кількох суддів від обслуговування поєдинків на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро. Керівний орган аматорського боксу у світі вказав, що усунуті судді не відповідають стандартам компетентності. Імена відсторонених фахівців в асоціації не назвали, також не йдеться про перегляд результатів боксерських поєдинків на Олімпіаді.
Міжнародна асоціація боксу вказала, що її суддівський комітет розглянув усі 239 поєдинків перших 11 днів олімпійського турніру. Комітет дійшов висновку, що «незначна кількість рішень була не на очікуваному рівні».
Значний резонанс серед фахівців та вболівальників на Олімпіаді викликало рішення суддів у фіналі змагань у важкій вазі між росіянином Євгеном Тищенком і казахстанцем Василем Левітом. Вердикт щодо перемоги росіянина публіка зустріла гучним свистом, оскільки суддівське рішення докорінно відрізнялося від побаченого на рингу.
Крім того, ірландський боксер, чемпіон світу 2015 року у ваговій категорії до 56 кілограмів Майкл Конлан оскаржив свою поразку в чвертьфіналі олімпійського турніру в протистоянні з росіянином Володимиром Нікітіним. Конлан звинуватив у корупції суддів та Росію.
Львівські «Карпати» були близькими до найгучнішої сенсації стартового відтинку чемпіонату України з футболу, але не втримали перевагу над донецьким «Шахтарем» у два м’ячі в поєдинку четвертого туру на стадіоні «Арена Львів». Решта матчів туру обійшлася без сенсацій.
«Карпати» показали себе з найкращого боку в першому таймі, коли довели вміння грати проти найкращих вітчизняних клубів. «Шахтар» дещо обмежив різноманітність в атакувальних діях, практично не використовував фланги, і це господарям полегшило завдання в обороні. За стартові 45 хвилин вони лише раз були близькими до пропущеного м’яча, коли Веллінгтон Нем з прострілу Тайсона дивом з чотирьох метрів пробив над поперечиною порожніх воріт. У львів’ян шансів було набагато більше.
На 27-й хвилині Павло Ксьонз навісив, а Густаво Бланко Лещук виявив свої бомбардирські здібності, зігравши на лінії воротарського майданчика головою на випередження. Забив аргентинець і внаслідок розіграшу штрафного, однак з офсайду. Проте й цей натяк гості не зрозуміли. Тому на 37-й хвилині після красивої атаки львів’ян таки пропустили від Амбросія Чачуа, якому асистували все той же Ксьонз та Ігор Худоб’як — 2:0.
У завершальний день олімпійського гімнастичного турніру лідер національної збірної — 22-річний донеччанин Олег Верняєв зробив золотий прорив на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, перемігши у вправах на паралельних брусах. Срібний призер в абсолютній першості, як і в багатоборстві, отримав на улюбленому снаряді оцінку вище 16 балів.
Головними уболівальниками і свідками тріумфу сина були батьки — Тетяна та Юрій Верняєви, які приїхали до олімпійського Ріо за сприяння ще одного донеччанина — президента Національного олімпійського комітету Сергія Бубки. Спеціально для підтримки Олега вони підготували два українські прапори з надрукованими на них великими портретами самого Верняєва та його тренера Геннадія Сартинського.
«Дуже радий, щасливий і гордий цією медаллю! Нарешті я тримаю в руках олімпійське «золото»! Після багатоборства трохи засмутився, адже розраховував на перше місце, але не склалося. Наступного разу треба бути ще сильнішим», — згадав інший свій блискучий виступ олімпійський чемпіон, якого арбітри трохи «пригальмували» в абсолютній першості, віддавши перше місце японському лідеру спортивної гімнастики Такеї Учимурі.
Усе в житті залежить від нас самих. Пригадаймо, скільки мотиваційних цитат ми вже прочитали, скільки відео, які закликають «зараз же діяти», подивилися.
Однак, незважаючи на все це, ми продовжуємо просто шукати відмовки і виправдання замість того, щоб почати займатися спортом або хоча б звичайною фізкультурою для підтримки тіла здоровим і красивим.
Як налаштуватися на заняття спортом? Про це ми запитали у фахівця — кандидата медичних наук, доцента Тетяни Амеліної.
— Почнемо з того, що треба просто почати поважати себе і своє тіло. Наука колинебудь знайде можливості зміни всієї цієї конструкції, в якій розташовуються наші органи. Однак поки цього не сталося, у нас є тільки одне життя і одне тіло, тому варто подбати про нього.
Нам усім хочеться жити в ошатному будинку.
Наш співрозмовник — Іван Драч, письменник, громадський діяч, перший голова Народного руху України, Герой України.
— Іване Федоровичу, чим нині переймаєтеся?
— 2016 рік — це рік Лесі Українки та Івана Франка. Отож маємо уяснити для себе, що це означає і чому ми такі є. Чому у нас такі великі вчителі і чому ми такі нездари-учні, що ніяк не можемо здати державницького екзамену, весь час отримуємо дуже низькі оцінки.
— Про Вас кажуть, що Ви щасливчик долі...
— Судіть самі. Я вчився в сільській школі. Після її закінчення мені певною мірою покоцюрбили долю. Я вважав, що отримаю медаль, учителі готували до цього, а потім вийшло так, що інша людина, ближча до начальства, дістала ту медаль. Я навіть не хотів брати атестат. Але через нестачу вчителів мене зразу після десятого класу «кинули» викладати в школі російську мову і літературу, ще досі маю учнів із тих часів.
Знаний в Україні виконавець моновистав Петро Миронов нещодавно представив свій новий проект «Чорний птах з білою ознакою» за творами Василя Стуса.
«Сьогодні знову розмова про Стуса. За неповторністю його постаті поринаю у роздуми. Машина жорстокості... Як не зламатися? На це риторичне питання сама по собі виникає відповідь:
Лише, де випромінюються люди,
Глухої темряви повік не буде!
Василь Стус — особистість унікальна. Якби не такі, як він, то, напевне, Україна не відбулася б як незалежна держава. Не було б Майданів, які змінили нашу свідомість», — переконаний актор.
Перше звернення П. Миронова до творчості Стуса припадає на дев’яності роки минулого століття. Саме тоді він перший в Україні записав аудіокнигу за творами митця для сліпих. У 1996-му створив моноспектакль, присвячений Василеві Стусу.
А майже через двадцять років до нього звернулися організатори фестивалю Донецької культури з пропозицією поновити цю виставу. І хоча до початку фестивалю залишалося лише два тижні, він погодився взятися за цю непросту роботу майже без вагань.
27 СЕРПНЯ — 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА СТУПКИ, ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО АКТОРА ТЕАТРУ І КІНО,
ХУДОЖНЬОГО КЕРІВНИКА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ імені І. ФРАНКА
Богдан Ступка — це людина, яку не потрібно представляти. Скоріше, це його ім’я презентує українські кіно й театр. Його участь у будь-якій постановці чи зйомці викликала завжди стовідсотковий інтерес у публіки та ЗМІ.
Богдан Сильвестрович Ступка народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів Львівської області. У 1948 році сім’я переїхала до Львова. Богдан ріс в артистичному середовищі. Його батько співав у хорі Львівського театру опери та балету, тому хлопчик з дитинства крутився за лаштунками, бачив і чув усіх видатних співаків. А в 14 років дебютував на сцені в п’єсі «Дні Турбіних» — брав участь у масовці, куди Богдана прилаштував батько.
У 1961 році Ступка закінчив акторську студію при Львівському театрі ім. Марії Заньковецької (тут він тривалий час працював), а в 1964-му — заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого.
Уже всьоме в Національній філармонії України розпочався фестиваль «Літні музичні промені» (оркестрова музика).
Як і в попередні роки, цей музичний форум дає можливість усім шанувальникам класичного музичного мистецтва поринути у світ прекрасного під час відпусток.
Відкрив фестиваль Національний ансамбль солістів «Київська камерата» концертом «Музичні ремінісценції. Подорож по Європі», на якому представили творчість італійських та іспанських композиторів А. Вівальді (концерт для 4х скрипок та оркестру сі мінор; концерт для скрипки з оркестром соль мажор; із циклу «Пори року» для скрипки і оркестру — концерт № 2 соль мінор «Літо» і концерт № 3 фа мажор «Осінь»), Н. Паганіні (La campanella для скрипки з оркестром), Дж. Боттезіні (дует для скрипки і контрабаса з оркестром), Л. Боккеріні («Нічна варта у Мадриді» для струнного оркестру), І. Альбеніса («Танго» для альта і оркестру), П. Сарасате («Баське капричіо» для скрипки з оркестром, циганські наспіви для скрипки з оркестром, «Наварра» для двох скрипок з оркестром).
Глядачі довго аплодували солістам оркестру Богдані Півненко, Катерині Супрун та Світлані Клінковій. Але чи не найбільше оплесків зібрала семирічна Олександра Василькова. Її майстерній грі на скрипці можуть позаздрити і дорослі виконавці.
Вкотре Державна служба з питань надзвичайних ситуацій України вдалася до новацій: відтепер там вирішили почати чергове реформування системи державної пожежної охорони. Точніше, доповнити цю перевірену часом структуру новими формуваннями.
Державна пожежна охорона в Україні за роки незалежності зазнавала чимало трансформацій. Усі вони так чи інакше стосувалися зміни її організаційної структури залежно від соціального та економічного розвитку держави й амбіцій її керівників.
Так, на початку незалежності пожежних підпорядковували начальникам обласних управлінь міліції. До 1994 року в системі МВС України існували воєнізована і професійна пожежні охорони. Потім вогнеборці відійшли до управлінь цивільного захисту, а з 2003-го в Україні почали створювати управління МНС у всіх областях. Із ліквідацією колгоспів та радгоспів узагалі щезла місцева пожежна охорона на селі.
Нині пожежно-рятувальним підрозділам визначене завдання щодо адекватного та високопрофесійного реагування на всі негаразди, з якими в повсякденному житті може зіткнутися пересічний громадянин — пожежі, дорожньо-транспортні пригоди, нещасні випадки на воді, руйнування будівель, наслідки складних погодних умов та ліквідація наслідків інших нестандартних ситуацій.
Високомобільні десантні війська — це еліта української армії. Про хоробрість львівських десантників знає вся країна, адже вони боронили Донецький та Луганський аеропорти. Близько 400 військовослужбовців за їхні подвиги нагороджені державними нагородами.
80-та десантно-штурмова бригада ВДВ, що у Львові, провела День відкритих дверей. На святкування прийшли вояки із сім’ями, родичі загиблих десантників та посадовці.
Відвідувачі військової частини мали можливість ознайомитися з умовами повсякденної діяльності особового складу, оглянути показові виступи бойової навченості військовослужбовців.
Криваві сторінки новітньої історії ВДВ
«Наша військова частина пройшла славетний бойовий шлях. Багато військовослужбовців брали участь у виконанні завдань у Республіці Афганістан у складі миротворчих підрозділів. Однією з найбільш яскравих і водночас кривавих сторінок уже новітньої історії стали для нас 2014–2015 роки, коли вся Україна дізналася про львівських десантників як непереможних представників високомобільних десантних військ ЗСУ.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».