Країни, в яких висока тривалість життя, заслуговують вивчення їх укладу, побуту, способу життя. Головним у цьому списку є стиль харчування.
Тривалий час першою у світі за тривалістю життя населення є Японія, незважаючи на катаклізми, які проносяться над нею, починаючи від ураження радіацією після вибухів атомних бомб. У країні середня тривалість життя становить трохи менше 85,7 року.
Однак нещодавно автори найбільш всебічного дослідження глобального стану у світі зробили прогноз, що до 2040 року в таблиці життя Японію переможе країна, де все більш стійко переважає середземноморський стиль харчування.

Після того як лідер української гімнастичної збірної зразка 2012 року Микола Куксенков змінив українське громадянство на російське, а Петро Пахнюк та один із найперспективніших багатоборців світу Олег Степко почали виступати під прапором Азербайджану, про синьо-жовту команду говорили не інакше, як обезкровлена.
Та виявилося, що хлопці з тієї когорти, які у Лондоні ледь не дотягнули до олімпійської «бронзи», вміють не лише тримати удар, а й поразки перетворювати на тріумф. На чемпіонаті світу у китайському Наньніні старожили збірної Олег Верняєв та Ігор Радівілов у загальнокомандному заліку підняли Україну на п’яте місце.
Команда, яка давно перестала мріяти про кваліфіковане медичне забезпечення, поступилася лише таким гімнастичним грандам, як США, Китай, Корея та Японія, і ще не один десяток конкурентоздатних опонентів залишила позаду.

У нинішньому році перша ракетка України Еліна Світоліна не втомлюється приємно дивувати своїх прихильників. Приводом порадіти за 20-річну харків’янку став оновлений рейтинг жіночої тенісної асоціації (WTA). Відтепер в активі Еліни новий особистий рекорд — 29-те місце в рейтингу. Це досягнення дозволило Світоліній стати четвертою представницею нашої країни, яка зуміла увійти в топ-30. До Еліни це вдавалося тільки Наталії Медведєвій, сестрам Олені і Катерині Бондаренко.
Такий результат Світоліна забезпечила собі минулого тижня на турнірі в японській Осаці. У чвертьфінальному матчі харків’янка, посіяна під третім номером, у двох сетах обіграла восьму ракетку турніру Лорен Девіс із США (6:2, 6:4). Після поєдинку, який тривав усього 1 годину і 4 хвилини, стало зрозуміло, що Світоліна встановить новий особистий рекорд. А далі в українки був шанс утретє у цьому сезоні зіграти у фіналі, однак посіяна під першим номером на цьому турнірі австралійка Саманта Стосур не дозволила цьому статися (6:7, 2:6).

Збір­на Ук­раї­ни з фут­бо­лу у від­бір­но­му тур­ні­рі Єв­ро-2016 взя­ла ми­ну­ло­го тиж­ня мак­си­мум очок — шість. Це— го­лов­ний під­су­мок мат­чів про­ти ко­манд Бі­ло­ру­сі на ви­їз­ді і Ма­ке­до­нії у Льво­ві. Зміст гри, по­ка­за­ної «си­ньо-жов­ти­ми», зму­шує тре­нер­ський штаб мір­ку­ва­ти над шля­ха­ми по­си­лен­ня ко­манд­них дій, але ре­зуль­тат жовт­не­вої се­сії мож­на вва­жа­ти за­до­віль­ним.

Перемоги над білорусами і македонцями — з того ряду, про який кажуть, що «гра забувається — результат залишається». Після вересневої поразки від словаків мало хто згадає, що на доданих арбітром хвилинах голкіпер Андрій П’ятов зрівняв рахунок, але рефері угледів у тому епізоді порушення правил... Цього разу все склалося значно краще.
Українці завжди важко грають із суперниками, які вибудовують на підступах до свого штрафного майданчика так званий автобус і лише зрідка намагаються хоча б щось створити в атаці. Саме так діяли проти українців білоруси.

Сінгапурські вчені виділили із зеленого чаю речовину, за допомогою якої розробили ефективно працюючу систему доставки лікарського засобу до місця пухлини. Результати дослідження були опубліковані у Nature Nanotechnology.
Завдяки новому підходу ефективність доставки лікарського засобу до злоякісних клітин зросла вдвічі. У зеленому чаї міститься галлат епігаллокатехін (EGCG) — антиоксидант, відомий своїми терапевтичними властивостями. Вчені використали це з’єднання і створили наноносій, який набагато ефективніше доставляє препарат до місця пухлини. Це дозволяє значно збільшити смертність пухлинних клітин.
Як показали результати дослідження на тваринах, нанокомплекс, створений на основі компонента зеленого чаю, разом із герцептіном набагато ефективніший дії лише самого герцептіна.

Масштабне дослідження американських учених виявило, що вживання в їжу деяких продуктів викликає відчуття втоми і безсилля, а також негативно впливає на працездатність людини і провокує сонливість.
До списку потрапили найбільш популярні продукти, які найчастіше купують у супермаркетах. У першу чергу в ньому опинилися алкогольні напої. Вони викликають сонливість, але не дають організму як слід відпочити. На другому місці — солодощі. Вони підвищують рівень глюкози в крові та викликають утому. На третьому місці — м’ясо індички. Вчені з’ясували, що білки, які містяться в ньому, зменшують працездатність.
До швидкої втоми призводять і борошняні вироби. Їх вживання викликає стрибок швидкозасвоюваної глюкози в крові, що спочатку дає прилив енергії, після чого настає такий же швидкий енергетичний відтік. Шкідлива й смажена їжа, на перетравлення якої витрачається багато енергії.

Нове дослідження виявило ознаки прискореного старіння у ДНК чоловіків, які є безробітними понад два роки.
Дослідники з Імперського коледжу Лондона і Університету Оулу у Фінляндії дослідили зразки ДНК 5 тисяч 620 чоловіків і жінок 1966 року народження, що мешкають у Фінляндії.
Вони розглядали структури під назвою теломери, які розташовані на кінцівках хромосом і захищають генетичний код від руйнування. Протягом життя людини теломери стають коротшими, а їхня довжина вважається одним з основних показників біологічного старіння. Укорочені теломери пов’язані з підвищеним ризиком вікових хвороб, таких як цукровий діабет другого типу і захворювання серцево-судинної системи.
Дослідники оцінювали довжину теломерів у кров’яних клітинах, узятих зі зразків, зібраних у 1997 році, коли учасникам дослідження виповнився 31 рік. З’ясувалося, що серед чоловіків, які за останні три роки понад два роки не мали певного місця роботи, укорочені теломери зустрічаються вдвічі частіше, ніж у тих, хто був постійно працевлаштований.

Ни­ні все час­ті­ше се­ред при­чин рап­то­вої кон­чи­ни на­ших спів­гро­ма­дян зу­стрі­чає­ть­ся діа­гноз-ви­рок: ін­сульт. Ві­до­мо, що він ви­ни­кає як ус­клад­нен­ня різ­них за­хво­рю­вань. Це — гос­тре по­ру­шен­ня моз­ко­во­го кро­во­обі­гу, яке мо­же су­про­во­джу­ва­ти­ся різ­ни­ми функ­ціо­наль­ни­ми по­ру­шен­ня­ми. Ін­ко­ли все по­чи­нає­ть­ся із за­па­лен­ня ле­ге­нів, а за­кін­чує­ть­ся...
Од­не сло­во, при пі­до­зрі на ін­сульт усі дріб­ни­ці — не­без­печ­ні. Про це ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з фа­хів­цем — кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Сер­гі­єм Коб­цем.

— Отже, що ж може спровокувати інсульт?
— Спровокувати гіпертонічний криз, на тлі якого може розвинутися інсульт, можуть різні причини. По-перше, це різкі скачки атмосферного тиску за примхливої погоди. По-друге, слід уникати важких, часто непосильних для літніх людей навантажень. Ми не закликаємо відмовитися від життєво важливої для багатьох фізичної роботи — носити воду, колоти дрова, працювати на присадибних ділянках.

По­дії, що від­бу­ли­ся в Кри­му і від­бу­ваю­ть­ся за­раз на схо­ді кра­їни, по­ка­за­ли: Ук­раї­на як дер­жа­ва ви­яви­ла­ся не го­то­вою до від­стою­ван­ня сво­го су­ве­ре­ні­те­ту. Гір­ка, але прав­да, ви­зна­на і на ви­що­му дер­жав­но­му рів­ні.
Чо­му за по­над 20 ро­ків Ук­раї­на так і не ство­ри­ла боє­здат­ної ар­мії, яка б мог­ла да­ти гід­ну від­січ аг­ре­со­ру? Що по­тріб­но зро­би­ти, аби в мак­си­маль­но ко­рот­кі тер­мі­ни від­но­ви­ти її бо­йо­ву спро­мож­ність? Яка мо­дель вій­ська нам най­біль­ше під­хо­дить і яка роль су­спіль­ства в зміц­нен­ні її обо­ро­но­здат­но­сті?
Від­по­віс­ти на ці не­прос­ті за­пи­тан­ня ко­рес­пон­дент «ДУ» по­про­сив ге­не­рал-пол­ков­ни­ка у від­став­ці Ана­то­лія Ло­па­ту — ко­лиш­ньо­го на­чаль­ни­ка Ге­не­раль­но­го шта­бу Зброй­них Сил Ук­раї­ни.

— Ми багато говорили про необхідність мати професійну армію, — зазначає Анатолій Васильович. — І врешті-решт колишній президент видав указ про повний перехід Збройних Сил на комплектування частин та підрозділів військовиками-контрактниками. Хоча й запізно це сталося, але в цьому є свої переваги.

Пей­заж­на гар­мо­нія сте­пу і від­блиск зі­рок на ніч­но­му не­бі, не­зри­ма при­сут­ність Чу­маць­ко­го Шля­ху, терп­кий за­пах гір­ко­го по­ли­ну і дух­мя­но­го чеб­ре­цю кли­че тих, ко­го на все жит­тя по­ло­ни­ла без­меж­на ве­лич прос­то­ру і при­нишк­ла за­гад­ко­вість ми­ну­лих по­дій. Тут на ди­ко­му ко­ні гар­цю­ва­ла ко­заць­ка во­ля, блис­кав­ка­ми про­но­си­ли­ся верш­ни­ки, ла­ма­ли­ся дов­гі спи­си і стог­на­ли схре­ще­ні ме­чі, па­да­ли у ви­со­ку тра­ву по­щерб­ле­ні шаб­лі...

Декілька століть назад степ був безкраїй, як море. На сьогодні доля степового ландшафту трагічна. Його історична та біосферна роль нами не усвідомлена і залишається непізнаною. Степ як природна екосистема та екологічна ніша живої матерії на межі зникнення. Жодна з природних зон за останні 150 років не зазнала таких катастрофічних змін, як степова. До загибелі останніх островків біотичного різноманіття степу — один крок. Якщо не залишиться їх у степових заповідниках, бачитимемо степ тільки на картинах і фотографіях.