Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Уже в неділю, 27 листопада, розпочнеться новий сезон у біатлоні — єдиному зимовому виді спорту, де Україна має збірну світового рівня. Сезон, який передує олімпійському, буде дуже цікавим. Незмінним у календарі залишився хіба що розклад січневих «класичних» етапів: на початку 2017 року традиційна німецька зв’язка Обергоф — Рупольдинг, а за нею — італійський АнтхольцАнтерсельва.
У грудні другий і третій етап прийматимуть словенська Поклюка і чеське Нове Место. Австрійський Хохфільцен, де зазвичай змагаються в грудні, з 6 до 19 лютого стане ареною чемпіонату світу, а після цього весь біатлонний бомонд здійснить далекий переліт до столиці наступної зимової Олімпіади — південнокорейського Пхенчхана.
Донецький «Шахтар» у Харкові здобув важку перемогу в матчі проти львівських «Карпат». Гра проти аутсайдера для першої команди чемпіонату видалася настільки важкою, що вона навіть була близькою до втрати очок.
Донеччани потужно розпочали поєдинок і вже на дев’ятій хвилині відкрили рахунок. На фланзі Бернард обіграв захисника номінальних гостей, виконав простріл на кут штрафного майданчика, звідки Срна потужним ударом пробив голкіпера — 1:0.
Здавалося, що гірники легко дотиснуть свого суперника, але вони заспокоїлися, за що і поплатилися. На 14й хвилині «леви» забили, але суддя не зарахував взяття воріт через дуже сумнівний офсайд.
Київське «Динамо» за тур до завершення групового турніру футбольної Ліги чемпіонів залишилося без шансів не лише на плей-оф головного клубного змагання континенту, а й на «втішний приз» — путівку до 1/16 фіналу Ліги Європи.
Підопічні Сергія Реброва формально здобули непоганий результат — нічию в Італії проти «Наполі», але якщо брати до уваги турнірну ситуацію, то цю нічию можна прирівняти до поразки.
На момент стартового свистка на стадіоні «Сан-Паоло» в Неаполі вже був відомий підсумок зустрічі турецького «Бешикташа» і португальської «Бенфіки».
Зима, якою нас так довго лякали метеорологи, вже на порозі. Упродовж дня на яскравому сонці сніг тане, а вже надвечір на підмерзлих тротуарах перехожим не завжди вдається втриматися на ногах.
За словами українських медиків, головними причинами падіння на слизьких доріжках є поспіх, неуважність та нехтування правилами безпеки. Як же вберегтися від неприємностей?
Про це розповість фахівець — кандидат медичних наук, доцент Віктор ЧАПЛИК.
Наш співрозмовник — знаний український письменник Віктор ПогрІбний, поет, прозаїк, гуморист, публіцист. Заслужений журналіст України. Лауреат премій ім. І. Нечуя-Левицького, ім. Є. Маланюка, ім. Остапа Вишні. З 1969 р. — незмінний керівник обласного літературного об’єднання «Степ» (м. Кропивницький).
Автор книжок з вельми характерними назвами: «Напис на шибці», «Прости мій гнів», «Жертовне вогнище», «Серед українців», «Царина», «Маркове пекло», «Гріх і честь»...
Про стрижень свого життя Віктор Олексійович каже так: «Шевченко наситив серце моє з самого дитинства і вже — до скону наповнив гнівом до несправедливості, до тих, хто гнітив українців....
Тож сьогодні мені залишилося лиш кликати свій народ до нищення нищителів України і українців. Наші сльози їх не розчулять, наші палкі промови не проб’ють шкаралущу їхніх осоружних душ. Свобода приходить лиш тоді, коли кайдани і пута розрубують мечем».
Київський драматичний театр «Браво» вперше за свою понад чвертьвікову історію звернувся до української класики.
Художній керівник театру Любов Титаренко здійснила постановку вистави «Відьма на ім’я Мавка» за уславленою драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».
«Леся Українка — велика жінка, філософ, сила її поетичного слова зробила для України більше, ніж усі наші політики разом узяті. У своїй постановці я хотіла показати, що постійно триває боротьба між людиною і природою. І людина в цій боротьбі не завжди виграє. Природа не терпить брехні.
Виставка «Арт-династія Ісупових» у галереї «Хлібня» стала яскравим продовженням великого проекту «ART Families — Мистецькі родини», який ставить за мету підтримку культурних та сімейних цінностей в Україні і втілюється в життя спільними зусиллями Національного заповідника «Софія Київська» та Light Art Foundation.
Це вже третя знакова родина митців, котрі стали учасниками проекту. На виставці можна побачити понад 80 робіт сім’ї, що вражають різнобарв’ям та розмаїттям талантів.
Глава родини, Володимир Ісупов — художникмонументаліст та графік, автор мозаїк, розписів, монументальнодекоративної кераміки. Учасник всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставок від 1970 р.
30 ЛИСТОПАДА — 65 РОКІВ
ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА, УКРАЇНСЬКОГО ЕСТРАДНОГО СПІВАКА
Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в українській селянській родині Назарія та Марії Яремчуків.
Старші брати Степан і Богдан, а також їхня сестра Катерина радісно вітали народження свого четвертого брата, названого Назарієм (це ім’я означає «присвячений Богові»). Він народився, коли його батькові було вже 64 роки.
Родина була музичною: у батька був тенор, і він співав у церковному хорі, мати, крім співу, грала на мандоліні і виступала в місцевому народному театрі. Ще маленьким хлопчиком почав співати й Назарій.
Це — голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Тоді від голоду померло десь 5–7 млн мешканців тодішньої радянської України, переважно селян.
Отже, голод забрав життя майже кожного 3–4 селянина. І це — в урожайний рік.
Бо голодомор був штучний, мав злоумисний характер — наслідок злочинної політики більшовицького керівництва країни, передусім Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Косіора та їхніх поплічників.
Голодомору 1932–1933 рр. передував 1928 р., коли назване керівництво держави почало застосовувати надзвичайні заходи під час хлібозаготівлі.
На думку експертів, нинішнього року світові енергетичні ринки були нестабільними, тож дедалі більшої актуальності набувають питання енергетичної безпеки.
Події в нашій країні й на Близькому Сході, військова агресія РФ в Україні та Сирії призвели до загострення ситуації — стрімко зростає вплив політичного фактора на світову енергетичну політику.
Руйнація об’єктів української енергетики викликала серйозне занепокоєння щодо енергобезпеки у Європі й стала яскравим прикладом впливу політичних факторів на відносини у сфері енергетики.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».