16 ЖОВТНЯ — 115 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ МИХАЙЛА ПЕТРОВИЧА КОСАЧА (1869–1903), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА І ВЧЕНОГО

Ми­хай­ло Ко­сач на­ро­див­ся 13 лип­ня 1869 ро­ку в Но­во­гра­ді-Во­лин­сько­му. Тут на ве­се­лих бе­ре­гах «Слу­чі рід­ної» (Ле­ся Укра­їн­ка) про­май­ну­ло йо­го без­тур­бо­тне ди­тин­ство.

Тут він разом із Лесею брав участь у поважних «літературних» іграх, на які здатні були тільки діти Косачів. Коли родина переїхала до Луцька, старших дітей — Мишка та Лесю — батьки відвозили на зиму до Києва для навчання.
Вчилися з приватними вчителями за програмою чоловічої гімназії.

15 ЖОВТ­НЯ — 75 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ АН­ДРІЯ ДА­НИ­ЛО­ВИ­ЧА АН­ТО­НЮ­КА (1943–2013), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО ХУ­ДОЖ­НИ­КА

Ан­дрій Ан­то­нюк на­ро­див­ся 15 жовт­ня 1941 ро­ку в Бо­го­по­лі (ни­ні міс­то Пер­во­майськ Ми­ко­ла­їв­ської об­лас­ті). Ди­тин­ство ху­дож­ни­ка прой­шло на ма­льов­ни­чих бе­ре­гах річ­ки Си­ню­хи.

Тут він навчився захоплюватися красою рідного краю, вперше взявся за пензель і оволодів мистецтвом живопису.
Андрій виріс серед єврейських сімей. Із дев’яти будинків на вулиці Спартака тільки один був українським — будинок Антонюків. Решта — єврейські.

На думку фахівців Університету Хартфордшира, мільйони людей віком понад 65 років можуть постраждати від небезпечних побічних ефектів при змішуванні ліків і рослинних настоянок і добавок. Такі комбінації часто можуть бути небезпечними, застерігають учені.
Так, від таких комбінацій може збільшитися ризик кровотечі або підвищитися рівень цукру в крові, знизитись ефективність ліків.
За статистикою, у кожній країні мільйони людей приймають по кілька препаратів з альтернативними лікарськими засобами.

Новий аналіз крові незабаром зможе допомогти визначати людей, які дуже втомилися. Це важливо для поліції, коли йдеться про водіїв автомобілів, а також для роботодавців для оцінки працездатності персоналу.
Науковці Дослідницького центру сну в Університеті Суррея обстежили групу здорових дорослих, щоб вивчити, як можна виявити у крові безсоння.
Деякі з учасників не спали протягом 40 годин. Потім у них узяли зразки крові і виміряли зміни у тисячах генів.

До­слі­джен­ня май­же пів­міль­йо­на лю­дей за­свід­чи­ло, що вжи­ван­ня пев­них ви­дів їжі по­в’яза­не з ра­ком. Та­кі вис­нов­ки зроб­ле­ні піс­ля но­во­го до­слі­джен­ня хар­чу­ван­ня єв­ро­пей­ців із 10 кра­їн за 15 ро­ків.
Воно показало, що люди, які їли великі порції і споживали більше обробленого й жирного м’яса, нездорової їжі та алкоголю, мали більш високі показники загрози раку.
Навпаки, у тих, чиє харчування було наповнене овочами, бобовими, свіжими фруктами, рибою і пісним м’ясом, рак розвивався з меншою ймовірністю.
Дослідники вважають, що це особливо актуально для деяких видів раку, у тому числі товстої кишки, шлунка, губ, язика, рота, легенів (для чоловіків), печінки і грудей (для жінок). Причому незалежно від інших звичок.
Цікаво, що більш якісне харчування налагоджене у мешканців Франції, Великобританії та Німеччини. Це стосується й жителів Середземномор’я — Греції, Італії та Іспанії, а також Норвегії.

Це ро­бить­ся ме­то­дом мі­ні­маль­но ін­ва­зив­ної про­це­ду­ри при не­пра­виль­но пра­цю­ючо­му сер­це­во­му кла­па­ні.
Застосувавши його, вчені побачили, що пацієнти з помірною або тяжкою функціональною мітральною регургітацією (МР) скоротили госпіталізації і смертність від серцевої недостатності, коли відновили роботу мітрального клапана за допомогою транскатетерної імплантації.
Кілька сотень пацієнтів із США та Канади із серцевою недостатністю, помірною або важкою вторинною мітральною регургітацією спостерігалися протягом п’яти років.

За­пи­тай­те у будь-якої лю­ди­ни: «Що та­ке міг­рень?» Як­що вам не тра­пить­ся той, хто сам страж­дає від міг­ре­ні і знає про цю не­ду­гу все, то най­час­ті­ше у від­по­відь ви по­чу­єте: «Це — го­лов­ний біль».
Це і пра­виль­но, і не­пра­виль­но од­но­час­но. Адже фа­хів­ці вва­жа­ють, що міг­рень — це до­сить сер­йоз­не не­вро­ло­гіч­не за­хво­рю­ван­ня, яке су­про­во­джує­ть­ся го­лов­ним бо­лем. Але в той же час будь-який го­лов­ний біль не мож­на на­зва­ти міг­рен­ню.
Тож да­вай­те з’ясу­ємо, що ж та­ке міг­рень і чи мож­на з нею якось бо­ро­ти­ся. По до­по­мо­гу ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — лі­ка­ря-не­вро­па­то­ло­га Ге­ор­гія ГАР­КА­ВЕН­КА.

Цьо­го­річ­ний Фес­ти­валь «Ма­рія» про­хо­див під дво­ма чер­во­ни­ми да­та­ми — 15-річ­чя фес­ти­ва­лю й від­зна­чен­ня юві­лею 75-річ­чя за­сно­вни­ці «Марії», ві­до­мої акт­ри­си Ла­ри­си Ка­ди­ро­вої.
На­пе­ре­до­дні во­на по­вер­ну­ла­ся з гас­тро­лей у Сє­вє­ро­до­нець­ку, де у від­ре­мон­то­ва­но­му Лу­ган­сько­му об­лас­но­му ук­ра­їн­сько­му му­зич­но-дра­ма­тич­но­му те­ат­рі ви­ру­вав Все­ук­ра­їн­ський фес­ти­валь «Сві­тО­гляд».
Не­зва­жа­ючи на за­сту­ду, Ла­ри­са Ми­ко­ла­їв­на з успі­хом пре­зен­ту­ва­ла свою зна­ме­ни­ту ви­ста­ву «Не плач­те за мною ні­ко­ли» (за мо­ти­ва­ми од­но­ймен­но­го тво­ру Ма­рії Ма­ті­ос у по­ста­нов­ці херсон­сько­го ре­жи­се­ра Сер­гія Пав­лю­ка).

Іс­то­рич­на дра­ма «Та­єм­ний що­ден­ник Си­мо­на Пет­лю­ри», що ви­йшла в про­кат 6 ве­рес­ня, міс­тить чи­ма­ло фак­тич­них не­точ­но­стей, про­те фільм спо­ну­кає за­ці­ка­ви­ти­ся не­ор­ди­нар­ною пос­тат­тю го­лов­но­го ота­ма­на, го­ло­ви Ди­рек­то­рії УНР.

На цьому наголосили історики — учасники обговорення, що відбулося в Музеї Української революції 1917–1921 років, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли я проаналізував позитивні відгуки людей про цей фільм, то 80% позитивних відгуків адресовано не членам знімальної групи, а постаті самого Симона Петлюри.

Розмаїта музична програма «Монюшко на різних кінцях світу», створена за проектом Незалежного фонду культури Роlcanart із нагоди 200-річчя відомого польського композитора, чудово вписалася в концертні репертуари Києва, Житомира, Вінниці, Івано-Франківська, Тернополя.
Про успіх акції та участь у ній видатних співаків і музикантів наших країн потурбувався сенат Республіки Польща. В рамках програми «Опіка над польською діаспорою й поляками за кордоном у 2018 році» виділено кошти на симпозіуми та інавгураційні концерти, що відбуваються під час турне Україною.