У центрі столиці з’явилася нова визначна пам’ятка, повідомляє kyiv.ridna.ua. У парку Шевченка встановили незвичайну скульптуру Олександра Лідаговського з романтичною назвою «Кохання-Всесвіт» у вигляді жіночого і чоловічого силуетів, які тримають одне одного в обіймах. Ідея композиції проста і глибока одночасно: «Гармонія чоловіка і жінки — гармонія двох начал — ототожнюється тут із гармонією Всесвіту», — пояснює автор. За його словами, в майбутньому композицію планують підсвічувати.
Силуети виготовлено з нержавіючої сталі. Створювалася робота впродовж 2,5 місяця. Важить «Кохання» приблизно 400 кг. Для порівняння: скульптура Лідаговського «Рівновага» на бульварі Дружби Народів (більше відома серед киян як «Канатоходка»), виконана з бронзи і сталі, важить майже тонну. Нагадаємо, також серед улюблених киянами творів Олександра Лідаговського — «Драбина», що веде в небо, в парку на Русанівській набережній і «Любов-ріка» на Пейзажці.

На першому львівському рейковому велосипеді можна покататися у парку Знесіння на вулиці Нововознесенській, повідомляє gazeta.ua. Цей проект втілили разом адміністрація парку й волонтери зі Львова та Німеччини.
За словами волонтерів, у Німеччині багато міст, де у парках можна покататися на такому рейковому велосипеді, — це додаткова атракція, яка приваблює туристів і місцевих у парки.
Львівський велосипед змонтував місцевий майстер-інженер у вигляді легкої рами на чотирьох колесах. Конструкцію виготовили за тиждень. Вона приводиться в рух велосипедними педалями. Велосипед їздить по маршруту історичної колії — довжиною 8 км, котра і нині проходить територією парку.

Ігор Газукін, майстер із Волині, використовує свою авторську техніку, аби створювати дивовижні картини на дереві, повідомляє gazeta.ua. Він готує орнамент на малюнку, а потім переносить його на дошку.
Технологія така: майстер шліфує дерев’яну заготовку з липи і різаком вирізає поздовжні та поперечні паралельні канавки. Утворюються квадратики розміром 2,5х2,5 мм. Далі їх розмальовує: у кожну клітинку вкраплює шприцом фарбу. Художник починає з темних відтінків і поступово переходить до світлих. Якщо покладе зайвий хрестик, виправляє довше, ніж вишивальниця. Спочатку майстер використовував три-чотири кольори, потім дійшов до вісімнадцяти — у портретах.
Ігор вважає, що ручну роботу не замінить машинна, бо тільки людина може зробити так, щоб портрет дихав життям. Він розповідає, що милувався вишивкою ще в бабусиній хаті, де нею були прикрашені не лише образи, а й подушки, фіранки та міжкімнатні шторки.

Виставку картин-ілюзій «Двовзори» Олега Шупляка із зображеннями Шевченка, Франка, Гоголя відкрито у Київському планетарії, повідомляє gazeta.ua.
Особлива тематика у творчості Олега Шупляка — зображення Тараса Шевченка. Саме роботи з цієї серії прикрашали сцену на Майдані Незалежності під час Революції гідності. Нагадаємо також, що 2013 року він став переможцем (перше місце) Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Роботи українського художника є у колекціях Національного музею Тараса Шевченка у Києві, Міжнародного фонду «Культурне надбання» (Санкт-Петербург), а також у приватних колекціях багатьох країн світу.

У цен­траль­но­му мат­чі два­над­ця­то­го ту­ру у Льво­ві зі­йшли­ся пре­тен­ден­ти на зо­ло­ті на­го­ро­ди — до­нець­кий «Шах­тар» та дніп­ро­пет­ров­ський «Дніп­ро». В остан­ні ро­ки «Дніп­ро» встиг ста­ти для до­неч­чан міц­ним го­ріш­ком. За під­сум­ка­ми п’я­ти по­пе­ред­ніх се­зо­нів дніп­ро­пет­ров­ці бу­ли єди­ною коман­дою, кот­ра ма­ла рів­ні по­каз­ни­ки з гір­ни­ка­ми на «Дон­бас Аре­ні» — од­на пе­ре­мо­га, три ні­чиї та од­на по­раз­ка. Не змі­ни­ла па­ри­те­ту і зу­стріч на «Аре­ні Львів» — міс­ці, де свої до­маш­ні мат­чі про­во­дить до­нець­кий «Шах­тар».

Тренери обох команд вирішили не змінювати переможних складів своїх команд після матчів у єврокубках. Єдиною зміною у складі дніпрян став вихід на поле Джаби Канкави замість дискваліфікованого Руслана Ротаня.
З перших хвилин команди діяли доволі прагматично, ніби натякаючи на те, що краще синиця в руці, ніж журавель у небі. У перші півгодини боротьби на футбольному полі було набагато більше, ніж самої гри. Причому боротьба була аж занадто жорстка, інколи навіть на межі фолу, однак арбітр зустрічі Анатолій Обдула обмежувався лише усними зауваженнями.

Уже піс­ля чет­вер­то­го ту­ру гру­по­во­го тур­ні­ру фут­боль­ної Лі­ги Єв­ро­пи се­ред ук­ра­їн­ських учас­ни­ків зма­ган­ня ви­зна­чив­ся пер­ший не­вда­ха. Хар­ків­ський «Ме­та­ліст» за­знав чет­вер­тої по­спіль по­раз­ки і втра­тив на­віть тео­ре­тич­ні шан­си на ви­хід до ста­дії плей-оф. Те­пер два остан­ніх мат­чі ма­ти­муть для хар­ків’­ян ли­ше прес­тиж­не зна­чен­ня.

Натомість «Динамо» і «Дніпро» зіграли значно краще — кияни повернули собі перший рядок у своєму квартеті, дніпропетровці здобули першу перемогу і тепер знову є претендентами на євровесну.
Київське «Динамо» зуміло реваншуватися у матчі з «Ольборгом» за розгромну поразку в Данії. Та гра вийшла досить нервовою. Суперник і в Києві спробував нав’язати свою гру, і часом це у нього виходило. Особливо це стосується першого тайму, коли «Динамо» грало надто обережно, не вмикаючи швидкості і граючи без загострення в атаці.

В американському штаті Меріленд почалися клінічні випробування експериментальної вакцини VSVEBOV проти лихоманки Ебола. Вакцина розроблена в державній лабораторії мікробіології Канади, частина прав на препарат належить американській компанії NewLink Genetics, повідомляє Медпортал.
Випробування на приматах показали, що вакцина здатна як запобігти зараженню вірусом Ебола, так і збільшити шанси інфікованих людей на виживання. У випробуваннях вакцини на людях беруть участь 20 добровольців.
Це невелике дослідження допоможе з’ясувати, як препарат діє на організм людини, які можуть бути побічні ефекти від його застосування, а також з’явиться можливість розрахувати правильне дозування.

Фармація — одна з найдавніших сфер діяльності людини, яка виникла на світанку цивілізації як природна і найголовніша потреба людини у прагненні бути здоровим. Фармацевтична галузь є стратегічною, адже охорона здоров’я населення — це гарантія безпеки будь-якої держави.
Українська фармація має потужні історичні традиції. Ще в радянський час Україна була беззастережно визнана найбільш фармацевтичною республікою і займала провідні позиції в усіх сегментах фармацевтичної діяльності. А українською фармацевтичною столицею по праву вважається Харків. Саме тут перебувають найбільші заводи — виробники лікарських засобів і науково-дослідні інститути, потужні мережі аптечних закладів, перша в Україні Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів, Національний фармацевтичний університет (НФаУ).

Діабет настільки поширений в Україні, що мало не в кожній родині є випадки загибелі людей від цього небезпечного та підступного захворювання. Ось і в мене нещодавно пішла з життя одна світла і чесна, дуже близька мені людина.

14 ЛИСТОПАДА — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ДІАБЕТОМ

Нині в нашій країні зареєстровано понад мільйон хворих на цукровий діабет. Однак можна з упевненістю говорити про набагато більшу кількість хворих у дійсності. Переважно захворювання з’являється непомітно і нерідко проявляється лише тоді, коли серйозно уражає судини, серце, нирки, зір. Усе це — не вигадки лікарів та фармацевтів, як дехто прагне представити, а справді страшна загроза українській спільноті.
Дійсно, МОЗ з 1999 року реалізовує комплексну програму «Цукровий діабет», основною метою якої є забезпечення хворим повноцінного життя та зниження кількості ускладнень захворювання, що призводять до інвалідності та смерті хворих. Проте рівень смертності від діабету вражає.

Та чи збе­ре­жеть­ся і сам Аг­ро­стра­хо­вий пул? Ни­ні ці запи­тан­ня ви­гля­да­ють зов­сім не за­йви­ми. Гро­мад­сько­му об’­єд­нан­ню, яко­му ви­пов­ни­ло­ся ли­ше два ро­ки, час за­мис­ли­ти­ся про по­даль­ші пер­спек­ти­ви. Чи ви­жи­ве во­но в ни­ніш­ніх не­прос­тих умо­вах, чи на йо­го міс­ці бу­де ство­ре­на ціл­ком но­ва струк­ту­ра? Про це по­го­во­ри­мо з екс­пер­том стра­хо­во­го рин­ку — ви­ко­нав­чим ди­рек­то­ром стра­хо­во­го бро­ке­ра Gras Savoye Ukraine Іб­ра­гі­мом Га­бі­ду­лі­ним.

— Багато експертів стверджують, що вітчизняне агрострахування перебуває в стані кризи і що цей процес тільки посилюється. Чи Ви поділяєте таку думку?
— Так. Український ринок агрострахування, як і раніше, залишається доволі містким. Є компанії, які дуже надійно працюють у добровільному страхуванні. Вони мають свою клієнтуру та хороший портфель замовлень. Та можливості для подальшого розвитку в нинішніх умовах надають лише обов’язкові види агрострахування, пов’язані з державною дотацією. А тут у нас — повна корупція. Через неї ринок досі розрізнений, не сконцентрований на вирішенні конкретних завдань. Він не повною мірою використовує свої можливості.