Через те що Росія фактично згортає співпрацю з Україною, обсяги експорту до країн Митного союзу і зокрема до РФ можуть суттєво скоротитись. Утім, як запевняють експерти ДП «Укрпромзовнішекспертиза», драматизувати ситуацію не варто. 

У 2012 році експорт до Росії становив 17,6 млрд дол., це майже 26% усього українського експорту. Плюс 7 млрд дол. наторгували з країнами СНД, тож загалом обсяги експорту у східному напрямку дорівнювали 38%. У минулому році до Росії товарів продали на 15 млрд дол. Експерти зафіксували падіння експортних обсягів до РФ ще позаторік, коли не було розмов про підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, коли були нормальні відносини з північною сусідкою і вона ще не починала тиснути на український експорт, як було у серпні 2013 року.
У 2012-му в Росії була непогана фінансова ситуація, бюджет нормально наповнювався і розвивалося внутрішнє виробництво. І продукція, яка раніше вироблялася лише на українських теренах, почала виготовлятися на підприємствах РФ, у тому числі машинобудівна, вагони, труби. Незважаючи на процеси інтеграції з північною сусідкою, наші вироби на російському ринку стали зайвими.

Минуло більше року з часу набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом, тож можна оцінити проблеми з його застосуванням. Зміни, які відбулися завдяки цьому документу, безперечно позитивні, але недостатні, зазначали експерти під час засідання за круглим столом, проведеним Центром політико-правових реформ. Вони зосередили увагу на хибах в імплементації КПК і запропонували важелі, які належить задіяти для поліпшення ситуації. 

Слідчий зробив усе, щоб я не зустрівся з адвокатом
Однією з найголовніших принад нового КПК було те, що його норми дають можливість суттєво зменшити кількість осіб, які потрапляють за ґрати. Певною мірою ці сподівання виправдалися — про це свідчить моніторинг, проведений відомою правозахисницею. координатором правових програм міжнародної організації «Дім свободи Україна» Тетяною Яблонською.

Під час останнього мітингу напередодні місцевих виборів у Туреччині прем’єр Ердоган зібрав близько двох мільйонів своїх прихильників на гігантській площі Єнікапі, яка є одним з амбітних проектів, реалізованих у Стамбулі. 

Робота на Єнікапі ще триває, але вона вже займає площу 700 тисяч квадратних метрів — майже удвічі більше від китайської площі Тяньаньмень. Бетонний простір, оточений із трьох сторін водами Босфорської протоки, наприкінці березня послужив прем’єру для маніфестації сили напередодні місцевих виборів, які виграла його Партія справедливості і розвитку (ПСР).
Реджеп Тайюп Ердоган, який раніше був мером Стамбула, сам розробляв плани чергових проектів для 15-мільйонного міста. Він називає їх величними. Проекти мають бути доказом того, що під його правлінням зростає добробут, а країна стає регіональним лідером.

Черговий етап дестабілізації становища на Південному Сході України навряд чи був великою несподіванкою для західних партнерів України. Канцлер ФРН Ангела Меркель, президент США Барак Обама, інші західні лідери невтомно у телефонних розмовах попереджали російське керівництво не вдаватися до масштабної підтримки сепаратистських рухів в Україні. 
Але слова залишилися тільки дипломатичними документами епохи. Прогнози дестабілізації становища, які хронологічно пов’язували пік проросійської активності на Сході і Півдні України на початок травня, суттєво прискорилися.
На превеликий жаль, реакція Заходу, як і у кримському випадку, виявилася запізнілою. Це тим більш прикро, що план дій Росії щодо України не становить особливої таємниці та переслідує відразу декілька цілей: змусити світ, а заодно й громадян України переключити увагу з Криму і забути про нього як невід’ємну складову України; переконати міжнародне співтовариство в тому, що українці фактично не є дієздатними у контролі своєї території; створити умови для зриву президентських виборів, що дозволить продовжувати вести інформаційну війну на тему відсутності легітимної влади в Україні; легітимізувати претензії Росії до України у вигляді плану стабілізації ситуації в ній, відомі як федералізація, російська мова, позаблоковий статус та конституція, а вже потім вибори президента.