Не­за­ба­ром Ук­раї­на має під­пи­са­ти еко­но­міч­ну час­ти­ну Уго­ди про асо­ці­ацію з Єв­ро­со­юзом. А по­ки три­ває дис­ку­сія се­ред по­лі­ти­ків та еко­но­міс­тів про її вплив на еко­но­мі­ку на­шої кра­їни, про пер­спек­ти­ви член­ства в ЄС, а та­кож про мож­ли­во­сті для зрос­тан­ня ВВП та змі­ни струк­ту­ри еко­но­мі­ки че­рез усу­нен­ня тор­го­вель­них об­ме­жень між кра­їна­ми й гар­мо­ні­за­цію за­ко­но­дав­ства не тіль­ки у тор­го­вель­ній сфе­рі.

При цьому експерти згадують досвід одинадцяти країн Центральної та Східної Європи, які підписали Угоду про асоціацію. На першому етапі у 1991 р. свої підписи поставили Польща та Угорщина, документ набрав чинності через три роки. На другому етапі, у 1993-му, приєдналися ще чотири країни — Румунія, Болгарія, Чехія, Словаччина. Угода почала діяти через два роки. Третій етап 1995 р. був вирішальним для Естонії, Литви, Латвії, при цьому документ став дієздатним через три роки. Словенія зважилася на серйозний крок 1996-го, Хорватія — у 2001 р.

Дня­ми на Пол­тав­щи­ні ста­ли­ся дві по­дії, кот­рі, як здає­ть­ся на пер­ший по­гляд, ні­чим не по­вяза­ні між со­бою. Але во­ни при­вер­ну­ли ува­гу гро­мад­сько­сті своєю ак­ту­аль­ніс­тю.
У пер­шо­му ви­пад­ку йдеть­ся про те, що жи­те­лі од­но­го із сіл Га­дяць­ко­го райо­ну збун­ту­ва­ли­ся і пе­ре­кри­ли рух ав­то­мо­бі­лям, кот­ри­ми пе­ре­во­зять наф­ту, яку ви­до­бу­ва­ють у райо­ні. На дум­ку там­теш­ніх жи­те­лів, са­ме ці ван­та­жів­ки геть роз­би­ли до­ро­ги в райо­ні.
У ін­шо­му гла­ва Пол­тав­ської обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції Вік­тор Бу­гай­чук пуб­ліч­но на­звав Пол­тав­щи­ну ук­ра­їн­ським Ку­вей­том. Як зясу­ва­ло­ся, і се­лян­ський бунт, і за­ява очіль­ни­ка ре­гіо­ну та­ки по­вяза­ні між со­бою.

Ходимо по «чорному» золоту, а самі голі йбосі

Нове керівництво регіону, з перших днів правління зіткнувшись із проблемою браку коштів на розвиток інфраструктури населених пунктів, вирішило піти давно перевіреним шляхом — пошуком резервів. Полтавським ноу-хау це рішення не назвеш, бо в нас усі нині покладаються на резерви, яких до того — поки не припекло — не бачили, а потім про них згадали і кинулися нишпорити у пошуках «заначки». Щоправда, з резервами тепер у регіоні, як і скрізь в Україні, сутужно, бо все, що могли, давно задіяли. Але Полтавщина перебуває в дещо вигіднішій ситуації порівняно з іншими регіонами України.