Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Липень 25, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Нарешті мільйони вболівальників найпопулярнішої у світі гри дочекалися початку світової першості. Чемпіонат світу з футболу, що проходить у Бразилії, вже встиг подарувати і яскраві поєдинки, і сенсації, і, як завжди у таких випадках, не обійшлося без суддівських помилок, котрі вплинули на підсумкові результати. 

Збірна Бразилії з перемоги стартувала на домашній світовій першості, здолавши у матчі-відкритті команду Хорватії. Утім, чесно кажучи, європейці могли і не програти, але по-іншому вирішив японський арбітр Юїті Нісімура, якому не допоміг у вирішальний момент і його помічник на боковій лінії.

Загалом гра була видовищною. Хорватія виявилася міцним горішком. З перших хвилин бразильців зустрічав організований захист суперників. Технічні виконавці п’ятиразових чемпіонів світу просто не знали, як подолати таку оборону. Подачі з флангів не завжди доходили до адресатів, стандарти не виходили, а по центру балканці пройти не давали.
Разом із тим Хорватія ще і непогано контратакувала. І один із таких випадів призвів до взяття воріт. Оліч пройшов лівим флангом і низом зробив простріл у центр штрафного майданчика, де Єлавич не влучив по м’ячу, чим дезорієнтував Марсело, який і зрізав його у свої ворота.

Чвертьфінальні матчі чемпіонату світу у Бразилії хоча і не принесли несподіваних результатів, але змусили грандів похвилюватися за свою подальшу долю. Команди, які вважалися фаворитами, здобули перемоги з мінімальним рахунком, а Нідерланди в протистоянні з Коста-Рікою перемогли лише в серії післяматчевих пенальті. 

Збірна Німеччини стала першим півфіналістом світової першості. Німці з мінімальним рахунком 1:0 здолали опір збірної Франції. Підопічні Дідьє Дешама на цьому чемпіонаті ще не грали з командами такого рівня, а перемога над Нігерією в 1/8 фіналу була здобута на класі.

У підопічних Йоахіма Льова дорога до півфіналу була набагато важчою. Непрості матчі в групі, окрім першої гри з Португалією, та нервова гра 1/8 фіналу з Алжиром. Але у чвертьфіналі німецькі футболісти шансів суперникам не дали. Після швидкого м’яча на 13-й хвилині від Хуммельса німці почали грати впевнено.
У команди Льова краще тримався м’яч, його гравці виграли практично всю боротьбу в центрі поля і проводили швидкі контратаки. Особливо активними були Мюллер та Крос. А всі моменти, що були біля воріт Німеччини, нейтралізував Нойєр. Можна пригадати небезпечні удари Бензема та Вальбуена, але Нойєр був на висоті.

Полтавці, як і представники інших регіонів України, беруть участь у боротьбі за суверенітет держави та її територіальну цілісність у складі сил антитерористичної операції. На сході країни нині несуть бойову службу, як повідомляють у Полтавській ОДА, крім бійців батальйону територіальної оборони, до 200 правоохоронців, військовослужбовці Полтавського гарнізону, добровольці тощо. Крім того, близько 60 полтавців служать у інших бойових формуваннях. Зокрема, в батальйонах «Айдар», «Азов», «Дніпро-1» та «Донбас». Керівники області, котрі вже неодноразово виїжджали до місць дислокування підрозділів, у яких у складі сил АТО служать краяни, відзначають високий рівень патріотизму та міцний бойовий дух своїх земляків. 

Події на сході країни, трагедія, що сталася в Одесі, протистояння з Російською Федерацією, яке будь-якої миті може перейти у війну, стан Українського війська та інших силових структур — ось далеко не повний перелік питань, які не залишають байдужими багатьох українців. Вони хочуть почути на них відповіді з вуст компетентних людей. Тому з проханням прокоментувати останні події редакція звернулася до Дмитра Тимчука — керівника Центру військово-політичних досліджень, підполковника запасу. 

 — Нинішня ситуація стала повною несподіванкою лише для тих людей старшого покоління, які продовжували жити в системі координат ідеологічних догм, на яких були виховані, — говорить Дмитро Борисович. — А хто цікавився не лише історією «рідної партії», а й занурювався дещо глибше, зокрема у ті події, що відбувалися у нас на початку минулого століття (маю на увазі часи Української Народної Республіки), той розумів: без України Росія не мислила і не мислить свого існування і будь-якою ціною намагатиметься утримати її на орбіті власних інтересів.

Навіть після проголошення незалежності у 1991 році вона не залишила цих спроб, удаючись і до грубих провокацій. Словом, наша незалежність була, є і буде для багатьох російських політиків кісткою в горлі.
— Чому?

Нині в Україні найгарячішою темою для розмов є анексія Криму та протистояння у Східній Україні. Експерт з військової справи, екс-капітан десанту США Роман Скасків розповів кореспонденту «ДУ» про свою участь у військових кампаніях в Афганістані, Іраку та висловив власне бачення щодо розвитку подій в Україні. 

Українські корені

— Романе, на початку нашої розмови розкажіть про себе. Я знаю, що Ваші батьки родом з України, а Ви вже народилися в США.
— Моя мама Марія народилася недалеко від Львова в місті Городок. Коли їй було чотири роки, її батько, а мій дід, утікав від більшовиків і взяв із собою двох дочок. Моєму батькові було 15 років, коли німці гнали молодь із Тернопільщини до Німеччини. Мама, як і тато, жили в Німеччині в спеціальних таборах. Після війни багато людей поверталися в Україну, але галичани їхали за океан. Галичани казали, що вони народилися не в СРСР, а в Польщі.

Нині навіть на вищому державному рівні визнано, що протягом останніх років Збройні Сили цілеспрямовано розвалювали: новітні озброєння, сучасна техніка практично не поступали у війська. Результати такого «дбайливого» ставлення до людей у погонах вони пожинають, беручи участь в антитерористичній операції, що триває на сході країни. 

Чи можна відновити бойову готовність нашого війська? Скільки коштуватиме технічне переоснащення армії? Що може запропонувати вітчизняний військово-оборонний комплекс?
На ці та інші запитання кореспондент «ДУ» попросив відповісти директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака.

— Відразу скажу, що за технічним оснащенням наше військо могло бути кращим на теренах СНД, поступаючись лише хіба що Росії, — говорить Валентин Володимирович, — бо ж в Українській РСР вироблялася левова частка військової продукції, яка була на балансі Збройних Сил Радянського Союзу. Але зі здобуттям Україною незалежності весь оборонно-промисловий комплекс опинився у ролі падчерки. На нього, за великим рахунком, ніхто з керівників молодої держави не звертав уваги, вважаючи, мабуть, рудиментом минулого.

Економіка єврозони за результатами першого кварталу 2014 року не виправдала очікувань експертів. Зростання ВВП цього регіону залишилося на рівні торішнього четвертого кварталу — всього 0,2%, що вдвічі менше за прогнози економістів. Це не означає, що економіка єврозони впала в рецесію, а лише свідчить про те, що на шляху до її одужання виникло більше труднощів, ніж передбачали. Рецесія вже закінчилася, та деякі європейські держави, зокрема Італія, не змогли досягти економічного піднесення, хоча від них цього чекали. 

Бізнес і домогосподарства налаштовувалися на те, що економіка таки прискорить свої темпи, адже ситуація в ній наприкінці минулого року була непоганою. Експерти згадують тривалий період адаптації до змін після фінансової кризи у США, коли спочатку економіка зростала швидкими темпами, а у 2010–2012 роках уповільнилась усупереч позитивним очікуванням. Але потім виплуталась із негараздів.

Так буде і в Європі, сподіваються аналітики. Поки ж перевершила всі позитивні прогнози Німеччина, яка залишається локомотивом європейської економіки. Слабке зростання ВВП в єврозоні за експортними каналами поки не зачіпатиме України, зазначають вітчизняні експерти. У той же час вони мають надію, що гальмування сусідського розвитку підвищить імовірність того, що Європейський центробанк улітку вживатиме заходів для пом’якшення монетарної політики.

Україні вдалось уникнути дефолту завдяки фінансовій допомозі від МВФ, Світового банку, ЄБРР, урядів США, Канади, Японії, Євросоюзу, заявив глава Кабміну А. Яценюк, доповідаючи у Верховній Раді про роботу уряду впродовж 100 днів. Прогнози тих, хто боявся дефолту і стверджував, що МВФ не збирається кредитувати Україну до президентських виборів, не збулися. Після трирічної перерви МВФ відновив надання фінансової допомоги нашій країні. І не лише 30 квітня підписав угоду про виділення 17,1 млрд дол. у рамках кредиту Stand-by, а й у безпрецедентно короткі строки — 6 травня — переказав перші гроші (3,2 млрд дол.). 

І це притому, що навіть оптимістично налаштовані вітчизняні аналітики запевняли — на це знадобиться мінімум два тижні. Перший транш спрямували на скорочення бюджетного дефіциту (за 2013 р. він становив 65 млрд грн) і на поповнення золотовалютних резервів (їх обсяг упав до 14,227 млрд дол.). Наступні транші надходитимуть обумовленими частинами до березня 2016 р. Їх акуратне переказування пов’язане з виконанням вимог МВФ до нашого уряду.

Те, за що українці віддавали свої життя, нарешті сталося: Угода про асоціацію з ЄС підписана. Її політична частина стала реальною ще в березні. А щоб завершити процес і схвалити економічну складову, чекали виборів Президента України. Одночасно з Києвом такі угоди уклали ще дві пострадянські держави — Грузія і Молдова

 27 червня — історичний день, можливо, найважливіший для України після визнання її незалежності. Він доводить, як радикально може змінитися ситуація за короткий час, якщо воля людей сильна. Угода про асоціацію з ЄС стосується не лише політики та економіки. Це — символ незламної волі і пам’яті про тих, хто пожертвував собою заради кращого життя. І нагадування про те, якими мають бути цінності нової Європи, що створюються людьми, котрі хочуть жити у справедливому світі.

Співпраця нашої країни з ЄС почалась у 1998 році. Тоді набрала чинності Угода про партнерство і співпрацю. У документі не йшлося про європерспективи України. Через рік президент Л. Кучма заявив, що метою нашої країни є підписання Угоди про асоціативне членство в ЄС. Після Помаранчевої революції третій президент України В. Ющенко визначив європейський вектор пріоритетом зовнішньої політики.

Необхідність упровадження сучасного агрострахування, яке б повною мірою відповідало кращим світовим стандартам та національним особливостям, у нашій країні назріла вже давно. Для прискореного вирішення цього питання недавно було розроблено проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Про особливості цього документа розмовляємо з генеральним директором об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул» Віталієм Самарським. 

 — Що підштовхнуло до необхідності підготовки проекту Концепції?

— Саме життя. Ми знаємо, що Україна входить до числа світових лідерів із виробництва сільськогосподарської продукції, посідає провідні позиції з виробництва багатьох культур — соняшника, ячменю, пшениці, кукурудзи. Разом із тим у нас відсутня ефективна загальнодержавна система страхування сільськогосподарських ризиків, яка забезпечила б належний захист як для агровиробників, так і для державних інвестицій.

Сторiнка 422 iз 422

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».