Чет­вер­та хви­ля мо­бі­лі­за­ції в Ук­раї­ні три­ва­ти­ме 210 днів і скла­дає­ть­ся з трьох ета­пів. Остан­ній її етап за­вер­шить­ся у серп­ні. Що кар­ди­наль­но­го вне­се ця мо­бі­лі­за­ція у роз­ви­ток ро­сій­сько-ук­ра­їн­ської вій­ни, роз­по­ві­ли: майор за­па­су, вій­сь­ко­вий екс­перт Вла­ди­слав Дей­не­ко, го­ло­ва ГО «Центр до­слі­джень проб­лем ре­гіо­наль­но­го між­на­род­но­го спів­ро­біт­ниц­тва» Во­ло­ди­мир Гу­ли­ма, за­ступ­ник го­ло­ви Львів­ської обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції Во­ло­ди­мир Хар­чук.

— Пане Владиславе, розкажіть про процес мобілізації на Львівщині.
Владислав Дейнеко: Указом Президента України визначено, що кількість мобілізованих людей рівномірно розподіляється по всіх областях України. З кожної мобілізується близько 2,5% від загального списку військовослужбовців. Для Львівської області цей показник становить 3 тисячі військовозобов’язаних. За 2014 рік львівські військкомати призвали 7500 військовозобов’язаних.

Екс­пер­ти ви­зна­ють, що ни­ніш­ні вес­ня­ні по­льо­ві ро­бо­ти про­хо­дять у над­зви­чай­но склад­них умо­вах. Во­ни спри­чи­не­ні не так по­год­ни­ми не­га­раз­да­ми, як на­рос­та­ючою еко­но­міч­ною кри­зою, на­слід­ки якої не­га­тив­но по­зна­чи­ли­ся на фі­нан­со­вих мож­ли­вос­тях сіль­гос­пви­роб­ни­ків. Ба­га­то хто з них че­рез іс­тот­не зне­ці­нен­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, стрім­ке здо­рож­чан­ня па­лив­но-мас­тиль­них ма­те­рі­алів, мі­не­раль­них доб­рив, на­сін­нє­во­го зер­на, зап­час­тин до тех­ні­ки зму­ше­ні змен­шу­ва­ти зе­мель­ні пло­щі, які ві­дво­дять­ся під ярі куль­ту­ри та го­ро­ди­ну.
Але най­більш гос­тро пи­тан­ня еко­но­міч­но­го ви­жи­ван­ня пос­та­ло пе­ред ма­ли­ми та се­ред­ні­ми сіль­гос­пви­роб­ни­ка­ми. Йдеть­ся про фер­мер­ські та осо­бис­ті се­лян­ські гос­по­дар­ства, кот­рі че­рез від­сут­ність до­стат­ньо­го за­став­но­го май­на об­ме­же­ні в до­сту­пі до бан­ків­ських кре­ди­тів.
Та­кий пе­ре­біг по­дій, прог­но­зу­ють ана­лі­ти­ки, мо­же вкрай не­га­тив­но по­зна­чи­ти­ся на си­ту­ації не ли­ше в пев­них сек­то­рах аг­рар­ної еко­но­мі­ки, в яких ма­лий та се­ред­ній біз­нес по­сі­дає про­від­ні по­зи­ції, а й на со­ці­аль­но­му роз­вит­ку сільсь­ких те­ри­то­рій, спри­чи­ни­ти стрім­ке зрос­тан­ня без­ро­біт­тя на се­лі.
Чи спро­мож­ні кре­дит­ні спіл­ки своєю кре­дит­ною по­лі­ти­кою та фі­нан­со­ви­ми ре­сур­са­ми не ли­ше по­м’як­ши­ти на­яв­ну проб­ле­му, а й по­спри­яти по­даль­шо­му роз­вит­ку фер­мер­сько­го ру­ху в Ук­раї­ні? Про це йшло­ся під час не­що­дав­ньо­го за­сі­дан­ня На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань.

ЙОГО СПОРУДЖЕННЯ ЙДЕ ПОВНИМ ХОДОМ — УЖЕ ПОЧАЛИСЯ РОБОТИ З ПЕРЕМІЩЕННЯ КОНФАЙНМЕНТА, ЯКИЙ НАКРИЄ 4-й ЕНЕРГОБЛОК

Восени 1986 року над зруйнованим унаслідок вибуху 4-м реактором звели саркофаг — укриття, яке мало мінімізувати викиди в атмосферу радіації. Відтоді минуло 29 років, і своє призначення він, за великим рахунком, виконав. Але останнім часом у ньому почали з’являтися шпаринки, провокуючи витік радіоактивних матеріалів.
Після ретельного обстеження фахівцями було вирішено спорудити новий саркофаг. Зима 2013 року переконливо довела правильність цього рішення: у лютому стався обвал кількох залізобетонних плит. Над самим реактором...
У 2007 році український уряд уклав із французьким консорціумом «Наварка» угоду про спорудження проекту «Новий безпечний конфайнмент», згідно з яким передбачено спорудження нового укриття, але більш надійного, з використанням сучасних технологій.

ГОЛОВА УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ БОРИС ЩЕРБИНА ВВАЖАВ, ЩО САМЕ СОЛДАТИ Й ОФІЦЕРИ РАДЯНСЬКОГО ВІЙСЬКА ЗРОБИЛИ НАЙБІЛЬШЕ ДЛЯ ЇЇ МІНІМІЗАЦІЇ

26 КВІТНЯ — ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Про наслідки тоді ніхто не думав
Двадцять шосте квітня 1986 року. Ніч. На одному з енергоблоків Чорнобильської атомної станції, який, до речі, вважався чи не найнадійнішим з усіх реакторів, установлених на атомних станціях СРСР, проводиться експеримент. Мета — поліпшення його роботи. Оператори, стомлено поглядаючи на годинники, з нетерпінням чекають його завершення. Але...
О 1 год. 23 хвилини 40 секунд лунає вибух, за ним другий. Над реактором, в якому міститься понад 200 тонн урану, здіймається вогняний смерч. Потужність вибухів настільки велика, що руйнуються сталева і свинцева обшивки реактора, а в повітря піднімається понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих ізотопів становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби над Хіросімою в 1945 році.

Ни­ні сфе­ра за­йня­то­сті пе­ре­бу­ває під впли­вом дра­ма­тич­них осо­бли­вос­тей ук­ра­їн­ської кри­зи, гло­баль­них та гео­по­лі­тич­них ви­кли­ків, за­зна­ча­ють екс­пер­ти. Остан­ні да­ні з еко­но­міч­ної ак­тив­но­сті свід­чать, що за ми­ну­лий рік Ук­раї­на втра­ти­ла 900 ти­сяч пра­це­здат­но­го на­се­лен­ня. На 1 млн 200тис. ско­ро­ти­ли­ся об­ся­ги за­йня­то­сті, без­ро­біт­тя в кра­їні зрос­ло на 2%, тоб­то на 340 тис. лю­дей.

Водночас відбувається трансформація зайнятості, перехід від конвеєрного виробництва до економіки знань із застосуванням інформаційних та комунікаційних технологій. Зростає попит на універсальних працівників, які володіють міцними знаннями, вміннями, навичками. Професійна якість стає стратегічним товаром.
Та через старіння населення дедалі частіше лави безробітних поповнюють немолоді люди, адже освіту отримували давно, і їхні знання застаріли. Згідно зі статистикою, в Україні половина працівників — це люди, яким більш ніж 40 років, а у сільській місцевості таких понад 62%. Цьогорічні прогнози розвитку ринку праці для них є невтішними — очікується подальше збільшення безробіття.

21 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяє науковим співробітникам отримувати і наукову пенсію, і зарплату.
За це рішення проголосувало 308 народних депутатів.
Законом «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу України» також дозволяється зберегти за науковцями під час роботи на наукових, науково-педагогічних посадах права на отримання та призначення пенсії щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Про­ект но­во­го за­ко­ну про пен­сій­не за­без­пе­чен­ня бу­де вне­се­ний на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди вже за два тиж­ні, по­ві­до­мив мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Пав­ло Розенко на Все­ук­ра­їн­ській на­ра­ді Пен­сій­но­го фон­ду Ук­раї­ни у Він­ни­ці.

Наступного тижня закінчуються експертні фахові дебати навколо закону про пенсійне забезпечення; відбудеться нарада у Прем’єр-міністра. І через два тижні до Верховної Ради надійде новий закон, новий варіант і нова ідеологія змін у пенсійному забезпеченні. «Накопичувальна система, яка сьогодні є елементом чинного законодавства, стане вже не віртуальною чи паперовою ідеєю, а перетвориться на реальність», — повідомив П. Розенко.
За його словами, на пенсійну систему чекає непростий шлях, але саме тепер слід підготувати Пенсійний фонд України і суспільство до нових правил гри і життя, які будуть започатковані.
«Так, солідарна система залишається частиною соціального захисту людини при виході на пенсію, але вона може гарантувати тільки середній рівень пенсійного забезпечення», — уточнив міністр.

Три­сто­рон­ній со­ці­аль­ний діа­лог у на­шій кра­їні от­ри­мав но­вий ім­пульс. За учас­тю Прем’­єр-мі­ніс­тра Ук­раї­ни Ар­се­нія Яценюка від­бу­ло­ся за­сі­дан­ня На­ціо­наль­ної три­сто­рон­ньої со­ці­аль­но-еко­но­міч­ної ра­ди.

«Востаннє глава Кабінету Міністрів брав участь у роботі тристоронньої ради шість років тому, — зазначив, відкриваючи засідання, міністр соціальної політики України, голова ради, співголова від сторони органів виконавчої влади Павло Розенко. — Високий представницький рівень нинішнього зібрання засвідчує, що чинний уряд змінює акценти у розумінні важливості соціального діалогу в країні».
На засіданні очільник уряду заявив: «В існуючих складних умовах номінально ми не зменшили жодного соціального стандарту. Безперечно, їхній розмір не відповідає потребам людей, але перед нами ще ніколи не стояли настільки серйозні виклики, як сьогодні. Збільшити доходи українців ми зможемо лише за рахунок відновлення економіки».

Еко­но­міч­ні ви­кли­ки, які пос­та­ли пе­ред Ро­сією, ста­ли при­чи­ною ниж­чих, ніж до­те­пер, до­хо­дів дер­жав­ної каз­ни, ос­лаб­лен­ня ва­лю­ти і по­ру­шен­ня тор­го­во­го об­мі­ну на те­ри­то­рії ко­лиш­ньо­го Ра­дян­сько­го Со­юзу. Проб­ле­ми Ро­сії ма­ють спри­чи­ни­ти по­слаб­лен­ня її по­зи­ції та­кож у шир­шо­му ви­мі­рі: ви­нят­ко­во проб­лем­ною для Мос­кви мо­же ста­ти змі­на си­ту­ації на Бал­ка­нах, де Ро­сія і Єв­ро­пей­ський Со­юз до­сі кон­ку­ру­ва­ли за впли­ви.

Головними суб’єктами зацікавлення Росії на Балканах віддавна залишалися Болгарія і Сербія з огляду на своє розташування і характер відносин з ЄС, а також історичні зв’язки обох країн із Росією. Протягом останніх кількох років Росія користувалася, зокрема, кредитами, здійсненням торгівлі стратегічного характеру, пропозиціями чергових проектів енергетичної і торгової співпраці та іншими різноманітними інвестиціями — завдяки ним вона поглиблювала зв’язки з Болгарією і Сербією. Проте негативний економічний ріст у 2015 році та падіння курсу валюти ослабить здатність Росії вести з Євросоюзом подібну гру за впливи.

Ки­тай ки­нув сер­йоз­ний ви­клик стра­те­гії «по­вер­нен­ня в бік Ти­хо­оке­ан­сько­го ре­гіо­ну», яку ре­алі­зо­ву­ють Спо­лу­че­ні Шта­ти. По­сту­по­ва мі­лі­та­ри­за­ція су­про­во­джує­ть­ся кро­ка­ми Ва­шинг­то­на, які слу­жать збіль­шен­ню аме­ри­кан­ської вій­сь­ко­вої при­сут­но­сті в цій час­ти­ні сві­ту.

Вашингтон оголосив про чергові кроки, спрямовані на зміцнення позиції Сполучених Штатів у Тихоокеанському регіоні у зв’язку з реалізацією стратегії «повороту в бік Азії». Перебудова геополітичної мозаїки, ініційована Бараком Обамою чотири роки тому, починає набирати конкретних обрисів. Про це свідчить телефонна розмова міністра оборони США Ештон Картер з міністром оборони Японії Джене Накатані. У ході розмови прозвучала заява про вірність Вашингтона союзу з Токіо та збільшення збройної присутності в Тихоокеанському регіоні.
З повідомлення Пентагону також випливає зміна засад оборонних відносин, що має стати «знаковим кроком» у пристосуванні американсько-японського союзу до очікуваних викликів, особливо з боку Китаю. Адмірал Гаррі Харріс забив тривогу у зв’язку з діями Пекіна, який будує невеликі штучні острови в спірних водах, наприклад, в регіоні Південного Рифу Джонсона, назвавши їх «Великим Муром з піску». Командувач Тихоокеанським флотом під час візиту в Австралії назвав ці кроки Китаю «безпрецедентними».