Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 26, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Румунія роздає паспорти громадянам Молдови, а західні політики лякають, що бідні молдовани переповнять їхній ринок праці. 
Ця проблема не нова, бо закони, за якими молдовани можуть дістати румунське громадянство, Бухарест ухвалив ще у 1991 році. З того часу він видав громадянам інших держав, переважно Молдови, понад 300 тисяч румунських паспортів. Але тепер, коли 1 січня для румунів відкрився ринок праці всього ЄС, змінити закони вже вимагають німецькі політики.
«Румуни щедро роздають свої паспорти, проте вони не можуть ставати перепусткою для громадян Молдови до Євросоюзу. Завдяки ним вони отримають можливість безперешкодного пересування по всьому Євросоюзу з усіма наслідками, які вже спостерігаються: наплив жебраків із Болгарії і Румунії», — сказав журналісту «Ді Вельт» міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Геррманн (ХСС).

На наших очах відбувається жорстке геополітичне протистояння між Росією і Заходом у боротьбі за сфери впливу в Україні.
Причому в цьому процесі з’явилися нові акценти, пов’язані зі спробами Росії територіально поділити Україну на лояльні та нелояльні до Москви регіони. Зрозуміло, що такий підхід абсолютно суперечить усім нормам міжнародного права та дипломатичній практиці Організації Об’єднаних Націй і Організації з безпеки і співробітництва в Європі. 

Проблема, однак, у тому, що Росія як впливовий член цих організацій не зацікавлена у повному дотриманні їхніх норм, коли вони «суперечать» російським уявленням про силовий захист співгромадян у близькому зарубіжжі. Тому парадоксальними виглядають апеляції нового українського керівництва до ядерних держав, які двадцять років тому гарантували особливий статус Україні.

Загострення політичної кризи в Україні останніми днями набуло міжнародного значення. Країни всього світу активно підключилися до розв’язання конфлікту, який виник через безпосередню участь у ньому нашого сусіда та донедавна надійного стратегічного партнера — Росії. Вона розгорнула широкомасштабну військову операцію в Криму. 
Як українські жінки зможуть знизити градус протистояння, що виникло? З відповіді на це запитання розпочалася розмова з головою правління Міжнародної школи рівних можливостей Ларисою Колос. 
— Жінки можуть зробити дуже багато, — сказала вона. — У тій ситуації, що склалася в Криму, вони діють дуже активно. Наприклад, жінки стали стіною між російськими та українськими військовими, тим самим продемонструвавши, що не хочуть крові.
Це сталося в селі Перевальне. Там дислокується українська військова частина. В певний час вона опинилася в оточенні російських підрозділів.

Уже багато років найактивнішим прошарком населення Криму називають кримських татар. Це твердження небезпідставне, принаймні з огляду на те, що минулого тижня саме виступи татар завадили проведенню сумнівного засідання сесії парламенту автономії.
Однак після введення на півострів російських військ активність кримських татар дещо знизилася. Вочевидь, корінний народ півострова наразі солідарний із думкою про те, що на даному етапі найкраща зброя — це показова демонстрація спокою.
«Чи так це насправді?» — запитали ми в народного депутата України, колишнього багаторічного голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемільова. 
— Справді, нині кримські татари фактично займають вичікувальну позицію, — зізнається пан Джемільов. — Ми розуміємо, що окупаційним силам потрібен тільки привід для того, щоб розпочати активніші дії. Але нинішній мир у Криму дуже крихкий, і в будь-який момент можуть виникнути непередбачені ексцеси. Саме тому велику надію ми покладаємо на міжнародні структури.

Захист цілісності власної держави українські громадяни от уже цілий тиждень сприймають зовсім не як якесь надзавдання. Скоріше, для всіх нас — це просто власний обов’язок. Саме цим пояснюються величезні черги біля військкоматів, саме з цим пов’язаний героїзм заблокованих українських військових на території Криму, саме це викликало потужний національний рух по всій державі. 
Фактично у перший день весни 2014-го офіційний Кремль остаточно скинув маску. Рішення Ради Федерації про підтримку ініціативи Володимира Путіна ввести війська на територію України не залишило жодних ілюзій про істинні наміри сучасного російського режиму: на п’ятнадцятому році перебування при владі президент РФ вирішив відновити колишню імперію.

Книжка «Зірки і макові зернята» («Видавництво Старого Лева») увійшла до числа переможців у номінації Opera Prima конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014, повідомляє Укрінформ. «Цю нагороду присуджують найкращим виданням світу, вона дуже високо цінується серед професіоналів, це — символ найвищої проби в галузі дитячих книг», — кажуть автори книги А. Лесів і Р. Романишин. Над цим проектом вони працювали впродовж минулого року. 

«Тема математики у творі наскрізна завдяки бажанню дівчинки порахувати все на світі. Кожна сторінка книги — це візерунок із чисел і форм, точок і символів, що творять колаж і візуалізують наукове знання», — мотивували свій вибір члени журі.
Премію Opera Prima присуджують за видатні досягнення, дослідження та реалізацію інноваційної видавничої продукції. Обов’язкова умова: або для автора, або для ілюстратора це має бути дебют. Церемонія нагородження відбудеться 24 березня під час 51-го ярмарку в Болоньї, в якому беруть участь понад 70 країн. Україна тут буде представлена вдруге. Торік від нашої країни були «Видавництво Старого Лева» й «Грані-Т».

Трохи більше двох тижнів, до яких чотири роки готувався весь спортивний світ, пролетіли, як одна мить. І приємно, що не зайвими на цьому святі під назвою «Зимові Олімпійські ігри в Сочі», виявилися спортсмени збірної України, які завоювали «золото» та «бронзу» в біатлоні. 
Отже, розпочну з наших спортсменів, адже вони здивували і вперше впродовж останніх років не повертаються додому з «порожніми руками». А все тому, що порадували наші біатлоністки, які нарешті вистрелили на серйозних змаганнях. Чому нарешті? Бо в України завжди так було, що на етапах Кубка світу ми найкращі, а коли їдемо на чемпіонат світу чи на Олімпіаду, то вічно провалюємося.
Цього разу все сталося навпаки. Розпочали ніби добре, адже Віта Семеренко вже в дебютній гонці на 7,5 кілометра здобула бронзову нагороду. А потім настало затишшя. Медалей довгий час не було, наші спортсмени піддавалися критиці, але все виправила естафетна гонка, де наші дівчата здобули золоті нагороди.

Одними з найбільш поширених травм є опіки. Часто вони стають наслідком недбалості або незнання того, як поводитися з певними приладами та легкозаймистими речовинами. Часом до цього призводять й інші обставини. Ми навіть не уявляємо, як часто можна отримати опік.
Люди, які пережили опіки, зазвичай легше переносять сильний біль. Так стається тому, що опіки уражують шкіру, на якій міститься незліченна кількість нервових закінчень. Незалежно від причини, подібні травми потребують негайного лікування. Тому обов’язок кожного з нас — знати основи першої допомоги в таких випадках. Аби опанувати цю науку, ми звернулися до фахівця — кандидата медичних наук, лікаря-комбустіолога Андрія Жернова. 

Наш співрозмовник Олексій Ахаїмов — поет-музикант, продюсер, президент та автор ідеї Міжнародного православного фестивалю авторської пісні «Благодатне НЕБО» (2007–2014 рр.). Професійний архітектор, художник, дизайнер. Засновник та голова Клубу православної пісні і творчості міста Києва, студії «DелоБЛАГО», лідер гурту «ОскольDір».
Нагороджений орденом «1020-річчя Хрещення Київської Русі», Золотим знаком святої великомучениці Тетяни як наставник молоді.
Серед творчих чеснот Олексія Ахаїмова дедалі потужнішою стає рок-бардівська течія, над якою височіє «Благодатне НЕБО» — Міжнародний православний фестиваль. 

— Олексію, усім відомі вислови західноєвропейських знаменитостей про те, що архітектура — це музика в камені, дереві тощо. Вона цікава різними стилями, як і розмаїтий спектр музичних жанрів. Ви обрали професію архітектора за покликанням, але творча діяльність музиканта, продюсера, написання пісенних поезій переважають?

В афіші Київського академічного молодого театру представлено ряд вистав, у яких режисери та актори намагаються дослідити природу людських почуттів. Це, зокрема, «Право на любов», «Неймовірна історія кохання», «Хоровод любові», «Любофф», «Примхливе кохання короля Дроздоборода». А нещодавно список поповнила п’єса сучасного українського драматурга Оксани Савченко «Бери, люби, тікай!». 
Сюжет вистави, з одного боку, може здатися досить життєвим, а з іншого — доволі абсурдним. Андрій (артист Себастьян Антон) і Лора (Анна Бащева) — молоде подружжя, яке по вуха у боргах, у них от-от заберуть придбану в кредит квартиру. Вони мають усі шанси залишитися на вулиці з маленькою дитиною. Але вона витрачає останні двісті баксів, аби врятувати дурне кошеня, що застрягло на дереві. А він дарує шість тисяч доларів, відкладених на сплату кредиту, вуличній дитині. Безглуздя? Можливо. Утім, це їхнє життя, то на що ж вони здатні, аби не опинитися за його межею?

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».