Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 25, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Останніми роками Північноатлантичний Союз проявляє дедалі більше розуміння ролі і значення геополітичних змін, що стосуються Арктики. Зростання зацікавлення НАТО Далекою Північчю є тим важливішим, що географічно збігається з територією, на яку поширюється дія Вашингтонського Договору (ВД), а багато членів Альянсу є головними акторами подій у цій частині світу. 
Головною причиною зацікавлення Альянсу є змінна ситуація в Арктиці і бажання зберегти її військово-нейтральний характер. Проблема численних територіальних суперечок та потенційної експлуатації природних багатств може перетворити Арктику на нове поле гострого геополітичного суперництва. Маючи на увазі безпеку підконтрольної території, НАТО прагне зберегти мирний характер політичного процесу на Далекій Півночі.
Для досягнення цих цілей Альянс мусить розробити відповідну стратегію військово-політичної активності в регіоні, щоб використати свій досвід діяльності у складному міжнародному середовищі та інші аргументи, в тому числі й використання високотехнологічних рішень у галузі зв’язку і моніторингу території.

Днями президент США Барак Обама звернувся з трибуни конгресу до американського народу зі щорічним посланням про становище нації. За три роки до завершення його другого й останнього президентського терміну оглядачі говорять про втрату президентом стратегічного бачення. 
Намагаючись спростувати ці зауваження, Барак Обама спробував виступити чи не з найбільш оптимістичним посланням за два терміни свого президентства. Він пропонував американцям сподіватися на швидке поліпшення економічного становища США, обіцяв не збільшувати податки та сприяти зростанню прибутків. Утім, на тлі хистких домовленостей демократів з республіканцями щодо уникнення дефолту, принаймні в поточному фінансовому році, більшість американських громадян не надто райдужно налаштована щодо слів президента. Тим паче, що у питаннях внутрішньої політики залишаються й інші питання, які чітко розділяють націю на прихильників різних точок зору.

Двадцять п’ять років тому закінчилася так звана афганська війна — війна, яка не оминула тисячі українських родин. Події, що відбувалися за тисячі кілометрів від України, і досі викликають у нашому суспільстві неоднозначні оцінки. Напередодні 25-річчя виведення радянських військ з ДРА наш кореспондент зустрівся з головою Української спілки ветеранів Афганістану, Героєм України Сергієм Червонопиським, який не з чужих слів знає про ту війну, і попросив його відповісти на деякі запитання. 

15 ЛЮТОГО — ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ
— Я й досі пам’ятаю усі ті події, учасником яких мені довелося бути, до найменших подробиць, — говорить Сергій Васильович.— Особливо — своїх однополчан, солдатів та офіцерів, з якими ділив останній ковток води і патрони, не раз опиняючись на волосину від смерті. Їх облич мені ніколи не забути...

ЩО ОЗНАЧАЄ НИНІШНЄ ПЕРЕМИР’Я У ПРОТИСТОЯННІ НАРОДУ З ВЛАДОЮ?
Попри те, що от уже добрий десяток днів між українськими протестувальниками та представниками влади спостерігається сяке-таке перемир’я, нинішній тиждень Україна живе ніби в якомусь моторошному очікуванні. Очікуванні завершення п’ятнадцятиденного терміну, виділеного так званим законом про амністію для звільнення адміністративних будівель; очікуванні парламентського рішення про, бодай, натяки на повернення чинності Конституції 2004 року; очікуванні зустрічі Віктора Януковича з російським президентом Володимиром Путіним... 
Таке враження, що українська влада та російська нині змагаються у застосуванні цинізму. Наші «великодержавні» співвітчизники перетворили понад сотню громадян на заручників, ухваливши на позачерговій сесії так званий закон про амністію. І тепер розводять руками, мовляв, чому опозиція не поспішає звільняти державні приміщення?

Щоб допомоги своїм шанувальникам, які мають фінансові проблеми, Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини вирішив на кожну з екскурсій у вихідні дні надати по три безплатних квитки, а на екскурсії у будні — по два, повідомляє i-pro.kiev.ua. 

З початку січня музей презентував екскурсію у новому форматі «А було ж колись і таке!» — шість-вісім відвідувачів з екскурсоводом оглядають меморіальну квартиру в темряві, присвічуючи собі каганцями. Це започатковано почасти через те, що музей тривалий час змушений заощаджувати на електроенергії. Екскурсія з каганцем — можливість послухати про інтимні сторони життя Тичини, його стосунки з родиною та домашні звичаї. Відвідувачам розказують про виклики, сумніви у житті митця, моменти його внутрішніх терзань.

Коли 4 липня 2007 року у Гватемалі на 119-й сесії Міжнародного олімпійського комітету столицею зимових Олімпійських ігор-2014 проголосили курортне містечко у субтропіках, у багатьох прихильників спорту земної кулі на якийсь час відняло мову. На мапі Росії треба довго шукати місце, де ніколи не буває снігу. І його знайшли. 

І хоча влада Російської Федерації кинулася доводити всю логічність зимової Олімпіади в Сочі, наголошуючи, що в горах у них завжди багато снігу, а якщо раптом і не випаде, то снігові гармати «наметуть» його по самі вуха, зарубіжні атлети не можуть позбутися сумнівів. Середня температура повітря взимку — +6 °С, а найбільша кількість опадів у вологих субтропіках, зазвичай дощів, припадає акурат на лютий...
Однак саме 7 лютого о 20.14 за московським часом на олімпійському стадіоні Сочі розпочнеться церемонія відкриття ХХІІ зимових Олімпійських ігор. За словами організаторів, Біла Олімпіада пройде з розмахом. Змагання проводитимуться в 15 дисциплінах, що об’єднані у сім зимових олімпійських видів спорту.

Щороку онкологічні хвороби відбирають життя у 90 тисяч українців, а ще близько 160 тисяч наших співвітчизників захворюють на рак. Незважаючи на всі зусилля медицини, ця статистика не лише не зменшується, а й зростає.
Враховуючи злободенність проблеми, кореспондент «ДУ» попросив доктора медичних наук, професора, директора Національного інституту раку Ігоря Щепотіна розповісти про неї більш детально, а також про те, як знизити ризик стати жертвою цього небезпечного захворювання. 

4 ЛЮТОГО — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ РАКУ
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ, СИСТЕМАТИЧНІ МЕДИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ ЗВОДЯТЬ ДО МІНІМУМУ РИЗИК ЗАХВОРІТИ

Наш співрозмовник — Герой України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Паламаренко.
Майстер художнього читання, він однаковою мірою комік («Ярмарок» Остапа Вишні) і трагік («Сон» Шевченка). Це йде від таланту і колосального життєвого досвіду. Анатолій Несторович — свідок кількох «епох»: сталінської, хрущовської, брежнєвської, періоду незалежності. 

Як професійний актор розпочав свою діяльність у Хмельницькому театрі ім. Петровського. Від 1962 року — артист естради в Київській національній філармонії.
Анатолій Паламаренко читає цикл лекцій студентам національних університетів ім. Т. Шевченка та М. Драгоманова, музичної академії ім. П. Чайковського. Свій предмет артист назвав «Слово».
Наша розмова — про слово Шевченкове як основу українського життя та про події в країні.

Під такою назвою відкрилася художня виставка у виставкових залах Центрального будинку художника НСХУ, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. 
Перш ніж ми будемо розглядати виставку, потрібно згадати ім’я людини, завдяки якій світ дізнався про Трипільську цивілізацію. Наприкінці ХІХ ст. археолог Вікентій Хвойка проводив розкопки на території села Трипілля Обухівського району. Знайдені артефакти вибухнули сенсацією, була відкрита нова цивілізація доби мідного енеоліту (5400–2700 року до н. е.).
Протягом ста років археологічних досліджень територія Трипільської культури поширилася від Прикарпаття, Молдови, Румунії до Лівобережної України, Переяславщини, Побужжя. В результаті стало відомо майже 2100 пам’яток могильників, курганів, поселень. Відкрито сто дивовижних кодових знаків, символів, орнаментів, якими прикрашено артефакти тієї доби. Академік Б. Рибаков назвав нову культуру «Золотим віком енеоліту».

Для підвищення якості обслуговування пенсіонерів у нинішньому році всі управління Пенсійного фонду України мають запровадити приймання громадян за принципом «єдиного вікна».
Про це сказала заступник голови правління Пенсійного фонду України Валентина Никитенко на прес-конференції «Підсумки діяльності органів Пенсійного фонду України у 2013 році», що відбулася в Укрінформі. 

За її словами, сьогодні за такою системою працює чимало підрозділів Пенсійного фонду. Так, вже у 570 управліннях проводиться приймання громадян за принципом «єдиного вікна» для отримання будь-якої консультації, котра стосується пенсійного забезпечення. Протягом 2013 р. за таким принципом було надано консультації та роз’яснення 5,3 млн громадян.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».