Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Червень 2014 03:00

Смак осоціації

Rate this item
(0 votes)

Не­за­ба­ром Ук­раї­на має під­пи­са­ти еко­но­міч­ну час­ти­ну Уго­ди про асо­ці­ацію з Єв­ро­со­юзом. А по­ки три­ває дис­ку­сія се­ред по­лі­ти­ків та еко­но­міс­тів про її вплив на еко­но­мі­ку на­шої кра­їни, про пер­спек­ти­ви член­ства в ЄС, а та­кож про мож­ли­во­сті для зрос­тан­ня ВВП та змі­ни струк­ту­ри еко­но­мі­ки че­рез усу­нен­ня тор­го­вель­них об­ме­жень між кра­їна­ми й гар­мо­ні­за­цію за­ко­но­дав­ства не тіль­ки у тор­го­вель­ній сфе­рі.

При цьому експерти згадують досвід одинадцяти країн Центральної та Східної Європи, які підписали Угоду про асоціацію. На першому етапі у 1991 р. свої підписи поставили Польща та Угорщина, документ набрав чинності через три роки. На другому етапі, у 1993-му, приєдналися ще чотири країни — Румунія, Болгарія, Чехія, Словаччина. Угода почала діяти через два роки. Третій етап 1995 р. був вирішальним для Естонії, Литви, Латвії, при цьому документ став дієздатним через три роки. Словенія зважилася на серйозний крок 1996-го, Хорватія — у 2001 р.


Аналітики зазначають, що підписання цими країнами Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) було важливим кроком реформування їхніх економік і підвищення конкурентоспроможності. Проте не єдиним вирішальним. Це було додатковим стимулом для розвитку країн. Оцінюючи плюси і мінуси угоди, експерти використовують індекс комплексності економіки (ЕСІ). Це показник виробничих характеристик економіки країни, що пояснює економічну систему у взаємодії і в цілому з точки зору експорту та зв’язків з торговельними партнерами, а також різноманітність і комплексність експорту.
Для розрахунку ЕСІ використовують дані 1241 товарної групи за експортом із 210 країн. Індекс залежить від кількості продуктів експорту, їхньої унікальності, складності, альтернативних виробників-постачальників. Приміром, якщо високотехнологічне медобладнання можна виробляти та експортувати виключно з Японії та Німеччини, то можливих його постачальників лише два. Тому таке обладнання вважають високотехнологічним і складним.
Коли металеву чушку виготовляють у 45 країнах і в ній мало складників, то вона не є унікальною і складною. Індекс комплексності економіки розглядають як індекс конкурентоспроможності країни через потоки експортних товарів, які держава продає на зовнішніх ринках, порівняно з партнерами.
Висококомплексні економіки переважно розміщуються у Західній Європі, Північній Америці, подекуди у Південно-Східній Азії та Східній Європі. Економіки з високим рівнем комплексності — в окремих країнах Східної Європи, Латинської Америки, Південно-Східної Азії та Африки, сировинні — в деяких країнах Азії, Африки, Латинської Америки.
Перше місце за цим показником посідає Японія, друге — Німеччина, третє — Швейцарія. Найвищий показник складності економіки серед країн Центральної та Східної Європи має Чехія (восьме місце). На десятому — Словенія, Польща — на 25-му, Литва — на 37-му. Україна посідає 42 місце з індексом 0,550, що в 4,3 разу нижче, ніж японський, втричі — ніж чеський та вдвічі — ніж польський. Експерти відзначають, що європейські країни, які підписали Угоду про асоціацію з ЄС, нині належать до висококомплексних економік та економік з високим рівнем комплексності.


Пер­спек­ти­ви
У довгостроковому періоді в усіх країнах, які долучилися до ЗВТ із країнами Євросоюзу, показник ЕСІ підвищується. Це означає, що їхні економіки виробляють більше товарів, конкурентоспроможних на зовнішніх ринках, які мають вищий ступінь обробки (доданої вартості) та забезпечують підвищення продуктивності праці.
А от у короткостроковій перспективі в окремих економіках ЕСІ знижувався через підвищення конкуренції з імпортними товарами внаслідок ліквідації тарифних і нетарифних обмежень, визначених в Угоді про асоціацію. Зокрема, у Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії, Болгарії, Чехії впродовж перших чотирьох років середній спад становив 3,4%.
У невеликих країнах Балтії (Естонії, Латвії, Литві) зафіксована тенденція до зростання ЕСІ, починаючи з першого року підписання угоди. Це пояснюється низьким початковим рівнем ЕСІ порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи. Окрім цього, ті країни не були настільки тісно інтегровані у виробничий потенціал Радянського Союзу, як Україна.
Польща підписала Угоду про ЗВТ у 1991 р. на тлі падіння індексу комплексності економіки. Спадний тренд почався ще 1986 р., і рівень індексу знизився з 1,32 до 0,68 у 1994 р. На цей момент і припадає початок дії Угоди про асоціацію. Починаючи від 1991-го, щороку до Польщі почали активно надходити прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Якщо у 1991-му вони сягали 117 млн дол., то 1994-го — 527 млн.
Прихід інвесторів за рахунок кумулятивного ефекту очікувань розвитку нових ринків змінив тенденцію падіння індексу комплексності економіки на висхідну. У період набрання чинності Угоди про ЗВТ у Польщі іноземні інвестори вкладали кошти у виробництво товарів і змінювали структуру економіки країни та її експорту.
У Румунії показник комплексності економіки знижувався від 1991-го до 1994-го на 36%. Після підписання Угоди про асоціацію 1993 р. ЕСІ зростав упродовж чотирьох років. Це експерти пояснюють тим, що в країну почали заходити іноземні інвестори та створювати свої підприємства. У 1995 р. зареєстрованих компаній з іноземними інвестиціями було 3400, а у 2003-му — 6609, через рік їх побільшало на 3558, тобто на 54%.
Максимального показника було досягнуто 2007 р., коли Румунія вступила до Євросоюзу, іноземних компаній вже налічувалося 15720. Для Румунії вплив на показник комплексності економіки був суттєвішим через гірші порівняно з Чехією та Польщею початкові умови. Короткострокове зниження ЕСІ на 13,3% та зниження рейтингу країни на п’ять позицій до 35 місця зафіксовано у 2000 р. Проте у довгостроковому періоді ЕСІ зріс на 40,3%, і у 2008 р. Румунія перемістилась у рейтингу на 27 місце.
Мож­ли­во­сті
Експорт продукції з Естонії, Латвії, Литви у 1994 р. був незначним. Після підписання Угоди про асоціацію впродовж трьох років ЕСІ зріс на 200—300%. І все завдяки тому, що з 1994-го на тлі приватизації до цих країн почали активно надходити інвестиції. Тож розширювалось виробництво, підвищувалась продуктивність праці.
Проте така тенденція тривала до 1998 р. Після оголошення Росією дефолту експорт прибалтійської продукції до неї зменшився, і ЕСІ впав. Довелося шукати інші ринки збуту. І у 2008-му ЕСІ в Естонії зріс на 224,7%, у рейтингу вона піднялася з 43 місця на 32-ге. Литовський індекс додав 365,4%, і вона змінила 52 місце на 36-те. Найкращі показники у Латвії — +443,3% та 36 місце в рейтингу замість 57-го.
У Словенії ЕСІ впав на 1,2% після приєднання до ЗВТ, як і рейтинг — 16 місце, а не 17-те. Проте у довгостроковому періоді індекс зростає на 39,5%, країна піднімається на шість позицій і посідає 2008-го десяте місце. Експерти нагадують, що для країн «старої» Європи підписання Угоди про асоціацію з країнами Центральної та Східної Європи збігається зі зменшенням їхньої конкурентоспроможності (для окремих держав і для регіону в цілому).
Однією з можливих причин цього експерти називають розширення відносин і відкриття нових виробництв у країнах, які підписали Угоду про асоціацію, та зняття бар’єрів для їхніх товарів і капіталу. Фактично країни «старої» Європи за рахунок розширення мережі торговельних партнерів стають менш компліментарними та конкурентоспроможними. За дванадцять років від 1995 до 2007-го — середнє значення ЕСІ для «старих» зменшилося на 19,4%. Водночас для підписантів угоди цей показник повагомішав на 37,6%.


Кон­ку­рен­то­спро­мож­ність
Оцінюючи значення Угоди про асоціацію, експерти не забувають і про індекс глобальної конкурентоспроможності економік (ІГК). Він розраховується за методикою Всесвітнього економічного форуму, заснованого на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опитування керівників компаній. Враховується якість інституцій, інфраструктура, макроекономічне середовище, ефективність ринку товарів, послуг, праці, а також розвиненість фінансового ринку, рівень технологічного розвитку, розмір внутрішнього ринку, досвід провадження бізнесу, інноваційний потенціал.
До країн з високим ІГК належать країни Європи, Північної Америки та окремі держави Південно-Східної Азії, Океанії та Саудівська Аравія. У країнах Центральної та Східної Європи значення цього показника вище від середнього (від 32 до 76 місця зі 148 держав). Найкраща ситуація в Естонії (32 місце), найгірша — в Румунії (76). Динаміка цього показника змінюється залежно від рівня розвитку.
Експерти зазначають, що більшість країн європейського простору, які не підписали Угоди про асоціацію, перебувають у діапазоні після 50 місця і мають середній показник ІГК. Приміром, Казахстан займає 50 місце, Росія — 64, Вірменія — 79, Україна — 84, Албанія — 95. Підписання Угоди про асоціацію сприяє встановленню єдиних правил, стандартів, підходів до розвитку економік. Передусім, це забезпечується через формування єдиних законодавчих підходів. Гармонізація законодавства країн, які підписали угоду, змінює систему, в якій працює бізнес. Нові стандарти діяльності сприяють змінам ІГК країни та рівня глобальної конкурентоспроможності економіки.


Струк­ту­ра екс­пор­ту
Важливий показник якості економічних трансформацій — зміна структури виробництва у країні та експорту продукції. Польща підписала Угоду про асоціацію першою, її економіка має схожі з Україною ресурсні характеристики (територія, людські ресурси) та приблизно однакову структуру виробництва. Окрім цього, Польща — наш безпосередній сусід.
У грудні 1990 р. уряд Польщі почав переговори щодо підписання угоди. Після одинадцяти місяців дискусій Угоду про асоціацію з ЄС (тоді ще Європейський Економічний Союз) було підписано 16 грудня 1991 р. Центральними серед її положень були ті, що стосувалися створення ЗВТ з Євросоюзом.
В угоді передбачався перехідний період на десять років. Проте її частина, що стосувалася торгівлі, набула чинності майже одразу після підписання — з першого січня 1992 р. Уже тоді Польща суттєво знизила мита на чверть усіх товарів, імпортованих з Європи. Друга хвиля ліквідації бар’єрів на шляху до вільної торгівлі відбулася 1995 р.
За перші три роки після затвердження Угоди про ЗВТ спостерігалася тенденція до зменшення частки експорту у ВВП — на 5,3% (від 26,2 до 20,9%). У натуральному вигляді експорт не зменшується, а, навпаки, збільшується. Падіння його у ВВП обумовлене переважанням зростання виробництва над темпами зростання експорту. Багато виробленої в цей період продукції наповнювало внутрішній ринок.
Потім частка експорту у ВВП щорічно збільшується — +1,2% (за винятком року після російського дефолту та світової кризи) і нині сягає 24,65%. Змінюється структура експорту, активізується продаж продукції машинобудування та електронного обладнання. У 1995 р. поляки найбільше експортували вугілля (5,25% на 1,2 млрд дол.). На цю товарну групу через п’ять років припадає 0,88%, або 1,3 млрд дол.
За абсолютною величиною показник залишився без змін, тож робочі місця у цьому секторі збереглись. А от відсоток в експорті знизився суттєво за рахунок зростання інших складників. Третє місце в структурі експорту 1995 р. мали автомобілі — 2,98%, чи 716 млн дол., а у 2010-му цей показник зріс до 5,13% (7,7 млрд дол.). За п’ятнадцять років відсоток в експорті повагомішав майже вдвічі, за абсолютною величиною експорт товарів цієї групи зріс більш як удесятеро.
Спостерігається тенденція до зменшення продажів текстильної і пов’язаних із нею галузей, які 1995 р. мали значний вплив на структуру експортних надходжень. Зокрема, 1995 року поляки продавали за кордон 4,3% костюмів на 1 млрд дол., через п’ять років — 0,57% на 855 млн дол. Тож частка в експорті зменшилась у 7,5 разу, а за абсолютною величиною — на 150 млн дол. (15%).
Негативний вплив перекривається збільшенням зайнятості в інших секторах. Незважаючи на те, що частка деяких товарних груп у структурі експорту зменшується, вартісний показник збільшується навіть у галузі, пов’язаній з виробництвом одягу. У 1995 р. польського взуття вивозили на 128 млн дол., через п’ять років — на 176 млн.
А ось для торгівлі сільгосппродуктами Європа відкривала ринок без особливого ентузіазму. Лібералізація агроторгівлі була важливою з огляду на те, що Польща на той час посідала провідні місця в Європі та на Світовому ринку за обсягами збору зернових, картоплі, виробництва м’ясо-молочних продуктів. Приміром, у 1995 р. поляки зібрали найбільше жита в Європі та світі, у 2000-му країна посіла за його обсягами третє місце, була другою у 2002–2003 рр.
Польські аграрії накопали картоплі на третє місце у світі та друге — у Європі 1995 р., через сім років — на шосте у світі та третє — в Європі. За виробництвом м’яса у 1995-му Польща посіла сімнадцяте місце у світі та восьме в Європі, за сім років перемістилася на 15 та сьоме місце. Після серії переговорів щодо торгівлі агропродуктами приблизно 96% сільгоспімпорту ЄС із Польщі та 70% експорту ЄС до Польщі вирішили не оподатковувати або зменшити податки. Останні бар’єри ліквідовано 2004 р.
Основними торговельними партнерами Польщі, до яких вона експортує товари, є Німеччина (25%), Франція (7), Велика Британія (6), Італія (6), Чехія (6%). Зміна структури виробництва та експорту Польщі відбулася також унаслідок проведення в країні широкомасштабних реформ, відомих як «план Бальцеровича», або «шокова терапія». Це сприяло припливу великої кількості іноземних інвестицій в економіку країни. Так, за 1991—2004 рр. було інвестовано 67 млрд дол., зокрема у виробництво — 41%. Це сприяло збільшенню продуктивності праці та зростанню експорту, показник ЕСІ повагомішав на 29%.
Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».