На цьо­му тиж­ні Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро По­ро­шен­ко здійс­нив ві­зит до Япо­нії. Остан­нім ча­сом ук­ра­їн­сько-япон­ські від­но­си­ни пе­ре­бу­ва­ють на під­йо­мі: Япо­нія є важ­ли­вим кре­ди­то­ром Ук­раї­ни та на­шим тор­го­вель­ним парт­не­ром. Не мен­ше зна­чен­ня має по­лі­тич­на під­трим­ка Ук­раї­ни з бо­ку Япо­нії, адже Кра­їна Вра­ніш­ньо­го Сон­ця доб­ре знає, що та­ке ма­ти те­ри­то­рі­аль­ні су­пе­реч­но­сті з Ро­сією.

Після Другої світової війни СРСР окупував чотири японських острови Курильської гряди — Кунашир, Хабомаї, Ітуруп, Шикотан. Їхнє повернення досі вважається стратегічною метою зовнішньої політики Японії. Тож не дивно, що Токіо цілковито підтримує Україну після російської анексії Криму.

Так зва­ний «Па­на­ма­гейт», кот­рий роз­го­рів­ся ци­ми дня­ми у сві­ті, за­ли­шив на дру­гих ро­лях усі ін­ші по­лі­тич­ні те­ми в Ук­раї­ні. На­віть по­за­вчо­раш­ній ре­фе­рен­дум у Ні­дер­лан­дах із зов­сім не­опти­міс­тич­ним для на­шої дер­жа­ви ре­зуль­та­том не зміг за­глу­ши­ти си­лу «Па­на­ма­гей­ту». Ско­рі­ше, нав­па­ки: чи­ма­ло укра­їн­ців уже встиг­ли по­в’яза­ти по­над 60-від­сот­ко­ве гол­ланд­ське «ні» Уго­ді про асо­ці­ацію з Ук­раї­ною з ін­фор­ма­цією про від­крит­тя оф­шо­рів про­від­ни­ми віт­чиз­ня­ни­ми по­лі­ти­ка­ми на чо­лі з Пре­зи­ден­том.

За таких обставин дуже непросто аналізувати ситуацію, що склалася. Єдине, в чому сумнівів немає ні на йоту: не праві ті, хто нині намагається представити «Панамагейт» змовою, зрадою, підступами Кремля чи помстою політичних конкурентів...

Науковці з університету Саутгемптона виявили у крові людини маркери ДНК, пов’язані із сезоном народження і схильністю до алергії. Автори дослідження відзначають, що така закономірність справді дуже цікава.
Наприклад, у досліджуваних із контрольної групи, народжених на острові Уайт восени, був підвищений ризик появи екземи. А в народжених навесні схильності до екземи не було зовсім.
Дослідники переконані, що сезон народження впливає на людину протягом усього життя. Епігенетичні маркери, що містяться в ДНК, впливають на експресію генів, причому навіть не в одному поколінні.

Тон­зи­лек­то­мія — це ви­да­лен­ня під­не­бін­них миг­да­лин, од­не з най­більш по­ши­ре­них хі­рур­гіч­них ут­ру­чань у ди­тя­чій ото­ла­рин­го­ло­гії. Ко­ли ж ви­да­ля­ти миг­да­ли­ни або, по-на­род­но­му, глан­ди? І чи по­тріб­но це ро­би­ти вза­га­лі? З та­ки­ми за­пи­тан­ня­ми ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ан­дрія Ци­ма­ра.

— Усупереч існуючій думці, ця операція не завжди пов’язана з хронічним тонзилітом (запаленням мигдалин), однак тонзиліт, звичайно ж, є основним показанням до її проведення. Дорослим пацієнтам і батькам маленьких дітей, яким призначена тонзилектомія, слід усвідомити, що найчастіше видалення мигдалин є єдиним ефективним способом запобігти поширенню інфекції й уникнути розвитку небезпечних захворювань серця, нирок та інших органів.

Від­ра­зу шість укра­їн­ців про­пи­са­ли в між­на­род­но­му «За­лі сла­ви» фех­ту­ван­ня, зро­бив­ши на­ше пред­став­ниц­тво там од­ним із най­біль­ших. Се­ред них — чем­піо­ни та при­зе­ри Олім­пій­ських ігор Гри­го­рій Крісс, Во­ло­ди­мир Смир­нов, Ва­дим Гут­цайт, Сер­гій Го­лу­биць­кий, Вік­тор Пу­тя­тін та єди­на дів­чи­на — чин­на спортс­мен­ка Оль­га Хар­лан.

Нагороди від Міжнародної федерації вручив глава Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Коли за своєю неспішно піднімався 74річний Путятін, колеги пожартували, мовляв, «на доріжці ти рухався швидше!» Замість Глибоцького, який давно живе за кордоном, нагороду отримала його мама Галина. А замість Смирнова — його вдова Емма з онуком.

На­ціо­наль­на збір­на Ук­раї­ни з фут­бо­лу про­ве­ла два по­єдин­ки, які за тра­ди­цією вва­жа­ють «то­ва­ри­ськи­ми», а тре­не­ри і фа­хів­ці во­лі­ють на­зи­ва­ти їх «кон­троль­ни­ми», бо да­ють змо­гу про­кон­тро­лю­ва­ти рі­вень тих ви­ко­нав­ців, яких на­став­ни­ки коман­ди но­мер один най­час­ті­ше ба­чать по те­ле­ві­зо­ру, а не в ре­аль­но­му жит­ті.

В Одесі в зустрічі з кіпріотами і в Києві в матчі з валлійцями тренерський штаб «синьожовтих» отримав багато інформації не лише про «залізних» гравців основного складу, а й про тих, хто лише бореться за свій шанс зіграти в червні на полях Франції в матчах чемпіонату Європи.
На початку збору головний тренер збірної України Михайло Фоменко нарікав на велику кількість травмованих.

7 квітня – всесвітній день здоров'я

Здо­ров’я лю­ди­ни — це най­цін­ні­ше, що у неї є. Ні­що не мо­же зрів­ня­ти­ся з ним: ні ба­гат­ство, ні ста­но­ви­ще у су­спіль­стві, ні сла­ва. Це справж­ня кош­тов­ність, по­да­ро­ва­на нам при­ро­дою.

Людина має берегти своє здоров’я змолоду, адже від цього залежить здоров’я всього народу. І хоча його за гроші не купити, але можна зберегти і примножити.
Кожен рік скрізь на планеті відзначають Всесвітній день здоров’я. Цього дня традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять нині перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань.

Не­спо­ді­ва­ні прим­хи до­лі мо­жуть будь-ко­ли спіт­ка­ти не ли­ше лю­дей, тва­рин, бу­дів­лі то­що, а й... шкіль­ні пред­ме­ти. При­мі­ром, як іс­то­рію, кот­ру в нас при­зви­ча­їли­ся раз у раз пе­ре­пи­су­ва­ти на до­го­ду вож­дям та по­лі­тич­ній кон’­юнк­ту­рі. 
Так са­мо під по­лі­тич­ни­ми віт­ра­ми остан­ні­ми ро­ка­ми за­хи­тав­ся й ін­ший, зда­ва­ло­ся б, не під­влад­ний по­лі­тич­ним ме­та­мор­фо­зам, шкіль­ний курс на­вчаль­ної вій­сь­ко­вої під­го­тов­ки. За ро­ки не­за­леж­но­сті він за­знав пер­ма­нент­них змін, які аж ні­як не спри­яли під­го­тов­ці мо­ло­ді до за­хис­ту Віт­чиз­ни...

Пі­ший по-кін­но­му
Віктора Главацького, практично єдиного на сьогодні в Полтаві викладача шкільного предмета «Захист Вітчизни», котрий має професійну військову підготовку, колеги та друзі за звичкою часто величають «воєнруком» — словом, що вкоренилося в нашій свідомості ще за радянських часів.

Наш спів­роз­мов­ник — на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни спі­вак Гри­го­рій Гар­ку­ша. Ви­різ­няє­ть­ся рід­кіс­ним умін­ням твор­чо ін­тер­пре­ту­ва­ти ка­мер­ні тво­ри та на­род­ні піс­ні. У ре­пер­ту­арі спі­вака — опу­си сві­то­вих та віт­чиз­ня­них кла­си­ків, су­час­них ук­ра­їн­ських ком­по­зи­то­рів. Усь­ого — по­над 700 тво­рів.
Осо­бли­ве міс­це у твор­чо­сті Гри­го­рія Яки­мо­ви­ча по­сі­дає піс­ня на вій­сь­ко­ву те­ма­ти­ку. З успі­хом пред­став­ляв він му­зич­не мис­тец­тво Ук­раї­ни в Бол­га­рії, В’єт­на­мі, Іра­ку, Ка­на­ді, Нор­ве­гії, Поль­щі, Сло­вач­чи­ні, США, Угор­щи­ні, Шве­ції, Сло­ве­нії, Ма­ке­до­нії, Хор­ва­тії...
За йо­го учас­тю зня­ті те­ле­ві­зій­ні філь­ми: «Ви­дат­ні укра­їн­ці», «Ду­ші кри­ни­ця», «Світ осо­бис­то­сті: Гри­го­рій Гар­ку­ша». Піс­ні у ви­ко­нан­ні Гри­го­рія Яки­мо­ви­ча є в запи­сах фон­ду Ук­ра­їн­сько­го ра­діо, ви­йшли ком­пакт-дис­ки.
З 1971 ро­ку Гри­го­рій Гар­ку­ша пра­цю­вав со­ліс­том На­ціо­наль­ної фі­лар­мо­нії Ук­раї­ни. З 1998-го — про­фе­сор На­ціо­наль­ної му­зич­ної ака­де­мії іме­ні П. І. Чай­ков­сько­го.
Ві­та­ємо Гри­го­рія Яки­мо­ви­ча з ак­тив­ним 75-літ­тям! 
Здо­ров’я та нат­хнен­ня!

Молода художницякераміст із Ужгорода Ната Попова представляє у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва персональну виставку під назвою «У пошуках ілюзій».
В експозиції представлено понад 20 скульптурних робіт, об’єднаних чуттєвим світосприйняттям автора та роздумливофілософським відчуттям сьогодення.
Сама атмосфера виставки дуже жіночна. Звідусіль оточують жіночі фігури та обличчя, які видаються позачасовими, середньовічними чи навіть архаїчними. Схожі за зовнішньою непорушністю облич, творіння Нати Попової споріднені ще й медитативною заглибленістю у якісь особисті спогади, мрії, сподівання. Можливо, це сподівання на повернення втрачених ілюзій та радощів буття.