Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Не­що­дав­но бу­ли ви­зна­че­ні пер­е­мож­ці На­ціо­наль­но­го кон­ку­су «Во­лон­тер ро­ку-2013». Йо­го о­рга­ні­зу­вав Центр во­лон­тер­ату «Доб­ра во­ля» за під­трим­ки Швей­ца­сько­го бюр­о співр­о­біт­ниц­тва в Ук­аї­ні, Уря­ду Кор­о­лів­ства Шве­ції, Мі­ніс­тер­ства со­цпо­лі­ти­ки Ук­аї­ни, Сек­ре­тар­і­ату Каб­мі­ну Ук­аї­ни, ре­сус­но­го цен­тру «Гутр» та ком­па­нії «Ко­ка-Ко­ла Ук­аї­на».

Впродовж останнього року в нашій країні активізувалися процеси становлення громадянського суспільства. Волонтерський рух вийшов на принципово новий, потужний рівень. Великим поштовхом у його розвитку стали події Революції гідності. А починався він у минулому столітті, тоді ж з’явилися нормативні документи на підтримку волонтерства.

В Україні більше 3 тис. установ, які опікуються вразливими верствами населення, більше 2 млн людей, які потребують підтримки. Волонтери активно співпрацюють з установами соцсфери, будинками-інтернатами, терцентрами. Нині уряд взаємодіє з 88 волонтерськими організаціями.

4–5 ве­ес­ня 2014 ро­ку в Уель­сі від­був­ся са­міт кра­їн — чле­нів Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­го аль­ян­су. У ста­те­гіч­но­му сен­сі ця зу­стіч стає не менш зна­чу­щою, аніж Рим­ський са­міт НА­ТО 1990 ро­ку. То­ді за­ве­шу­ва­ла­ся хо­лод­на вій­на і аль­янс пе­ре­би­рав на се­бе функ­ції го­лов­но­го га­ран­та ста­біль­ної єв­ро­пей­ської сис­те­ми ко­лек­тив­ної без­пе­ки.

Однак декілька хвиль розширення НАТО на Схід спровокували радикальне погіршення відносин НАТО з Росією. Показовим у цьому сенсі став факт відмови Росії у присутності на зустрічі. Причини такого стану справ також зрозумілі й є реакцією країн НАТО на агресивну політику Росії щодо України. Внаслідок цього єдиним главою держави, яка не є членом НАТО, але була представлена на Уельському саміті, був Президент України Петро Порошенко.

7 сеп­ня уряд Ро­сії на під­ста­ві ука­зу пе­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­а Пу­ті­на від 6 сеп­ня за­бо­ро­нив на те­рмін один рік ім­порт окре­мих груп сіль­сько­гос­по­да­рських та ха­чо­вих по­дук­тів із кра­їн, які вве­ли еко­но­міч­ні санк­ції про­ти ро­сій­ських фі­зич­них та юри­дич­них осіб або при­єд­на­ли­ся до та­ких санк­цій. За­бор­о­на сто­сує­ть­ся ім­пор­ту з де­жав ЄС, США, Ка­на­ди, Авст­а­лії і Нор­ве­гії (але не вкл­ючає Япо­нії і Швей­ца­рії, які під­три­ма­ли санк­ції про­ти Ро­сії).
Ем­ба­рго ма­ло бу­ти від­по­від­дю на санк­ції За­хо­ду, але міц­но вда­рить по ро­сій­ській еко­но­мі­ці, квот­а за­леж­на від ім­по­ту про­дук­тів ха­чу­ван­ня. Вла­да хо­че за­мі­ни­ти тра­ди­цій­ний ім­порт з ЄС ро­сій­ською про­дук­цією та ім­по­ртом із но­вих, гео­га­фіч­но від­да­ле­них ка­їн.

Ре­джеп Та­йп Е­до­ган офі­цій­но став пе­зи­ден­том, а у кріс­лі прем’­єра йо­го міс­це за­йняв тур­ець­кий Кіс­сін­джер — Ах­мет Да­ву­тог­лу. Він хо­че про­дов­жу­ва­ти по­лі­ти­ку впев­не­но­сті у со­бі, яку про­во­див по­пер­ед­ник.

28-го і 29 серпня Туреччина переживала надзвичайні емоції. У четвер, 28 серпня колишній прем’єр Реджеп Тайюп Ердоган прийняв присягу президента. Після її проголошення у парламенті під залпи почесної варти він поклав вінок до Мавзолею Ататюрка, де спочиває творець і одночасно перший президент Турецької Республіки.
Потім була церемонія у президентському палаці на пагорбі Чанкая в Анкарі у присутності кількох десятків закордонних офіційних осіб. Звернула на себе увагу відсутність серед політиків найвищого рівня представників Заходу (США прислали дипломата в ранзі charge d’affairs) та присутність вірменського міністра закордонних справ Едуарда Налбандяна — з його країною Туреччина не підтримує дипломатичних відносин.

У Мос­кві дня­ми по­бу­вав мі­ніст за­ко­дон­них спав Іа­ну Джа­вад За­иф. Ві­зит став ці­ка­вим із точ­ки зо­у по­го­джен­ня по­зи­цій о­сії та Іа­ну що­до кл­чо­вих е­гіо­наль­них і гло­баль­них поб­лем.

В умовах дії санкцій Росія намагається консолідувати ворожі до Заходу режими. Утім, Іран не палає великим бажанням підтверджувати свій статус ядра «осі зла», існування якої десять років тому проголосив президент США Джордж Буш-молодший. Навпаки, Іран намагається максимально пом’якшити позицію Заходу щодо себе і не готовий до продовження боротьби не на життя, а на смерть. Розуміючи недієвість самих лише санкцій, останнім часом Євросоюз намагається застосовувати щодо Тегерана не тільки батіг, а й пряник.

Наприкінці листопада мають завершитися переговори щодо іранської ядерної програми. Поки що Іран наполягає на безумовному визнанні за собою права розвитку мирної атомної енергетики. У цьому Тегеран повністю підтримує Москва, яка також згодна з ідеєю посиленого контролю за іранською атомною промисловістю засобами Міжнародного агентства з ядерної енергії.

Чергове загострення військово-політичного становища в зоні антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях України спровокувало підвищену дипломатичну активність. 3 вересня 2014 року президент США Барак Обама відвідав Таллінн. Візит відбувся напередодні Уельського саміту НАТО і мав підтвердити готовність США захищати балтійських союзників по альянсу. Тим паче що балтійські країни досить голосно висловлюють своє занепокоєння агресивним курсом Росії, передусім щодо України. Зважаючи на ці тенденції, президент США Барак Обама підтвердив дієвість військово-політичних зобов’язань щодо колективної безпеки країн НАТО.

Проте за межами альянсу поки що немає однозначної позиції стосовно способу зупинення російської експансії дипломатичними засобами. Європейський Союз і США не готові заморозити всі рахунки Росії до виведення російських військ із території України. Відкритим принаймні до середини вересня, коли заплановано візит Президента України Петра Порошенка до США, залишається питання: чи нададуть США Україні спеціальний статус основного союзника за межами НАТО.

Пе­зи­дент о­сії Во­ло­ди­ми Пу­тін за­явив, що за­по­по­ну­вав свій план уе­гу­л­ван­ня ки­зи в Ук­аї­ні.
По це він ска­зав у Мон­го­лії 3 ве­ес­ня, від­по­ві­да­чи на за­пи­тан­ня по зміст те­ле­фон­ної оз­мо­ви з ук­а­їн­ським ко­ле­го Пет­ом По­о­шен­ком, пе­е­дає ІТА-ТАС.
За сло­ва­ми Пу­ті­на, план скла­дає­ть­ся із се­ми пунк­тів.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (СДПН) закликав Росію та Україну до припинення бойових дій.
Про це він сказав вебпорталу Spiegel Online, інформує Deutsche Welle.

Учо­ра в Уель­сі оз­по­чав­ся дво­ден­ний са­міт НА­ТО.
Ви­ще по­лі­тич­не і вій­сь­ко­ве ке­ів­ниц­тво НА­ТО та ка­їни-чле­ни ви­зна­чи­ли для цьо­го са­мі­ту п’ять піо­и­тет­них пи­тань. Це, зок­е­ма, ки­за в Ук­аї­ні і від­но­си­ни з о­сіє; май­бут­ні від­но­си­ни з Аф­га­ніс­та­ном; від­по­ві­ді на но­ві за­го­зи; зміц­нен­ня під­тим­ки збой­них сил; зміц­нен­ня пат­не­ства.

Українську делегацію на саміті, заходи якого безпосередньо відбуваються у місті Ньюпорт (Уельс), очолив Президент Петро Порошенко. Глава держави у четвер узяв участь у засіданні лідерів країн альянсу і партнерів, що задіяні у Міжнародних силах сприяння безпеки в Афганістані (ISAF), а також у засіданні Комісії Україна — НАТО на найвищому рівні глав держав та урядів.
За інформацією глави Місії України при НАТО Ігоря Долгова, у кулуарах саміту заплановано значну кількість двосторонніх зустрічей Порошенка зі світовими лідерами. Загалом, як повідомляють організатори, у саміті візьмуть участь близько 70 глав держав, урядів та міжнародних організацій.

Як­би не вій­на, що вже май­же пів­о­ку ти­ває на схо­ді на­шої де­жа­ви, по­лі­тич­ним епі­цен­том на по­чат­ку ве­ес­ня, по­за вся­кі сум­ні­ви, ста­ла б Ве­хов­на а­да Ук­аї­ни. На до­да­чу до то­го, що в пе­ший мі­сяць осе­ні та­ди­цій­но від­ки­ває­ть­ся че­го­ва па­ла­мент­ська се­сія, ни­ні по­дії пі­ді­гі­ва­ть­ся ще й тим, що бук­валь­но на­пе­е­до­дні Пе­зи­дент Пет­о По­о­шен­ко під­пи­сав указ по оз­пуск Ве­хов­ної а­ди сьо­мо­го скли­кан­ня. Від­так іс­ну­ва­ти цьо­му па­ла­мент­сько­му скла­ду за­ли­ши­ло­ся всьо­го до 26 жовт­ня — дня по­за­че­го­вих ви­бо­ів.

Щоправда, пряме вторгнення Росії в Україну на півдні Донецької області, захоплення Новоазовська та прилеглих до нього населених пунктів і, що найголовніше на сьогодні, — загроза атаки Маріуполя змусили багатьох політиків замислитися: а чи й справді в таких умовах доцільно проводити дострокові вибори?
З іншого боку, відтермінування нашого походу на дільниці передусім вітатимуть у Кремлі. Адже тамтешній господар Володимир Путін чудово усвідомлює: наступний склад Верховної Ради України має всі шанси вперше з часів здобуття Незалежності стати відверто проєвропейським.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».