1 квіт­ня в Пол­та­ві вша­но­ву­ва­ли сво­го ви­дат­но­го зем­ля­ка — пись­мен­ни­ка Ми­ко­лу Ва­си­льо­ви­ча Го­го­ля. Ге­нія лі­те­ра­ту­ри, з ім’­ям яко­го по­в’язу­ють Пол­тав­щи­ну, увіч­ни­ли до­во­лі ори­гі­наль­ним спо­со­бом, ус­та­но­вив­ши йо­го брон­зо­ву скульп­ту­ру по­ряд із та­кою са­ме скульп­ту­рою Олек­сан­дра Сер­гі­йо­ви­ча Пуш­кі­на.

Обидва літературних генія, які познайомилися в російському Санкт-Петербурзі 1831 року, постали в бронзі у входу до п’ятизіркового готелю «Палаццо», що на розі вулиць Пушкіна та Гоголя.

10 КВІТ­НЯ — 30 РО­КІВ ВІД ДНЯ СМЕР­ТІ МИ­КО­ЛИ ГРИ­ГО­РО­ВИ­ЧА ГРИНЬ­КА (1920–1989), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО АК­ТО­РА ТЕ­АТ­РУ І КІ­НО

Ми­ко­ла Гринь­ко на­ро­див­ся у Херсо­ні в ак­тор­ській сім’ї. Йо­го бать­ки гра­ли в тру­пі Ро­біт­ни­чо-се­лян­сько­го пе­ре­сув­но­го те­ат­ру. Хлоп­чик із ди­тин­ства знав, що він теж обо­в’яз­ко­во ста­не ак­то­ром. Усе зі­псу­ва­ла вій­на...

На фронті Микола служив стрільцем-радистом на бомбардувальниках дальньої дії і був комсоргом полку.

7 КВІТНЯ — 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОМЕЛЯНА ЙОСИПОВИЧА ПРІЦАКА (1919–2006), 
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО ІСТОРИКА, МОВОЗНАВЦЯ

Оме­лян Прі­цак на­ро­див­ся 7 квіт­ня 1919 ро­ку в се­лі Лу­ка на Сам­бір­щи­ні у сім’ї ме­ха­ні­ка по­тя­га Йо­си­па Прі­ца­ка та Емі­лії Кап­ко.
Бать­ко за­ги­нув як член Ук­ра­їн­ської га­лиць­кої ар­мії у поль­сько­му по­ло­ні в міс­це­во­сті Буг­шо­пи у ве­рес­ні 1919 ро­ку.
Ма­ти, вий­шов­ши вдру­ге за­між, у 1920 ро­ці пе­ре­їха­ла з од­но­літ­нім О

Піс­ля ого­ло­шен­ня в кра­їні про ре­фор­му­ван­ня жит­ло­во-ко­му­наль­ної сфе­ри укра­їн­ці ак­тив­но дис­ку­ту­ють що­до ефек­тив­но­сті об’­єд­нань спів­влас­ни­ків ба­га­то­по­вер­хо­вих бу­дин­ків (ОСББ). Як би там не бу­ло, а ОСББ та­ки ста­ють ре­аль­ніс­тю ни­ніш­ньо­го жит­тя укра­їн­ців, ко­жен дру­гий з яких про­жи­ває у ба­га­то­по­вер­хів­ках. І кіль­кість ОСББ зрос­тає. При­чо­му в ба­га­тьох ви­пад­ках аж ні­як не за­вдя­ки до­по­мо­зі вла­ди...

За да­ни­ми Все­світ­ньої ор­га­ні­за­ції охо­ро­ни здо­ров’я, у 2018 ро­ці об­сяг не­ле­галь­но­го ал­ко­го­лю ста­но­вив 36% за­галь­но­го рин­ку спирт­но­го і аж 53,6% — рин­ку міц­но­го ал­ко­го­лю.
За до­слі­джен­ня­ми та­ких між­на­род­них ор­га­ні­за­цій, як World Health Organisation (WHO), Euromonitor International та Investment Adviser Registration Depository (IARD), Украї­на в чис­лі тих кра­їн, де в «ті­ні» пе­ре­бу­ває по­над по­ло­ви­на рин­ку міц­них ал­ко­голь­них на­по­їв.

Про­хо­джен­ня мит­но­го кон­тро­лю ча­сом схо­же на ло­те­рею, за­пев­ня­ють біз­нес­ме­ни, які з ним сти­ка­ли­ся. По­при те що всі су­про­від­ні до­ку­мен­ти на­да­ні своє­час­но й у пов­но­му об­ся­зі, впев­не­но­сті у то­му, що мит­на про­це­ду­ра бу­де ви­три­ма­на успіш­но, не­має ні­ко­ли. То­му вар­то сте­жи­ти за остан­ні­ми тен­ден­ці­ями у мит­ній сфе­рі та у су­до­вій прак­ти­ці.

Саме про нові тенденції у світовій торгівлі, митній, податковій, банківській сфері йшлося на І форумі з митного права та міжнародної торгівлі, організованому Асоціацією правників України.

В Ук­раї­ні з 1 квіт­ня на­бу­ли чин­но­сті Дер­жав­ні бу­ді­вель­ні нор­ми, які міс­тять но­ва­ції що­до ін­клю­зив­но­сті бу­ді­вель і спо­руд, се­ред яких обо­в’яз­ко­ва ви­мо­га — пе­ред­ба­ча­ти уні­вер­саль­ні ро­бо­чі міс­ця з ура­ху­ван­ням по­треб лю­дей з ін­ва­лід­ніс­тю при про­ек­ту­ван­ні ус­та­нов, ор­га­ні­за­цій і під­при­ємств.

Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе у Facebook.

Громадяни, які отримали на руки гроші у рамках монетизації субсидій, але не платитимуть за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без цього виду допомоги від держави на наступний період, допоки не виплатять цього боргу.
Про це міністр соціальної політики України Андрій Рева сказав на брифінгу, повідомляє Укрінформ.
«По нинішньому законодавству, якщо людина має заборгованість у понад один місяць на суму більше 340 грн, ми не призначаємо субсидії на наступний період, допоки вона цього боргу не погасить.

На­ціо­наль­на ко­мі­сія з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку Ук­раї­ни (НКЦПФР) за­вер­ши­ла роз­роб­ку за­ко­но­про­ек­ту, який за­про­ва­джує в Ук­раї­ні пен­сій­ну сис­те­му дру­го­го рів­ня. Про це по­ві­дом­ляє прес-служ­ба НКЦПФР.

«Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України завершила розробку проекту Закону України «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який запроваджує в Україні пенсійну систему другого рівня на виконання доручення Кабінету Міністрів України.

20 бе­рез­ня ні­мець­кий уряд прий­няв про­ект бю­дже­ту на 2020 рік та фі­нан­со­вий план на 2023 рік. Згід­но з про­ек­том у 2020 ро­ці ні­мець­кі ви­тра­ти на обо­ро­ну ма­ють зрос­ти до 45,1 міль­яр­да єв­ро і до­сяг­ти рів­ня 1,37% ВВП.

До 2023 року фінансовий план передбачає, однак, незначне зменшення витрат і збереження їх на рівні приблизно 44,2 мільярда євро, тобто 1,24% ВВП. Фінансові плани німецького уряду не збігаються з доповіддю, поданою у НАТО на початку цього року, в якій Берлін зобов’язався виділити 1,5% ВВП на оборону у 2024 році.