Остан­нім ча­сом прем’­єр Но­вої Зе­лан­дії Джа­сін­да Ар­дерн пе­ре­жи­ла ве­ли­ке ви­про­бу­ван­ня. Те­ро­рис­тич­ний за­мах, в яко­му 28-річ­ний авст­ра­лі­єць убив у двох ме­че­тях у Крайст­чер­чі 50 осіб, а ще 50 по­ра­нив, став од­ним із най­кри­ва­ві­ших в іс­то­рії кра­їни, яка до цьо­го ча­су вва­жа­ла­ся ви­нят­ко­во без­печ­ною.

«Нову Зеландію люди обирають тому, що вона безпечна, тут нема ненависті і расизму. Ми презентуємо різноманітність, співчуття і пропонуємо домівку тим, хто поділяє наші цінності», — заявила Джасінда Ардерн.

Наприкінці березня 2019 року завершився дворічний термін розслідування зв’язків Дональда Трампа з Росією. Спеціальний прокурор США Роберт Мюллер у заключній доповіді щодо розслідування констатував, що таких зв’язків не виявлено.
Трамп привітав доповідь і назвав її «повним виправданням». Демократи у Конгресі зазначають, що заключна доповідь порушує стільки ж питань, скільки дає відповідей. Але у доповіді зазначається, що Росія робила спроби втручання у вибори через соціальні мережі.

25 бе­рез­ня 2019 ро­ку пре­зи­дент США До­нальд Трамп під­пи­сав до­ку­мент, який ви­знав су­ве­ре­ні­тет Із­ра­їлю над си­рій­ськи­ми Го­лан­ськи­ми ви­со­та­ми.

Зазначена прикордонна з Ізраїлем сирійська територія була відвойована ізраїльською армією під час шестиденної арабсько-ізраїльської війни у червні 1967 року. Вона має велике стратегічне значення: розташувавши на Голанських висотах звичайну гаубичну артилерію, можна наскрізь прострілювати територію Ізраїлю.

4 квіт­ня 2019 ро­ку ви­пов­ни­ло­ся сім­де­сят ро­ків НА­ТО. З цієї на­го­ди мі­ніс­три за­кор­дон­них справ кра­їн — чле­нів НА­ТО про­ве­ли зу­стріч у Ва­шинг­то­ні.

Нарада мала не тільки суто формальний ювілейний зміст, хоча й це було важливо, а й стосувалася важливих проблем міжнародної безпеки. Невизначеними є питання європейської й глобальної безпеки, які стосуються позиціонування НАТО.
На перший погляд здається, що Альянс залишається найбільш впливовою і важливою військово-політичною структурою, яка відповідає за європейську та євроатлантичну безпеку. Але й ці питання не є незмінними. Очікуваний вихід Великої Британії з ЄС загострює питання цілісності євроатлантичної осі НАТО.

Дня­ми у Від­ні від­бу­ла­ся зу­стріч азер­бай­джан­сько­го пре­зи­ден­та Іль­ха­ма Алі­єва і вір­мен­сько­го прем’­єр-мі­ніс­тра Ні­ко­ла Па­ши­ня­на. Во­на ста­ла пер­шою вда­лою спро­бою зу­силь єв­ро­пей­ської дип­ло­ма­тії у роз­мо­ро­жен­ні кон­флік­ту в На­гір­но­му Ка­ра­ба­ху.

Виповнився тридцять один рік із часу початку цього конфлікту. Навесні 1988 року вірменські органи влади азербайджанської автономної області Нагірний Карабах проголосили про створення самопроголошеної незалежної держави. Чотири роки війни завершились угодою 1994 року про припинення вогню.

Тіль­ки-но по­ча­ла ви­ма­льо­ву­ва­ти­ся кар­тин­ка дру­го­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, як Пет­ро По­ро­шен­ко од­ра­зу за­про­сив Во­ло­ди­ми­ра Зе­лен­сько­го при­йти на те­ле­де­ба­ти.

Останній спершу заявив про готовність, але згодом почали звучати «варіанти». Зокрема, радник переможця 1го туру Руслан Рябошапка засумнівався в доцільності участі кандидата в дебатах із чинним Президентом.
«Я не бачу в цьому сенсу. Які запитання до Зеленського можуть бути від Порошенка, який вважає його маріонеткою Коломойського? Може, він із Коломойським влаштує дебати?» — заявив Рябошапка.

Пе­рі­од між пер­шим та дру­гим ту­ра­ми пре­зи­дент­ських ви­бо­рів уже не впер­ше по­в’яза­ний для ук­ра­їн­сько­го су­спіль­ства із над­зви­чай­но дра­ма­тич­ним очі­ку­ван­ням. Фак­тич­но кож­но­го ра­зу в та­кі мо­мен­ти на­ша дер­жа­ва пе­ре­бу­ва­ла не стіль­ки в пе­ред­чут­ті ого­ло­шен­ня іме­ні но­во­го Пре­зи­ден­та, скіль­ки пе­ред чер­го­вим ци­ві­лі­за­цій­ним ви­бо­ром.

От і нині — волевиявлення, що очікує нас 21 квітня, як і осінні парламентські вибори до парламенту, мають усі шанси увійти в історію нашої країни як переломний момент в її розвитку. Це лише на перший погляд їхня значущість може видаватися менш доленосною щодо вектора розвитку, ніж у 2004–2012 роках.