І один у полі воїн?
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, за останні чотири роки кількість ОСББ зросла у 2,5 раза — з майже 14 тисячі до 33 тисяч. Лише 2018 року, як стверджує віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, в Україні з’явилося 1850 нових ОСББ.
За даними Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону, сьогодні в країні 180456 багатоквартирних будинків. Із них станом на перше січня 2019 року у 30188 функціонують 26603 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що становить 16,7% від загальної кількості будинків.
Судячи з темпів створення ОСББ, зокрема на Полтавщині, в Міністерстві ЖКГ не дуже далекі від істини: ОСББ в Україні вже не рідкість. А скоріше приклад доволі успішного «народного» реформування заплутаної і занедбаної далі нікуди чиновниками житлового комунального господарства.
Кількість ОСББ почала стрімко зростати по всій Україні після того, як кілька років тому уряд заявив про намір відмовитися від опіки над комунальним житловим фондом, який заходилися передавати на обслуговування приватним обслуговуючим компаніям.
Перед мешканцями багатоповерхівок на горизонті замаячили невтішні перспективи того, що органи місцевої влади, скинувши із себе тягар догляду за житловим фондом — у більшості випадків дуже застарілим, розв’яжуть руки приватним компаніям, котрі невдовзі скрізь замінять комунальні ЖЕКи. А ті одразу збільшать у рази плату за обслуговування будинків, або, як її ще називають — квартплату.
Як альтернативу жильцям багатоповерхівок було запропоновано створювати ОСББ чи обирати собі управителя будинком. Якщо такого не станеться, то влада сама призначить такого управителя. А той, як не важко здогадатися, все одно заведе ввірений йому будинок в обійми приватної обслуговуючої компанії з її захмарними розцінками і безвідповідальністю за свою роботу. От тоді і почали наче гриби після дощу з’являтись ОСББ.
У Полтавській області нині створено вже майже 800 ОСББ. Найбільше в Полтаві і Кременчуку. Порядкувати у своїх будинках вирішили мешканці як сучасних висоток, так і давно застарілих хрущовок. Першим, як свідчить досвід, легше, адже їм відійшли будинки-новобудови, де ще не знають проблем, які щодня дошкуляють співвласникам хрущовок, що уже майже відпрацювали свій ресурс.
Кажуть, що ОСББ було б ще більше, як би влада на місцях не гальмувала процес їхнього створення. Особливо це помітно на прикладі Полтави, де ще рік тому в черзі на визнання владою стояла сотня ОСББ. Мешканці тих багатоповерхівок створили свої об’єднання, зареєстрували і передали всі установчі документи міській владі, проте та не поспішала знімати з комунального обліку будинки, які набули статусу ОСББ.
Справа навіть доходила до того, що десятки голів новостворених, але не визнаних чиновниками ОСББ проривалися на сесії Полтавської міськради, намагаючись змусити депутатів повернутись обличчям до проблеми і таки передати будинки у власність жильців.
Не останню роль у гальмуванні процесу передачі, говорили ініціатори створення ОСББ, відіграла і єдина в Полтаві комунальна ЖЕД, де втрачали надходження до свого бюджету через зняття з обліку будинків, де вирішили порядкувати самі жильці.
Приміром, голова одного з полтавських ОСББ Ганна Єфременко так розповіла місцевим журналістам про свої митарства при оформленні ОСББ.
«У червні 2017 року ми провели установчі збори, у липні — загальні, у серпні вже отримали печатку. Але з того часу я відправляла до податкової та статуправління звіти з прочерками. У ЖЕД сказали: треба за нас якісь податки заплатити, а грошей у бюджеті на це немає.
Виходить, як юридична особа ми вже існували, але управляти своїм майном не могли, бо воно ще по факту залишалося комунальним. Не могли навіть прийняти на роботу людей, адже як законно їм могли платити зарплату в цій ситуації?» — обурювалася жінка, яка поклала на свої плечі важкий тягар управління будинком.
Заступник полтавського міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко тоді стверджував, що подібна затримка зі зняттям із комунального балансу будинків, де створили ОСББ,— типова проблема для всієї України.
За інформацією чиновника, згідно з Податковим кодексом при передачі багатоквартирних будинків із балансу міста на баланс ОСББ міськраді необхідно сплатити податок на прибуток, а це мільйони гривень, яких бракує в міському бюджеті.
І все ж попри негаразди у відносинах із чиновниками та суперечливу законотворчу базу ОСББ вириваються з-під опіки комунальників і потроху спинаються на ноги. Правда, не скрізь усе проходить гладко.
Своя хата на чужій землі
Про проблеми об’єднань співвласників багатоповерхівок днями в Полтаві говорили на щорічному форумі ОСББ Полтавщини, який в обласному центрі проводять уже втретє. У виставковій залі міського Будинку культури зібралися десятки голів ОСББ майже з усіх міст Полтавщини, яких для участі у форумі запросили активісти громадської Асоціації підтримки об’єднань співвласників будинків та комунальної організації «Інститут розвитку міста Полтави».
Отже, як нині виживають ОСББ? Про це кореспонденту «ДУ» розповіли голови об’єднань, котрі вже встигли натішитися самостійністю і набули навичок виживання в оточенні далеко не товариського середовища колишніх монополістів-комунальників та міських чиновників.
Зокрема, Володимир Горбань, голова одного з ОСББ із Кременчука, розповів, що об’єднання в будинку-дев’ятиповерхівці на 218 квартир, якою він керує, утворили наприкінці 2016 року. За два з половиною роки, які відтоді минули, він переконався, що створення ОСББ — єдиний правильний шлях у нинішній ситуації, коли житловий фонд місту не потрібний і давно перетворився для комунальників на непідйомний тягар, який ті не хочуть нести. Нести не хочуть, але плату за утримання будинку збирають залюбки.
За словами голови ОСББ, самим доглядати будинок нелегко, але під силу правлінню об’єднання, якщо є зацікавленість. Проблем вистачає, погоджується В. Горбань. Особливо у відносинах із монополістами-комунальниками, які диктують свої правила гри.
Необачно ОСББ уклав угоду на обслуговування будинку з однією приватною обслуговуючою компанією, зізнається В. Горбань. Вона виявилася звичайним посередником. Її послугами в будинку прислуговуються нечасто, і вони неякісні. Але кожному власнику квартири доводиться щомісяця сплачувати 2,60 грн з одного квадратного метра квартирної площі на її рахунок.
Іншій компанії, яка надає сантехнічні послуги і з якою ОСББ теж поспішило укласти угоду, сплачують щомісяця по п’ять тисяч гривень. Хоча послугами сантехніка, на щастя, користуються дуже рідко.
«Ми не продовжуватиме договір із цими компаніями, бо це для ОСББ невигідно, — резюмує керівник об’єднання. — Дешевше і простіше в разі якоїсь проблеми самим викликати спеціаліста по газеті оголошень. От тільки кажуть, що розірвати угоди з компаніями буде дуже важко. Нас не захочуть відпускати...»
Його колега з Кременчука Володимир Усенко, який усього два місяці тому очолив ОСББ «Автокразовець», ще приглядається до досвіду сусідів. Але вже переконався, що ОСББ — єдиний за нинішніх умов шлях зберегти будинок від руйнації та підтримувати в ньому лад.
«Гроші, які платять власники квартир, залишаються на нашому рахунку, а не ідуть комунальникам у загальний казан, — ділиться чоловік. — Тож ми можемо самі планувати витрати і поступово ремонтувати будинок, чого взагалі ніхто не робив принаймні останні три десятка років...»
Обидва співрозмовники журналіста погоджуються з тим, що колективна форма власності над багатоповерхівками має не лише переваги, але й недоліки. Крім непростих відносин із комунальниками-монополістами, є проблеми і із самими мешканцями будинку. Деякі з них виступали проти створення ОСББ і нині не хочуть жити за його правилами. Перш за все платити квартплату.
Спільною проблемою для ОСББ на Полтавщині стає те, що місцева влада всупереч законодавству не передає землю під будинками та прилеглу до них територію, де утворили ОСББ, цим об’єднанням. Мотивуючи знову-таки необхідністю сплачувати за це дуже великий податок із міського бюджету.
Рано чи пізно, прогнозують голови ОСББ, ця проблема заявить про себе на повний голос. Приміром, через те, що нині в тому ж Кременчуці або Полтаві вже не знайти вільного клаптика землі, де можна звести нову багатоповерхівку або побудувати магазин і навіть установити торговельний павільйон чи облаштувати автостоянку.
Не можна виключати, що спливе деякий час і «нові» українці накинуть оком уже і на землю біля ОСББ, прогнозують співрозмовники журналіста. Хоча в той же час мати у власності землю для ОСББ нині дуже невигідно, розповідає В. Горбань.
Приміром, у Кременчуку правління одного ОСББ виявило настирливість і через суд таки домоглося, щоб міська влада передала землю. Як і належить за законом. Але тепер уже і не радіють цій перемозі.
«Виявилося, що за «свою» землю доводиться сплачувати дуже великий податок, — каже В. Горбань. — А те ОСББ — невеликий двоповерховий будинок, квартир у якому всього кілька, тож і бюджет його мізерний. Тепер там буквально скиглять під непомірним тягарем податку на землю...»
Від нашого стола — вашому...
Як влада підтримує ОСББ? Про це на форумі говорили найбільше, адже голови правлінь ОСББ на власному досвіді переконалися в тому, що заманливі обіцянки чиновників, які агітують за створення ОСББ і обіцяють усіляку їм підтримку, далеко не завжди виконуються.
Наприклад, щодо отримання так званих теплих кредитів. Справа дуже корисна, погоджуються керівники об’єднань. Завдяки цим кредитам на Полтавщині вже вдалося привести до ладу чимало будинків, які отримали статус ОСББ і на які комунальники не звертали уваги останні кілька десятків років. Але...
«Взяли теплий кредит у сумі 240 тисяч гривень, — ділиться В. Горбань. — Справа дуже добра. Однак довелося побігати не менше півроку, поки отримали цей кредит. Усе робив сам, бо ніхто не допомагав.
Але овчинка варта вичинки. Держкомрезерв повернув уже через місяць 91 тисячу в рахунок погашення кредиту. Обласна влада 2,5 тисячі дала... Тепер щомісяця ми платимо внесок усього 2,5 тисячі гривень. Це необтяжливо для нашого ОСББ...»
А от кременчуцька міська влада так і не знайшла в бюджеті грошей, щоб підставити своє плече і допомогти ОСББ розплачуватися за теплий кредит, бідкається В. Горбань. Мовляв, у них немає грошей... Хоча в Полтаві, приміром, міська влада дещо перераховує ОСББ у рахунок погашення теплих кредитів.
Газетарям на форумі голови ОСББ розповіли й про те, як чиновники втрачають інтерес до ОСББ практично одразу після їхнього створення. Мовляв, будинки ОСББ уже не є комунальними і з місцевого бюджету на їхні потреби не мають права виділяти гроші. Тож виплутуйтеся самі...
Підмітили керівники ОСББ і таку тенденцію: об’єднання співвласників багатоповерхових будинків, які наважилися вирватися з-під опіки комунальників, посадовці намагаються знову взяти під свій контроль. Якщо не шляхом настирливих пропозицій перейти на обслуговування до приватних компаній або знову навіть до тієї ж ЖЕД, від яких ОСББ «відбігли», то залучати об’єднання до членства в різного штибу «конторах». Звісно, не безплатно, а за чималі членські внески. Що ті пропонують взамін?
«Геть нічого, — відверто зізнався В. Горбань. — Приміром, жодної допомоги від Асоціації підтримки об’єднань співвласників будинків ми поки не бачимо. Сенсу об’єднуватися немає. Можна вижити і самим, аби не заважали... Так, коли я оформлював теплий кредит, мені ніхто не допоміг. Усе я робив сам...»
Олег Тертишний, голова Асоціації підтримки ОСББ Полтавщини, на такі закиди відповідає так:
«Дуже часто люди, котрі говорять, що Асоціація не потрібна, за моїм спостереженням, переслідують власні інтереси. З’являється недобросовісна людина, яка шляхом пустих обіцянок стає головою ОСББ, отримує зарплату, має можливості підписувати фінансові документи, печатку має... При цьому не має відповідної освіти, не розуміє юридичних та технічних аспектів роботи ОСББ.
Це займає чималий період часу для його адаптації... Фактично ОСББ втрачає в такому випадку 2–3 роки. Тож постає питання: Чи потрібна Асоціація, яка дає можливість не втратити ОСББ за ці 2–3 роки?»
Отже, про підтримку ОСББ у кабінетах посадовців говорять часто. І задля об’єктивності варто зазначити, що не тільки говорять, але й демонструють усіляку підтримку об’єднанням, де жильці наважилися на свій страх і ризик покласти на свої плечі тягар турботи про свій багатоповерховий будинок. З усіма проблемами, які їм перейшли у спадщину від попередніх хазяїв-комунальників, пресингу з боку монополістів — газівників, тепловиків, водоканальців тощо.
Попереду дуже нелегкий і тернистий шлях, визнають в ОСББ. Але попри виклики часу і штучні перешкоди від тих, хто мав би допомагати, звертати з нього не хочуть. Уже відчули свободу і прямуватимуть цією дорогою далі...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора