ПО­РУЧ З УК­РА­ЇН­СЬКИМ ВІЙ­СЬКОМ, ЯКЕ БО­РО­НИТЬ УК­РАЇ­НУ, НЕ­СУТЬ ДУШ­ПАС­ТИР­СЬКУ СЛУЖ­БУ І ВІЙ­СЬ­КО­ВІ КА­ПЕ­ЛА­НИ

Ви­то­ки ка­пе­лан­ства
Уперше слово «капелан» згадується у IV столітті, коли святий Мартин із міста Тура, будучи молодим солдатом, побачив роздягненого жебрака. Тоді він розірвав надвоє свою солдатську накидку, яку ще називали капою, і одну половину віддав йому.
Уночі цей жебрак явився йому уві сні і сказав, що він — Ісус Христос. Після цього випадку інша половина капи, що залишилась у нього, стала предметом вшанування у французькій армії: було створено похідний храм, який назвали «капелою», а священика, який служив у ньому, нарекли «капеланус».

Ни­ні Ук­раї­ні за­гро­жу­ють сер­йоз­ні зов­ніш­ні й внут­ріш­ні ри­зи­ки, за­сте­рі­га­ють екс­пер­ти. Се­ред зов­ніш­ніх на­зи­ва­ють де­фі­цит зов­ніш­ньо­го фі­нан­су­ван­ня, зву­жен­ня мож­ли­вос­тей до­сту­пу до між­на­род­них рин­ків ка­пі­та­лу, по­си­лен­ня гіб­рид­них за­гроз на­ціо­наль­ній без­пе­ці, зок­ре­ма про­ти­сто­ян­ня на схо­ді кра­їни.

Внутрішні ризики — посилення девальваційних тенденцій на валютному ринку, недостатня швидкість просування реформ і збереження низької кредитної активності комерційних банків.
Найбільшим внутрішнім ризиком для вітчизняної економіки експерти вважають політичний.

Змі­ни у по­ряд­ку фі­нан­су­ван­ня Фон­дом со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня Ук­раї­ни стра­ху­валь­ни­ків (ро­бо­то­дав­ців) для на­дан­ня ни­ми за­стра­хо­ва­ним осо­бам до­по­мо­ги по тим­ча­со­вій не­пра­це­здат­но­сті, по ва­гіт­но­сті та по­ло­гах, на по­хо­ван­ня, а та­кож де­яких ви­плат по­тер­пі­лим на ви­роб­ниц­тві на­бра­ли чин­но­сті з 1 жовт­ня 2018 р.

Зміни спрямовані на посилення соціального захисту працевлаштованих щодо прискорення термінів одержання ними матеріального забезпечення, а також на оптимізацію та спрощення для роботодавців взаємодії з Фондом, мінімізацію перевірок і заміну санкцій на попередній контроль.

На­пе­ре­до­дні по­чат­ку опа­лю­валь­но­го се­зо­ну все біль­ше укра­їн­ців за­мис­люю­ть­ся над тим, чи змо­жуть во­ни спла­чу­ва­ти за теп­ло ви­хо­дя­чи з то­ріш­ньо­го сум­но­го до­сві­ду, ко­ли за теп­ло та га­ря­чу во­ду їм над­хо­ди­ли від ко­му­наль­ни­ків за­хмар­ні ра­хун­ки? Час­то біль­ші за їх­ні пен­сії або на­віть зар­пла­ти.
Не ви­клю­че­но, що ще біль­ші пла­тіж­ки при­хо­ди­ти­муть піс­ля очі­ку­ва­но­го по­до­рож­чан­ня га­зу, про що вже за­яви­ли в уря­ді. Як за та­ких умов ви­жи­ти і не вліз­ти в бор­го­ву яму?

Ко­лиш­ній ке­рів­ник бри­тан­сько­го МЗС Бо­рис Джон­сон ста­вить уль­ти­ма­тум прем’­єру: або во­на під­три­має «твер­дий Брек­сіт», або він за­йме її міс­це.

До щорічного з’їзду торі в Бірмінгемі Тереза Мей підготувалася дуже старанно. Щоб ослабити свого суперника, напередодні вона представила засади міграційної політики, які повинні набрати чинності з початку 2021 року. Цей сценарій мав сподобатися прихильникам радикального розлучення з ЄС.
«Нарешті відновлюємо контроль за кордонами.

Не­за­ба­ром Пу­тін зби­рає­ть­ся під­пи­са­ти но­вий за­кон про мо­ви, який за­гро­жує іс­ну­ван­ню біль­шо­сті з 250 мов Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції.

Недавно російська Державна Дума ухвалила закон про «вільний вибір» мови у загальній освіті. Проте «вільний вибір» становить смертельну загрозу для мов національних меншин — б’ють тривогу експерти і громадські діячі. На Північному Кавказі говорять і пишуть про чергову хвилю русифікації, а тим часом закон чекає підпису Путіна.
«Вільний вибір» мови для 1–5 класів початкової і середньої школи означає не що інше, як запрограмований програш мови меншин із російською через чисто практичні мотиви.

Цьо­го­річ­ні за­галь­ні ви­бо­ри у Бра­зи­лії ви­яви­ли­ся не менш ці­ка­ви­ми, аніж міс­це­вий фут­бол. У най­біль­шій ла­ти­но­аме­ри­кан­ській кра­їні, як і у ре­гіо­ні в ці­ло­му, від­бу­ва­єть­ся су­пе­ре­чли­вий про­цес за­мі­ни лі­во­цен­трист­ських уря­дів на пра­во­цен­трист­ські.

«Свого Трампа» в особі Лопеса Обрадора вже має Мексика. Аналогічний поворот відбувся у Колумбії та Аргентині. До передачі влади правоцентристському кандидату, здається, готові й бразильські виборці.

7 жовт­ня 2018 ро­ку у Бос­нії і Гер­це­го­ви­ні від­бу­ли­ся за­галь­ні ви­бо­ри. Ця бал­кан­ська дер­жа­ва є уні­каль­ним ви­пад­ком на­віть для ре­гіо­ну. Від­по­від­но до Дей­тон­ських мир­них до­мо­вле­нос­тей 1995 ро­ку Бос­нія і Гер­це­го­ви­на фак­тич­но є кон­фе­де­ра­цією двох дер­жав­них ут­во­рень: фе­де­ра­ції бос­ній­ських му­суль­ман і бос­ній­ських хор­ва­тів і Рес­пуб­лі­ки Серб­ської (бос­ній­ських сер­бів).

Хоча у країні від 1995 року ці вибори вже шості, досі Боснія і Герцеговина не має офіційної Конституції, а політичне життя у складових конфедерації відбувається на жорстких національно-політичних принципах.

У Ри­мі від­бу­ла­ся зу­стріч мі­ніс­тра внут­ріш­ніх справ Іта­лії Мат­тео Саль­ві­ні з фран­цузь­кою пра­вою по­пу­ліст­кою Ма­рін Ле Пен. Пе­ре­го­во­ри бу­ли осо­бли­во ці­ка­ві, зва­жа­ючи на на­пру­же­ні від­но­си­ни між пре­зи­ден­том Фран­ції Ем­ма­ню­елем Мак­ро­ном і Мат­тео Саль­ві­ні.

Париж неодноразово звинувачував нинішні італійські власті у порушенні спільної європейської політики щодо нелегальних мігрантів. Офіційні власті Франції вважають, що італійський уряд правих популістів намагається вирішувати свої проблеми за рахунок інших партнерів по Євросоюзу.

14 ЖОВТ­НЯ — ДЕНЬ УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КО­ЗАЦ­ТВА

Іван Богун — одна з найяскравіших пос­та­тей ча­сів на­ціо­наль­но-виз­воль­ної бо­роть­би укра­їн­ців про­ти поль­ської шлях­ти.
Від­зна­чав­ся осо­бис­тою хо­роб­ріс­тю і вій­сь­ко­вим та­лан­том, йо­го лю­би­ли ко­за­ки і смер­тель­но не­на­ви­ді­ли во­ро­ги.
Він був най­ближ­чим со­рат­ни­ком Бог­да­на Хмель­ниць­ко­го, але про­ти­вив­ся со­юзу з Ро­сією, на­зи­ва­ючи йо­го «яр­мом для укра­їн­ців на ці­лі сто­літ­тя».