Новий аналіз крові незабаром зможе допомогти визначати людей, які дуже втомилися. Це важливо для поліції, коли йдеться про водіїв автомобілів, а також для роботодавців для оцінки працездатності персоналу.
Науковці Дослідницького центру сну в Університеті Суррея обстежили групу здорових дорослих, щоб вивчити, як можна виявити у крові безсоння.
Деякі з учасників не спали протягом 40 годин. Потім у них узяли зразки крові і виміряли зміни у тисячах генів.

До­слі­джен­ня май­же пів­міль­йо­на лю­дей за­свід­чи­ло, що вжи­ван­ня пев­них ви­дів їжі по­в’яза­не з ра­ком. Та­кі вис­нов­ки зроб­ле­ні піс­ля но­во­го до­слі­джен­ня хар­чу­ван­ня єв­ро­пей­ців із 10 кра­їн за 15 ро­ків.
Воно показало, що люди, які їли великі порції і споживали більше обробленого й жирного м’яса, нездорової їжі та алкоголю, мали більш високі показники загрози раку.
Навпаки, у тих, чиє харчування було наповнене овочами, бобовими, свіжими фруктами, рибою і пісним м’ясом, рак розвивався з меншою ймовірністю.
Дослідники вважають, що це особливо актуально для деяких видів раку, у тому числі товстої кишки, шлунка, губ, язика, рота, легенів (для чоловіків), печінки і грудей (для жінок). Причому незалежно від інших звичок.
Цікаво, що більш якісне харчування налагоджене у мешканців Франції, Великобританії та Німеччини. Це стосується й жителів Середземномор’я — Греції, Італії та Іспанії, а також Норвегії.

Це ро­бить­ся ме­то­дом мі­ні­маль­но ін­ва­зив­ної про­це­ду­ри при не­пра­виль­но пра­цю­ючо­му сер­це­во­му кла­па­ні.
Застосувавши його, вчені побачили, що пацієнти з помірною або тяжкою функціональною мітральною регургітацією (МР) скоротили госпіталізації і смертність від серцевої недостатності, коли відновили роботу мітрального клапана за допомогою транскатетерної імплантації.
Кілька сотень пацієнтів із США та Канади із серцевою недостатністю, помірною або важкою вторинною мітральною регургітацією спостерігалися протягом п’яти років.

За­пи­тай­те у будь-якої лю­ди­ни: «Що та­ке міг­рень?» Як­що вам не тра­пить­ся той, хто сам страж­дає від міг­ре­ні і знає про цю не­ду­гу все, то най­час­ті­ше у від­по­відь ви по­чу­єте: «Це — го­лов­ний біль».
Це і пра­виль­но, і не­пра­виль­но од­но­час­но. Адже фа­хів­ці вва­жа­ють, що міг­рень — це до­сить сер­йоз­не не­вро­ло­гіч­не за­хво­рю­ван­ня, яке су­про­во­джує­ть­ся го­лов­ним бо­лем. Але в той же час будь-який го­лов­ний біль не мож­на на­зва­ти міг­рен­ню.
Тож да­вай­те з’ясу­ємо, що ж та­ке міг­рень і чи мож­на з нею якось бо­ро­ти­ся. По до­по­мо­гу ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — лі­ка­ря-не­вро­па­то­ло­га Ге­ор­гія ГАР­КА­ВЕН­КА.

Цьо­го­річ­ний Фес­ти­валь «Ма­рія» про­хо­див під дво­ма чер­во­ни­ми да­та­ми — 15-річ­чя фес­ти­ва­лю й від­зна­чен­ня юві­лею 75-річ­чя за­сно­вни­ці «Марії», ві­до­мої акт­ри­си Ла­ри­си Ка­ди­ро­вої.
На­пе­ре­до­дні во­на по­вер­ну­ла­ся з гас­тро­лей у Сє­вє­ро­до­нець­ку, де у від­ре­мон­то­ва­но­му Лу­ган­сько­му об­лас­но­му ук­ра­їн­сько­му му­зич­но-дра­ма­тич­но­му те­ат­рі ви­ру­вав Все­ук­ра­їн­ський фес­ти­валь «Сві­тО­гляд».
Не­зва­жа­ючи на за­сту­ду, Ла­ри­са Ми­ко­ла­їв­на з успі­хом пре­зен­ту­ва­ла свою зна­ме­ни­ту ви­ста­ву «Не плач­те за мною ні­ко­ли» (за мо­ти­ва­ми од­но­ймен­но­го тво­ру Ма­рії Ма­ті­ос у по­ста­нов­ці херсон­сько­го ре­жи­се­ра Сер­гія Пав­лю­ка).

Іс­то­рич­на дра­ма «Та­єм­ний що­ден­ник Си­мо­на Пет­лю­ри», що ви­йшла в про­кат 6 ве­рес­ня, міс­тить чи­ма­ло фак­тич­них не­точ­но­стей, про­те фільм спо­ну­кає за­ці­ка­ви­ти­ся не­ор­ди­нар­ною пос­тат­тю го­лов­но­го ота­ма­на, го­ло­ви Ди­рек­то­рії УНР.

На цьому наголосили історики — учасники обговорення, що відбулося в Музеї Української революції 1917–1921 років, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли я проаналізував позитивні відгуки людей про цей фільм, то 80% позитивних відгуків адресовано не членам знімальної групи, а постаті самого Симона Петлюри.

Розмаїта музична програма «Монюшко на різних кінцях світу», створена за проектом Незалежного фонду культури Роlcanart із нагоди 200-річчя відомого польського композитора, чудово вписалася в концертні репертуари Києва, Житомира, Вінниці, Івано-Франківська, Тернополя.
Про успіх акції та участь у ній видатних співаків і музикантів наших країн потурбувався сенат Республіки Польща. В рамках програми «Опіка над польською діаспорою й поляками за кордоном у 2018 році» виділено кошти на симпозіуми та інавгураційні концерти, що відбуваються під час турне Україною.

У Му­ні­ци­паль­ній га­ле­реї мис­тецтв Цен­траль­ної біб­ліо­те­ки ім. Пав­ла За­гре­бель­но­го, що в Дес­нян­сько­му райо­ні сто­ли­ці, пра­цює ви­став­ка Ва­ле­рія Бол­ба­та «В кос­міч­но­му ор­кес­трі».

Майбутній художник народився у родині військового далеко за межами України у 1940 році. Малювати почав із п’яти років і з тих пір не випускає з рук пензля. Перші навички малювання здобув в «Ізостудії» міста Ростова та Народному університеті мистецтв ім. Н. К. Крупської в Москві. Однак формування його як творчої особистості відбулося в Україні.

Від тих, хто по­страж­дав від сва­віл­ля пра­во­охо­рон­ців, час­то до­во­дить­ся чу­ти, що ви­ну­ват­ців ка­ра­ють не з усі­єю су­во­ріс­тю за­ко­ну. Чи ма­ють під­ста­ви та­кі зви­ну­ва­чен­ня? Та й за­га­лом, чи зна­ємо всі ми, як дис­цип­лі­ну­ють по­лі­цей­ських? Чи мо­же­мо прос­те­жи­ти за про­це­ду­рою при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті тих, хто пе­ре­сту­пив за­кон, і тим са­мим за­хис­ти­ти свої пра­ва?

Саме під цим кутом зору спробуємо подивитися на Дисциплінарний статут Національної поліції, який набув чинності 7 жовтня. З одного боку, Статут є документом відомчим і визначає сутність службової дисципліни правоохоронців, їхні повноваження, прописує види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

П’я­тий рік по­спіль про­ти Ук­раї­ни ве­деть­ся так зва­на гіб­рид­на вій­на, яка вже ві­ді­бра­ла жит­тя у по­над 10 ти­сяч на­ших спів­віт­чиз­ни­ків.
До­по­ки три­ва­ти­ме ця кри­ва­ва вак­ха­на­лія? Яким си­лам про­ти­сто­їть ук­ра­їн­ське вій­сько і чи спро­мож­не во­но звіль­ни­ти оку­по­ва­ні те­ри­то­рії, до чо­го за­кли­ка­ють окре­мі по­лі­ти­ки? Чи є у на­шої дер­жа­ви пе­ре­кон­ли­ві до­ка­зи при­сут­но­сті на Дон­ба­сі ро­сій­ських військ?
На ці та ін­ші, не менш зло­бо­ден­ні за­пи­тан­ня ми по­про­си­ли від­по­віс­ти за­ступ­ни­ка Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни — го­лов­но­го вій­сь­ко­во­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни ге­не­рал-пол­ков­ни­ка юс­ти­ції Ана­то­лія Ма­тіо­са.