Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Жовтень 2016 03:04

Обережно: неконтрольовані ціни

Rate this item
(0 votes)

1 жовт­ня в Ук­раї­ні роз­по­чав­ся пі­лот­ний про­ект, яким за­по­чат­ко­ва­но ска­су­ван­ня дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня цін на про­дук­ти хар­чу­ван­ня. 
Пред­став­ля­ючи від­по­від­ну по­ста­но­ву уря­ду, пер­ший ві­це-прем’­єр — мі­ністр еко­но­міч­но­го роз­вит­ку і тор­гів­лі Сте­пан Ку­бів за­зна­чив, що її роз­роб­ле­но з ме­тою прак­тич­но­го до­слі­джен­ня діє­во­сті ці­но­во­го ре­гу­лю­ван­ня та по­даль­шо­го ухва­лен­ня рі­шен­ня про до­ціль­ність та­ких дій.

За словами Кубіва, це дасть можливість зменшити адміністративний тиск на бізнес і відмовитися від застарілих адміністративних практик. Уряд упродовж трьох місяців вивчатиме динаміку цін і за результатами моніторингу вирішуватиме — скасовувати, обмежувати чи поновити регулювання.

Такої ж думки і Прем’єрміністр Володимир Гройсман. Він вважає, що скасування державного регулювання цін на продукти харчування є антикорупційним кроком, завдяки якому вдасться позбутися інструменту тиску на бізнес у сфері роздрібної торгівлі. На його переконання, дерегуляція не повинна вплинути на вартість продуктів, і ситуація буде абсолютно нормальною. А якщо й буде зростання цін на продукти, вважає прем’єр, то це, ймовірніше, пов’язано із сезонними коливаннями.
Ініціатором зміни урядової постанови № 1548 від 1996 року, якою було запроваджено регулювання, виступило Мінекономрозвитку. У відомстві стверджують, що нововведення дасть змогу бізнесу заощадити мільйони гривень на адмініструванні, адже на період пілотного проекту фермери, виробники продуктів харчування, а також торгові мережі звільняються від обов’язкового декларування зміни цін і примусового встановлення націнки.
Окрім того, влада за допомогою дерегуляції хоче пересвідчитися, як втручання держави впливає на ціноутворення. Фіктивне регулювання тривалий час було годувальницею для чиновників, яке оплачували бізнес і прості споживачі, а низькі ціни на так звані соціальні продукти трималися не завдяки, а всупереч адміністративному тиску.
Мінекономрозвитку прагне переконати громадян, що регулювання цін державою немає жодного сенсу в умовах ринкової економіки і по суті є прихованою формою популізму, який не стримує ціни, а, навпаки, провокує їхнє зростання. У відомстві зазначають, що всупереч державному регулюванню з 2003 року ціни на соціально значущі продукти харчування значно випереджали середнє зростання цін на інші продукти харчування.
Це саме підтверджує й дослідження Реанімаційного пакету реформ. За його даними, в середньому ціни на регульовані товари зростають на 20% швидше, ніж на нерегульовані. Крім того, складність бюрократичних процедур створює величезні корупційні ризики та додатковий тиск на бізнес. Це підтверджують і численні звернення галузевих об’єднань та бізнесасоціацій.
І насамкінець — ще один аргумент Мінекономрозвитку: у разі повного скасування контролю за цінами посилиться конкуренція й штовхне ціни вниз, а якість угору. Та й, мовляв, Антимонопольний комітет «не дріматиме». Щоправда, чому він не реагував на здорожчання тієї ж гречки, яка цього року зробила карколомний стрибок угору аж на 300%, або на періодичні монопольні змови на ринку нафтопродуктів та ще цілу низку порушень — не відомо.
Отже, запевнень, аргументів, статистично підтверджених висновків більше, ніж досить. Влада вирішила не відкладати, як це робила до того півтора десятка разів, а з 1 жовтня тимчасово скасовує державне регулювання цін на соціальні продукти.
Нагадаємо, що до переліку контрольованих входили: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина, м’ясо птиці, варені ковбаси, молоко, сир, сметана, вершкове масло, соняшникова олія, курячі яйця. Згідно з досі чинними нормами, торгова націнка на них не могла перевищувати 15 відсотків.
Чи кинуться власники магазинів одразу встановлювати ціни на свій розсуд — і вони поповзуть угору, чи візьмуть паузу на три місяці й дочекаються, доки тимчасова норма стане постійною? Незабаром побачимо. Наразі ж відомо, що тількино всерйоз заговорили про експеримент з дерегуляцією, найбільші торгові мережі заявили, що готові підвищувати ціни, бо й так досить тривалий час працювали з низькою рентабельністю.
На цьому тлі запевнення чиновників різних рівнів про те, що все буде добре, виглядають не так переконливо. До того ж вони не збігаються з думками більшості експертів, які прогнозують зростання цін на деякі категорії товарів, що найбільше вдарить по українцях з низьким рівнем доходів.
Передусім, ідеться про подорожчання продуктів, які швидко псуються, приміром, хліб та молоко. Зокрема, ціни на молокопродукти (з регулюванням чи без) будуть рости найближчим часом через збільшення вартості сировини.
Однак є й інша причина: за січень— серпень 2016 року виробництво рідкого обробленого молока зменшилося на 4,1% і становило 632 тис. т, жирних сирів відповідно — на 8,9%, або 76,1 тис. т. І хоча виробництво вершкового масла та сиру свіжого неферментованого збільшилася відповідно до 70,7 тис. т (на 0,5%) і 46,4 тис. т (на 5,6%), ціни на них не знизилися.
Тож навіть якщо здорожчання відбуватиметься лише на кілька відсотків щомісяця, і працюючі люди це не надто помітять, для малозабезпечених такі зміни будуть відчутними. Особливо ж, якщо підскочать у ціні й інші продукти, скажімо, овочі, ціни на які підкорегує ще й фактор сезонності. За такої ситуації підрахувати, скільки коштуватиме так званий борщовий набір, наразі не береться ніхто.
Заради справедливості варто зазначити, що є й такі експерти, які не прогнозують цінових катаклізмів. Скажімо, керівник центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий переконує, що ціни зростатимуть лише на початку експерименту, а потім — знизяться.
Однак причини, з яких це станеться, насторожують. Мовляв, спочатку подорожчання буде настільки високим, що люди взагалі перестануть купувати ту чи іншу продукцію, або ж їхня споживча активність знизиться до такого рівня, що виробники будуть змушені зменшувати ціни. Щоправда, експерт не радить, як пережити цей час людям з низькими доходами.
Бо й справді, як виживати українцям навіть за оптимістичного сценарію: експеримент скасують або ж ціни справді не підскочать після відміни державного контролю? Тарифи «з’їдають» значну частину доходу, зарплати зростають не у всіх, а в новому бюджеті на 2017 рік закладено обмеження у виплаті пенсій для працюючих пенсіонерів на рівні 85%. Та й інфляцію ніхто не зупиняв. Експерти фінансової галузі прогнозують, що протягом осені вона випередить зростання зарплат. При цьому продукти харчування подорожчають, а одяг і взуття якщо і подешевшають, то лише відсотків на 10.
Не додають оптимізму й дані соціальних досліджень. Згідно з ними, харчування є найбільшою статтею витрат в українців, яка поглинає понад 45% загального сукупного доходу родини. Як показує останнє дослідження, проведене у серпні цього року Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка, з підвищенням тарифів на комунальні послуги люди налаштовані обмежувати себе ще більше у продуктах харчування та придбанні одягу.
Голова правління інституту Ольга Балакірєва зазначає, що самими обмеженнями не обходиться. Люди починають купувати продукти нижчої якості, шукають такі, в яких закінчується термін придатності, віддають перевагу іншим виробникам, у яких ціни хоч трішки нижчі.
Зменшується й частка людей, які вважали себе середнім класом. 66% населення визнають себе такими, що мають доходи нижче середнього рівня, низькі і дуже низькі. А це вже межа незабезпеченості, зауважують соціологи. На неї має реагувати влада, адже як показує світова практика, державне регулювання (не фіктивне, не корумповане, а справжнє) вводили там і тоді, де було важке економічне становище, і значна частина суспільства не могла забезпечити себе найнеобхіднішим.
Приміром, у нині благополучній Австрії до таких дій вдалися після Другої світової війни. На першому етапі здійснювали регулювання цін практично на всі товари і послуги. Але в міру нормалізації економічного становища та становлення механізму ринкового саморегулювання їх кількість поступово скорочувалася.
Однак якщо сьогодні подивитися на це «ринкове саморегулювання», то виходить, що жорсткішого державного контролю годі й пошукати. Не вдаючись у деталі механізму такого регулювання, слід сказати, що в країні діє закон, яким визначено перелік товарів і послуг, ціни на які (максимальні, мінімальні і твердо фіксовані) визначають кілька міністерств. Однак на практиці встановлюються переважно максимальні ціни, тобто верхня межа, перевищення якої не допускається.
Лариса ДАЦЮК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».