Головний редактор мусив бути в одній особі і підприємцем, і менеджером, і дипломатом, і політиком, і, звісна річ, журналістом. І в тому, що газета, витримавши жорсткі випробування, нині продовжує свій шлях, є вирішальна заслуга Олександра Побігая.
Талановитий журналіст і організатор, Олександр Григорович закінчив Академію суспільних наук, працював в апараті ЦК КПУ, тобто мав солідний трамплін для кар’єрного зростання у вищих сферах. Але при першій нагоді він повертався в рідний газетярський колектив, до улюбленої журналістики (можливо, спрацьовували гени — його батько, Григорій Григорович, був з нашого цеху).
Працював Олександр Побігай у газеті плідно, багато їздив (географія відряджень охоплювала всю республіку, найвіддаленіші куточки Союзу).
У середовищі економістів, промисловців, інженерних кадрів цінували компетентність журналіста Олександра Побігая, якого запрошували на засідання міністерської колегії, щоб дізнатися його думку. Творча праця Олександра Григоровича удостоєна державних нагород, численних журналістських відзнак.
Від печальної звістки про кончину Олександра Побігая здригнеться не одне серце в сьогоднішніх журналістських колективах — там, де працюють колеги, які вважають себе учнями Побігая. Він виховував молодих особистим прикладом.
Досить згадати суворі дні після Чорнобильської катастрофи. Тоді Олександр Григорович офіційно був куратором журналістів радіо і телебачення. Але він не тільки давав службові завдання, а й сам їздив у відрядження до небезпечної зони, готував передачі. Його творчу роботу відзначила Спілка журналістів СРСР. Ось тільки платня за вірність обов’язку — підірване здоров’я.
Понад півстоліття віддав Олександр Григорович Побігай українській журналістиці, завжди зберігав вірність рідній газеті. Залишив по собі світлу й добру пам’ять.
У ці дні редакція «Демократичної України», сім’я Олександра Григоровича Побігая отримали щирі співчуття від журналістських колективів, колег і друзів. Висловлюємо сердечну вдячність усім, хто відгукнувся на нашу велику втрату.
Ко­лек­тив ре­дак­ції га­зе­ти
«Де­мо­кра­тич­на Ук­раї­на»