29 ТРАВНЯ — 60 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОРИСА АКУНІНА (1956),
РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ЕСЕЇСТА, ПЕРЕКЛАДАЧА

У грузинському місті Зестафоні 29 травня 1956 року народився хлопчик, який отримав ім’я Григорій. Його батько, Шалва Чхартішвілі, служив офіцером в артилерійському полку, а мати, Берта Ісааківна Бразінська, викладала у школі російську мову та літературу.
Коли Григорію виповнилося два роки, сім’я Чхартішвілі переїхала до Москви, де у 1963 році хлопчик почав навчатися у столичній школі з англійським ухилом.
Читати Григорій любив із дитинства, і серед інших книг йому траплялися твори японських письменників. Країна Вранішнього Сонця захопила Григорія відразу і назавжди. Подорослішавши, він часто ходив на вистави японського театру «Кабукі», і поступово дитячий інтерес перетворився на мету — серйозно вивчати японську культуру.

Ки­їв­ська ака­де­міч­на май­стер­ня те­ат­раль­но­го мис­тец­тва «Су­зір’я» не­що­дав­но по­ра­ду­ва­ла всіх сво­їх ша­ну­валь­ни­ків но­вою ці­ка­вою ви­ста­вою. Ху­дож­ній ке­рів­ник те­ат­ру Олек­сій Ку­жель­ний здійс­нив тут по­ста­но­вку спек­так­лю «По­стіль бра­ти бу­де­те?» за п’єсою ві­до­мо­го ук­ра­їн­сько­го дра­ма­тур­га Ана­то­лія Кри­ма.

У новій роботі «Сузір’я» розповідається про двох немолодих людей, яких доля несподівано звела разом. Він багато літ віддав залізниці і вже 20 років як вдівець, живе один. Вона все життя працювала в школі, живе із сім’єю дочки. Такі два різних персонажі, але їх об’єднує самотність.

ПРОС­ТІ ГРО­МА­ДЯ­НИ КРА­ЇНИ ДО­ПО­МОГ­ЛИ УК­РА­ЇН­СЬКО­МУ 
ВІЙ­СЬКУ НЕ ЛИ­ШЕ ВІД­РО­ДИ­ТИСЬ, А Й ЗУ­ПИ­НИ­ТИ ВО­РО­ГА

«Для наших бійців нічого не шкода...»
Із сім’єю Варлампачуків — Оленою та Валерієм — познайомився у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону України. Але не як з його пацієнтами.
— Ми — пенсіонери, — розповідає Валерій Олександрович. — Маємо достатньо вільного часу і намагаємось якомога частіше провідувати хлопців — учасників антитерористичної операції, які тут лікуються.
Не з пустими руками: того дня подружжя прийшло з корзиною пиріжків, які хвилин за 10–15 розійшлися по палатах! Спілкуючись із пораненими, старенька все допитувалася у них, що їм принести наступного разу.

По­си­лен­ня со­ці­аль­но­го за­хис­ту лю­ди­ни в по­го­нах, зок­ре­ма сут­тє­ве під­ви­щен­ня їх­ньо­го гро­шо­во­го за­без­пе­чен­ня, спо­ну­кає укра­їн­ців по­пов­ню­ва­ти ар­мій­ські ла­ви. Але, на дум­ку ба­га­тьох вій­сь­ко­вих екс­пер­тів, най­біль­ше нам під­хо­дить змі­ша­ний прин­цип ком­плек­ту­ван­ня.

«Не хо­чу га­ру­ва­ти на чу­жи­ні...»
Навесні минулого року Володимира мобілізували до Збройних Сил. Після кількох тижнів перепідготовки потрапив до складу одного з підрозділів 24ї механізованої бригади. Зі своїми побратимами виконував завдання командування на Луганщині, не раз потрапляючи під «Гради». Під час чергового обстрілу дістав поранення і опинився у військовому госпіталі, де ми з ним і познайомилися.

Роз­ви­ток сві­то­вої еко­но­мі­ки у 2016 ро­ці від­бу­ває­ть­ся під впли­вом гео­по­лі­тич­ної не­ста­біль­но­сті, внут­ріш­ніх, на­сам­пе­ред фі­нан­со­вих проб­лем у біль­шо­сті кра­їн, рин­ки яких роз­ви­ваю­ть­ся, вва­жа­ють екс­пер­ти Ін­сти­ту­ту су­спіль­но-еко­но­міч­них до­слі­джень (ІСЕД).

Це призводить до погіршення макроекономічної ситуації та посилює девальваційний тиск на національні валюти. Найбільша девальвація відбулась у країнах СНД, Туреччині, ПівденноАфриканській Республіці, Бразилії, Аргентині.
Прагнення країн підтримувати економічне зростання веде до посилення конкуренції на ринках, у результаті пропозиція перевищує попит на сировинних і товарних ринках. Тож світові ціни падають уже третій рік поспіль. Несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура негативно впливає на українську економіку.

Куль­тур­на ін­фра­струк­ту­ра Пол­та­ви зба­га­ти­ла­ся ще од­ним ці­ка­вим об’­єк­том, який укот­ре під­крес­лю­ва­ти­ме справ­ді за­слу­же­ну роль міс­та на Вор­склі в шля­хет­ній спра­ві збе­ре­жен­ня для на­щад­ків іс­то­рії своєї кра­їни. На­ка­зом мі­ніс­тра обо­ро­ни Ук­раї­ни в об­лас­но­му цен­трі ство­ре­но фі­лі­ал Цен­траль­но­го му­зею Зброй­них Сил Ук­раї­ни, який но­си­ти­ме на­зву «Пол­тав­ський му­зей Даль­ньої авіа­ції».

Почесний статус філіалу Центрального музею Збройних Сил України присвоєно військовоісторичному музею 13ї гвардійської ДніпропетровськоБудапештської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, який уперше відчинив свої двері 9 травня 2009 року.

Спро­ба по­ва­лен­ня пре­зи­ден­та Рус­сефф — це бо­роть­ба з ко­руп­цією чи дер­жав­ний пе­ре­во­рот?
У ніч із 17-го на 18 квіт­ня ниж­ня па­ла­та бра­зиль­сько­го пар­ла­мен­ту біль­шіс­тю у по­над дві тре­ти­ни го­ло­сів ви­рі­ши­ла про­дов­жи­ти про­цес ім­піч­мен­ту про­ти пре­зи­ден­та Діл­ми Рус­сефф. А 12 трав­ня се­нат — верх­ня па­ла­та пар­ла­мен­ту — та­кож про­го­ло­су­вав за усу­нен­ня її з по­са­ди.

Руссефф звинувачують у «спотворенні бухгалтерії» державного бюджету, яка дозволила їй приховати бюджетний дефіцит і фінансувати соціальні програми напередодні президентських виборів у 2014 році (тоді її обрали на другу каденцію). Але у політичному спорі, який кілька місяців бурлить у Бразилії, офіційні причини імпічменту мало кого обходять.
Про це свідчать хоча б виступи депутатів під час голосування. Щоб проголосувати, кожний із них підходив до трибуни для виголошення формули «голосую так» або «голосую проти імпічменту». Переважна більшість депутатів, однак, використала цей момент для виголошення політичного маніфесту. На пальцях одної руки можна порахувати депутатів, які заявили про власне ставлення до звинувачень, які обтяжують президента Руссефф.

З 3 квіт­ня Між­на­род­ний кон­сор­ці­ум жур­на­ліс­тів-роз­слі­ду­ва­чів (ICIJ), Про­ект до­слі­джень ко­руп­ції і ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті (OCCRP) та не­за­леж­ні ме­діа, які спів­пра­цю­ють із ни­ми (зок­ре­ма, ро­сій­ська «Но­вая Га­зе­та»), опуб­лі­ку­ва­ли се­рію ма­те­рі­алів на те­му ви­ко­рис­тан­ня оф­шор­них зон пуб­ліч­ни­ми осо­ба­ми з ба­га­тьох кра­їн для — ін­ко­ли не­ле­галь­них — фі­нан­со­вих обо­ру­док. Во­ни бу­ли опра­цьо­ва­ні на ос­но­ві ма­со­во­го ви­то­ку да­них (11,5 міль­йо­на до­ку­мен­тів за 1977–2015 ро­ки) із за­ре­єс­тро­ва­ної у Па­на­мі ад­во­кат­ської кон­то­ри Mossack Fonseca.

Досі опубліковані матеріали (переважно скорочення доступних журналістам матеріалів із відповідними коментарями і висновками) стосуються 20 громадян Росії: бізнесменів, політиків і державних чиновників та членів їхніх сімей, частина з яких належить до близького оточення Володимира Путіна. У переважній більшості вони не містять безпосередніх або однозначних висновків про порушення ними законодавства. Поставлені журналістами тези про участь президента Путіна у нелегальних або сумнівних діях спираються на здогадках.

16 трав­ня 2016 ро­ку у Від­ні прой­шли пе­ре­го­во­ри між пре­зи­ден­том Азер­бай­джа­ну Іль­ха­мом Алі­євим та пре­зи­ден­том Вір­ме­нії Сер­жем Сар­гся­ном за по­се­ред­ни­цтва Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки і спів­ро­біт­ниц­тва в Єв­ро­пі. Ува­га до цих дип­ло­ма­тич­них зу­силь обу­мов­лює­ть­ся на­сам­пе­ред не­дав­нім за­гос­трен­ням вій­сь­ко­во-по­лі­тич­ної си­ту­ації нав­ко­ло На­гір­но­го Ка­ра­ба­ху.

Військові експерти вважають, що декілька днів перестрілок на початку травня фактично стали азербайджанською розвідкою боєм. Наразі сторони формально повернулися до режиму припинення вогню, умови якого були погоджені ще 1994 року.
Але відтоді ворогуючі сторони ні на крок не просунулися шляхом остаточного залагодження конфлікту. Внаслідок цього конфлікт навколо Нагірного Карабаху перетворився на класичний приклад замороженого конфлікту. Правда, від того напруження в регіоні підтримується самим фактом наявності такого неврегульованого конфлікту.
Безпосереднім результатом недавнього загострення конфронтації між Баку та Єреваном стали прямі вірменські загрози визнати незалежність Нагірного Карабаху.

Дестабілізація з різних причин внутрішньополітичного становища відразу у трьох ключових країнах — членах Європейського Союзу відкриває перед Кремлем унікальну можливість посіяти розбрат у лавах своїх супротивників.
Велика Британія менш як за місяць до референдуму про вихід з ЄС дуже складно усвідомлює, що таке гіпотетичне рішення було одним із найбільших подарунків Путіну. Утім, європейський скептицизм традиційно роз’єднує навіть парламентські партії Великої Британії.
У Консервативній партії прем’єрміністр Девід Кемерон веде мову про економічні та політичні ризики у разі виходу Великої Британії з Євросоюзу. Натомість колишній мер Лондона консерватор Борис Джонсон активно агітує за вихід Британії з ЄС.
Не менш суперечливою виглядає ситуація у Франції.