До того ж вона посилюється внутрішніми кризовими процесами та неспроможністю влади впоратися з непростою ситуацією.
Економічна активність в єврозоні, яка посідає провідне місце у вітчизняному експорті, торік прискорилася до 1,5% проти зростання у 2014 році на 0,9%. Це — результат впровадження заходів щодо стимулювання економіки, підтримки внутрішнього попиту та продовження дії програми кількісного пом’якшення грошовокредитної політики, нагадують експерти ІСЕД. У цьому році вони передбачають збереження тенденції до прискореного зростання — на 1,7%.
Різко загальмували російську економічну активність внутрішні та зовнішні чинники. Впали світові ціни на нафту, розвинені країни ввели санкції проти РФ, тож торік російський ВВП відмінусував 3,7% (позаторік від додав 0,6%), суттєво скоротився внутрішній попит, рубль знецінився, країну охопила цінова дестабілізація. В нинішньому році експерти ІСЕД очікують скорочення російського ВВП на 1% та помірної девальвації рубля.
Продовження бойових дій на Близькому Сході та різке падіння цін на нафту погано позначилося на економіках цього регіону, який залежить від видобутку чорного золота. Це негативно вплинуло на внутрішній попит та уповільнило економічну активність близькосхідних країн (торік вони додали лише 2,5% проти позаторішніх 2,8%). Експерти сподіваються, що цьогоріч напруга в регіоні поступово знизиться і це підштовхне економіку.
У Китаї ж поступово уповільнюється зростання, тож владна політика переорієнтовується з акцентів на інвестиції та оборонну промисловість, споживання й послуги. В результаті прискорилося знецінення юаня й почали стрімко падати фондові індекси. Торік економіка Піднебесної зросла на 6,9% проти позаторішніх 7,3%. Експерти вважають, що ці процеси триватимуть і у нинішньому році — ВВП додасть лише 6,3%.
Сировинний експорт африканських держав останнім часом погіршив свою динаміку на тлі негативної ситуації на світових товарних ринках. До того ж складна соціальнополітична ситуація в деяких країнах Північної Африки спровокувала помірні темпи зростання економіки з тенденцією до уповільнення. Минулого року економіка додала 1,3%, позаторік — 1,5%, в нинішньому році експерти очікують лише на 0,7% зростання.
Економіка Сполучених Штатів демонструє помірні, але стабільні темпи зростання (позаторік +2,4%, торік +2,5%). В цьому році за рахунок розширення внутрішнього попиту прогнозується підняття американського ВВП на 2,6%.

То­вар­ні рин­ки
Торік ціна на світовому ринку нафти зменшилася на 39,5%. Цінова динаміка впродовж року пройшла через два етапи: зростання з 48 дол. за барель у січні до 65 дол. — у травні. А потім — обвальне падіння до 38 дол. у грудні. Це сформувало середньорічну ціну 2015 року на рівні 52 дол. проти позаторішніх 99 дол.
Ціни знижувалися під впливом посилення дисбалансу попиту та пропозиції (надвиробництво нафти на тлі низької економічної активності, зокрема КНР, та поступової переорієнтації на альтернативні види енергії). До того ж Федеральна резервна система США підвищила свою ставку. Економіка в єврозоні пригальмувалася, запанувала напруженість на фінансових ринках, яка посилювалася «поганими» новинами з Китаю.
Ситуація на ринку дійшла до стану, коли необхідно було досягати компромісу між виробниками, аби привести ринок у стан рівноваги. Експерти зауважують, що у першому півріччі 2016 року зберігатиметься надмірна пропозиція на ринку нафти.
Поступово нарощуватиме свої пропозиції Іран, з якого зняті санкції. До того ж в ОПЕК немає консенсусу щодо скорочення видобутку. І держави — члени ОПЕК активно викидатимуть нафту на ринок. Крутитиметься на ринку й дешева тіньова нафта з Близького Сходу, у другому півріччі можливе скорочення пропозиції сланцевої нафти зі Сполучених Штатів.
Не виключено, що зміниться політика ОПЕК щодо квот (можливе їх скорочення у середині року, але все залежатиме від виробників). Середньорічна ціна на нафту у цьому році прогнозується на рівні 35–40 дол. за барель.

Вплив на на­шу еко­но­мі­ку
Із шести вітчизняних НПЗ впродовж минулого року працював лише один — Кременчуцький нафтопереробний. Тому здешевлення нафти на світовому ринку не матиме прямого впливу на вітчизняну економіку, кажуть експерти ІСЕД. Але Україна є неттоімпортером нафтопродуктів, і це позначиться на зменшенні їх вартості й ціні природного газу, обрахованому в іноземній валюті. Більше половини потреби нашої країни в цих товарах покривається за рахунок імпорту.
Та ефекту від зниження ціни на нафту й нафтопродукти вітчизняні споживачі не відчують через нівелювання ефекту здешевлення, адже наша гривня суттєво девальвувала, зріс акцизний податок. Тож адекватно знизити ціну у гривневому еквіваленті на сировину на внутрішньому ринку не вийде.
Торік світові ціни на сталь знизилися на 31,5%, залізну руду — на 39,7%. Динаміка цін на залізну руду пов’язана зі зростаючою пропозицією та падінням попиту, зокрема у Китаї, що є рушієм залізорудного ринку. Зниження попиту від Піднебесної експерти пояснюють збільшенням запасів руди в її портах і посиленням торгових обмежень для експорту китайської сталі.
Серед інших факторів впливу на залізорудний ринок експерти називають уведення в експлуатацію австралійського проекту Roy Hill — нового постачальника залізної руди на світовий ринок. Вплив слабкого попиту на металопродукцію відчуває й світовий ринок чорних металів. До того ж у багатьох країнах сформувався надлишок металургійних потужностей. Усе це призвело до надвиробництва на сталевому ринку та до падіння цін.
Експерти прогнозують низькі ціни на сталь через надлишкову пропозицію сталевої продукції (насамперед від Китаю) на тлі слабкого попиту та низьких цін на нафту. У структурі вітчизняного експорту залізна руда та метал займають більше чверті, тож падіння цін завжди позначається на зменшенні доходів підприємств, на скороченні валютних надходжень до держбюджету та гальмуванні інвестицій, заморожуванні зарплат із подальшим скороченням персоналу у східних регіонах країни. Це також негативно впливатиме на суміжні галузі економіки, задіяні у виробничому процесі.

Зерно
У торішньому грудні ціни на пшеницю знизилися на 1,8%, за весь минулий рік — на 35,6%, кукурудзу — на 1,4%, за рік — на 8,3%. Падіння цін на зерно пов’язане зі зростанням світових запасів, скороченням попиту на продукцію, з високою конкуренцією серед продавців, які намагалися через зниження цін утримати свою частку ринку.
Експерти прогнозують, що ринок зернових функціонуватиме під впливом активності покупців із Північної Африки (Єгипет, Алжир), погодних умов (зокрема, в Причорноморському регіоні) і очікувань значних утрат нового врожаю через погані погодні умови торішньої осені. Це підштовхуватиме ціни до зростання, однак у середньорічному вимірі експерти прогнозують падіння цін на зернові культури на 10–15%.
У структурі експорту вітчизняних товарів зернові займають майже 20%. Тож падіння світових цін на ринку зернових суттєвого впливу на виробництво аграрної продукції у нинішньому році не матиме, зважаючи на часовий лаг у галузі та укладені контракти на поточний маркетинговий рік. Проте падіння цін негативно вплине на валютну виручку експортерів та їх рентабельність.
Найбільший негатив може бути у наступному році, коли через порушення фінансової стійкості сільгоспвиробники будуть змушені зменшувати площі посівів.

Фінанси
У рамках співробітництва України з МВФ передбачається використання механізму розширеного фінансування (чотирирічна програма з обсягом кредитування у 17,5 млрд дол.), нагадують експерти. Це має підвищити рівень міжнародних резервів, посилити заходи щодо поліпшення стану платіжного балансу нашої країни та подолати структурні проблеми через проведення низки реформ.
Торік передбачалось отримати 8,3 млрд дол., проте фактично надійшло 6,7 млрд. Перший транш — 5 млрд дол. Україна отримала у березні, другий — 1,7 млрд — у серпні. Ці кредити були спрямовані на нагальні бюджетні потреби та поповнення міжнародних резервів. Через неповне виконання вимог МВФ та затримку бюджетного процесу у грудні не було отримано черговий транш — 1,7 млрд дол.
Передбачається, що в нинішньому році співпраця України з МВФ продовжиться в рамках цієї програми, але через можливі політичні ускладнення в Україні прогнозуються різні варіанти розвитку відносин. Зокрема, подальше затягування процесу з отриманням кредиту на тлі посилення вимог МВФ до нашої країни або перегляд програми та розширення обсягу кредитування на 2016 рік уже на нових умовах.

Внут­ріш­ні чин­ни­ки
На економіку України мало позитивно вплинути встановлення єдиної ставки (18%) податку на доходи фізичних осіб замість двох ставок (15% — до 10кратного розміру мінімальних місячних заробітних плат та 20% — на суму перевищення зазначеного рівня). До того ж влада пообіцяла не стягувати щомісяця авансових платежів на податок із прибутку і запровадила квартальний звітний період для підприємств із річним доходом понад 20 млн грн.
Запроваджено і єдиний соціальний внесок на рівні 22% для роботодавців при скасуванні ставки для найманих працівників. Відновилися права на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових і технічних культур. Усе перелічене експерти зараховують до позитиву.
Дискусії викликає запровадження на нинішній рік перехідних умов у застосуванні сільгоспвиробниками спеціального режиму оподаткування (раніше сума ПДВ не сплачувалася до держбюджету та повністю залишалась у розпорядженні аграріїв).
Відтак нарахований ПДВ розподілятиметься у пропорціях, що залежать від операцій, які здійснюють сільгоспвиробники під час постачання зернових і технічних культур: 85% — до держбюджету, 15% — лишається у аграріїв. Ті, хто вигодовує велику рогату худобу та займається виробництвом молока, матимуть пропорцію 20 та 80%, інші виробники — 50 на 50%.
Змінилась і спрощена система оподаткування (найбільше — для третьої та четвертої групи спрощенців) і механізм сплати транспортного податку, підвищилися ставки акцизного податку.
Експерти зауважують, що, окрім зменшення ставки єдиного соціального внеску, усі інші податкові зміни лише посилюють податкове навантаження на платників податків. Це негативно впливатиме на обсяги їхніх обігових коштів, погіршить фінансовий стан та звузить можливості для розвитку. Як наслідок — суб’єкти економічної діяльності, які планують розвиватись, імовірно, будуть змушені згортати свою легальну діяльність та переходити у тінь.
Наразі діє норма про обов’язковий продаж 75% валютної виручки юридичних осіб, а термін розрахунків за експортноімпортними операціями становить 90 днів. Резидентам заборонено достроково гасити кредити, позики в іноземній валюті за договорами з нерезидентами. Обмежена й видача готівкової гривні та валюти через каси та банкомати.
До того ж банки зобов’язані погоджувати з НБУ заявки на купівлю валюти більше еквівалента 50 тис. дол. Такі заходи скоріше послаблюють, аніж посилюють гривню, оскільки формують негативні очікування у суб’єктів економічної діяльності, зазначають експерти, що призводить до збільшення доларизації економіки.

Біз­нес-клі­мат
Торік скасовано 16 дозвільних документів, скорочено перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (з 56 до 30), запроваджено електронне ліцензування та видача дозволів через центри надання адміністративних послуг.
Нині експертам складно оцінити вплив заходів, спрямованих на покращення бізнесклімату, адже пригнічена економічна активність у країні не може скористатися цими перевагами. Покращення бізнесклімату не мусить бути самоціллю, а має розглядатись як один з інструментів прагматичної політики економічного зростання.
Цьогоріч підвищуватимуть тарифи на природний газ для населення (торік вони вже зросли у 3,7 разу) при зниженні на 5–10% для промислових споживачів (2015го — зростання у 1,5 разу). Електроенергія додасть у вартості 55% для населення (минулорічне підвищення — у 1,7 разу), на 7–10% для промислових підприємств (торішнє зростання — 20,4%). За опалення доведеться платити набагато більше, минулого року ця послуга подорожчала у 1,8 разу.
Підвищення тарифів, нагадують експерти, впливає на збільшення витрат, а це знижує конкурентоспроможність підприємств та купівельну спроможність населення. Принциповим питанням удосконалення тарифної політики експерти ІСЕД вважають формування прозорих тарифів та зменшення корупційної складової в енергетичній сфері.
У нинішньому році було скасовано додаткове імпортне мито. Україна і Росія запровадили обмежувальні заходи у торгівлі. Між нашою країною та ЄС запрацювала зона вільної торгівлі, знизились увізні мита. Експерти вважають, що ці чинники сприятимуть збільшенню пропозицій продукції на внутрішньому ринку. Між вітчизняними та іноземними виробниками посилиться конкуренція.
Хоча взаємне відкриття ринків (європейського для України та українського для країн — членів ЄС) поглиблюватиме інтеграційні процеси, але низька конкурентоспроможність вітчизняних виробників не дозволить повною мірою скористатися найближчим часом європейськими перевагами, констатують експерти ІСЕД.
Елла НОВАК