Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Днями США та союзники по Північноатлантичному альянсу розмістили на території Румунії базу, яка увійде до системи протиракетної оборони Європи під прапором НАТО. Будівництво цієї бази розпочалося ще на етапі неврегульованості іранської ядерної проблеми.
Утім, після російської анексії Криму та розміщення на півострові значного російського військового контингенту, ймовірно оснащеного також ядерною зброєю, країни південного флангу НАТО відчули себе недостатньо захищеними.
Внаслідок цього два роки тому НАТО прийняло рішення побудувати елементи системи протиракетної оборони на території Румунії і Польщі. Введена у стан оперативного чергування база в Румунії оснащена 24 ракетамиперехоплювачами типу «Іджис», які здатні прикривати район у радіусі понад 500 кілометрів.
Реагуючи на ці події, Кремль 13 травня скликав спеціальне засідання Ради безпеки Росії, на якому було анонсовано «адекватну» відповідь на цей «виклик» НАТО.
Менше двох місяців залишилося до проведення офіційних партійних з’їздів демократів і республіканців, на яких будуть названі кандидатури відповідно Хілларі Клінтон і Дональда Трампа як кандидатів на посаду президента США. Але вже зараз обидва кандидати переорієнтовують свою риторику з внутрішньопартійної конкуренції на головного конкурента.
Останні соціологічні опитування, проведені в США, свідчать, що за Хілларі Клінтон готові голосувати близько 41% виборців, а за Дональда Трампа — близько 40%, тобто розрив у кількості потенційних виборів між ними зник.
Соціологи звертають увагу на особливості електоратів двох кандидатів. За Дональда Трампа готові голосувати білі чоловіки, натомість Хілларі Клінтон намагається мобілізувати на свою підтримку американських жінок, тим паче що їх кількісно більше за американських чоловіків.
Невипадково Хілларі Клінтон дедалі частіше нагадує американським жінкам про «чоловічий шовінізм» Дональда Трампа. Останній не залишився у боргу та нагадав про скандал із Монікою Левінські та Біллом Клінтоном.
НЕЗАБАРОМ МИНЕ ДВА РОКИ З МОМЕНТУ ПРОВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ, НА ЯКИХ ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ БУЛО ОБРАНО ПЕТРА ПОРОШЕНКА
Звісно, «екватор», тобто половину свого президентського строку, Петро Порошенко перетне тільки за півроку. Однак уже сьогодні йому та його найближчим соратникам варто почати підбивати певні підсумки роботи. Бо ж два роки з п’яти — термін аж ніяк немалий. Тим паче що за цей час у країні змінилися парламент, уряд, а недавно (причому вже не вперше) і генеральний прокурор. Втім, як провідних аналітиків, так і простих українців передусім цікавить питання: чи змінилася сама держава? Спробуємо розібратися...
Аналізуючи події дворічної давнини, варто пригадати, як натхненно прибічники Петра Порошенка агітували за те, щоб виборчий процес завершився саме в день першого туру голосування — 25 травня 2014 року. Мовляв, в умовах нестабільної політичної ситуації й проведення антитерористичної операції на Донбасі, котра розпочалася приблизно за місяць до виборів, в України немає іншого вибору, як вирішувати це питання якнайшвидше.
25 ТРАВНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ ЗАГИБЕЛІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ (1879–1926),
УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО І ДЕРЖАВНОГО ДІЯЧА
Це — передбачення видатного українського історика Сергія Єфремова, висловлене ним після вбивства Симона Петлюри в Парижі у 1926 році, повністю справдилося через 90 років після національної трагедії українства.
Саме нащадки лицарів Української революції 1917–1920 років захистили Батьківщину від нинішніх загарбників зі Сходу. Хоч би в цьому сенсі важко переоцінити значення постаті головного отамана УНР для історії й нашого сьогодення.
Народився Симон Петлюра 23 травня 1879 року (10 травня за старим стилем) в історичному центрі Східної України — Полтаві — у козацькій родині, що свого часу перебралася із села в місто. Як і всі діти з небагатих родин, закінчив початкову парафіяльну школу, потім учився в духовній семінарії, доступної для всіх станів.
Симон Петлюра почав свою політичну кар’єру вступом до Революційної української партії. У 1901 році його відрахували із семінарії за організацію таємної студентської групи й революційну пропаганду соціалістичного руху.
Українська співачка із композицією «1944», присвяченою депортації кримських татар 1944 року.
Як відомо, останні роки на конкурсі діє система голосування, за якою 50% голосів дають представники національного журі країни, а 50% — глядачі. Професійне журі віддало перевагу представниці Австралії Дамі Ім, а більшість глядачів проголосувала за виступ росіянина Сергія Лазарєва.
Українська співачка в обох випадках обійняла другу позицію (211 балів від журі і 323 — за результатами смс-голосування), однак сумарний результат — 534 бали — вивів Джамалу на перше місце. Австралійка з 511 балами посіла другу сходинку, а представник РФ, який набрав 361 бал, став третім.
Востаннє Україна перемагала на Євробаченні 12 років тому — перше місце тоді здобула Руслана.
17 травня в Укрінформі відбулася прес-конференція переможниці пісенного конкурсу «Євробачення-2016». Наводимо відповіді Джамали на деякі запитання журналістів.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».