Дня­ми у Же­не­ві на­ма­га­ли­ся до­сяг­ну­ти по­лі­тич­но­го ком­про­мі­су що­до мир­но­го вре­гу­лю­ван­ня в Си­рії. Тим ча­сом у Лон­до­ні зі­бра­ли­ся де­ле­га­ції 70 кра­їн — чле­нів ООН, які роз­гля­да­ли пи­тан­ня ор­га­ні­за­ції до­по­мо­ги у по­до­лан­ні си­рій­ської гу­ма­ні­тар­ної ка­тас­тро­фи.

За даними ООН, за п’ять років тотальної війни територію Сирії залишили 6,5 мільйона осіб. Більшість із них намагається осісти в Європі. Ось чому серед організаторів лондонської донорської конференції були провідні країни Європейського Союзу. Цього разу на потреби Сирії вдалося зібрати понад 10 мільярдів доларів. Але до припинення активної фази бойових дій використання цих ресурсів неможливе.
Не дивно, що минулого тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг публічно звинуватив Росію у дестабілізації спроб світової спільноти розв’язати сирійську проблему. Кремль таку високу оцінку дій своїх військово-космічних сил у небі Сирії пояснює успіхами на полі бою військ Башара Асада, які під російським прикриттям з повітря перейшли у наступ, але переважно на міста та території, які донедавна перебували під контролем не «Ісламської держави Іраку та Леванту», а визнаної Заходом поміркованої частини сирійської опозиції.

Нестабільність на Близькому Сході, дестабілізація військово-політичного становища в Північній Азії внаслідок ракетно-ядерних випробувань Північної Кореї, традиційна напруженість у Південній Азії між Індією і Пакистаном максимально загострюють становище у країнах Центральної Азії. Принаймні до подій «арабської весни» 2011 року вони залишались оазою «авторитарної стабільності». Однак радикальна дестабілізація Близького Сходу спричинила серйозну стурбованість правителів більшості країн Центральної Азії.
Обрана ними стратегія збереження влади виявилася досить різноманітною. Туркменистан, недавно відзначивши двадцятиріччя з часу проголошення політики постійного нейтралітету на міжнародній арені, намагається максимально розширити свої дипломатичні контакти. Страховим полісом від проникнення у Туркменистан радикалів «Ісламської держави» у Ашгабаті вважають зміцнення зв’язків із Китаєм, Іраном, Росією. Причому останнім часом Туркменистан максимально активізував контакти з Іраном, з якого було знято міжнародні санкції.

8 лю­то­го 2016 ро­ку за сво­їм тра­ди­цій­ним ка­лен­да­рем ки­тай­ці зу­стрі­ли но­вий рік Мав­пи. Най­більш не­при­єм­ний сюр­приз на­пе­ре­до­дні свят­ку­вань на­дій­шов із Пів­ніч­ної Ко­реї, яка успіш­но ви­про­бу­ва­ла ба­ліс­тич­ну ра­ке­ту, кот­ра ви­ве­ла у кос­мос су­пут­ник. Це тех­но­ло­гіч­не до­сяг­нен­ня за­свід­чи­ло, що ре­жим КНДР має вже не тіль­ки ядер­ну зброю, а й за­со­би її до­став­ки.

Випробування ракети засудили всі країни — члени ООН. Але чи не найбільше неприємностей ця новина дійсно принесла Китаю. На перший погляд Пекіну досить вигідно, що сусідня Корея розділена на дві держави, одна з яких орієнтується на Китай. Але насправді північнокорейські ядерні і ракетні випробування, які відбулись упродовж місяця, засвідчили, що Пхеньян має намір і надалі шантажувати світову спільноту наявністю зброї масового ураження.
Утім, навіть не це так стурбувало фактично всю світову громадськість. Досвід показує, що власті КНДР у пошуках валютних надходжень досить активно співпрацювали у сфері ракетно-ядерних технологій не лише з Пакистаном, а й з Іраном.

Дня­ми у Лон­до­ні від­бу­ли­ся кон­суль­та­ції між бри­тан­ським прем’­єр-мі­ніс­тром Де­ві­дом Ке­ме­ро­ном та пре­зи­ден­том Єв­ро­пей­ської Ра­ди До­наль­дом Тус­ком. Го­лов­ним пред­ме­том пе­ре­го­во­рів бу­ла під­го­тов­ка до за­пла­но­ва­но­го на 2017 рік ре­фе­рен­ду­му з пи­тан­ня ви­хо­ду Ве­ли­кої Бри­та­нії з Єв­ро­со­юзу. За­зна­че­не пи­тан­ня за­ли­шає­ть­ся на по­ряд­ку ден­но­му бри­тан­ської та єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки по­при не менш важ­ли­ві ін­ші тен­ден­ції.

Зокрема, йдеться про пожвавлення переговорів між США та Європейським Союзом щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Мрія про цю зону була найбільш привабливою для Британії вже на етапі вступу до Європейського економічного співтовариства 1 січня 1973 року. Але відтоді вона досить стрімко віддалялася за обрій. Навіть більше, після створення Європейського Союзу мова зайшла про створення «Сполучених Штатів Європи» як альтернативи США у глобальній економіці.

По­лі­тич­ні по­дії остан­ніх кіль­кох днів так чи інак­ше обер­таю­ть­ся нав­ко­ло Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів на­шої дер­жа­ви. Піс­ля за­яви про від­став­ку мі­ніс­тра еко­но­міч­но­го роз­вит­ку й тор­гів­лі Ай­ва­ра­са Аб­ро­ма­ві­чу­са, про яку ми де­таль­но роз­по­ві­да­ли в ми­ну­ло­му чис­лі, віт­чиз­ня­на по­лі­тич­на кри­за пе­рей­шла умов­ний ру­бі­кон не­по­вер­нен­ня. Від­так сьо­го­дні будь-хто з екс­пер­тів, ма­лю­ючи прог­но­зи для Ук­раї­ни в ці­ло­му та її влад­них му­жів, зок­ре­ма по­вер­тає­ть­ся до те­ми май­бут­ньо­го Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів...

По­ки про­від­ні бі­ат­ло­ніс­ти пла­не­ти го­ту­ва­ли­ся до по­чат­ку двох най­від­да­ле­ні­ших ета­пів Куб­ка сві­ту — в за­оке­ан­ських Кен­мо­рі та Преск-Ай­лі, їх­ні на­ступ­ни­ки зма­га­ли­ся на юні­ор­сько­му чем­піо­на­ті сві­ту в ру­мун­сько­му міс­теч­ку Чей­ле-Гра­діс­тей.

Українська команда не залишилася без нагород, хоча перемог, як було торік, цього разу досягти не вдалося. Але дві срібних і одна бронзова нагороди — теж непоганий доробок на етапі становлення молодих біатлоністів.
Першу нагороду українській юніорській збірній принесла 21-річна Анастасія Меркушина, яка вже перебуває на порозі головної команди, провівши весь сезон у Кубку Міжнародного союзу біатлоністів.

Діти, які виросли в бідності, ймовірно, мають змінені мозкові зв’язки й більш високу схильність до депресії, стверджують учені Вашингтонського університету.
У таких дітей, як правило, гірше розвинені когнітивні та освітні навички, є більш високим ризик психічних захворювань, у тому числі депресій, антисоціальної поведінки. До того ж у дошкільнят, які зростають у злиднях, проявляються симптоми клінічної депресії по досягненні шкільного віку.
Діти більш схильні до депресії у віці 9–10 років.

Хто ж не знає, що най­час­ті­ше брон­хіт роз­ви­ває­ть­ся на тлі про­студ­них хво­роб, та­ких як грип, ГРВІ? Втім (а про це ми за­мис­лю­ємо­ся рід­ко), він мо­же ви­ник­ну­ти і під дією хі­міч­них і фі­зич­них по­драз­ни­ків, на­при­клад аце­то­ну, пи­лу, па­рів бен­зи­ну, а та­кож при впли­ві ати­по­вих фак­то­рів.
Од­нак, за твер­джен­ням ме­ди­ків, у біль­шо­сті ви­пад­ків при­ро­да за­хво­рю­ван­ня все ж та­ки ін­фек­цій­на (ві­рус­на або бак­те­рі­аль­на). Як ді­яти, ко­ли не­ду­га вже тра­пи­ла­ся, та як за­по­біг­ти та­ко­му роз­вит­ку по­дій? Про це ми по­спіл­ку­ва­ли­ся з фа­хів­цем — кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Лі­дією Іль­ниць­кою.

Наш спів­роз­мов­ник — Ва­силь Фоль­ва­роч­ний, по­ет, про­за­їк, дра­ма­тург, пуб­лі­цист та гро­мад­ський ді­яч. Май­же 20 ро­ків очо­лю­вав Чер­ні­вець­ку об­лас­ну пись­мен­ниць­ку ор­га­ні­за­цію.
Як ди­рек­тор Бу­дин­ку пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни за ча­сів По­ма­ран­че­вої ре­во­лю­ції був ко­мен­дан­том ре­во­лю­цій­но­го шта­бу на Бан­ко­вій, 2, ор­га­ні­зо­ву­вав пись­мен­ниць­кі ту­ри облас­тями Ук­раї­ни, агі­ту­ючи за по­ма­ран­че­ву коман­ду.
Ни­ні є за­ступ­ни­ком го­ло­ви зем­ляц­тва «Бу­ко­ви­на» в м. Ки­єві, го­ло­вою твор­чо­го об’­єд­нан­ня дра­ма­тур­гів Ки­їв­ської ор­га­ні­за­ції НСПУ, ке­рує Клу­бом біб­ліо­те­ка­рів сто­ли­ці.
Тво­ри «Хре­ще­ни­ки Ста­лі­на» і «Роз­чах­ну­та ду­ша» ви­су­ну­ті на здо­бут­тя На­ціо­наль­ної пре­мії Ук­раї­ни ім. Т. Г. Шев­чен­ка 2016 ро­ку.
Ві­та­ємо Ва­си­ля Іва­но­ви­ча із 75-річ­чям! Здо­ров’я, твор­чої сна­ги!

Бю­джет 2016 ро­ку, який уже встиг­ли ох­рес­ти­ти бю­дже­том ви­жи­ван­ня, а не роз­вит­ку, міс­тить чи­ма­ло ста­тей, кот­рі, ні­би мі­на упо­віль­не­ної дії, мо­жуть будь-ко­ли «ви­бух­ну­ти» та зруй­ну­ва­ти хай і не ду­же доб­ре, але все ж на­ла­го­дже­ний ме­ха­нізм, який пра­цює за ра­ху­нок дер­жав­но­го фі­нан­су­ван­ня. Один із та­ких ме­ха­ніз­мів, під який за­кла­де­но «бю­джет­ну» мі­ну, — про­фе­сій­но-тех­ніч­на осві­та з під­го­тов­ки ро­біт­ни­чих кад­рів для ук­ра­їн­ської еко­но­мі­ки. Дер­жа­ва з 2016 ро­ку від­мо­ви­ла­ся від її фі­нан­су­ван­ня, пе­ре­клав­ши цей обо­в’язок на кво­лі міс­це­ві бю­дже­ти...