На­при­кін­ці по­точ­но­го тиж­ня у Па­на­мі роз­по­чав­ся са­міт глав дер­жав Пів­ніч­ної і Пів­ден­ної Аме­ри­ки. Між­аме­ри­кан­ські са­мі­ти про­во­дять­ся з 1992 ро­ку — то­ді у Фло­ри­ді бу­ло прий­ня­то ам­бі­цій­не зав­дан­ня ство­ри­ти зо­ну віль­ної тор­гів­лі, яка має об’­єд­на­ти обид­ві Аме­ри­ки. Утім, ре­алі­зу­ва­ти цю мрію не вда­ло­ся, не в остан­ню чер­гу то­му, що у Пів­ніч­ній Аме­ри­ці бу­ло ство­ре­но Пів­ніч­но­аме­ри­кан­ську зо­ну віль­ної тор­гів­лі (НАФ­ТА) у скла­ді США, Ка­на­ди й Мек­си­ки.

Натомість у Південній Америці Бразилія, Аргентина, Уругвай і Чилі створили Південноамериканську зону вільної торгівлі (МЕРКОСУР). Тож у середині 1990-х років між цими інтеграційними об’єднаннями намітилися серйозні протиріччя. Зокрема, проти торговельного диктату США виступили Бразилія й Аргентина. До того ж аргентинський дефолт 1999 року спровокував ліву політичну хвилю у більшості країн Латинської Америки.

Ко­ли зи­ма по­сту­па­єть­ся вес­ні і зем­ля про­бу­джує­ть­ся від три­ва­ло­го сну, при­хо­дять до нас ве­ли­ко­дні свя­та. Цьо­го ро­ку Пас­ху свят­ку­ють ра­но. Ко­ли ще не встиг­ли як слід від­дзве­ні­ти зи­мо­ві струм­ки, а вно­чі лег­кий мо­ро­зець де­ін­де сти­скує у сво­їх хо­лод­них обі­ймах во­до­йми. Але про­хо­лод­ні ран­ки та дни­ни з до­ща­ми та мок­рим сні­гом не псу­ють пе­ре­дсвят­ко­во­го на­строю. Вес­на хай і по­віль­но, але впев­не­но всту­пає у свої пра­ва. А лю­ди го­тую­ть­ся до пас­халь­них свят.

Останнім часом стало доброю традицією напередодні Великодня в українських містах і селах влаштовувати свята писанки. Напевне, це одне з найулюбленіших народних свят, якого хоча і немає в календарі, але його однаково роблять і дорослі, і малеча. І невипадково. Адже кожна писанка, якій радіють очі на такому святі, начебто віддзеркалює назовні внутрішній світ тих, хто з добрими думками і щирою душею розписував пасхальні яєчка. Українська писанка — свідок багатьох тисячоліть нашої культури, й нині, у вік надсучасних технологій і космічних досягнень людства, вона залишається невід’ємною складовою підготовки до світлого Воскресіння Христового.

Но­во­за­віт­на хрис­ти­ян­ська Пас­ха є про­об­ра­зом Пас­хи ста­ро­за­віт­ної. По­діб­но до то­го, як у ста­ро­за­віт­ні ча­си був по­сла­ний Бо­гом Мой­сей, щоб ви­вес­ти на­род Із­ра­їля з єги­пет­сько­го раб­ства, у ви­зна­че­ний час Гос­подь по­слав Си­на Сво­го Од­но­ро­дже­но­го, щоб ви­вес­ти люд­ство з раб­ства грі­ха.
«Бог по­слав Сво­го Си­на на світ не щоб Він світ за­су­див, але щоб че­рез Ньо­го світ спас­ся. Хто ві­рує в Ньо­го — не бу­де за­су­дже­ний; хто ж не ві­рує — той уже за­су­дже­ний, що не по­ві­рив в Ім’я Од­но­ро­дже­но­го Си­на Бо­жо­го», — на­пи­са­но в Єван­ге­лії.

Грецьке слово «Христос» (єврейське — «Месія» або «Мешіах») означає — «помазаник Божий» — Той, Хто помазаний благодаттю Святого Духу звершити місію спасіння.
У старозавітні часи під час виходу євреїв з єгипетського рабства виразом віри було помазання вхідних дверей будинків правовірних кров’ю жертовного ягняти, яка захищала їх від ангела-губителя, який прийшов винищити все первородне в Єгипті. Слово «Пасха» (єврейською — «Песах») означає «перехід, проходити повз».

7 квіт­ня Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни ухва­ли­ла За­кон про вне­сен­ня змін до стат­ті 26 За­ко­ну «Про вій­сь­ко­вий обо­в’язок і вій­сь­ко­ву служ­бу» що­до звіль­нен­ня з вій­сь­ко­вої служ­би гро­ма­дян, які є сту­ден­та­ми, ас­пі­ран­та­ми або док­то­ра­нта­ми ден­ної фор­ми на­вчан­ня.

За це рішення проголосували 244 нардепи.

У пря­мо­му ефі­рі по­ча­ло транс­лю­ва­ти­ся «Су­спіль­не мов­лен­ня». Старт про­ек­ту дав ген­ди­рек­тор «Пер­шо­го на­ціо­наль­но­го» Зу­раб Ала­са­нія. Та­кож у пря­мо­му ефі­рі ло­го­тип «Пер­шо­го» змі­ни­ли на ло­го «Су­спіль­но­го мов­лен­ня».

На презентації «Суспільного мовлення» Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про суспільне телебачення та мовлення».
Нагадаємо, Закон про суспільне мовлення Верховна Рада ухвалила 19 березня. Він визначає, що суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», 100% акцій якого належать державі.

7 квітня народні депутати України ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».
Відповідне рішення підтримали 274 нардепи.
«Метою прийняття закону є впорядкування кола осіб, які, беручи безпосередню участь в антитерористичній операції, захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, що дозволить забезпечити належний рівень соціального захисту та гарантій цих осіб», — ідеться у пояснювальній записці до документа.

Про це пре­зи­дент Поль­щі за­явив, ви­сту­па­ючи вчо­ра у Вер­хов­ній Ра­ді.

«Польща звертає увагу на цей український вибір (європейську інтеграцію) із задоволенням. Чекаємо цього з великим задоволенням. Саме такого рішення. Щоб ми пам’ятали, що творець Польської незалежної держави після Першої світової війни маршал Юзеф Пілсудський говорив з великим переконанням, що не буде вільної Польщі без вільної України. Сьогодні ми разом маємо сказати більше: не буде стабільної, безпечної Європи, якщо її частиною не стане Україна», — сказав він.
Коморовський зауважив, що українці на сході країни протистоять агресору, захищаючи не лише свою державу, а й усю Європу.
«Не можна вибачати, що в Україні є солдати, танки, БТРи та зенітні установки агресора. «З брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся». Сьогодні цієї брехні (Росії) не бачать лише сліпі. Західний світ має зрозуміти, що (йому) буде безпечно, лише коли буде безпечною Україна», — зауважив Коморовський.