Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Серпень 14, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Квiтень 2015 19:13

Чи варто економити на чиновниках?

Rate this item
(0 votes)

РЕФОРМИ

Уго­да про асо­ці­ацію Ук­раї­ни з Єв­ро­пей­ським Со­юзом пе­ред­ба­чає ім­пле­мен­та­цію єв­ро­пей­сько­го за­ко­но­дав­ства, для цьо­го на­шій кра­їні не­об­хід­но про­вес­ти низ­ку ре­форм. Ба­зо­вою є ре­фор­ма дер­жав­ної служ­би. Во­на до­зво­лить мо­дер­ні­зу­ва­ти ос­нов­ний інст­ру­мент (дер­жав­ну служ­бу), не­об­хід­ний для за­без­пе­чен­ня на ад­мі­ніс­тра­тив­но­му рів­ні успіш­но­го про­ве­ден­ня ре­форм. Без її про­ве­ден­ня біль­шість ре­форм бу­дуть при­ре­че­ні на чи­нов­ниць­кий са­бо­таж, за­пев­ня­ють екс­пер­ти.

Наші співгромадяни ставляться до державних службовців неоднозначно, але всі розуміють, що без чиновників держава не зможе виконувати свої функції ні на центральному, ні на місцевому рівні.
Державний апарат, чиновництво — невід’ємна складова системи державного управління. Про які б реформи не говорили, їх реалізують люди, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Діагноз, який суспільство ставить нашому державному апарату, є абсолютно справедливим — система державного управління не є ефективною. Саме через це не втілюються реформи, про які багато говорить влада, яких очікують люди. Тож нині реформа державного управління має бути ключовою, пріоритетною, констатують експерти.


У результаті такої реформи суспільство повинно отримати якісну державну службу, де працюють відповідальні й вмотивовані державні службовці. Нині ж критикуючи чиновників, ми часто забуваємо, що 40% держслужбовців отримують зарплату на рівні мінімальної. А з 2008 року посадові оклади держслужбовців не підвищувалися, в той час як мінімальна зарплата й інфляція в країні зростали. Тож очікувати від чиновників ефективності й самовіддачі не варто.
Нині люди йдуть на держслужбу з різних мотивів. Одні прагнуть самореалізуватися. Дехто розглядає державну службу, особливо в контролюючих органах, як можливість незаконного збагачення й участі у корупційних схемах. Не треба забувати й про те, що робота на державній службі дає певну стабільність, гарантує підвищені пенсії, певні преференції, вчасну виплату зарплати.
В європейських країнах державна служба є сервісною службою. Так, на урядовому сайті Великої Британії не акцентують уваги на фото прем’єра та його заступників, а розповідають про сервіси, які надає людям тамтешній кабмін. Таким повинен бути кабмінівський сайт і в Україні.
І взагалі держави має стати «менше», вона набрала надто багато регулюючих функцій. У ринковій економіці, ліберальному суспільстві такого немає. У Британії держава — це сплячий сторож. Коли у людини все добре, вона не відчуває держави. Коли виникають проблеми, звертається до неї і отримує допомогу. Так повинно бути і в Україні.

 

Очікуваний законопроект
Фахівці Національного агентства України з питань державної служби разом із вітчизняними та міжнародними експертами, представниками громадськості підготували законопроект «Про державну службу». Документ позитивно оцінили громадські експерти. Розробники кажуть, що з його допомогою хочуть побудувати професійну, кар’єрну — в хорошому сенсі — держслужбу.
На ній за доброї роботи, підвищення компетенції, успішного навчання молоді фахівці бачитимуть перспективу, зможуть самореалізуватися. При цьому головним мотивом буде заробітна плата, оцінка держслужбовця не за принципом лояльності до нього керівника, що часто практикується нині, а лише на підставі хороших результатів, досягнутих у роботі.
У законопроекті пропонується прив’язати зарплату держслужбовця до мінімальної зарплати у країні. Розвиватиметься економіка — вагомішатиме оплата праці чиновника. Також 70% зарплати має бути фіксованими, а 30% — премії. Зараз усе навпаки, і така система призводить до залежності фахівця від керівника. До того ж механізм розподілу премій непрозорий — підлабузники отримують більше.
Зараз міністри хизуються, що офіційно отримують 5–6 тис. грн зарплати. Рядові чиновники — 3–4 тис. грн, на які складно чесно жити. Тож на держслужбі залишаються фанати, які дуже люблять Україну і хочуть змін, чи невдахи, яким нікуди йти. Крім того, нині держслужбовці не мають захисту від міністра-політика.
У міністерствах немає посади держсекретаря, який би відповідав за якість роботи штатних фахівців, протидіяв кадровим чисткам нових міністрів. Зараз очільник відомства — цар і бог, усе знає, всім роздає доручення, поки вони не надійдуть, підлеглі нічого не роблять. Ініціатива ж має йти знизу, а міністр мусить відбирати найкращі пропозиції.
В європейських державах заохочують роботу на держслужбі вузьких фахівців, адже вони краще за високопосадовців знають свою сферу. Тож і у нас треба змінити процедуру ухвалення рішень. Зараз вони приймаються за принципом «чого бажаєте» чи через виконання команди. Навіть коли фахівець краще знає справу і внутрішньо не погоджується зі вказівкою начальника, йому краще промовчати і не наражатися на неприємності.


Оптимізація
Також у законопроекті встановлюються чіткі критерії призначення на будь-яку чиновницьку посаду — за результатами конкурсного відбору. У кожній конкурсній комісії буде не менше третини представників громадськості, профільних громадських чи галузевих об’єднань. Державний службовець — це професія, а не місце роботи, тож вимагає хорошої підготовки, критичної оцінки, контролю з боку громадянського суспільства.
Держава зобов’язана створити умови, аби з’явилися добре навчені держслужбовці. Експерти наголошують, що це мають бути молоді, ерудовані, некорумповані люди. Тоді поліпшиться якість послуг, котрі надають українцям, підвищиться ефективність державного управління. А поки до кінця року планується скоротити кожного п’ятого чиновника, всього — 80 тисяч.
Із 330 тис. держслужбовців залишиться 220 тис. У бюджеті вже закладено 20%-не скорочення. Ще 30 тис. працівників допоміжних підрозділів міністерств і відомств утратять статус державного службовця. А співвідношення чиновників зростатиме на користь місцевих, як у Польщі, де таких зараз дві третини. У нас — кожний третій (100 тис.).
Це не перша спроба скорочення державного апарату. Попередні були невдалими — спочатку він скорочувався, а потім відновлювався, а то й зростав. Але нинішній етап відрізнятиметься тим, що держава відмовлятиметься від функцій надмірного контролю й регуляції бізнесу. Тож чимало чиновників залишаться без роботи.
Будуть ліквідовані й дублюючі функції держорганів, оптимізуватиметься система органів державного управління. Якщо просто скоротити кількість чиновників, а обсяг їхньої роботи не зменшувати, якість надання послуг значно погіршиться. Реформу держслужби необхідно проводити в комплексі з дерегуляцією економіки, децентралізацією країни, зазначають експерти.
Доцільно делегувати функції міністерств нотаріусам, адвокатам, бізнес-асоціаціям, саморегулівним громадським структурам. Коли в європейських державах саморегулівні професійні організації видають ліцензії, приміром адвокатам чи нотаріусам, вони страхують їхню діяльність. У разі помилки клієнт може подати позов до професійної асоціації, і та компенсує втрати. Наше Міністерство юстиції таких компенсацій не виплачує.


Відомчі реформи
Нині ж Мін’юст, де теж працюють держслужбовці, звітує про своє системне реформування. Зокрема, у відомстві створено Комітет із реформ, що є своєрідною платформою, де експерти, правозахисники, фахівці міністерства, грузинські колеги можуть вносити законодавчі пропозиції. Потім формується концепція і нормативно-правові акти.
Головний пріоритет, запевняють у Мін’юсті, — кадрова політика, аби люди на місцях відчули справжні зміни у наданні адмінпослуг. Разом із відомою аудиторською компанією «Ернст енд Янг» проведено тестування всіх керівників управлінь юстиції в областях. В результаті половину з них було звільнено. Зараз проходить відкритий відбір на ці керівні посади.
Спрощено кваліфікаційні вимоги, аби кваліфіковані юристи могли служити у Мін’юсті. Раніше, щоб отримати керівну посаду в області, треба було десять років пропрацювати на держслужбі, з них п’ять — у Міністерстві юстиції. Таких критеріїв уже немає. Треба мати лише вищу юридичну освіту та п’ятирічний стаж у сфері будь-якого права.
Ліквідовано й найбільш контактні органи виконавчої влади — реєстраційну та виконавчу служби. Вони щороку мають майже 2 млн контактів із громадянами в усіх регіонах країни. Відтепер їхні функції переходять до Мін’юсту. Реформа виконавчої служби передбачає створення інституту приватних виконавців, аби на ринку виконання судових рішень була конкуренція. Мовляв, коли з’явилися приватні нотаріуси, виникла конкуренція, і зникли черги за нотаріальними послугами.
Діяльність реєстраційної служби планується побудувати за грузинською моделлю. Буде створено фронт і бек-офіси, тож фахівці, які приймають документи на реєстрацію, не ухвалюватимуть рішень щодо їх реєстрації чи відмови у ній. Завдяки такій системі не виникатиме корупційних ризиків. А час прийняття заявок скоротиться з 45 хвилин до 14.
Вже запроваджено отримання громадянами онлайн-довідок та онлайн-витягів. Реєстраційна служба впродовж року видавала 1 млн 600 тис. довідок. Її працівники витрачали на це половину робочого часу. Відтепер створено електронні кабінети, де можна буде отримати довідку в онлайн-режимі. І жоден чиновник не зможе вимагати довідок у паперовій формі.
Мін’юст також запровадив електронну систему торгів заарештованим майном. Раніше діяли непрозорі схеми торгів, таємні аукціони, на яких продавалося лише нерухоме майно та автомобілі. Інше майно роздавалося чи не реалізувалося.
Зараз аукціони проходять в онлайн-режимі. Спочатку діяв пілотний проект, тепер система постійно функціонує на всій території України. І кожен може взяти участь у такому аукціоні. За останні півроку ціна кожного лоту в середньому збільшувалася на 12%. Раніше сума лише зменшувалася для зацікавлених учасників аукціону. І вони забирали дорогий заарештований товар за безцінь.


Сумніви
Ідею запровадження інституту приватних виконавців підтримують експерти, адже рівень виконання судових рішень у нашій країні сягає 6–8%. Нині в Європейському суді з прав людини перебувають 16 тис. заяв від наших співгромадян. З них понад 10 тис. стосуються невиконання державою ухвалених українськими судами рішень. Але експерти зауважують, що причини невиконання судових рішень є глибинними й задавненими, і вирішити їх лише силами судової системи неможливо.
Необхідно розробити комплексну програму, задіяти органи законодавчої і виконавчої влади. Треба уникати й помилок, які допустили держави пострадянського табору, коли запровадили інститут приватних виконавців. І неочікувано для себе стикнулись із тим, що судові рішення, які добре виконувались, перейшли до приватних виконавців, і виконавчий збір почав осідати в їхніх кишенях, а не у держбюджеті.
А рішення, які раніше не виконувалися, залишились у державних виконавців і не виконуються. Тож ефект від таких новацій виявився мізерним. Недоцільно, на думку експертів, переводити реєстраційну службу під крило Мін’юсту. Оскільки в рамках реформування надання адмінпослуг уже створено Центри надання адмінпослуг (ЦНАП) відповідно до Закону «Про адміністративні послуги». І те, що Мін’юст ліквідовує Державну реєстраційну службу, не тільки не відповідає закону, а й створює умови для системної корупції, вважають експерти.
Зараз складно отримати послуги від Мін’юсту і Державної міграційної служби — вони постійно вигадують різні причини, аби не надавати своїх послуг через ЦНАПи, у яких людям зручно їх отримувати. І планують створити свої цнапики, на які будуть витрачені чималі кошти з держбюджету (приміщення, техніка).
Та й до темпів ліквідації непотрібних держустанов у експертів є претензії. Згідно з вересневою постановою Кабміну одинадцять держустанов та агентств мали бути ліквідовані. Серед них — Держагентство з інвестицій, яке не дуже переймалось їх залученням, а витрачало чимало бюджетних коштів на закордонні поїздки.
А його очільник В. Каськів прославився тим, що підписав угоду на будівництво терміналу з прийняття скрапленого газу з невідомим іспанським клерком. Комітет з туризму теж не переобтяжував себе розвитком туризму в Україні, хоча його працівники справно отримували зарплату з держбюджету. На ліквідацію кожної непотрібної установи з держбюджету виділялося 20 млн грн. Поки ліквідаційний процес не рухається.
Не все так гладко і з відкритим конкурсним добором високопосадовців, зокрема й очільника Державної фіскальної служби. Формально ніби все відбувається правильно. Конкурс проходитиме в три етапи. Претенденти вже подали майже 400 заяв. До першого відбіркового етапу Мінфін залучив іноземну рекрутингову компанію, яка розглядатиме документи претендентів.
Експерти прогнозують, що до другого етапу не буде допущено дві третини претендентів. Можливо, до нього дійдуть п’ятдесят. Вони матимуть п’ять хвилин на презентацію своєї програми і стільки ж на відповіді й запитання. Потім таємним голосуванням Комісія обере три кращі кандидатури і передасть на розгляд Кабміну. Той заслухає претендентів і визначить головного митаря країни.
Такі процедури проводились у різних держорганах країни вже не раз. Але чимало високопосадовців ще не зайняли своїх крісел. Зокрема, й керівник Державного агентства з безпеки продуктів харчування і захисту прав споживачів півроку не може приступити до виконання своїх важливих обов’язків. Агентство об’єднало в один орган шість органів державної влади, в тому числі санітарну, фітосанітарну, ветеринарну служби.
Минуло шість місяців, керівника агентства не призначено, не визначено функції нового органу, у його структурах панує хаос. А українці ризикують отруїтись неякісними харчами. І за це ніхто не нестиме відповідальності.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».