Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Квiтень 23, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Жовтень 2018 10:14

Поразка Кремля на регіональних виборах

Rate this item
(0 votes)

16го і 23 вересня у Росії відбувся другий тур виборів керівників регіонів (губернаторів). Серед 22 регіонів, в яких у цьому році обирали губернаторів, у чотирьох із них голосування у першому турі не визначило переможців.

16 вересня проведено повторне голосування у Приморському краї, а 23 вересня — у Хабаровському краї і Володимирській області.
Вибори у Приморському краї завершилися скандалом: на останньому етапі підрахунку голосів відбулося відверте фальшування результатів на користь кандидата від партії влади «Єдиної Росії» Андрія Тарасенка, який програв у гонці за крісло губернатора кандидату від Комуністичної партії Російської Федерації (КПРФ).

Повторні вибори відбудуться там через три місяці — у грудні цього року.
У Хабаровському краї і Володимирській області кандидатів від партії влади перемогли конкуренти з ЛДПР Володимира Жириновського (відповідно з результатом 69,57% і 57,03%).
Другий тур у Республіці Хакасія, також запланований на 23 вересня, був перенесений на 7 жовтня у зв’язку з відмовою підтримуваного Кремлем кандидата від «Єдиної Росії» діючого губернатора Віктора Зіміна (згідно з опитуваннями у нього не було жодних шансів на виграш).
У другому турі там будуть конкурувати між собою два кандидати: від КПРФ і партії «Справедлива Росія».
Відколи у 2012 році було повернуто прямі вибори губернаторів, поразка кандидатів влади аж у чотирьох регіонах із 22 становить безпрецедентну подію.
Досі лише у 2015 році вибори в Іркутській області виграв усупереч волі Кремля кандидат від КПРФ. Але це був окремий випадок — адже до цього часу діяло правило: вибори відбуваються під повним контролем влади.
У результаті, крім Іркутської області, так звана опозиція не здобувала губернаторських портфелів у політичній боротьбі, а отримувала їх із подачі Кремля відповідно до передвиборчих домовленостей.
У таких регіонах «Єдина Росія» не виставляла на виборах власних кандидатів, а інші кандидати могли розраховувати на повну підтримку державної пропагандистської і адміністративної машини.
В окремих випадках представники псевдоопозиційних партій грали роль «технічних» спарингпартнерів для кандидатів Кремля.
Цього разу результати голосування не збіглися з побажаннями і волею Кремля, який надавав своїм кандидатам усю можливу політичну (індивідуальні зустрічі з Володимиром Путіним) і технічну підтримку (зафіксовано численні порушення виборчих процедур.
У штабах кандидатів від «Єдиної Росії» працювали московські політтехнологи, виборчі регіони відвідували найважливіші чиновники адміністрації президента, відповідальні за формування внутрішньої політики).
Це свідчить про вичерпання існуючої формули «управління» виборами в умовах зростаючого суспільного незадоволення, у тому числі з приводу пенсійної реформи.
Голосування мало протестний характер: голосували не стільки «за» опозицію, скільки «проти» «Єдиної Росії», яка підтримує реформу.
Таким чином виборці просигналізували також, що очікують кадрових змін: у трьох із чотирьох названих регіонах кандидати від «Єдиної Росії» переобиралися на чергову каденцію, а у Приморському краї — регіоні з традиційно високим потенціалом протесту, де Андрій Тарасенко правив неповний рік, він зміг своїм правлінням розчарувати мешканців.
Поза тим у жодному з регіонів, де протягом останнього року призначено нових в. о. губернаторів, не дійшло до другого туру.
Враховуючи реалії російської авторитарної системи, які відзначаються цілковитим контролем влади над публічним життям, результат другого туру виборів становить в очах правлячої верхівки серйозну іміджеву поразку, у тому числі поразку самого Путіна, а навіть потенційну політичну загрозу.
Хоча губернатори з ЛДПР не мають шансів на якусь незалежність від президентського центру і суспільство залишається у своїй більшості пасивним і лояльним до влади, надійшов небезпечний із точки зору режиму сигнал: результат виборів не мусить бути наперед визначеним, а страх перед неконтрольованим зростанням суспільного незадоволення змушує владу зважати на волю виборців.
Нинішня ситуація ставить перед адміністрацією президента завдання розробки нової стратегії управління російською політичною сценою.
Слід очікувати, дій з метою максимального ослаблення умовної опозиції, щоб вона не могла стати навіть гіпотетичною альтернативою владі.
Правдоподібною є також корекція кадрової політики у регіонах, у тому числі превентивні відставки малоефективних губернаторів. В арсеналі російської верхівки міститься також нарощування репресій проти незалежних середовищ.
Відкритим залишається питання про майбутнє «Єдиної Росії»: формула партії влади як одного з ключових елементів моделі правління здається вичерпаною.
Часткову відповідь на запитання про подальшу стратегію Кремля дасть спосіб проведення губернаторських виборів у Хакасії в жовтні і у Приморському краї у грудні (скасування виборів у цьому регіоні створює можливості недопущення кандидата від КПРФ до повторної участі у виборах).

Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».