Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Серпень 10, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Вересень 2014 03:00

Впасти, щоб піднятися

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но між­на­род­не рей­тин­го­ве агент­ство Fitch зни­зи­ло рей­тинг Ук­раї­ни. При цьо­му йо­го екс­пер­ти за­зна­ча­ють, що ук­ра­їн­ський уряд під­пи­сав уго­ду з МВФ і роз­по­чав ре­алі­за­цію ши­ро­кої про­гра­ми еко­но­міч­них ре­форм. Пар­ла­мент­ські ви­бо­ри мо­жуть по­спри­яти їх сут­тє­вій під­трим­ці, але еко­но­міч­ні не­га­раз­ди й по­лі­тич­ні ри­зи­ки мо­жуть зі­рва­ти їх­нє впро­ва­джен­ня.

Рейтингове агентство Standart@ Poor’s підвищило рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті. Змінило прогноз з негативного на стабільний. Його аналітики вважають, що досягнення угоди про отримання кредиту від МВФ у 17 млрд дол. дозволить забезпечити потреби України в зовнішньому фінансуванні на цей рік і стабілізує макроекономічну ситуацію.
Насправді ж рівень рейтингу залишився колишнім, не був поліпшений, лише змінили прогноз на стабільний. Це означає, що рейтингове агентство не передбачає поліпшення кредитного рейтингу в подальшому. Не бачить економічного поліпшення в Україні.

Позитивом стало отримання другого траншу від МВФ, однак усі ризики, пов’язані з політичною ситуацією, подіями на Сході України зберігаються.
Рейтинг фіксується на дуже низькому спекулятивному рівні за національною шкалою. За оцінками S@P, за підсумками 2014 р. ВВП України може «схуднути» на 7%, бюджетний дефіцит — сягнути 11%, інфляція — 15%. Порадує зростанням ВВП на 3,4% рік 2017. Але поки до нього дістанемося, падіння треба пережити, кажуть вітчизняні експерти. Воно буде суттєвішим, ніж прогнозує S@P.
Наша економіка прогнеться на 10%. Після революції говорили, що вдасться зберегти ВВП на рівні 2013-го. Міжнародні експерти заявляли про мінус 3%, потім — про мінус 5%. Зараз дедалі популярнішою стає цифра падіння 7%. Але ситуація на Сході України, у промислово розвинутому регіоні, який робить суттєвий внесок у промвиробництво й сільське господарство, додає збитків. Тож логічно говорити про падіння ВВП на 8–10%.
Через війну на Донбасі держскарбниця недоотримає 18 млрд грн податків, кажуть у Мінфіні. Бої йдуть на невеликій території, а от (не приведи, Боже!) якби півкраїни палало, стався б економічний колапс. Сума ненадходжень була б значно меншою, якби уряд прибрав з держбюджету корупційні витрати. Зокрема, видатки на підтримку шахт.
Донбас — великий експортер, постачає валюту країні. Але потребує й багато бюджетних видатків. Лише на підтримку шахт іде 16 млрд грн. Транш МВФ трохи зменшить дірку в кошторисі. Проблема не в дефіциті, а у незбалансованій фінансовій політиці. Реформи в країні не проводяться.
Аналітики зазначають, що літо для бюджету було мертвим сезоном. Податки сплачували мляво, а витрати зростали у зв’язку з відпускним періодом. Перший квартал був набагато кращим, ніж очікували. Економіка впала на 1,1%, хоча думали про спад на 3–5%. Але тоді не було активних бойових дій на сході. Тож реальний дефіцит бюджету можна буде підрахувати лише наприкінці року.


Мі­ну­со­вий по­пит
У країні продовжує падати споживчий попит. Зокрема, ситуація на ринку нерухомості зараз набагато гірша, ніж у пік кризи 2009-го. Спад попиту на оренду приміщень пов’язаний зі зменшенням ділової активності, купівлі житла — зі складною ситуацією в державі. Більшість угод укладається на первинному ринку. Забудовники намагаються заманити покупців програмами лояльності, кредитами, розстрочками платежів, акційними знижками. З економічної точки зору це вигідно всім.
Найскладніша ситуація на авторинку. У травні, коли почались активні військові дії, девальвувала гривня, було продано всього 3 тис. машин. Такого обвалу ринку не було навіть у кризовому 2009-му. Хоча рік нинішній почався з того, що українці за місяць купили вдвічі більше машин, ніж протягом торішнього січня. За песимістичним прогнозом, через фінансово-економічну й політичну кризу своїх власників цьогоріч знайдуть не більш ніж 70 тис. автівок.
У червні продажі машин зросли на 10%. Після виборів президента у людей з’явилася надія, невизначеність трохи зменшилась. Але нова хвиля ескалації воєнного конфлікту, девальваційні стрибки нацвалюти зменшили попит у липні на 61% порівняно з липнем 2013-го. Нинішній рік експерти порівнюють з 2009-м — тоді продажі автівок упали в чотири рази порівняно з 2008-м.
Той провал виглядав драматично. Після кризи таких продажів авто, як у 2007–2008 рр., у нас не було. Цьогоріч українці купили на 50% менше машин, ніж торік, у 2009-му — на 75%. Через відсутність попиту катастрофічно падає й виробництво авто. У червні воно скоротилося на 76%, у липні наші заводи випустили 343 автомобілі, «ЗАЗ» — лише вісім.
У деяких підприємств, зокрема у «ЗАЗу» та Кременчуцького автозбірного, порушився виробничий ланцюг, бо постачальники деталей перебувають у зоні АТО. Може зупинитися виробництво. Уже стоїть черкаський «Богдан». Кращі справи у «Єврокара», який розташований у Західній Україні, — «Шкоду» може збирати без великих проблем. Проте зашкодила девальвація гривні, суттєво подорожчали автомодулі, які завозять з Європи.
У 2011 р. динаміка продажів нових авто в Україні сягала +35% і була кращою, ніж у Європі (+4%). Щоправда, таке зростання не дозволило нашому ринку просунутися в єврорейтингу. За підсумками року Україна посіла в ньому 13 місце, обігнавши Чехію, Данію, Португалію, Норвегію, Фінляндію, Грецію. У 2012-му наш ринок скоротився на 1,38%, було реалізовано 217 тис. авто. Наша держава змогла залишитися на 13 місці серед єврокраїн.
Торік було продано 200 тис. нових легковиків, на 7,5% менше, ніж позаторік. Спецмита на іномарки, запроваджені у квітні, змінили розстановку сил на авторинку. Чимало автомобілістів перейшли на дизель, тож продажі дизельних машин зросли на 20%.


Фі­нан­со­ві на­мі­ри
Нині Мінфін пропонує запровадити акциз на купівлю нових авто залежно від обсягу двигуна і за рахунок цього наповнити бюджет, компенсувати скасування збору за першу реєстрацію машини. У результаті ціна машин суттєво зросте. Автодилери занепокоєні і нагадують, що нині наш авторинок перебуває у стагнації, нижче падати нікуди. Ті, хто купує дорогі авто, акцизом не заморочуватимуться, а хто мріяв про недорогу машину, відкладе покупку.
Якщо буде скасовано збір за першу реєстрацію приватних яхт, літаків, вертольотів, їхні власники не наповнюватимуть держбюджет, бо ті транспортні засоби не є підакцизними. Не допоможе бюджету й акциз на авто, бо активізуються чорні й сірі схеми їх завезення в Україну завдяки діркам у кордоні, адже чим більші податки, тим більше бажання їх обійти.
Автодилери радять уряду зменшити податковий тиск і більше турбуватися про збереження робочих місць. Зокрема, члени асоціації автоімпортерів створили їх понад 84 тис. Є пропозиції запровадити компенсацію покупцям нових авто за здавання старих. Але експерти кажуть, що така новація може простимулювати корупцію. Якщо долар упаде, ціни на нові автівки можуть знизитися.
Зараз в Україні немає спекулянтів-імпортерів. Працюють представництва французьких, японських, німецьких заводів. Якщо заводська собівартість сягає 10 тис. дол., вони змушені продавати машину за 130 тис. грн. Коли долар коштуватиме 8 грн, автівку віддадуть за 80 тис. грн.


Ризиковане навантаження
Нині загальне боргове навантаження сягає 60% ВВП, і падати воно найближчим часом не буде. Загальна сума державного і гарантованого боргу торік зросла на 13%, у квітні він становив 66 млрд дол., нині — майже 70 млрд. Та цей показник не критичний, заспокоюють експерти. У розвинутих єврокраїнах, зокрема в Італії та Греції, він набагато суттєвіший.
Головне — зупинити війну. Якщо не вдасться, то ВВП скоротиться на 10–11%. Війна вимагатиме великих людських і фінансових ресурсів. Експерти мріють про суттєву фінансову допомогу. Хай не таку, яку дали Греції (понад 100 млрд євро), а хоча б у три-чотири рази меншу.
Негативний ефект від девальвації гривні вже відчутний. Споживання падає, роздрібний товарообіг скорочується, бо люди у гривнях не стали заробляти більше, а ціни проіндексовані, адже витрати у виробників зросли. Інфляційний потенціал, пов’язаний з девальвацією, вже вихлюпнувся. Це вдарило по споживанню. Експерти очікують, що нацвалюта буде поетапно зміцнюватись, особливо, коли стабілізується ситуація на Сході України. Тоді вартість гривневих активів підвищиться, гривня стане більш цікавою.
Нині ж нацвалюта впала сильніше, ніж передбачалось у програмі МВФ, ніж треба для стабілізації ситуації в економіці. Якщо подальшої ескалації не буде, то девальваційного потенціалу експерти не бачать. Найгірші для економіки другий і третій квартали, ближче до кінця року вона адаптується до валютного шоку. Якщо військових дій не буде, то до кінця 2014 р. економіка повертатиметься до нормального життя, навіть буде позитивна динаміка.


На­галь­ні ре­фор­ми
Чимало експертів зазначають, що у 2015 р. ріст економіки в кращому разі може бути нульовим. Є й інша думка. Після значного падіння завдяки порівняльній базі легко зростати, навіть без реформ. У цьому може бути основна небезпека. Після скорочення економіки, ефекту девальвації, коли наші товари подешевшали, експорт починає зростати. Тож 5–6% зростання не буде проблемою, особливо, коли прийдуть інвестиційні гроші для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Питання в тому, що буде далі. Якщо проводитимуться реформи і не буде відкату назад з плаваючим валютним курсом, запровадять інфляційне таргетування, проходитимуть реформи судової системи, є шанс для вітчизняної економіки зростати далі. Коли цього не буде, країну накриє стагнація, як після 2011 р., криза затягнеться на п’ять-шість років.
S@P прогнозує до кінця року інфляцію 15%. Це неактуально. Прискоривши темпи, вона вже наблизилася до цієї позначки. Очікувати на те, що ціни падатимуть, не варто. У найкращому разі інфляція становитиме 17–18%, у гіршому — перевалить за 20%. Якщо інфляція не впаде, не скоротяться банківські ставки.
НБУ задекларував інфляційне таргетування. Нинішня інфляція має в основному девальваційну природу. Вона галопує за рахунок падіння гривні. Якщо втримається плаваючий валютний курс і буде запроваджене інфляційне таргетування — регулювання монетарних агрегатів, то реальна інфляція сягатиме 5–6%. І при цьому керованість відсотковими ставками буде кращою. Якщо монетарна політика буде правильною, то й кредитні ставки можуть суттєво зменшитись.
Нині експерти не бачать реальної детінізації економіки, ліквідації податкових дірок, що могло б збільшити доходи бюджету. Не ліквідовані й бюджетні субсидії. Правда, скорочуються витрати на держапарат. Це боляче для чиновників, але в умовах війни, складної політично-економічної ситуації скорочення роздутих штатів цілком виправдане. Одна з найнеобхідніших реформ для України — реформа органів держвлади.
Надто велика армія чиновників у нас. Лише в НБУ їх 10 тис. Витрати на утримання публічної адміністрації треба зменшувати. Але втрачено час. Цю реформу треба було починати в березні. У травні-червні — активно втілювати, до кінця року отримали б перші результати. У Грузії ДАІ було ліквідовано за день. Зараз ідеться про затикання дірок, а не про глобальні проекти, що дадуть вагомий ефект для економіки.
Мінфін та Нацбанк займаються «гасінням пожеж», а не реформами. У Грузії реформи проводилися швидко, за політичної волі. Через чотири роки вони закінчилися. Це призвело до відставки президента Саакашвілі. Україні не треба боятися змінювати політичний клас. У Туреччині та Аргентині змінювали уряд, коли його робота не давала позитивних результатів. Туреччина переживала перманентні економічні кризи майже сорок років, до 2001-го. Потім тренд кардинально змінився.
Нещодавно Грецію та Португалію примушували суттєво зменшувати бюджетні витрати, аби нормалізувати фінансово-економічну ситуацію, бо був великий провал у темпах економічного зростання. Та нашу ситуацію не варто порівнювати з їхньою. У нас є стабілізатор — обмінний курс. За умови політичної стабілізації девальвація гривні має вивести економіку з шоку. Так було у 2009 році.
Маємо й структурні особливості економіки. У Греції з трьох доступних інструментів стимулювання економіки — фіскального (податки), монетарного (обмінний курс), структурних реформ доступним був лише інструмент структурних реформ. Фіскальне стимулювання заборонили проводити ЄС і МВФ. Монетарне не допускалося, бо Греція належить до єврозони і не може девальвувати євро.
Структурні реформи нешвидко спрацьовують, греки не дуже хотіли їх проводити. В Ірландії вони втілювались активніше. У нашої країни є шанс досягти позитивних результатів в економіці, вивести її з кризи з допомогою структурних реформ. Є великий негативний ефект від фіскального стимулювання — подальший тиск на курс нацвалюти. Гривня девальвувала на понад 60%. Це може бути критичним для економіки.
У 2011 р. Білорусь активно стимулювала фіскальну політику. За критичного платіжного балансу, коли її валюта девальвувала, втративши 70% вартості, уряд продовжував активно друкувати гроші, підвищував зарплати. Падіння темпів економічного зростання тоді майже не було, навіть зафіксовано невеликий плюс. Але інфляція сягнула 20%. Наступного року коригування зовнішніх рахунків не відбулося. Нацвалюта втратила ще 25% вартості, конкурентоздатність продукції не зростала.
Структурні реформи в Україні треба було проводити у 2009 р., зокрема у банківському секторі, турбуватись про енергоефективність економіки. Але особливості політичного режиму не дали цього зробити. Зараз відбувається коригування економіки через обмінний курс.
Якщо почистити фінансово-економічну систему, знищити податкові ями та субсидії, підвищиться ефективність економіки. За різними оцінками, понад 50% нашої економіки ховається в тіні, в Греції — лише 24%, Румунії — 31%, Росії — майже 30%, Боснії — 40%. За рахунок детінізації можна додати 20% нашому ВВП.
Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».