Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Травень 28, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Квiтень 2014 03:00

Антикризове щеплення

Rate this item
(0 votes)

Згідно з рейтингом Moody’s, ризик банкрутства України — один із найвищих серед 84 країн світу, які аналізує агентство. Гірші справи лише у Греції, Кіпру, Ямайки. Навіть не розбираючись в економіці, з допомогою рейтингу можна зрозуміти, яка реальна ситуація у країні. Так само акціонери оцінюють роботу компанії за поточною ціною акцій. Новий рейтинг Саа2 з негативним прогнозом означає, що акції «суверенної корпорації» під назвою «Україна» практично знецінились. 

Два попередніх пониження суверенного рейтингу нашої держави з В3 до Саа у вересні 2013 року і до Саа2 наприкінці січня 2014-го призвели до того, що вартість капіталу для українського бізнесу лише за чотири місяці зросла майже на 4%. З нинішнім суверенним рейтингом середньозважена вартість капіталу для вітчизняних компаній перевищує 30%. Якщо такими темпами рухатися далі, то у Moody’s не вистачить інструментів, аби «гідно» оцінити Україну.


Те, що наша країна на межі банкрутства, підтверджують і в уряді. На економічному фронті — напруженість, у державних фінансах — гігантська діра. Найбільша пробоїна — від зібраних на два роки наперед податків і неповернення з бюджету ПДВ. Це 90 зниклих млрд грн. Не набагато менша дірка у 80 млрд грошей, украдених із місцевих бюджетів. І ще мінус 72 млрд брехливо роздутих доходів, які існують лише на аркушах держбюджету. Контрольний постріл від братньої Росії. Укравши Крим, вона ще збільшила ціну на газ — дірка у 33 млрд грн.
Аби втриматися на плаву, запобігти фінансовому колапсу, звести кінці з кінцями, Україні бракує 289 млрд грн, заявив з трибуни Верховної Ради Прем’єр Арсеній Яценюк. І це далеко не вся сума обману. Розтрачені золотовалютні запаси, зовнішні кредити, які використовувалися для показушної стабільності, неефективне оподаткування, корупційні схеми, плюс запозичення державних монополій («Нафтогазу», «Укравтодору», «Укрзалізниці»). Загальний обсяг боргу України вже сягає 800 млрд грн. За три роки в офшорні зони вивезено 70 млрд дол. За таких обставин комерційна компанія оголошує себе банкрутом.
Тож без шокової терапії, ухвалення болючих, але таких необхідних заходів, які прописані в антикризових законах щодо запобігання фінансовій катастрофі та створення підґрунтя для економічного зростання, не обійтись. Аплодисментів за такі рішення уряд не сподівається почути, адже непопулярні реформи відчутно вдарять по кишенях пересічних українців. Однак іншого варіанта немає — або непопулярні заходи, або Україна буде країною-банкрутом, і їй буде оголошено дефолт. Двадцять років країна йшла до такої ситуації. Прискорилися процеси у 2011-му, коли корупція перейшла у ранг грабежу.

Жорсткі новації
Доведеться збільшувати доходи бюджету, скорочувати соціальні програми і витрати з державної скарбниці. А мешканцям країни жити скромніше, деяким навіть сісти на дієту. Усю виконавчу владу передбачено скоротити на 10%, статусу державних чиновників позбудуться 24 тис. службовців. Це небагато, порівняно з іншою цифрою, обіцянкою скоротити майже 80 тис. міліціонерів, прокурорів, охоронців та працівників СБУ. Усіх скорочених доведеться утримувати до кінця поточного року.
Утім, новації надихають, глава уряду фактично оголосив великий аукціон — вирішив продати майже половину державного автопарку. А також усю надмірну власність держуправління справами. Досі у власності ДУС збереглися фабрики, заводи, будинки відпочинку. Підуть з молотка й державні дачі у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці. Акцизи на алкоголь та тютюн збільшаться на 25%, на пиво — на 42,5%. Експерти порахували, що літр пива здорожчає на 37 коп., а пляшка горілки — на 3 грн.
Активно проти цього виступало потужне лобі, аргументуючи, що на підприємствах доведеться звільняти працівників. А. Яценюк назвав це спекуляцією і зазначив, що скорочувати робочі місця не доведеться, подорожчання не буде критичним. Громадські організації раніше вимагали вдвічі підвищити податки на шкідливі товари й усі гроші спрямовувати на адресні медичні програми. Економісти ж твердять, що акцизи не варто піднімати надто сильно. Виникає загроза, що частина підакцизних товарів опиниться в тіні. Просто так збільшувати акцизи не можна, треба паралельно боротися з корупцією.
Головним джерелом наповнення бюджету, за задумом уряду, мав стати великий бізнес. Пропонувалося підвищити рентну плату за користування надрами, ввести прогресивну шкалу оподаткування доходів фізосіб, податок на депозити, дивіденди, роялті, цінні папери. Промову глави уряду у парламенті не слухали комуністи й частина регіоналів. КПУ та ПР блокували навіть внесення до порядку денного обговорення антикризових законів.
Найзапекліша дискусія виникла навколо пропозиції уряду не відшкодовувати ПДВ зернотрейдерам. Представники агрохолдингів у Верховній Раді, не тільки опозиціонери, а навіть ті, котрі входять до коаліції, запротестували, закликали відмовитися від урядових намірів. І нагадали, що нині контракти з державною зерновою компанією, яка обіцяла у селян викупити кукурудзу, не виконані. Зобов’язання Аграрного фонду перед аграріями також не виконуються.
А до завершення посівної залишається зовсім мало часу. Єдине джерело, яке може дати кошти селянам і зробити посіяне ними зерно незбитковим, — зернотрейдери. А. Яценюк вважає, що повернення ПДВ зернотрейдерам є шахрайською схемою. Вона давала можливість протягом року отримувати доходи з держбюджету, з кишень платників податків витягувалося до 5 млрд грн. Зрештою голосів не дали не лише регіонали та комуністи, а й деякі коаліціонери.

Компроміси
Із другої спроби, після напруженої наради у кабінеті спікера, антикризовий пакет законів був підкоригований і затверджений. У залі знайшлося 246 голосів «за», з представниками бізнесу в парламенті вдалося домовитись. Ціна компромісу — платежі за надра. Спочатку пропонувалось удвічі збільшити ренту за користування корисними копалинами. Уряд поступився бізнесу рентою на нафту, залишивши її незмінною, — 39%. Підвищено тільки плату за видобуток газового конденсату — до 42%.
Розмову про повернення ПДВ від експортних операцій із зерном вирішили відкласти до 1 жовтня поточного року. Тож стосуватиметься воно операцій із новим урожаєм. Контрактів, які укладені станом на сьогодні, ця норма не зачепить. Прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб, аби багаті поділилися з бідними, не буде. Вона не сподобалася регіоналам, як і податок на багатство. Хоч уряд погоджувався на компроміс, аби підвищені податки сплачували від надто великих доходів — кілька сотень тисяч гривень. І навіть знизив верхню шкалу з 30 до 25%. Спочатку йшлося про 17% з понад 12 тис. грн, а з понад 1 млн — 30%.
Але регіонали нагадали, що прогресивна шкала оподаткування доходів фізосіб уже діяла. Закінчилося все тим, що зарплату почали платити у конвертах, чорним налом. Перший крок зробила Росія, скасувавши прогресивну шкалу, потім до цього процесу долучилась Україна, запровадила єдину ставку оподаткування. Тоді загальна сума від податку на доходи фізосіб різко зросла. В оподаткуванні пасивних доходів (дивідендів, роялті, доходів від цінних паперів та ін.) залишається три ставки — 15, 20 та 25%. У попередній редакції ставка доходила до 30%. Прибутки за депозитами теж оподатковуватимуть. Щоправда, під тиском ударівців та групи економічного розвитку — лише 3%.
Допомогу з народження дитини скоротять до 41280 грн. Спочатку батьки отримають 10320 грн, решта виплачуватиметься впродовж трьох років рівними частинами — по 860 грн на місяць. Це дозволить уряду заощадити 3,8 млрд грн. Раніше за другу дитину дякували 70 тисячами, за третю — 120 тис. Ще 420,6 млн грн планується зекономити на виплаті допомоги родинам з дітьми, малозабезпеченим, дітям-інвалідам та 0,1 млн — на виплаті пожиттєвих держстипендій.
Урядовці зітхнули з полегшенням. Ухвалення антикризових законів відкриває шлях до фінансової допомоги від МВФ та західних країн і зводить до мінімуму ймовірність дефолту країни. Уряд сподівається отримати від МВФ кредит у 18 млрд дол. частинами впродовж двох років. У фонді запевнили, що перші перекази становитимуть значну суму. Європа, США, Японія теж підтримають Україну грошима. Результат можна буде побачити, прогнозує Прем’єр, не раніше, ніж за рік. У 2015 році наша економіка вийде з падіння.
Уряд вирішив скасувати заплановане підвищення заробітних плат та пенсій. Вони будуть індексовані відповідно до інфляції. Очікується, що та буде в межах 12%. Кабмін знайшов гроші для індексації незаможним. Тож зростання цін буде скомпенсовано. Соціальні виплати залишаться на рівні січня. Прожитковий мінімум і мінзарплата до кінця року не переглядатимуться, триматимуться в межах 1218 грн. У попередньому варіанті бюджету соцпараметри пропонували переглядати тричі — у січні, липні (1250 грн) та у жовтні (1301 грн).

Оцінки
Експерти кажуть, що соцвитрати треба скорочувати, адже грошей у бюджеті не вистачає. Але з падінням доходів населення зменшуватиметься його купівельна спроможність, інфляція зростатиме. Це завдасть серйозного удару по економіці, посилиться її спад. Економісти вважають, що переглядати треба перелік пільг.
Уряд пообіцяв підвищити тарифи на газ для населення з 1 травня на 50%, а для підприємств теплокомуненерго з 1 липня — на 40%. А. Яценюк зауважив, що це не межа, оскільки ціни на російський газ для України зростуть удвічі. З тарифами все відбуватиметься поступово. Для того, щоб урівняти ціни на блакитне паливо з ринковими, треба підвищувати тарифи на 120%. Однак вирішили це розтягнути на чотири роки — впродовж першого підвищити на 40%, другого — на стільки ж, два роки додавати по 20%.
При цьому найбіднішим Кабмін обіцяє підтримку у вигляді субсидій. Зараз їх отримують 1 млн 400 тис. домогосподарств, надалі механізм компенсації через підвищення тарифів буде поширено ще на 3 млн родин. Експерти зауважують, що у лютому субсидії отримували 6,7% сімей. Підвищення цін на газ, яке потягне за собою підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, можна здійснити, але за умов розвитку програми житлових субсидій, виведення її на новий якісний рівень.
Для цього треба зняти чимало обмежень, які закладені в правила надання житлових субсидій. Це допоможе людям безболісно чи з мінімальними втратами пережити зростання тарифів. В уряді прогнозують, що до субсидій долучиться 23% домогосподарств. Експерти в цьому не певні, адже невідомо, як підуть справи і скільки сімей потрапить під нові правила, які варто було б спростити. І призначати субсидії не за нормативами 21 м на одну людину плюс 10,5 м на сім’ю, а для певних категорій, приміром пенсіонерів, сімей з непрацездатних, студентів, мам-декретниць, давати субсидії на всю житлову площу. Тоді можна буде пом’якшити удар, який вимушене отримати населення.
Говорити про уряд камікадзе вже неактуально, адже йому вдалося заручитись парламентською підтримкою — і держбюджет секвеструвати, і інструментарій для уникнення фінансової катастрофи отримати. Хоча вистачає скептиків, які не поділяють занадто категоричних оцінок уряду. І зауважують, що нині у промисловості стабільний мінус і навіть зафіксоване певне зростання у деяких галузях.
Проблеми концентруються у сфері стабільності, що стосуються відтоку депозитів з комбанків, наповнення держбюджету. Та це організаційні проблеми. Особливу увагу слід приділити підтримці ліквідності банківської системи. Корекція бюджету та антикризові заходи допоможуть країні за кілька місяців поступово вийти з економічної кризи. А потім чиновники мають подумати про моделі подальшого економічного розвитку.
Регіоналів і комуністів найбільше обурює ініціатива уряду підвищити тарифи на газ для населення. І взагалі вони вважають, що уряд запропонованими механізмами виходу з кризи навряд чи зможе захистити найбільш вразливі верстви населення. Мовляв, держава не зможе убезпечити пенсіонерів від інфляції, високих комунальних тарифів, доларових стрибків. Чимало позафракційних депутатів, які на власний розсуд голосували за антикризові закони, переконані, що нині особливу увагу слід приділити поліпшенню умов ведення бізнесу, особливо для малого та середнього.
Коли влада концентруватиметься лише на силових, фіскальних заходах, не поліпшуючи умов для ділового бізнесу, криза поглиблюватиметься. Фіскальна політика має бути дієвою і спрямовуватись на створення нових робочих місць, сприятливих умов для підприємницької і промислової діяльності. Економісти одностайні: в Україні дійсно складна ситуація, але на порозі банкрутства держава не стоїть. А відповідні заяви чиновників можуть посилити паніку і спричинити девальвацію гривні.
Чимало експертів не сприймають антикризові заходи уряду як довгострокові, які забезпечать розвиток України. Це уряд пожежних, який має забезпечити стабілізацію ситуації в економіці, бо маємо вкрай складну ситуацію з держфінансами, величезні дисбаланси, заборгованість з ПДВ, переплату податку на прибуток, борги перед людьми. Коли ситуація стабілізується після отримання грошей від МВФ та західних країн, треба буде проводити системні реформи.
Зокрема, реформувати правоохоронні органи, потурбуватися про їх ефективну діяльність у дотриманні принципу верховенства права, прозорості та підзвітності суспільству. Системно протидіяти корупції, передусім у вищих органах державної влади. Забезпечити жорсткий контроль з боку суспільства за використанням бюджетних коштів та прозорість державних закупівель.
Важливо інтегрувати ринки електроенергетики та природного газу з енергетичними ринками ЄС, підвищити інвестиційну привабливість інфраструктури ПЕК, а також розвивати енергетичні ринки на засадах ефективності, прозорості, конкуренції, що забезпечить передумови для підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Олена КОСЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».