Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Жовтень 2018 12:29

Двері у майбутнє

Rate this item
(0 votes)

В Ін­сти­ту­ті між­на­род­них від­но­син Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Та­ра­са Шев­чен­ка від­кри­ли но­ву ви­став­ку ві­до­мо­го ук­ра­їн­сько­го ху­дож­ни­ка Юрія На­гул­ка «Код на­ції. 18». На ній пред­став­ле­но де­сят­ки по­ло­тен мит­ця, у кож­но­му з яких міг би по­міс­ти­ти­ся ці­лий світ.

Юрій Нагулко — це унікальний самородок, з якого доля зробила відлюдника — анахорета, подвижника, який цілком присвятив себе духовній творчості. Він створив свою техніку, на все має власний погляд, намагається осягнути глибину будь-якого предмету, про який мовиться.

Кожна нова виставка художника — помітна подія у мистецькому життя не тільки столиці, але й усієї держави. Але цього разу він перевершив сам себе. Аби привітати митця, до Інституту міжнародних відносин завітали його друзі, давні і нові шанувальники його творчості, серед гостей було багато молоді.
«Мені дуже приємно представити вам винуватця сьогоднішнього свята, талановитого і самобутнього художника. Дуже сподіваюся, що вам тут буде комфортно і ви отримаєте величезне задоволення.
Сама назва виставки «Код нації» говорить про те, що, незважаючи на те, які складні часи ми сьогодні переживаємо, які переживала Україна протягом багатьох століть, ми маємо майбутнє. Величезний позитив сьогоднішньої виставки — в тому, що вона вся просякнута оптимізмом. Якщо є код нації, значить, є майбутнє.
Вагітні жінки, які представлені на картинах, є ще одним свідченням того, що в України є майбутнє. Це — діти, які народжуються. Але щоб це майбутнє було, ми завжди повинні боротися за свою долю.
Це лише перший етап нашого спільного проекту. Ідея зробити виставку, зацікавити всіх і в першу чергу — молодь. Другий етап — провести конкурс студентських робіт, присвячених духовності і майбутньому нашої держави. Дуже хочу, аби студенти взяли активну участь у цьому конкурсі.
Треба розуміти, що якщо немає картин на стінах, то це не вистачає частини сонця, душі. Я думаю, що молодь це розуміє. У перервах між виставками студенти говорять, що їм чогось не вистачає», — зазначив, відкриваючи виставку, директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка.
«Я мала честь бути куратором попередньої виставки Юрія Нагулка, яка називалась «Українська весна» і відбувалася в Музеї української діаспори. Для мене це був надзвичайно цікавий досвід. Ми ретельно готувалися до виставки, мала можливість переглянути багато робіт. Бачила, як люди сприймають ці роботи, як художник спілкувався з людьми.
Юрій Нагулко — дуже цікавий співрозмовник, який уміє цікаво ділитися своїми думками з приводу історії, мистецтва. На виставці представлено багато нових робіт на історичну тематику. Споглядаючи їх, немов дивишся захоплюючий історичний серіал», — зазначила мистецтвознавець Наталія Білоус.
«Один із номерів журналу «Колесо життя» мав назву «Сила роду» і був присвячений нашому корінню. Редакція часопису вирішила всі рубрики цього номера проілюструвати роботами пана Юрія.
Уже отримали зворотний зв’язок. Навіть люди, які не знали про цього художника, були вражені його творчістю. Наші читачі цікавляться духовним поступом, займаються саморозвитком. І вони побачили на цих картинах кілька рівнів», — розповіла видавець журналу Інеса Кравченко.
«За своїм характером я — фаталістичний оптиміст. Все, що я хотів сказати, я сказав на своїх полотнах та в текстах, які ви тут бачите.
Хочу, щоб люди прагнули не лише власного благополуччя і власної внутрішньої краси. Якщо ти світишся, то і все навколо тебе буде світитись. А якщо говорити, що все погано, то так навколо і буде.
Я хочу, щоб був день, і роблю все для того, аби він був у нашому сьогоденні. Не треба нічого чекати, ми не знаємо, що буде завтра. Ми знаємо те, що є зараз.
Я об’їздив весь світ, але кращої землі, ніж Україна, ніде не зустрічав. Лише треба пам’ятати, що не місце робить людину, а людина — місце. Тоді у нас усе буде гаразд.
Якщо хоч одна з цих картин вам сподобається, я буду щасливий. Тому що одна картина, один текст, одне маленьке слово дають вам можливість побачити світ під іншим кутом. Для цього і є творчість», — зізнався Юрій Нагулко.

Едуард ОВЧАРЕНКО, фото автора

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».