Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
У Мистецько-концертному центрі імені Івана Козловського народний артист України Олександр Кравченко нещодавно презентував театральний проект за творами Лесі Українки — «Моя єдиная любове», що є частиною значно ширшого мистецького проекту.
«Кілька років тому я підійшов до художнього керівника Національної оперети України Богдана Струтинського з пропозицією створити поетичний театр. Мені пішли назустріч. Так з’явилася музично-літературна вистава «І на оновленій землі...» за творами Тараса Шевченка. Наразі презентуємо постановку, присвячену Лесі Українці. У планах — проекти за творами Івана Франка та Ліни Костенко, також на одному з літературних вечорів збираюся декламувати власні вірші.
Звичайно, у подальшій перспективі є бажання звернутися до світової літератури, але зараз, насамперед, прагну популяризувати національну культуру українського народу. Нині, коли Україна переживає складні часи, українцям вкрай необхідне саме рідне слово. Ми говоримо, що нам тяжко.
Керівництво ДП «Антонов» — флагмана вітчизняного авіабудування — ініціювало своєрідний відкритий конкурс, спрямований на те, щоб визначити, яке ім’я дати створеному на цьому державному підприємстві новому транспортному літаку Ан-178.
Нагадаємо, що перший дослідний зразок «сто сімдесят восьмого» нині проходить льотні випробування, а тим часом на ДП «Антонов» готуються до початку серійного виробництва таких машин.
Що ж до майбутнього імені для Ан-178, то умовою до варіантів, котрі пропонуватимуться, є, як стало відомо кореспондентові «Демократичної України», наявність у слові двох літер АН. Тобто так, як це було, наприклад, коли широкофюзеляжний транспортний літак Ан-22, котрий уперше піднявся в небо 27 лютого 1965 року, нарекли «Антей» (перші дві літери — АН). Або коли важкий транспортний Ан-124, що розпочав свою біографію з першого польоту першої дослідної машини цього типу 24 грудня 1982-го, отримав наймення «Руслан» (дві останні літери — АН).
В один із нещодавніх грудневих днів у столиці України було відзначено 30-річчя першого польоту серійного літака Ан-124 («Руслан»), спорудженого в 1985-му на Київському авіазаводі (який з 2009-го став складовою частиною державного підприємства «Антонов»).
З цієї нагоди в актовій залі серійного заводу «Антонова», що у Святошинському районі Києва на проспекті Перемоги, зібралися не лише нинішні авіабудівники. На свято приїхало і чимало ветеранів цього підприємства — ті, хто три десятиліття тому докладав свої сили, досвід, знання і енергію душі для розгортання серійного виробництва могутніх крилатих машин, призначених для перевезення надважких, великогабаритних і нестандартних вантажів. Перш за все — для транспортування різноманітної військової, а згодом — і цивільної техніки загальною масою — за один рейс — 120 тонн, у подальшому — і більше (до 150 тонн). Серед гостей на урочистостях побував кореспондент «Демократичної України».
До Нового року українці отримали подарунок від парламенту: під ранок 25 грудня 263 народних обранці ухвалили Державний бюджет на 2016 рік. «За» проголосували представники БПП, «Народного фронту», «Відродження», «Волі народу». Активні критики бюджету — радикали Ляшка раптом передумали і підтримали кошторис. Невблаганними залишилися депутати «Самопомочі» й «Батьківщини».
За процесом уважно спостерігали у Москві, Брюсселі й Вашингтоні. Справа затяглася на цілу ніч, лише о четвертій ранку уряду вдалося назбирати необхідну кількість голосів. МВФ попередив: не буде бюджету до Нового року — про фінансову підтримку не варто й мріяти.
У головному кошторисі країни зафіксовані доходи на рівні 595 млрд грн і видатки — 668 млрд. Заплановано дефіцит 3,7%, тож країна витратить на 84 млрд грн більше, ніж заробить. Цю різницю планують закрити за допомогою грошей МВФ та інших кредиторів, додаткової приватизації та підвищення акцизів. Видатки на оборону і безпеку залишаються високими — 5% ВВП.
ВОНИ НАДАЛИ ДОПОМОГУ ТИСЯЧАМ ПОРАНЕНИХ І ХВОРИХ БІЙЦІВ, ЯКІ ПРОТИСТОЯТЬ РОСІЙСЬКО-ТЕРОРИСТИЧНІЙ ОРДІ, ВРЯТУВАВШИ БАГАТЬОМ ІЗ НИХ ЖИТТЯ
Успіх будь-якої військової операції залежить не лише від вишколу солдата, а й стану його здоров’я. Ще за сивої давнини в арміях Олександра Македонського, Ганнібала були, висловлюючись сучасною термінологією, медичні підрозділи, які надавали допомогу пораненим і хворим.
Про медичне забезпечення солдатів і офіцерів, які нині відстоюють територіальну цілісність України, розповідає начальник Центрального військово-медичного управління, начальник медичної служби Збройних Сил України полковник медичної служби Едуард Хорошун.
— До початку так званої гібридної війни, яку веде проти нас Росія, медичне забезпечення ЗС здійснювалося за територіальним принципом, — зазначив Едуард Миколайович. — Однак війська, які перебувають в районі антитерористичної операції, втратили зв’язок зі своїми територіальними базами постачання, змінилися етапи медичної евакуації. Це спонукало нас до створення іншої, більш досконалої та максимально наближеної до реальних умов, в яких вони опинилися, системи медичного забезпечення.
13 грудня Туркменистан розпочав будівництво газопроводу TAPI на власній території. Він має проходити з туркменського міста Мари через Афганістан (Кандагар і Герат) до Пакистану та Індії. Довжина траси становить приблизно 1800 кілометрів, пропускна здатність газопроводу — 33 мільярди кубометрів газу щорічно. Завершення будівництва передбачено на грудень 2019 року.
У консорціумі, який будує газопровід, беруть участь Аfghan Gas Enterprise, Inter State Systems (Пакистан) і GAIL (Індія), а його лідером є Turkmengaz. За інформацією медіа, консорціум веде переговори про включення до проекту контрольованої владою Об’єднаних Арабських Еміратів фірми Dragon Oil, яка веде роботу на нафтових і газових родовищах у Туркменистані.
Сировинною базою для газопроводу буде газ, видобутий із третьої черги родовища Галкиниш, а рамкове порозуміння Туркменистан підписав із консорціумом японських фірм. Кошти будівництва газопроводу британська фірма Penspen оцінила в 10 мільярдів доларів. Реалізація проекту стала можливою завдяки участі Азіатського банку розвитку (ABR), який допоміг у досягненні порозуміння всіма сторонами, а також фінансував проектні роботи.
На початку грудня російська Держдума ухвалила державний бюджет на 2016 рік. Його основні засади досить оптимістичні, якщо врахувати масштаб економічних проблем Росії. Бюджет може зазнати у 2016 році значних змін, передовсім чергового скорочення витрат. Їх динаміка буде значною мірою визначатися виборчим календарем на 2016–2018 роки.
Пріоритетне ставлення до витрат на безпеку і оборону та соціальну політику вказує на намір збереження Кремлем нинішнього курсу у закордонній і внутрішній політиці. Влада все ще має «подушку безпеки» у формі можливостей отримання додаткових доходів і скорочення витрат, але, очевидно, що ухвалений бюджет знизить перспективу виходу з кризи.
Фундаментальна для планування бюджету Росії середньорічна ціна нафти визначена на рівні 50 доларів за барель. Кількість чинників, які впливають у короткій і середній перспективі на динаміку цін на нафту, ускладнює прогнозування, однак ця ціна здається занадто оптимістичною на тлі нинішнього рівня ціни нафти Urals (приблизно 40 доларів за барель) та обережних прогнозів російського міністерства фінансів, яке допускає зниження ціни на нафту нижче 40 доларів за барель.
Поточний рік є доленосним для політичного розвитку США. На початку листопада мають відбутися чергові президентські вибори. Наприкінці лютого стартують праймеріз (попередні) вибори кандидатів від Демократичної і Республіканської партій США.
Колишній державний секретар США Гілларі Клінтон вже фактично є переможницею перегонів за право бути висунутою на посаду президента США від Демократичної партії. У неї немає достойного суперника. Утім, на політичні перспективи Гілларі Клінтон впливають дії її колишнього шефа — президента США Барака Обами.
Зокрема, важливою є спроба Обами вплинути на стан справ у сфері вільного обігу вогнепальної зброї. Аргументація посилення контролю над обігом зброї ґрунтується на частоті її використання психічнохворими і терористами.
Перші тижні 2016 року позначилися сумними рекордами на фондових біржах. Китай у спробі валютно-монетарного стимулювання розвитку своєї економіки досить різко девальвував курс своєї національної грошової одиниці — юаня до американського долара.
Очікуваного пожвавлення ділової активності на тлі економічного занепаду в інших світових економічних центрах так і не сталось, але китайське рішення спровокувало «ефект доміно» на інших фондових біржах.
У підсумку довелося переривати торги акціями, аби збити лихоманку продажів та знецінення цінних паперів. Попри ці адміністративні рішення, негативна біржова лихоманка стала рекордною впродовж усієї історії статистичних спостережень за біржею. Ця ситуація стала лише віддзеркаленням непевних очікувань, яка склалась у світовій економіці.
Одночасно з північнокорейським термоядерним випробуванням набирає обертів чергова фаза близькосхідної кризи. Влада Саудівської Аравії 3 січня 2016 року стратила духовного лідера місцевих шиїтів Ан-Німра. Реакція на ці дії була цілком прогнозованою.
Масові заворушення за участі шиїтів сталися у Саудівській Аравії, Бахрейні, Ємені, Ірані. У Тегерані натовп напав на саудівське посольство. Упродовж тижня силам безпеки в більшості ісламських країн вдалося придушити найбільш емоційну й радикальну стадію шиїтських протестів. Однак загальна політична ситуація в регіоні ще більше погіршилась.
Радикально посилюється напруженість у відносинах між Саудівською Аравією та Іраном. Саудівська Аравія ініціювала колективні дії інших сунітських монархій Перської затоки проти шиїтського Ірану. Символом цього конфлікту стало визнання обома сторонами неможливості прямого військового протистояння, тому іранці і саудівці з’ясовують стосунки в сирійській війні «за дорученням».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».