Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни має в пер­шо­му пів­річ­чі 2016 ро­ку ра­ти­фі­ку­ва­ти Кон­вен­цію Ра­ди Єв­ро­пи про за­по­бі­ган­ня на­силь­ству що­до жі­нок і до­маш­ньо­му на­силь­ству та бо­роть­бу з ци­ми яви­ща­ми (Стам­буль­ська кон­вен­ція). Що пе­ред­ба­ча­ти­ме впро­ва­джен­ня по­ло­жень цьо­го між­на­род­но-пра­во­во­го до­ку­мен­та в на­ше по­всяк­ден­не жит­тя і чи го­то­ва Ук­раї­на до від­по­від­них змін?
Ми зу­стрі­ли­ся з пре­зи­ден­том гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ла Стра­да-Ук­раї­на», док­то­ром юри­дич­них на­ук, про­фе­со­ром Ка­те­ри­ною Лев­чен­ко, яка вже ба­га­то ро­ків за­ймає­ть­ся цією проб­ле­ма­ти­кою і на прак­ти­ці за­про­ва­джує єв­ро­пей­ські під­хо­ди до ви­рі­шен­ня пи­тань про­ти­дії до­маш­ньо­му та ген­дер­но обу­мов­ле­но­му на­силь­ству в Ук­раї­ні.

На­бли­жає­ть­ся жі­но­че свя­то. Вам, жі­ноч­ки, да­ру­ва­ти­муть кві­ти, в то­му чис­лі й тро­ян­ди. А чи зна­єте ви іс­то­рію і влас­ти­во­сті цієї квіт­ки, яка да­рує не тіль­ки ра­дість кра­си, аро­ма­ту, а й здо­ров’я?

Культурні сорти троянд мають махрові квіти з великою кількістю пелюсток. Розмножують троянди шляхом щеплень на ту ж шипшину. З пелюсток троянд видобувається цінна трояндова олія — її використовують для виготовлення трояндової води, запашного мила, помади тощо. До речі, трояндова олія видобувається, в основному, з пелюсток казанликської троянди, виведеної в Болгарії.
Перші відомості про троянду зустрічаються в давньоіндуських джерелах. Троянда там користувалася настільки великою повагою, що існував закон, згідно з яким кожний, хто принесе цареві троянду, міг звертатися до нього з будь-яким проханням.

Вій­на для Те­тя­ни Іва­нен­ко, стар­шо­го сер­жан­та ме­дич­ної служ­би, по­ча­ла­ся в бе­рез­ні 2014-го: у скла­ді 79-ї окре­мої аеро­мо­біль­ної бри­га­ди її від­ря­ди­ли у Херсон­ську об­ласть — на кор­дон із Кри­мом, для йо­го при­крит­тя від «зе­ле­них чо­ло­віч­ків». Але то­ді все обій­шло­ся.

Незабаром медична група, що складалася з двох військових хірургів, одного анестезіолога і двох медсестер відбула на Донбас — у сектор «Д», який розташовувався неподалік населеного пункту Старогнатівка.
— У нас був вертолітний майданчик, і до нас привозили поранених із частин і підрозділів, які брали участь у бойових зіткненнях з терористами, — згадуючи літо 2014-го, розповідає Тетяна. — Щоденно привозили 25–30, а іноді й 50 поранених, серед них були і з тяжкими ушкодженнями. Перев’язавши хлопців, стабілізувавши їхній фізичний стан, ми відправляли їх гелікоптерами до медичних закладів Дніпропетровська і Запоріжжя, де вони вже отримували більш кваліфіковану допомогу.

8 БЕРЕЗНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ

У РАЙОНІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ СЛУЖАТЬ СОТНІ ЖІНОК, ДЕСЯТКИ З ЯКИХ МАЮТЬ БОЙОВІ НАГОРОДИ

«Мужність у крові наших матерів і сестер»
Давньогрецький філософ Сенека писав, що «людство живе у полоні міфів і легенд». Однією з них є легенда про мужніх жінок-амазонок, котрі в умінні воювати нічим не поступалися чоловікам. Так було чи ні — достеменно невідомо. А ось про те, що, як писав поет, «мужність завжди текла у крові наших матерів і сестер», знаємо з історичних джерел.
Наприклад, під час облоги польськими військами подільського містечка-фортеці Буші її героїчно обороняли і жінки. А особливо Олена — дружина сотника Зависного. Навіть тоді, коли переважна більшість чоловіків-козаків загинула, жінки та дівчата під її керівництвом продовжували чинити відчайдушний опір. Після того, як вороги все ж здобули фортецю, щоб не потрапити до їх рук, жінка підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з вояками супротивника.

Як під­ра­ху­ва­ли фа­хів­ці Між­на­род­ної ор­га­ні­за­ції з міг­ра­ції (МОМ), на­ші тру­до­ві міг­ран­ти є най­біль­ши­ми ін­вес­то­ра­ми у віт­чиз­ня­ну еко­но­мі­ку. Об­сяг кош­тів, які во­ни пе­ре­ка­зу­ють до­до­му, пе­ре­ви­щує всі ін­вес­ти­ції іно­зем­них ком­па­ній та до­по­мо­гу між­на­род­них до­но­рів.

Згідно з результатами опитування, фінансованого урядом Канади, позаторік наші заробітчани переказали 2,8 млрд дол. формальними і неформальними каналами. Додаткові 100 млн дол. надійшли в Україну в натуральній формі.
У світі глобальної мобільності трудові мігранти, діаспори, міжнародні спільноти відіграють важливу роль у розвитку своїх батьківщин. Такі спільноти мають зв’язки, що зближують кордони, оволодівають знаннями та ресурсами, безцінними для своїх країн.

У Пол­та­ві вкот­ре за­го­во­ри­ли про сум­ноз­віс­ні бла­го­дій­ні фон­ди, які дав­но пус­ти­ли міц­ні ко­ре­ні при місь­ких та об­лас­них лі­кар­нях. І тра­ди­цій­но ста­ли од­ним із пер­ших не­га­тив­них чин­ни­ків, з яки­ми ще до при­йо­му у лі­ка­рів сти­каю­ть­ся пол­тав­ці, пе­ре­сту­па­ючи по­ріг ме­дич­них за­кла­дів.

Ви нам, а ми...
Проблему законності існування благодійних фондів при полтавських лікарнях та прозорості їхньої роботи цього разу порушили деякі депутати новообраної Полтавської міськради. І скоріше не з власної ініціативи, а після зустрічей зі своїми виборцями, котрі дедалі голосніше обурюються свавіллям працівників фондів, які при підтримці медперсоналу фактично організували добре відлагоджений конвеєр здирництва грошей із пацієнтів. Причому, суми «добровільних» пожертв визначають не хворі чи їхні родичі, а самі медпрацівники, котрі спочатку відправляють своїх пацієнтів сплачувати встановлені суми до кас фондів.

За­хід­ні дер­жа­ви на­ді­сла­ли «по­пе­ре­джу­валь­ний сиг­нал» на ад­ре­су Ан­ка­ри у зв’яз­ку із за­гро­зою зброй­но­го кон­флік­ту між Ро­сією і Ту­реч­чи­ною. 
«Ро­сія хо­че по­ста­ви­ти НА­ТО у ду­же склад­ну си­ту­ацію на­пе­ре­до­дні са­мі­ту у Вар­ша­ві. Мос­ква, про­во­ку­ючи Ан­ка­ру, на­ма­гає­ть­ся втяг­ну­ти весь Аль­янс у паст­ку», — вва­жа­ють екс­пер­ти. Став­кою у цій грі є но­ва ар­хі­тек­ту­ра без­пе­ки в Єв­ро­пі, а вій­на в Си­рії ста­ла для Ро­сії зруч­ним інст­ру­мен­том по­сту­по­вої де­ста­бі­лі­за­ції НА­ТО і Єв­ро­со­юзу.

За інформацією газети «Дейлі Мейл» та журналу «Шпігель», окремі держави НАТО можуть відмовитися від надання допомоги Туреччині в разі її конфронтації з Росією. Відносини Анкари і Москви надто погіршились у зв’язку з громадянською війною в Сирії, зокрема після ліквідації російського винищувача у листопаді 2015 року.
Турецька влада вважає, що має право на операції в Сирії з причин безпеки.

Кон­флікт Іра­ну з Са­удів­ською Ара­вією ви­гід­ний для обох сто­рін: він мо­бі­лі­зує ма­си нав­ко­ло вла­ди і мас­кує проб­ле­ми.

Саудівська Аравія розпочала рік зі страти 2 січня 47 терористів і радикалів. Розстріли і публічне відтинання голови поширене в цій країні — у минулому році у Королівстві здійснено понад 150 страт. Однак цього разу серед страчених опинився Німр аль-Німр, радикальний лідер шиїтської меншини в Саудівській Аравії. Шиїтська меншина вважається в Аравії п’ятою колоною Ірану. На додаток Німр не згладжував внутрішніх саудівських проблем — навпаки, як радикальний мітинговий промовець закликав до повалення родини Саудів.
То ж для чого у такий складний для мешканців усього Близького Сходу момент збурювати майже п’яту частину власного суспільства і конфліктувати з Іраном? Тим більше, що все йшло до кращого: президент Ірану двічі відвідав Саудівську Аравію у 2007 і 2012 роках, а останнім часом обидві держави сіли за стіл переговорів про мир у Сирії.

У Іс­па­нії сфор­мо­ва­но но­вий ко­алі­цій­ний уряд Іс­пан­ської со­ці­аліс­тич­ної пар­тії та пар­тії «Гро­ма­дя­ни». Це був ду­же не­прос­тий про­цес. На­га­да­ємо, що 20 груд­ня 2015 ро­ку в Іс­па­нії від­бу­ли­ся пар­ла­мент­ські ви­бо­ри, які не да­ли впев­не­ної пе­ре­мо­ги жод­ній по­лі­тич­ній си­лі.

Перемога на той час правлячої Іспанської народної партії була непевною, але її лідер Маріано Рахой закликав до переговорів про «велику» коаліцію саме соціалістів. Натомість лідер партії «Подемос» Пабло Іглесіас запропонував призначити незалежного «технічного» прем’єр-міністра.
Такі результати виборів засвідчили непросту розстановку симпатій іспанського суспільства, втомленого корупційними скандалами навіть у королівській родині, тривалою економічною кризою, злиденністю та безробіттям. Причому усі ці соціальні хвороби доповнюються актуалізацією сепаратистських настроїв, які набувають крайніх форм не лише у Басконії, а й економічно найбагатшій провінції Іспанії — Каталонії.

На по­точ­но­му тиж­ні в Єв­ро­пей­сько­му пар­ла­мен­ті від­бу­ли­ся по­лі­тич­ні за­хо­ди, при­свя­че­ні від­но­си­нам Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу з Ук­раї­ною. На­галь­ність їх­ньо­го про­ве­ден­ня обу­мов­ле­на як внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ни­ми про­це­са­ми в Ук­раї­ні, так і в Єв­ро­со­юзі. З ук­ра­їн­ської сто­ро­ни має­мо пар­ла­мент­сько-уря­до­ву кри­зу з не­прос­ти­ми на­слід­ка­ми як для еко­но­міч­но­го жит­тя кра­їни, так і для вій­сь­ко­во-по­лі­тич­ної си­ту­ації на Дон­ба­сі.

Натомість Європейський Союз готується до двох надзвичайно складних референдумів, які мають дати політичну відповідь на проблему спроможності існуючих інтеграційних структур давати адекватні відповіді на складні виклики та пов’язані з ними ризики.
Ідеться про запланований на 6 квітня 2016 року в Нідерландах консультативний референдум з приводу ратифікації Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, а також про запланований на 23 червня 2016 року референдум про вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу.