Світ жінки
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Березень 2016 05:38

І медсестри, і снайпери

Rate this item
(1 Vote)

8 БЕРЕЗНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ

У РАЙОНІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ СЛУЖАТЬ СОТНІ ЖІНОК, ДЕСЯТКИ З ЯКИХ МАЮТЬ БОЙОВІ НАГОРОДИ

«Мужність у крові наших матерів і сестер»
Давньогрецький філософ Сенека писав, що «людство живе у полоні міфів і легенд». Однією з них є легенда про мужніх жінок-амазонок, котрі в умінні воювати нічим не поступалися чоловікам. Так було чи ні — достеменно невідомо. А ось про те, що, як писав поет, «мужність завжди текла у крові наших матерів і сестер», знаємо з історичних джерел.
Наприклад, під час облоги польськими військами подільського містечка-фортеці Буші її героїчно обороняли і жінки. А особливо Олена — дружина сотника Зависного. Навіть тоді, коли переважна більшість чоловіків-козаків загинула, жінки та дівчата під її керівництвом продовжували чинити відчайдушний опір. Після того, як вороги все ж здобули фортецю, щоб не потрапити до їх рук, жінка підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з вояками супротивника.

Під час гайдамацького повстання у 1768 році (на теренах нинішньої Черкащини) жінки містечка Лисянка допомогли гайдамакам здобути Лисянську фортецю.
Воювали жінки і в армії Української Народної Республіки. Наприклад, Настя Гудимович та Марійка Тарасенко протягом двох років добровільно виконували обов’язки сестер-жалібниць, зв’язкових і розвідниць при українській дивізії так званих сірожупанників. Після того, як дивізія зазнала поразки, замучені холодом і голодом, вони добилися до рідних хат. Але одужавши, знову взялися до ще небезпечнішої роботи — підпільної. У 1922 році їхні життя обірвалися в катівнях ГПУ...
Багато українок брало участь у селянських повстаннях, чинячи збройний опір червоноармійцям та чекістам. Про це, зокрема, пише у своєму романі «Маруся» письменник Василь Шкляр, розповідаючи про події, що відбувалися на початку 20-х років у Холодному Яру. А таких Марусь було багато!
У часи Другої світової війни в рядах Червоної армії, партизанських загонах воювали тисячі жінок. Підполковник Тетяна Казарінова командувала 586-м винищувальним авіаційним полком, а майори Марина Раскова і Євдокія Бершанська — 587-м полком пікіруючих бомбардувальників і 588-м нічним бомбардувальним полком. До них входили виключно жінки: 29 льотчиць і штурманів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Жінки, серед яких, до речі, було і чимало українок, наводили на німців жах — вони називали їх нічними відьмами. А були ще жінки зв’язківці, танкісти, снайпери. Увесь світ знає про українку Людмилу Павлюченко, яка знищила 309 ворогів, серед них — 36 снайперів.
Чимало жінок було і в лавах Української повстанської армії. І не лише як медпрацівниці, а й зв’язкові, які, щодня наражаючись на смертельну небезпеку, виконували завдання провідників.
У пам’яті українців назавжди залишаться імена Катрусі Зарицької, Богдани Світлик, Галини Дідик, Олександри Паєвської та багатьох інших їхніх бойових подруг.

 

Чи будуть в українському війську жінки-генерали?..
Жінки служать в Українській армії з перших днів її існування. І не лише як військовослужбовці-контрактники, а й офіцери. Наприклад, ще у 2012 році кожен п’ятий військовослужбовець ЗС — це були жінки, а наша армія, на думку експертів НАТО, вважалася однією з найбільш фемінізованих у Європі. Яка ж ситуація зараз?
За інформацією прес-служби МО, у Збройних Силах України проходять службу понад 15 тисяч жінок-військовослужбовців, із них майже дві тисячі — офіцери. Є наказ міністра оборони, який визначає посади, на які дозволяється призначати жінок-військовослужбовців. Це, приміром, ті, які пов’язані з виховною і кадровою роботою, медициною, фінансами, юриспруденцією, організацією харчування особового складу та його речовим забезпеченням тощо. Втім, є серед військовиків і снайпери, і диверсанти, але про них мало що знаємо: бойовики за такими спецами особливо полюють.
Якщо порівнювати чисельність жінок в Українській армії та інших, то їх, звісно, значно менше, ніж у арміях провідних західних країн. Зокрема, у збройних силах США служать понад 200 тисяч жінок. Сотні американок-військовослужбовців носять генеральські погони. Одна з них — Діана Холанд — очолює військову академію Вест Пойнт. До навчання у цьому виші жінок допустили лише в 1976 році, а до цього часу ним керували виключно чоловіки. Є генерали — представниці прекрасної статі — і в арміях Великобританії, Італії, Франції. А в Німеччині жінка обіймає посаду міністра оборони!
Українок серед генералів та адміралів не помічено. Поки що. Але чимало з них все ж отримали звання старших офіцерів, зокрема і полковника. Особливо у військовій медицині. Це полковник медичної служби Галина Осьодло, яка має звання доктора медичних наук і очолює кафедру військової терапії в Українській військово-медичній академії, а полковник медичної служби Людмила Антипенко керує однією з клінік Національного військово-медичного клінічного центру МО України.
Загалом найбільше українок-військовослужбовців знайшли себе саме у цій сфері: у військово-медичних закладах проходять службу сотні лікарів і медсестер, які мають військові звання.

 

«За муж­ність і ге­ро­їзм...»
Жінки-військовослужбовці приймають присягу на вірність українському народу. А це означає, що мають бути готовими до захисту України. Разом з колегами-чоловіками і зі зброєю в руках.
Грошове забезпечення українок-військовиків до недавнього часу коливалось у межах двох-трьох тисяч гривень. А ось навантаження — принаймні у багатьох — було колосальним. Особливо, коли командири частин не вирізнялися людяним ставленням до підлеглих (є чимало таких прикладів). Траплялися й випадки сексуальних домагань, але у нас, на відміну від армії США чи інших західних країн, широкого розголосу вони не набували.
— Хай там як, а довести, що винен твій начальник, а не ти сама, практично неможливо, — розповідала мені Надія, — сержант-контрактник однієї зі столичних частин. — А якщо і доведеш, то нічого це не дасть. Хіба ще матимеш купу неприємностей, бо той, хто вище тебе за званням і посадою, завжди знайде причини для оголошення доган і службової невідповідності, за якими постає питання про звільнення.
З початком антитерористичної операції десятки жінок-військовослужбовців вирушили разом із танкістами і десантниками на Донбас. Переважно вони обіймають посади, не пов’язані з безпосередньою участю у бойових зіткненнях.
Згідно з українським законодавством, під час так званих мобілізаційних хвиль до війська всіх підряд військовозобов’язаних жінок не призивали. Приміром, тих, які заброньовані за органами державної влади і місцевого самоврядування, визнані тимчасово непридатними до служби за станом здоров’я на термін до 6 місяців, у кого на утриманні перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки віком до 18 років. А також жінки, на утриманні яких перебувають діти до 16 років (вони можуть бути призвані лише у разі їх згоди і лише за місцем проживання), котрі постійно доглядають за недієздатними особами, народні депутати України, студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі.

 

Жін­ка на вій­ні...
Звучить, погодьтеся, дещо незвично, адже її призначення, дане Господом Богом, кохати і бути коханою, народжувати і виховувати дітей, бути символом злагоди і сімейного добробуту та родинного затишку. Та коли над Україною нависла смертельна небезпека, вони разом із чоловіками пішли боронити рідну землю.
На сьогодні більш як тисяча жінок — учасників антитерористичної операції — отримали статус учасника бойових дій, а понад 600 із них нагороджені відзнаками Міністерства оборони, а також орденами і медалями України.
Напередодні Міжнародного жіночого дня редакція «Демократичної України» вітає вас, дорогі наші жінки, зі святом! Зичимо усім вам здоров’я, благополуччя і миру! Повертайтесь якомога скоріше до своїх осель, де на вас чекають рідні і близькі!
Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».