Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
20 січня в Україні стартувала перша у 2015 році хвиля мобілізації.
Відповідний Закон № 113-VIII «Про часткову мобілізацію» опублікований у парламентській газеті «Голос України».
Згідно з документом, мобілізація у 2015 році проводитиметься в три черги протягом 210 діб.
З 18 березня по 1 травня 2015 року також буде проведене звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303.
На поточному тижні відбувається Давоський економічний форум. За рік, який минув від попереднього аналогічного зібрання світової економічної і політичної еліти, світ радикально змінився.
До основних викликів стабільності розвитку учасники форуму віднесли міждержавні конфлікти, кризу локального і глобального урядування, соціальні проблеми найбідніших країн, поширення інфекцій, дефіцит води і продуктів харчування, кібернетичні атаки. Неважко звернути увагу на те, що перелік цих ризиків останні двадцять років залишається традиційним— змінюється лише їхній порядок у загальній ієрархії глобальних проблем.
Українсько-російська війна знову входить у якісно іншу фазу. Неабияка активізація бойових дій, котру більшість експертів, зокрема й військових, прогнозували на весну, розпочалася відразу після рішення української влади провести чергову хвилю мобілізації. Показово, що під час свого виступу у Верховній Раді секретар РНБО Олександр Турчинов не виключав можливості приблизно такої поведінки російських загарбників.
Власне, уже зараз стало зрозуміло, що ані бандитські угруповання, що нині хазяйнують на Донбасі, ані їхні російські ляльководи наступу весни дожидатися не стали. Стрімке падіння ціни на нафту, санкції Заходу, впевненість офіційного Кремля в тому, що підконтрольні сепаратистам території має фінансувати виключно Україна, вочевидь, змусили російське керівництво дати команду «фас» своїм маріонеткам уже тепер.
Німецькі медики розробили новий спосіб боротьби з алергією на кішок. Результати їх досліджень виявилися настільки цікавими, що були представлені в Ріо-де-Жанейро на конгресі Всесвітньої організації алергії.
Для позбавлення від таких неприємних симптомів, як реакція на шерсть котячих, науковці запропонували використовувати під’язикові таблетки. У них містяться модифіковані карбамоіліруванням (приєднанням карбамінової кислоти) алергени у такий спосіб, що вони абсорбуються через слизову оболонку рота і можуть пригнічувати симптоми кон’юнктивіту, нежиті й алергічної астми.
Ефективність нових ліків уже була перевірена під час проведених клінічних випробувань. У експерименті брали участь сімдесят добровольців.
Як виявилося, тривалість життя в сучасному світі легко може досягати 120 років. Учені знайшли цьому докази.
Російський біолог Олексій Москальов створив наукову роботу, присвячену боротьбі зі старінням. Він називає 120-річний рубіж усього лише стартом. Дослідник вважає, що старіння не є природним процесом організму, а звичайною хворобою. При цьому недуга цілком виліковна. Біолог проводить аналогію між хвойними деревами і людиною.
Цей російський Кулібін рекомендує лікування старіння за допомогою декількох геропротекторів. Їх дія спрямована точково на молекулярні процеси і центри, які і є основою старіння. Особливу увагу в проекті вченого приділено пересадці клітин, вирощених в організмі людини, котра бажає продовжити життя.
Неприємний «сезон застуд» докучає нині багатьом. Організм, ослаблений холодною погодою, легко «ловить» хвороботворні мікроби, які часом просто «кишать» у повітрі, і вже незабаром маємо нежить, біль у горлі, кашель.
Надокучливі «бухикання» — один із найбільш поширених і неприємних симптомів застуди. Чому виникає кашель, про що свідчить і як упоратися з такою неприємністю? Про це поговоримо з кандидатом медичних наук, доцентом Андрієм Цимаром.
— Андрію Васильовичу, чому людина кашляє?
— У гортані, трахеї, бронхах і плеврі (тканині легень) є високочутливі рецептори, які реагують на кожен подразник, який туди потрапляє. Це може бути і крихта, яка «не туди пішла», і мокрота, що зібралася в легенях. Людина кашляє, щоб звільнити дихальні шляхи від чужорідного тіла. Тобто дихальні м’язи рефлекторно скорочуються, «виштовхуючи» повітря з легенів. Завдання кашлю — очистити легені від того, чого там не має бути.
Половина сільськогосподарської продукції, яку виробляє вітчизняний агропромисловий комплекс, продається в середині країни і стільки ж — на зовнішніх ринках. Щорічний приріст загального обсягу виробництва цієї продукції становить до 8%.
Експерти прогнозують, що питання її реалізації, яке вже нині потрапляє до розряду проблемних, найближчим часом ще більше загостриться. І якщо не взятися за його вирішення вже зараз, то невдовзі в аграрній галузі може скластися кризова ситуація, пов’язана з браком каналів реалізації виробленої продукції.
Фахівці твердять, що такого вкрай небажаного перебігу подій можна уникнути, якщо якнайшвидше постаратися створити повноцінну мережу організованих ринків, які забезпечать просування сільськогосподарської продукції від її виробників до споживачів, в тому числі й закордонних.
Чільне місце в цій мережі мають посісти не тільки масштабні оптові ринки, які вже доволі тривалий час функціонують в окремих регіонах України, а й локальні та місцеві.
Про стратегічну роль локальних ринків поговоримо з керівником напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Миколою Гриценком.
Наш співрозмовник — Володимир Даниленко, керівник Київської організації Національної спілки письменників України, відомий український прозаїк, критик й літературознавець, продюсер успішних літературних конкурсів «Золотий Бабай», «Коронація слова», Театру сатири «Політичний вертеп», антологій сучасної української прози — проектів, які мали гучний медійний розголос.
Сатира Володимира Григоровича зриває маски з канонізованих офіційною пропагандою національних кумирів, подаючи їх як одержимих пристрастю людей, нестримних перед гріхом і спокусами. Критикуючи національний характер, письменник зображає українські вади як пародію на європейський егоїзм і дрібнобуржуазну обмеженість. Невипадково критика назвала його творчість психотерапією від нарцисизму і шизофренії нашого часу.
Міжнародний інтерес до творчості Володимира Григоровича засвідчують переклади його прози німецькою, польською, японською, російською мовами. У творчості Володимира Даниленка критики відзначають домінування трьох стихій: магічної, ліричної, комічної.
— Володимире Григоровичу, що Вас змушує розриватися між багатьма справами?
Ім’я великого італійського композитора, скрипаля-віртуоза Нікколо Паганіні давно є узагальненою назвою для тих, хто набагато перевершив інших у виконавському мистецтві гри на скрипці. Звісно, таких людей — небагато у світі. І одним із них був незабутній Богодар Которович (1941–2009).
Видатний музикант, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, премії ім. Володимира Вернадського, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України, фундатор української скрипкової школи, засновник і художній керівник Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Всесвітньо відомий український скрипаль Богодар Которович, ім’я якого ще за життя стало легендою й назавжди вкарбоване в золотий фонд вітчизняного та світового мистецтва, свого часу був єдиним українським скрипалем, який серед небагатьох виконавців світового рівня удостоєний честі грати на унікальній скрипці Нікколо Паганіні Cannone («Вдова Паганіні») роботи відомого італійського майстра Гварнері д’Ельджезу.
Сам Нікколо Паганіні заповідав не грати на цій скрипці після його смерті. Проте заповіт порушено, і час від часу на ній грають скрипалі-віртуози з різних куточків світу.
Всеукраїнська виставка «Сучасне мистецтво вогню» у Центральному будинку художника на Львівській площі представляє вироби декоративного мистецтва з художнього скла, кераміки та металу, процес створення яких пов’язаний із використанням вогняної стихії.
Термін «мистецтво вогню» (від франц. groupe des arts du feu) народився і поширився в Європі доби розквіту стилю модерн (1886–1914), коли тяжіння до синтезу мистецтв посприяло надзвичайному розвитку декоративного мистецтва. Саме за доби модерну в Україні, як і в інших європейських державах, у галузі декоративної кераміки, скла і художнього металу відбувалося створення численних виробів, у яких стиралися межі між декоративним та ужитковим мистецтвом.
Вивчення історії мистецтва «повороту століть» дає змогу провести певні паралелі між новаціями стилю модерн і схильністю сучасних майстрів до сміливого прийняття нетривіальних форм і мотивів, що іноді випереджують розуміння сучасників. Доба модерну в Україні була відзначена спільними пошуками національного стилю і прагненням до створення «нового мистецтва».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».