З ура­ху­ван­ням до­хо­ду сім’ї, який на­ра­зі бе­реть­ся до об­ра­хун­ку, ба­га­тьом сім’­ям ста­ло ви­гід­ні­ше от­ри­му­ва­ти суб­си­дії за­мість пільг. На цьо­му на­го­ло­сив за­ступ­ник мі­ніс­тра со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ві­та­лій Мущинін на бри­фін­гу в Бу­дин­ку уря­ду.

Він нагадав, що з 1 липня змінено порядок надання пільг. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», яку ухвалено на виконання вимог Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Ні­мець­кий книж­ко­вий ри­нок на­ле­жить до най­кра­ще роз­ви­не­них у сві­ті. По­при те що книж­ки кош­ту­ють 30 єв­ро, ні­хто не го­во­рить, що во­ни за­над­то до­ро­гі. Пер­ше ви­дан­ня у Ні­меч­чи­ні з’яв­ляє­ть­ся пе­ре­важ­но у твер­дій па­лі­тур­ці. Ці­ни ва­гаю­ть­ся від 20 до 30 єв­ро. Че­рез рік з’яв­ляє­ть­ся чет­вер­те ви­дан­ня у м’якій па­лі­тур­ці за 8–10 єв­ро. Кни­ги до­ступ­ні не тіль­ки у кни­гар­нях, але й у су­пер­мар­ке­тах чи на бен­зо­ко­ло­нках. Лю­ди ку­пу­ють їх ду­же ба­га­то, на­кла­ди ся­га­ють кіль­ка­сот ти­сяч при­мір­ни­ків.

Тут нікого не дивує, що книжка дорого коштує або що за зустріч з улюбленим письменником треба платити. У нас у книгарнях, де проходять зустрічі з письменниками, присутніх, як правило, дуже мало.

Країна кави є найбільшою державою на континенті і володіє величезними покладами природних копалин. Родовища нафти і газу, руд металів і дорогоцінного каміння та інших важливих копалин — все це міститься на території Бразилії. Якщо додамо до того величезні площі родючих ґрунтів і сприятливий для ведення сільського господарства клімат — це гарантія формування економічної потуги.
Бразилія прагне якнайкраще використати свої можливості. Нині це — сьома економіка світу і лідер на своєму континенті. Бразилія разом із Росією, Індією, Китаєм і Південно-Африканською Республікою належить до БРІКС — групи країн, які динамічно розвиваються і мають серйозний вплив на глобальний ринок.

28–29 лип­ня 2015 ро­ку в Ка­їрі від­був­ся аме­ри­кан­сько-єги­пет­ський стра­те­гіч­ний діа­лог. Ця по­дія ви­хо­дить за ме­жі су­то дво­сто­рон­ніх єги­пет­сько-аме­ри­кан­ських від­но­син, бо піс­ля усу­нен­ня на­вес­ні 2011 ро­ку від вла­ди єги­пет­сько­го пре­зи­ден­та Хос­ні Му­ба­ра­ка від­но­си­ни між Єгип­том і США пе­ре­жи­ли бур­хли­вий пе­рі­од роз­вит­ку.

Сподівання на лібералізацію єгипетської політичної культури за демократичним зразком наштовхнулись у 2012 році на прихід до влади в Єгипті радикальної ісламістської партії «Брати-мусульмани».

25–28 лип­ня 2015 ро­ку пре­зи­дент США Ба­рак Оба­ма від­ві­дав Ке­нію та Ефі­опію. Ке­ній­ський ві­зит аме­ри­кан­сько­го пре­зи­ден­та мав сут­тє­вий емо­цій­ний ви­мір, адже у цій кра­їні до­сі меш­ка­ють ро­ди­чі Ба­ра­ка Оба­ми по бать­ків­ській лі­нії. Тож не див­но, що сві­то­ві за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції до­сить жва­во ви­світ­лю­ва­ли са­ме ке­ній­ський етап аф­ри­кан­сько­го тур­не пре­зи­ден­та США.

Порівняно з іншими африканськими державами Кенія почувається стабільно. Після терористичних атак 1998 року на американське посольство у Кенії з боку бойовиків «Аль-Каїди» кенійці перебувають у відносній безпеці. Однак тема протидії терористичній активності в Африці була провідною під час переговорів Барака Обами у Кенії.

Не­пев­ним ви­гля­дає внут­ріш­ньо­по­лі­тич­не жит­тя Ту­реч­чи­ни. Піс­ля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів, які від­бу­ли­ся у кра­їні 7 черв­ня по­точ­но­го ро­ку, пре­зи­дент кра­їни Ре­джеп Ер­до­ган до­ру­чив фор­му­ван­ня уря­ду лі­де­ро­ві прав­ля­чої Пар­тії спра­вед­ли­во­сті й роз­вит­ку Ах­ме­ту Да­ву­тог­лу. Од­нак до­сі жод­на з пар­ла­мент­ських по­лі­тич­них сил не по­го­ди­ла­ся увій­ти до но­вої прав­ля­чої ко­алі­ції на пра­вах мо­лод­шо­го ко­алі­цій­но­го парт­не­ра.

Якщо до крайнього терміну — 23 серпня — не буде сформовано новий уряд, президент Туреччини матиме законні підстави для розпуску парламенту та призначення позачергових виборів.

Во­лон­тер­ський рух в Ук­раї­ні, на­ро­дже­ний по­ді­ями в зо­ні АТО, чах­не прос­то на очах, втра­ча­ючи свій ще до­не­дав­на по­туж­ний по­тен­ці­ал, який ди­ву­вав сві­то­ву спіль­но­ту. Це ви­зна­ють як са­мі во­лон­те­ри, кот­рі до­по­мог­ли ук­ра­їн­сько­му вій­ську і доб­ро­воль­чим ба­таль­йо­нам ви­жи­ти в най­тяж­чі ча­си пер­ших бо­їв на Дон­ба­сі, так і їх­ні під­опіч­ні — ті, хто бо­ро­нить єд­ність дер­жа­ви, час­то не ма­ючи най­не­об­хід­ні­шо­го...

Російська Федерація виступає рішуче проти створення міжнародного трибуналу, але готова підтримати інші форми судочинства, метою яких стане з’ясування правди з приводу авіакатастрофи «Боїнга-777» «Малайзійських авіаліній» у небі над Донбасом рік тому.
Про це під час свого виступу на засіданні Ради Безпеки ООН повідомив постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін, повідомляє Укрінформ.

Ро­сійська Федерація очі­ку­ва­но на­кла­ла ве­то на ре­зо­лю­цію що­до ство­рен­ня між­на­род­но­го три­бу­на­лу для роз­слі­ду­ван­ня авіа­ка­тас­тро­фи «Бо­їн­га-777» на Дон­ба­сі. Ро­сія ста­ла єди­ною краї­ною, яка ви­сту­пи­ла про­ти ухва­лен­ня ре­зо­лю­ції.

Як відомо, Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна звернулися до Ради Безпеки ООН із проханням створити міжнародний кримінальний трибунал для притягнення до відповідальності винних у катастрофі пасажирського літака рейсу МН17 у небі над Донбасом рік тому.