Фа­хів­ці Нац­бан­ку за­зна­ча­ють: не­зва­жа­ючи на склад­ну си­ту­ацію на Схо­ді Ук­раї­ни, віт­чиз­ня­на еко­но­мі­ка де­мон­струє до­стат­ній рі­вень стій­ко­сті до шо­ко­вих по­дій. І вже на по­чат­ку на­ступ­но­го ро­ку очі­кує­ть­ся від­нов­лен­ня зрос­тан­ня ВВП на 1–2% за­вдя­ки по­ліп­шен­ню ін­вес­ти­цій­но­го клі­ма­ту й струк­тур­ним змі­нам в еко­но­мі­ці.

Оцінки НБУ досить близькі до передбачень експертів МВФ. Вони прогнозують цьогорічне падіння нашого ВВП на 5% і прискорення інфляції до 16%, але очікують поліпшення макроекономічних показників української економіки у 2015 році.
Вітчизняна економіка тримає удар, хоча чимало аналітиків чекали у травні її масштабного скорочення. А впала вона всього на понад 2%. На промислових підприємствах ситуація була кращою, ніж прогнозували фахівці. На жаль, погіршилися справи у торгівлі. Якщо не буде подальшої військової ескалації, то кардинального зменшення обсягів виробництва, як у 2009 році на 15%, не буде, кажуть аналітики. Скоріше за все, економіка втратить 5–7%.

Кож­на лю­ди­на має не­від’­єм­не пра­во на жит­тя — так запи­са­но в Кон­сти­ту­ції. Од­нак дер­жа­ва не ви­ко­рис­то­вує всіх сво­їх мож­ли­вос­тей для йо­го га­ран­ту­ван­ня. Пе­ре­лік сфер, в яких ор­га­нам вла­ди не­об­хід­но до­кла­да­ти біль­ших зу­силь у цьо­му ас­пек­ті, об’­єм­ний, тож вар­то де­таль­но роз­гля­ну­ти де­які з них.

Законне поповнення незаконних арсеналів
Як свідчить міліцейська статистика, торік кількість потерпілих від злочинів зросла на 29%, загиблих — на 27%. Експерти пояснюють такий сплеск проблемами з розкриттям злочинів і їх профілактикою. Причина цього — у відсутності реформування підрозділів, які безпосередньо цим займаються. Хронічним залишається пресловуте дублювання функцій.
Промовистою в цьому сенсі є діяльність слідчих. Працюючи згідно з положеннями старого Кримінально-процесуального кодексу, вони могли не проводити жодної слідчої дії. Їхня функція зводилася до фіксації доказів, знайдених оперативними підрозділами чи дільничними інспекторами. Прикро, але ця глобальна проблема не зникла після запровадження КПК зразка 2012 року.

Аме­ри­кан­ський се­на­тор Боб Кор­кер вніс за­ко­но­про­ект про за­по­бі­ган­ня ро­сій­ській аг­ре­сії, який був прий­ня­тий у двох чи­тан­нях Кон­гре­сом США. Згід­но з цим за­ко­но­про­ек­том Гру­зія, Мол­до­ва і Ук­раї­на от­ри­ма­ють ста­тус со­юз­ни­ків США без член­ства в НА­ТО. Ра­зом із ци­ми трьо­ма кра­їна­ми ста­тус со­юз­ни­ків США ма­ють от­ри­ма­ти Азер­бай­джан, Бос­нія і Гер­це­го­ви­на, Ко­со­во, Ма­ке­до­нія, Чор­но­го­рія і Сер­бія. Ни­ні ста­тус со­юз­ни­ка США є ли­ше у 15 дер­жав сві­ту.

Проект закону передано профільній комісії Конгресу для підготовки до ухвалення в остаточному варіанті, який уже підпише президент США. Таким чином, це ще не завершений процес, його буде продовжено, але, як зауважив екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, це — перший правильний крок, який ми маємо зробити, щоб перевести справу у повноправне членство України в НАТО, тому що це — єдиний спосіб захистити нашу державну незалежність.
Незважаючи на всі ті заяви, що ще не час, давно треба це зробити, бо вже навіть українське населення, яке певною мірою було налаштоване пацифістськи, підтримує вступ до НАТО. «Тепер маємо таку картину: Росія є агресором, а проти агресора треба захищатися. Найкраща форма оборони — загальна оборона в рамках НАТО», — сказав він.

Єди­ною так­ти­кою Єв­ро­со­юзу що­до се­па­ра­тис­тів є за­мов­чу­ван­ня проб­ле­ми і за­ли­шен­ня окре­мих кра­їн один на один із ни­ми. По­ки праг­нен­ня груп і ре­гіо­нів не пе­ре­ти­на­ють пев­ної ме­жі, цієї так­ти­ки до­стат­ньо. Але що бу­де у ви­пад­ку ес­ка­ла­ції ви­мог, як це від­бу­ває­ть­ся в Ук­раї­ні?

Вимоги російської меншини в Україні мають дати багато інформації до роздумів європейським елітам, які в ім’я багатокультурності без жодних стримувань приймають, як це визначив відомий польський європарламентар Яцек Саріуш-Вольський, «нужду з усього світу», вірячи, що протягом короткого часу іммігранти стануть освіченими громадянами, для яких такі поняття, як кровні зв’язки, народ, етнічна спільнота і релігія, втратять своє первинне значення.
Космополітична концепція, яка передбачає, що державно-інституційний підхід візьме верх над етнічно-релігійним, не враховує факту, що новоприбулі в Європу чужоземці (часто з екзотичних регіонів світу) перебувають на іншому етапі розвитку і привозять із собою зовсім інші політичні традиції. Для них перебування у громадянському середовищі, яке ґрунтується на цінностях (без історії, власної ідентичності і звернення до спадку предків), пропонованих європейськими елітами, неможливе.

Ми­ну­ло­го тиж­ня но­вий склад Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту про­вів ор­га­ні­за­цій­ні за­сі­дан­ня. Клю­чо­ви­ми від­по­від­но до нор­ма­тив­них до­го­во­рів Єв­ро­со­юзу ста­ли кад­ро­ві пи­тан­ня. Не­зва­жа­ючи на ка­те­го­рич­ну не­га­тив­ну по­зи­цію Ве­ли­кої Бри­та­нії, Ні­меч­чи­на до­мо­гла­ся об­ран­ня на по­са­ду го­ло­ви Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії ві­до­мо­го люк­сем­бур­зько­го по­лі­ти­ка Жан-Кло­да Юн­ке­ра. Він має га­ран­ту­ва­ти спад­ко­вість по­лі­тич­но­го кур­су, який за­ра­ди по­ря­тун­ку зо­ни єв­ро здій­сню­ва­ла Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія на чо­лі з Жо­зе Ма­ну­елем Бар­ро­зу.

Саме остання й виконуватиме обов’язки до листопада, коли буде сформований новий персональний склад Єврокомісії. Головним у цьому сенсі має стати вересневий саміт Євросоюзу, на якому також повинні ухвалити рішення про обрання нового президента Європейської Ради замість бельгійця Германа ван Ромпея та нового високого представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки замість баронеси Кетрін Ештон. Поки що стосовно кандидатур їхніх наступників тривають політичні консультації.

За­ги­бель ма­лай­зій­сько­го па­са­жир­сько­го лі­та­ка тяг­не за со­бою важ­кий тра­гіч­ний шлейф. За сво­їми ре­зуль­та­та­ми для Ук­раї­ни ця по­дія мо­же ма­ти на­слід­ки, ана­ло­гіч­ні до тих, яких тер­ак­ти 11 ве­рес­ня 2001 ро­ку ма­ли для Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки і, зреш­тою, для усь­ого сві­ту. Ра­ціо­наль­ний під­хід до ана­лі­зу цієї тра­ге­дії ви­ма­гає по­шу­ку від­по­ві­дей на клю­чо­ві пи­тан­ня: ко­му це бу­ло ви­гід­но і як це ста­ло мож­ли­во тех­ніч­но?

Залучені до конфлікту сторони ще до будь-якого розслідування цілком очікувано призначили одна одну відповідальною за те, що сталося. Ці звинувачення супроводжуються вже звичною інтенсивною інформаційною війною, за туманом якої все важче встановлювати об’єктивні факти та відокремлювати їх від суб’єктивних тлумачень.
Отже, розвиток подій антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях впродовж декількох тижнів до авіакатастрофи відбувся на користь української армії. Тому цілком логічним є припущення щодо необхідності для прихильників сумнозвісних ДНР і ЛНР діяти асиметрично, аби змінити негативний для них перебіг бойових дій. У цьому, безперечно, були зацікавлені й російські союзники цих терористичних утворень.

До­лю все­світ­ньо ві­до­мо­го Со­ро­чин­сько­го яр­мар­ку, який 2014-го пла­ну­ють про­вес­ти з 18-го по 24 серп­ня, вже не­од­но­ра­зо­во остан­ні­ми дня­ми об­го­во­рю­ва­ли в Пол­тав­ській обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції. Си­ту­ація до­сить су­пе­ре­чли­ва, бо оста­точ­но чи­нов­ни­ки так і не ви­рі­ши­ли — чи ви­ру­ва­ти­ме ус­лав­ле­ний Ми­ко­лою Го­го­лем яр­ма­рок цьо­го­річ на Пол­тав­щи­ні. І це при то­му, що до від­крит­тя ве­ли­ко­го фольк­лор­но-роз­ва­жаль­но­го за­хо­ду за­ли­ши­ло­ся не­ба­га­то ча­су, а за­яв­ки на участь в яр­мар­ку вже по­да­ли по­над пів­ти­ся­чі ко­мер­сан­тів, у то­му чис­лі з-за меж Пол­тав­щи­ни.

Наріжним каменем навколо цьогорічного Сорочинського ярмарку стала ситуація в країні та протест деяких громадських організацій Полтавщини, котрі вважають: недоцільно проводити торжище за умов, коли на сході країни тривають бойові дії і там щодня гинуть люди. Чи до веселощів тут?
Крім того, наголошують громадські активісти, які буквально по крихтах збирають пожертви на гуманітарну допомогу учасникам АТО, підготовка та проведення торжища потребує виділення з обласного бюджету 4,5 млн грн на організаційні заходи. Зокрема, на проведення санітарного контролю продуктів, якими в спекотну погоду традиційно торгують підприємці на ярмарку. Чи зайві нині ці гроші для Полтавщині, де на більш важливі речі (програму територіальної оборони) депутати облради ледь спромоглися виділити п’ять млн грн?

Ці два свя­та від­зна­чаю­ть­ся в один день не­ви­пад­ко­во. Са­ме кня­зю Во­ло­ди­ми­ру при­пи­су­ють оста­точ­ний ви­бір дер­жав­ної ре­лі­гії на ко­ристь пра­во­слав’я.
Пе­ре­каз роз­по­ві­дає, що в ті да­ле­кі ча­си, ко­ли гос­тро пос­та­ло пи­тан­ня про ви­бір «стра­те­гіч­но­го век­то­ра роз­вит­ку дер­жа­ви» і по­шук со­юз­ни­ків, на за­про­шен­ня кня­зя в Ки­їв при­хо­ди­ли про­по­від­ни­ки з різ­них кра­їн: по­сли від бол­гар-му­суль­ман, нім­ці-ла­ти­ня­ни, іудеї і гре­ки.
Утім, най­більш силь­не вра­жен­ня спра­вив на ньо­го пра­во­слав­ний грець­кий про­по­від­ник, який у кін­ці бе­сі­ди по­ка­зав кня­зе­ві кар­ти­ну Страш­но­го су­ду.

28 ЛИПНЯ — ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ-УКРАЇНИ
ДЕНЬ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

І тоді князь Володимир у Константинополь відправив десять мудрих мужів, щоб ті на власні очі переконалися у величі православ’я. Побачена пишність Софійського храму, мелодійний спів придворних хорів та урочистість патріаршої служби настільки вразили посланців, що після повернення до Києва вони заявили Володимиру: «Ми не знали, на землі ми стояли чи на небі. Якби віра грецька не була краще інших вірувань, не прийняла б її бабуся твоя Ольга — наймудріша з людей».

Упро­довж тиж­ня, що ми­нає, роз­ви­ток по­дій, по­в’яза­них із вій­ною на Схо­ді Ук­раї­ни, не­аби­як ак­ти­ві­зу­вав­ся. Во­че­видь, го­лов­ною при­чи­ною цьо­го ста­ла тра­ге­дія з лі­та­ком «Бо­їнг-777» та за­ги­бель со­тень іно­зем­них гро­ма­дян. По­ки за­кор­дон­ні екс­пер­ти крок за кро­ком оста­точ­но пе­ре­ко­ну­ють­ся, що до тер­ак­ту при­чет­на ро­сій­ська сто­ро­на, ук­ра­їн­ські Зброй­ні Си­ли роб­лять свою спра­ву. Про­тя­гом тиж­ня вда­ло­ся звіль­ни­ти ці­лу низ­ку міст як на До­неч­чи­ні, так і на Лу­ган­щи­ні. При­чо­му біль­шість із них но­сять ще й важ­ли­ве стра­те­гіч­не зна­чен­ня в пла­ні успіш­но­го про­дов­жен­ня ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції.

Не дрімають і народні депутати. Як відомо, парламент ухвалив рішення цього року не йти на літні канікули, і нинішній тиждень якраз і був пленарним, до того ж доволі продуктивним. Принаймні, якщо порівнювати з попередніми. Так, одним із ключових рішень стала так звана третя хвиля мобілізації. Її народні депутати підтримали ще у вівторок, 22 липня.