Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Серпень 14, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Жовтень 2018 13:51

Фермерів по осені рахують

Rate this item
(0 votes)

Станом на 1 січня в Україні налічувалося 45035 фермерських господарств, тоді як на аналогічний період минулого року їх було 44409, тобто торік кількість фермерських господарств зросла на 2% (або на 626 господарств).
Трішки збільшилося й число сільськогосподарських кооперативів: із 2014 (997 виробничих та 1017 обслуговуючих) до 2069 (996 виробничих і 1073 обслуговуючих), або на 3% більше.

Дрібнотоварне виробництво не в пріоритеті

Звісно, зростання у 2–3% — це не той показник, який свідчить про прогрес в агросекторі, вважає президент Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) Микола Стрижак.

Але вже добре те, що галузь перестала скочуватися вниз. Адже станом на кінець 2013 року налічувалося 49132 фермерських господарства та 2223 сільськогосподарських кооперативи, що на 9–11% більше, ніж торік і цього року.
Тут би підтримати аграрний сектор, який забезпечує 12% ВВП і близько 40% валютних надходжень від експорту. Однак можновладці не надто поспішають із державною допомогою галузі. Вони не люблять називати Україну аграрною державою, оскільки це поняття в їхній свідомості має якийсь наліт відсталості.
Але відсталість не в назві, а в тому, що 43% валової продукції сільського господарства виробляється нашими громадянами на земельних ділянках особистого селянського господарства і ця продукція не є експортоорієнтованою.
Та якби українському фермерству була надана належна підтримка, вітчизняна економіка могла б значно швидше здолати кризу, в якій борсається роками. Розвиток такого бізнесу на селі істотно цьому посприяв би, оскільки нині на фермерські господарства, число яких, за різними даними, варіюється від понад 35 тис. до 47 тис., припадає більш як 70% загальної кількості економічно активних сільськогосподарських підприємств.
Рівень їхнього технічного оснащення, доступ до передових технологій, селекції, використання сучасних засобів захисту рослин і добрив суттєво обмежений. Унаслідок цього щороку фермерські господарства недоотримують щонайменше 1,5 млн тонн зернових та понад 400 тис. тонн олійних культур і за ефективністю своєї діяльності не можуть змагатися ні із середніми, ні тим паче з великими підприємствами.
В уряді підрахували, що щорічна втрата експортного потенціалу фермерських господарств щонайменше оцінюється в $350 млн. І навіть назвали основну причину такого становища — брак власних обігових коштів та висока вартість кредитних ресурсів, що відсікає їх від сучасної техніки і новітніх технологій.
Саме з цих причин частка фермерських господарств у загальній структурі виробництва валової сільгосппродукції є дуже незначною (від 6% до 8% на рік). До того ж понад 90% фермерських господарств задіяні у галузі рослинництва, а виробництво м’яса, молока ледве сягає кілька відсотків, а яєць — 0,6%.
Ще однією причиною негараздів є роздрібленість. Середня площа фермерських сільськогосподарських угідь не дотягує й до 80 га. А із загальної кількості діючих фермерських господарств 75% мають в обробітку земельні ділянки площею до 100 га.
За останні 10 років кількість господарів, у яких в обробітку на праві власності та користування земельні ділянки загальною площею не більше 100 га, скоротилася більш ніж на 20%.
Ще гірші справи в Україні із сільськогосподарською кооперацією. За різними даними, кількість таких об’єднань коливається від трішки більше тисячі до двох тисяч. І то кажуть, що майже половина з них є лише на папері. Це при тому, що у країнах ЄС такі кооперативи забезпечують 57% виробництва молочної та 42% — плодоовочевої продукції.
Отож висновок напрошується один: більшість наших фермерських господарств, які мають в обробітку невеликі площі, потребують підтримки. І якщо вони отримають необхідні матеріальні та організаційні ресурси, то не тільки підвищать свою ефективність і значно збільшать обсяги валового виробництва сільгосппродукції, а й стануть драйвером розвитку сільських територій, створюючи нові робочі місця, розвиваючи виробничу та соціальну інфраструктуру.

Концепція розвитку фермерства
Сподіваючись саме на таку перспективу, Кабмін затвердив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018–2020 роки. Вона спрямована виключно на підтримку фермерських господарств із площею до 100 га. Документ розробляли у тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.
Основною метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації.
Належна державна підтримка дасть змогу підняти українське фермерство на якісно новий рівень, сприятиме підвищенню його ефективності та конкурентоспроможності, допоможе наситити внутрішній ринок якісними продуктами та розширити географію експорту.
Окрім того, розвиток фермерства сприятиме створенню середнього класу в селі, розвитку сільських територій та приведе до покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.
Для цього передбачено як розширення чинних кредитно-фінансових механізмів, так і впровадження нових фінансових інструментів. Ідеться про фінансову допомогу на конкурсних засадах і на поворотній основі від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Передбачено й часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами.
Окрім того, для фермерів здешевлять страхові платежі, надаватимуть державні гарантії під інвестиційні проекти та державну підтримку на умовах фінансового лізингу. Передбачено також виділення коштів на часткову компенсацію витрат на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання.
Концепція стимулюватиме розвиток тваринництва у фермерських господарствах. Тим, хто проводитиме будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, держава частково компенсуватиме вартість цих робіт. Частково повертатиме кошти і за вже збудовані ферми, а також за придбане високопродуктивне поголів’я для подальшого відтворення.
У документі не обійдено увагою сільськогосподарську кооперацію. На розвиток обслуговувальних кооперативів, що здійснюватимуть первинну обробку та переробку продукції фермерських господарств, передбачено фінансову підтримку. Це дасть змогу розвинути переробку сировини в середині країни та сприятиме виробництву агропродукції з високою доданою вартістю.
А ще планується створити сприятливі умови для розвитку органічного землеробства. Такі фермерські господарства матимуть пріоритети при наданні державної допомоги (отримання дешевих кредитів та часткової компенсації витрат на закупівлю сільгосптехніки й обладнання). Проводитимуть спеціальні земельні аукціони на ділянки, придатні для органічного виробництва. Протягом трьох років такі сільгоспугіддя мають зрости на 10%.
Будуть урегульовані й правові питання у сфері земельних відносин. Зокрема, передбачено впорядкувати механізми набуття фермерами земельних ділянок у власність та визначити правовий статус земель колишньої колективної власності.
Заплановано проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво, виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.
Фермери також зможуть отримувати іпотечне кредитування під заставу землі, що дасть їм можливість залучати кошти для впровадження нових технологій у сільгоспвиробництві, оновлювати матеріально-технічну базу.
У найближчі три роки під час реалізації урядової Концепції планується збільшити кількість фермерських господарств та створити до півмільйона нових робочих місць замість теперішніх 100 тис. Це покликано привести до збільшення частки фермерських господарств у валовому виробництві сільськогосподарської продукції з поточних шести-восьми відсотків до 12% на рік.
Стимулювання сільськогосподарської кооперації дасть новий імпульс для розвитку переробки сировини в Україні, а не за її межами. Щороку планується створювати 15 нових об’єктів із первинної переробки сільгосппродукції, а також 40–50 нових кооперативів, утворених фермерами самостійно або спільно з членами особистих селянських господарств.

Під плани необхідне правове підґрунтя
Аби урядова Концепція запрацювала, потрібно схвалити низку законів і підзаконних актів, які б прибрали бар’єри на шляху розвитку фермерства та кооперативного руху.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств» Президент уже підписав.
Його реалізація сприятиме створенню умов для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері. Це позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.
Однією з важливих новел закону є зміни до Податкового кодексу та деяких інших земельних законів. Згідно з ними віднесено до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб — підприємців, які організували фермерське господарство.
Станеться це за умови відповідності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо.
Окрім того, законом установлюється державна допомога зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного з членів фермерського господарства протягом 10 років.
Передбачено також уточнення положень щодо створення та діяльності таких господарств без набуття статусу юридичної особи.
Однак не все так просто з напрацюванням правового підґрунтя. Хоча Концепція передбачає створення прозорих механізмів набуття у власність земельних ділянок та прав на них, поки що цей процес гальмується.
У фокусі — законопроект № 8236 від 05.04.18 про передачу фермерських земель постійного користування у власність фермерам. Як пояснив у розмові з кореспондентом «ДУ» очільник АФЗУ М. Стрижак, сьогодні існує проблема у законодавчому врегулюванні питання переоформлення права довічного успадковуваного володіння землею та права постійного користування нею громадянами, які ведуть фермерське господарство.
Багато родин утратили землю після смерті господаря, на ім’я якого був виписаний державний акт. АФЗУ звернулася до Верховної Ради з вимогою розглянути та невідкладно прийняти закон до 01.11.18 р. У разі невиконання цієї вимоги фермери погрожують акціями протесту вже в листопаді. І це не єдина вимога АФЗУ.
Ідеться про продовження мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення до 01.01.22 р. і запровадження ринку земель тільки після всеукраїнського референдуму. Фермери також вимагають проведення найближчим часом парламентських слухань щодо рейдерства і прийняття пакета антирейдерських законопроектів, які убезпечать сільгоспвиробників від бандитського захоплення землі, майна та посягання на життя фермерів.
А також посилення на цих теренах роботи прокуратури, відновлення діяльності антирейдерських штабів в обласних центрах і введення до їхнього складу представників АФЗУ.
Низка вимог АФЗУ завершується зверненням до Прем’єр-міністра щодо перешкод у використанні 1 млрд грн коштів на підтримку фермерів. За словами М. Стрижака, цей процес настільки забюрократизований, що добитися виділених із бюджету коштів практично неможливо. Якщо навіть представники Асоціації за підтримки Мінагропроду не змогли оформити кредити, то що вже казати про звичайного фермера!
Уряд на цю вимогу відреагував оперативно, удосконаливши і спростивши надання допомоги. Ідеться про скорочення документів і вимог до претендентів, розширення переліку тих господарств, які слід підтримати, збільшення числа банків, через які можна отримати фінансову допомогу.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».