Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Червень 14, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Жовтень 2014 03:00

Підготовка до великої війни?

Rate this item
(0 votes)

У дру­гій по­ло­ви­ні ве­рес­ня на Да­ле­ко­му Схо­ді Ро­сії від­бу­ли­ся стра­те­гіч­ні вій­сь­ко­ві на­вчан­ня «Схід-2014». На­віть на тлі сис­те­ма­тич­но­го зрос­тан­ня кіль­ко­сті і масш­та­бу ма­нев­рів ро­сій­ської ар­мії з лю­то­го 2013 ро­ку, які від­бу­ваю­ть­ся де-фак­то без­пе­ре­рвно, цей за­хід від­різ­няє­ть­ся три­ва­ліс­тю та мас­шта­ба­ми за­лу­че­них сил і за­со­бів, то­му йо­го мож­на по­ста­ви­ти в один ряд із най­біль­ши­ми на­вчан­ня­ми ро­сій­ської ар­мії.

Одночасно у європейській частині та в Арктиці відбуваються великі навчання збройних сил РФ і триває їхня участь у війні з Україною. Усього в маневрах та війні беруть участь понад 200 тисяч солдатів та кілька тисяч бойових машин, сотні літаків і вертольотів та зі сто кораблів.
Навчання «Схід-2014», які відбувалися 19–25 вересня, стали безпосереднім продовженням проведеної в Далекосхідному військовому окрузі 11–18 вересня найбільшої протягом останніх років так званої раптової перевірки бойової готовності. За офіційними даними, чия достовірність підтверджується дотичною інформацією, в заході брали участь 155 тисяч солдатів (в тому числі 6,5 тисячі резервістів), приблизно 8 тисяч одиниць важкого озброєння (в тому числі 1,5 тисячі танків і 4 тисячі бронетранспортерів), 632 літаки і вертольоти та 84 бойові та допоміжні судна).

Демонстрацією мобілізаційних можливостей належить вважати використання на навчаннях розконсервованих зі складів 450 бронетранспортерів.
Навчання відбувалися на 14 суходільних і морських полігонах на Далекому Сході Росії (в тому числі на Чукотці, Камчатці, Курильських островах, Сахаліні та в Арктиці) за участі більшості оперативних і тактичних з’єднань усіх родів військ і служб Центрального і Східного військових округів, Тихоокеанського флоту (зокрема, 4 атомні підводні човни) та окремі підрозділи Західного військового округу. Сценарій передбачав регулярні бойові дії з силами гіпотетичного противника, а головним регіональним адресатом цього заходу слід вважати Сполучені Штати і Японію (в цьому контексті показовим є залучення до навчань морського десанту), а також формально дружній до Росії Китай.
У глобальному вимірі маневри, безсумнівно, мали продемонструвати здатність Росії до проведення великої військової операції незалежно від багатотисячної присутності на іншому театрі військових дій — в Україні і одночасно з нею. Чергові і такі самі за масштабом навчання плануються у 2015 році в європейській частині Російської Федерації на західному напрямку (з участю білоруської армії).
Хоча навчання «Схід-2014» належить визнати кульмінацією цьогорічної активності російських армійських маневрів, вони не є ні єдиним, ні найскладнішим її проявом. 16–22 вересня у Калінінградській області відбувалися тактичні маневри суходільного компоненту Балтійського флоту з участю однієї тисячі солдатів, 250 бойових машин та спеціальних транспортних засобів. 18–19 вересня пройшло навчання частин ВПС Західного військового округу, розквартированих за Полярним колом, та авіації Північного флоту. З 22 вересня відбувалися тижневі навчання ВПС Західного військового округу з участю 1,5 тисячі солдатів та понад 100 літаків і вертольотів, а також батальйонні навчання російської військової бази в Таджикистані (500 солдатів, 100 бойових машин і спеціальних транспортних засобів).
З 23 вересня в околиці арктичних Новосибірських островів проводилася так звана активна фаза навчання тактичної групи Північного флоту, що було продовженням навчань, проведених у цьому регіоні в попередні тижні підрозділами ВПС і десанту. Також з 23 вересня у Волгоградській області відбувалися спільні російсько-індійські навчання «Індра-2014».
Крім наведених заходів, останніми тижнями постійного характеру набули повітряні чергування російських стратегічних бомбардувальників (вони дедалі частіше порушують повітряний простір північноєвропейських і північноамериканських членів НАТО та Японії), у східній частині басейну Середземного моря у зв’язку з громадянською війною в Сирії безперервно (з кінця 2011 року) перебуває угруповання кораблів ВМФ РФ, в основному, зі складу ЧФ.
18 вересня Росія оприлюднила інформацію на тему затвердженого урядом проекту російського бюджету на 2015–2017 роки. Попри значне сповільнення економічного росту (навіть до 1% ВВП щорічно), високої інфляції (порядку 8%) і падіння вартості рубля відносно долара (з 33 рублів за долар у січні п. р. до 38 рублів у вересні) значною мірою внаслідок агресії проти України, ріст витрат на армію збережений на рівні, встановленому раніше.
Єдиною зміною треба вважати зростання військових витрат, частково, за рахунок інших статей бюджету. У 2015 році вони мають сягнути рівня трьох трильйонів рублів (приблизно 84 мільярди американських доларів) з 2,47 трильйона рублів у 2014 році (номінальний ріст на 21,4%), у 2016 році — 3,34 трильйона рублів (також відповідно до планів 2013 року), а у 2017-му — 3,52 трильйона рублів.
Практика попередніх років показує, що в кінцевій версії бюджету витрати на військові цілі дещо більші, вони також збільшуються протягом року в рамках перегляду закону про бюджет. У результаті, враховуючи додатково інші позиції, які формують бюджет міністерства оборони РФ, витрати Росії на військові цілі на 10% більші, ніж записані у розділі бюджету «Національна оборона».
Враховуючи нинішню міжнародну і економічну ситуацію Росії (нижчі надходження від нафти, а її продаж становить головну статтю бюджетних надходжень, західні санкції щодо російських підприємств і банківського сектора), передбачені витрати на військо змушують поставити питання про їх відповідність фінансовим можливостям. Військові дії проти України, дуже дорогі перманентні навчання, особливо в такому значному обсязі, подальше зростання витрат на інтенсифікацію технічної модернізації ЗС РФ, а також приховування інформації про виконання бюджету (в період січень — серпень ц. р. зафіксовано дефіцит в обсязі 905 мільярдів рублів, що становить 2% ВВП Росії) підтверджують надану самими росіянами інформацію про драматичне погіршення фінансової ситуації РФ.
Принаймні, з 2007 року спостерігається послідовна і прогресуюча мілітаризація російської держави не тільки в суто військовому вимірі, а й в економічній (незалежно від реформи ЗС РФ реалізується концепція модернізації всієї російської промисловості шляхом санації ВПК, який має стати «локомотивом» розвитку економіки), суспільній (послідовне формування у російському суспільстві патріотичної поведінки на основі імперських сентиментів і формування суспільних, опозиційних до Заходу, настроїв як реальної і безпосередньої загрози Росії) і політичній (елемент управління державою) сферах ставить питання щодо її довготривалих наслідків.
Дедалі доречнішим є твердження, що розкручена впродовж останніх років у Росії спіраль мілітаризації досягла критичної точки, від якої вже нема повернення, або вона наблизилась до неї, а правляча в Кремлі команда, значною мірою, стала заручницею власної політики. У нинішній внутрішній і міжнародній ситуації Росії зростання активності російської армії та видатків на військові цілі буде надзвичайно складно загальмувати.
Наслідком нинішніх дій Кремля, які становлять, очевидно, підготовку Росії до збройного конфлікту значно більшого масштабу, ніж операція проти Грузії у серпні 2008 року і — почавши з лютого 2014 року — пряма військова агресія проти України, може стати фактичний початок Москвою регулярної великої війни. Відкритим питанням — залежно від розвитку ситуації в Росії і, передовсім, рішучості Заходу (НАТО, ЄС) у протидії агресії РФ — залишається напрям російського удару, яким у подальшій перспективі не обов’язково мусить бути Україна.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».