Показово, що обидва варіанти проходять в обхід російської території. Кремль на пекінському форумі намагався залучити Китай до спільного захисту стабільності у країнах Центральної Азії. Зокрема, виконуючий обов’язки президента Казахстану Касим-Жормарт Токаєв вважається прихильником такого російсько-китайського «кондомініуму» у регіоні.
Проте вразливість російських і китайських позицій у Центральній Азії обумовлюється тенденціями до загострення ситуації у сусідньому Афганістані. Крім того, намічається російсько-турецька конкуренція за впливи на тюрків Центральної Азії.
Туреччина пропонує Китаю свої послуги у забезпеченні безпеки торговельного шляху як на його «вході» в Центральній Азії, так і на турецькому «виході». Правда, Китай також планує побудувати низку військових баз для охорони своїх транзитних торговельних шляхів.
Ураховуючи це, на задній план відійшла російська пропозиція третьої гілки Нового Шовкового шляху, якою має стати Арктичний морський шлях, де саме Росія збирається виконувати роль головного спонсора безпеки та отримувача прибутків на можливих паритетних засадах із Китаєм.
Однак, на відміну від двох основних торговельних маршрутів, Арктичний морський шлях виглядає як «запасний варіант». У тактичному сенсі успіх пекінського форуму посилив позиції Китаю на торговельних переговорах із США.
Президент Дональд Трамп укотре зазначив, що готовий заради досягнення компромісу з Китаєм піти на певні поступки, аби уникнути глобального американсько-китайського торговельного конфлікту.