Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Червень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 14 Грудень 2018 09:06

Французька "суботня" революція

Rate this item
(0 votes)

Понад рік президент Франції Емманюель Макрон намагається демонтувати велику систему соціальних зобов’язань держави перед французькими громадянами.

За цей час накопичилося чимало «непопулярних» рішень, кожне з яких боляче б’є по гаманцях французів середнього і нижче середнього класу.
Останньою краплею стало рішення уряду на виконання настанови Паризької угоди щодо запобігання змінам клімату підняти на декілька євроцентів вартість бензину та електроенергії.

Це рішення, крім того, обумовлено бажанням модернізувати після 2020 року французьку атомну енергетику, на що теж потрібні кошти. Але чимало французів відверто роздратовані тим фактом, що одночасно зі збільшенням податкового тягаря, який ліг на їхні плечі, уряд Франції відмовився пропорційно підняти податки з багатих французів.
Політологи дорікають самим французам, що у 2017 році, намагаючись запобігти успіху ультраправої Марін Ле Пен, вони «перестаралися» та віддали більшість у Національних зборах політичному об’єднанню «Рух Макрона».
Тому гаслами протестів, які по суботах уже майже місяць тривають у найбільших французьких містах, стала боротьба за соціальну справедливість і представлення своїх інтересів у політиці.
Досі у Франції діє мажоритарно-пропорційна виборча система, завдяки якій формальний переможець виборів може «взяти всю владу». Тепер за чотири тижні протестів у суспільній думці з’явились ідеї переходу на пропорційну виборчу систему. Цю ідею підтримують на лівому і крайнє правому флангах французького політичного спектра.
Але в такому випадку виникне політичний ризик розмивання «центристського» політичного курсу. У відповідь учасники протестів зазначають, що реформи Макрона, які відбуваються за класичним ультраліберальним економічним рецептом, також неможливо назвати «центристськими».
Тому минулої суботи на охоплених вогнем паризьких вулицях з’явилися гасла відставки Макрона та дострокових виборів. Дров у вогонь із-за океану додав Дональд Трамп. Він закликав Макрона повернути гроші народу за рахунок зменшення податків та відмовитися від коштовного проекту створення європейської армії. На цьому тлі французькі ультраліві і ультраправі засудили «американське втручання».
У будь-якому випадку Макрон опинився у складному становищі. Під час найбільш активної фази протестів він намагався зайвий раз не дратувати маніфестантів своєю присутністю в інформаційному просторі. Лише на початку поточного тижня Макрон наголосив на важливості уникнення національного розколу, свідченням запобігання якому він вважає відкладання на шість місяців рішення про підняття цін на енергоносії.
Але учасників протестів «жовтих жилетів» такі «компромісні» заходи не влаштовують. Як показав досвід грецької фінансової кризи 2008 року, навіть різдвяні світа можуть не дати уряду перепочинку та використання святкового часу для перегляду власної тактики дій.
Поки що Макрону доводиться діяти спонтанно, фактично реагуючи на події, а не випереджаючи їх. Це небезпечно з огляду ризиків дострокових виборів, які можуть радикально поляризувати партійну структуру французького парламенту.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».