Цього разу головним чином російсько-китайська гра мускулами розрахована на демонстрацію солідарності Москви і Пекіна перед економічними санкціями з боку США.
Основна частина навчань відбувається у Забайкальському військовому окрузі. Цікаво, що саме ці території за часів слабкості Китайської імперії Росія послідовно у Китаю «віджимала», але тепер у регіоні відбувається зворотний процес поступового демографічного китайського контрнаступу.
Російські ліберали вважають, що ці навчання є хорошою нагодою для китайської армії ознайомитись із майбутніми «володіннями», так би мовити, в полі, а не тільки на географічних картах або за даними супутникової розвідки.
Натомість Путін опосередковано хоче показати, що «його» Росія не є лише «глибоким тилом» материкового Китаю, а й здатна за потреби стримувати китайську експансію.
Крім російських і китайських військових, до навчань залучено представників монгольської армії. З геополітичної точки зору це є спробою замкнути «внутрішні території» Євразії та вберегти їх від американського впливу.
З такими тезами у китайських спеціалізованих виданнях виступили колишні генерали Народно-визвольної армії Китаю, які наполягають на відмові від тактики давати неконфронтаційні відповіді на «агресивні дії» США.
На цьому, зокрема, наголошує відставний, але впливовий «яструб» контр-адмірал Луо Юань, який прогнозує, що у разі перемоги республіканців у листопаді на виборах до обох палат Конгресу США політичний курс Трампа щодо Китаю може стати ще більш жорстким.
Уже зараз адміністрація Дональда Трампа намагається більш послідовно діяти у напрямку обмеження доступу російських і китайських фірм військово-промислового комплексу до новітніх технологій у галузі озброєнь.
Така ситуація природно штовхає Москву і Пекін назустріч один одному. Утім, проти російсько-китайського військового союзу виступають «яструби» як у російському, так і у китайському генштабах.
Російські військові переконують себе і громадськість, що загравання з Китаєм має «стримати» НАТО на західних кордонах Росії.
Натомість китайські «яструби» виступають за максимально можливу військово-технологічну кооперацію у секторах, в яких російська промисловість поки що випереджає китайську, але проти будь-яких формальних союзів. Такі обопільні мотиви й обумовлюють політичний зміст цьогорічних навчань.
Не менш важливий фактор — це ситуація на Корейському півострові та подальше зближення Японії і США. Північна Корея, посилаючись на «нещирість» позиції Трампа, призупинила процес згортання своєї ядерної програми.
Зважаючи на це, Пекін і Москва цими маневрами дають сигнал Вашингтону, що силовий тиск на Пхеньян у спробі отримання однобічних переваг ні до чого позитивного не приведе.