Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Серпень 14, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Квiтень 2018 10:54

Сучасна війна за лекалами Росії

Rate this item
(0 votes)

На­при­кін­ці бе­рез­ня в Ака­де­мії ге­не­раль­но­го шта­бу ЗС РФ від­був­ся ви­ступ на­чаль­ни­ка генш­та­бу ге­не­ра­ла Ва­ле­рія Ге­ра­си­мо­ва, при­свя­че­ний май­бут­нім вій­нам. Він був ак­ту­алі­за­цією док­три­ни, зреш­тою, на­зва­ної іме­нем Ге­ра­си­мо­ва.

Лекція відбулася після березневих виборів і обрання на чергову шестирічну каденцію президента Володимира Путіна. Герасимов спробував визначити зміст чергового етапу військової політики Кремля.

Варто приглянутись уважніше, бо росіяни за останні 10 років призвичаїли світ, що часто роблять те, про що говорять заздалегідь, особливо коли йдеться про застосування сили.
На те, що лекція головного військового Росії для бойових товаришів мала характер доктринальної декларації, вказував сам зміст — він мало стосувався конкретних намірів щодо маневрів чи модернізації — у ньому викладено основи військової стратегії та закордонної політики.
Герасимов почав з опису світового ладу, в якому, зрозуміло, джерелом усього зла — дестабілізації, конфліктів, нерівності — є політика Сполучених Штатів Америки. А особливо, як він виразився, прагнення США до утримання глобальної гегемонії за будь-яку ціну.
Оскільки, продовжував генерал, Росія належить до країн, які не піддаються американському диктату, конфронтація є очевидною і неминучою, а нині вона відбувається переважно у цивільному (невійськовому) просторі: дипломатичному, економічному, енергетичному, культурному й інформаційному.
Однак конфлікт США — Росія має ширший вимір, бо, на думку Герасимова, американці використовують союзників для обходу міжнародного права і здійснення тиску під приводом захисту демократії. І така політика Заходу завжди супроводжується загрозою використання збройної сили.
Міф про Росію, оточену військами НАТО і США, багато років експлуатується пропагандою і служить виправданню експансивної закордонної політики, підтримуваної військовою силою.
Одночасно з надуманим оточенням ворогами пропаганда нагадує росіянам, що тільки їхня країна здатна чинити опір Заходу і знищити будь-якого противника. Як колись сказав російський пропагандист Дмитро Кисельов: «Перетворити США на радіоактивний попіл».
Питання, чи джерелом пропаганди є реальні військові плани, чи військо почало користуватися мовою пропаганди, стає актуальним, якщо послухати Герасимова далі.
В описі майбутніх воєн шеф російського генштабу підкреслив, що в першу чергу будуть атаковані адміністративні і економічні центри противника, які перебувають у глибині його території. Для атаки має бути використана високоточна зброя далекого радіуса дії.
Іншими словами, метою ракетних і авіаційних ударів Росії мають стати міські агломерації, в яких є центри влади і ключова інфраструктура: електростанції, нафтоперегінні заводи, комунікаційні вузли.
Російський генерал не відкрив Америку, бо кожна сучасна війна, особливо коли ведеться проти держави, мусить передбачати намір позбавлення її політичного керівництва і знищення інфраструктури.
Так було хоча б при інтервенції в Іраку, яка почалась із бомбардування Багдада. Так було при нальотах на Сербію, коли сили НАТО за допомогою «м’яких бомб» виключали енергетичну систему. Але відверта заява про намір атакувати цивільні цілі у першій фазі кампанії викликає тривогу.
У випадку війни керівництво держави-противника буде ховатись у бункерах, тож від нападу постраждає передовсім мирне населення. Воно також відчує наслідки знищення енергетичної, транспортної чи паливної інфраструктури. Росія, яка на кожному кроці верещить про відданість міжнародному праву, устами генерала декларує легковажне ставлення до нього.
Але цьому не треба дивуватись, якщо, за словами Герасимова, моделлю майбутніх воєн може стати те, що нині відбувається в Сирії. Генерал одночасно застерігав від використання моделі дестабілізації країни зовнішніми силами, які, на його думку, привели Сирію на межу розпаду без оголошення війни. З іншого боку, він нагадав, що лише російська підтримка уряду зберегла цю країну від розвалу.
Зате генерал звернув увагу, що на сирійському полігоні Росія мала нагоду перевірити свою зброю далекого радіуса дії, масштабну передислокацію військ і дії з висунутих баз, що дає цінний логістичний досвід. Так ЗС РФ отримують випробувані і надійні інструменти для чергових експедицій та інтервенцій.
Де Росія може застосувати силу наступного разу, Герасимов не повідомив. Але у стратегічних документах Москва записала, що буде розширювати і зміцнювати свою присутність і впливи у світі. Збройне входження на Близький Схід є тільки одним із напрямків цієї експансії, але нас можуть чекати інші місця геополітичних сутичок: Балкани, Центральна Азія, Латинська Америка.
У чисто військовій сфері з виступу Герасимова випливає обіцянка збереження курсу модернізації, на якому російська армія перебуває понад 10 років.
Уже згадувані системи зброї, які дозволяють здійснювати дуже точні удари з великої дистанції, залишаться пріоритетом, хоча генерал був скупий у характеристиці зброї, продемонстрованої Путіним під час виступу перед парламентом. Очевидно, це була чисто пропагандистська презентація.
Набагато більше Герасимов говорив про цифровізацію поля бою, прийняття на озброєння безпілотних систем, автоматизацію і роботизацію озброєння — що одночасно є кроком у ХХІ століття, а з іншого боку — рецептом на вирішення демографічних проблем Росії.
Герасимов пообіцяв також запровадження концепції боротьби у багатьох вимірах, яка на Заході називається multi-domain battle. У майбутньому збройні конфлікти мають точитися не тільки на суходолі, у повітрі і на воді, але й у кіберпросторі, космосі і в інформаційному вимірі.
На думку генерала, ключовим для перемоги буде вміння оперувати не тільки у безпосередньому контакті військ, але й на далеких дистанціях. Отже, метою Росії є створення у кожному військовому окрузі можливостей для одночасного ведення бойових дій у багатьох вимірах.
Для цього будуть використовуватися безпілотні, автоматизовані і роботизовані платформи озброєння, у тому числі з використанням штучного інтелекту і процесів самонавчання.
Ключовим, однак, має бути скорочення часу вогневої реакції. Інтеграція систем розпізнання з ударною зброєю покликана у понад два рази скоротити час між викриттям цілі і її знищенням. А розвиток систем точного озброєння дозволить удвічі підвищити ймовірність потрапляння в ціль.
Керівник російського генштабу пообіцяв розвивати безпілотні і автономні розвідувально-ударні системи для повітряних і сухопутних сил, які будуть включені у цифрову мережу поля бою.
Іншими словами, Росія ставить на озброєні дрони і роботи, які самі або після наказу командира приймуть рішення про постріл протягом кількох секунд після викриття цілі.
До цього часу, як показала агресія проти України, від викриття цілі безпілотником до початку вогню російською артилерією спливало кільканадцять хвилин.
Одкровення Герасимова не тільки утвердять Захід у тому, що Росія надовго залишиться на агресивному курсі і що треба зміцнити оборонну підготовку. Після просівання технологічної пропаганди через сито реальних можливостей росіян, у тому числі бюджетних, наголос має бути поставлений на розвідку і протиповітряну оборону.
Росія дійсно має можливості виконання ударів із далекої відстані, з глибини своєї території, яку США і НАТО мусять моніторити.
У свою чергу, країни, які можуть зазнати нападу, особливо на східному фланзі Альянсу, повинні інвестувати у протиповітряні системи на кожному рівні загрози. Отже, потрібно кілька ешелонів оборони, передовсім проти російських дронів і крилатих ракет.
Роботизація поля бою відкриває широке поле діяльності для систем радіоелектронної боротьби, які створюють перешкоди для зв’язку, управління і командування, в яких Захід має технологічну перевагу.
Але чи не найкращою зброєю проти Росії є зміна глобального розкладу сил. Оборонний бюджет Кремля уже не росте, а навіть скорочується. Реалізація ж розрекламованої «доктрини Герасимова» вимагає значних інвестицій, на які Росії бракує ресурсів.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».