Певним досягненням переговорів можна назвати і той факт, що президент Сирії Башар Асад реально виконує домовленість про вивезення хімічної зброї. Значна частина їхніх запасів під охороною російських і китайських військових кораблів потрапила з території Сирії до Італії, де її будуть утилізувати.
Однак із принципових питань, пов’язаних із завершенням сирійської громадянської війни, сторони так і не домовилися. Правда, очікувати такого дива було б надто наївно, адже за три роки громадянської війни надто багато крові пролито, щоб ворогуючі сторони почали довіряти одна одній. Сирійський уряд упевнений, що опозиція, яка останнім часом зазнала суттєвих невдач на фронтах громадянської війни, прагне скористатися з підтримки з боку США та Євросоюзу, аби взяти дипломатичний реванш. З цією позицією Башара Асада солідаризувалися Росія, Іран і Китай.
У відповідь президент США Барак Обама звинуватив Росію у стимулюванні непоступливості президента Сирії Башара Асада. Вашингтон і Брюссель виступають за те, щоб на наступному етапі мирної конференції головними стали питання про формування перехідного уряду та роззброєння ворогуючих сторін конфлікту. Зрозуміло, що підходи учасників сирійської громадянської війни до формування перехідного уряду протилежні.
Прихильники Башара Асада наполягають на представництві своїх інтересів у такому уряді та гарантуванні безпеки прихильникам правлячого режиму. Натомість сирійська опозиція попри ідеологічні розбіжності у середині своєї коаліції між прихильниками подальшого світського демократичного розвитку та радикальними ісламістами вимагає виключення Башара Асада та його союзників із майбутнього перехідного уряду. Тож не дивно, що єдиним успіхом дипломатичних зусиль поки що є сам факт, що сирійську владу й опозицію вдалося посадити за стіл переговорів.
Проте до миру ще дуже далеко. Надто непоступливими є позиції ворогуючих сторін, кожна з яких хоче після громадянської війни мати тільки «свою» Сирію, де місце ворогам буде лише на кладовищі. З такою логікою у конфліктуючих сторін є всі шанси назавжди поховати саму сирійську державність.