Серед них сім Кубків Англії, три чемпіонських титули, золотий дубль у сезоні-2001/02.
У сезоні 2003/04 «Арсенал» став чемпіоном, не програвши жодного матчу! Дев’ять років Венгер не міг нічого виграти (клубні ресурси пішли на будівництво нового стадіону), поки нарешті в сезоні 2013/14 його команда не виборола черговий Кубок Англії. Можливо, саме той трофей став для нього найважчим і найбільш очікуваним.
На жаль, Арсен Венгер так і не зміг перемогти у Лізі чемпіонів. Найближче до такого бажаного трофею він був у сезоні-2005/06. Але у фіналі «Арсенал» програв «Барселоні».
Нині каноніри у півфіналі Ліги Європи, де зіграють проти мадридського «Атлетико». Вочевидь, для його хлопців тепер справа честі виграти Лігу Європи. Це буде дуже гідне прощання «Арсеналу» з великим тренером.
Венгер назавжди змінив англійський футбол. Перше, що він зробив, коли прийшов в «Арсенал», — заборонив гравцям їсти фастфуд, чіпси та шоколадні батончики. Гравці перейшли на рис, рибу та овочі.
Далі француз упорядкував клубне господарство і навів лад у роздягальні. Венгер почав запрошувати в Лондон якісних легіонерів та навчив команду грати у сучасний футбол. Насамперед він відшліфував захист та зробив неймовірно швидкою і комбінаційною гру в нападі.
Саме Арсен Венгер перезапустив кар’єри та вивів на новий якісний рівень Тьєррі Анрі, Денніса Бергкампа, Сола Кемпбелла, Робера Піреса, Патріка Вієйра, Сеска Фабрегаса, Робіна ван Персі.
Свого земляка Анрі він узагалі зробив суперзіркою, чий різноплановий стиль нападника й досі вивчають як посібник. Не забуваймо, що при Венгері значно виріс як універсальний захисник наш Олег Лужний.
Сьогодні багато хто забув, що «Арсенал» Венгера зумів провернути нечуване — за власний кошт (без кабальних кредитів) побудував сучасний стадіон «Емірейтс». При цьому французький тренер зміг утримати команду на топ-рівні, втративши левову частину фінансування на трансфери.
І коли трибуни йому кричали: «Де наші зірки?», Арсен відповідав, що він принципово витрачатиме лише стільки, скільки клуб заробив. «Арсенал» при ньому завжди залишався прибутковим і уникав пастки у вигляді нафтодоларів від арабських шейхів.
Елегантний, підтягнутий, схожий на викладача вишу, Арсен Венгер завжди був прикладом стилю на тренерській лаві. Звісно, його втягували у медійні «ігри розуму» чи просто банальні емоційні суперечки. Венгер сварився з Алексом Фергюсоном і навіть штовхався з Жозе Моурінью, який ніколи не відмовляв собі у задоволенні потроллити француза.
Але найбільш дошкульною була критика рідних уболівальників. Wenger Out — скандували вони після поразок і кожного разу нагадували йому, скільки вони вже чекають наступного чемпіонства.
Окремим мемом давно став знаменитий довгий пуховик Венгера. Саме у ньому зображали француза на більшості карикатур. А коли телекамери упіймали тренера, який довго не міг затягти блискавку на куртці, то знущання над Венгером досягли межі.
Вихід із ситуації знайшли Венгер і сам виробник пуховика. Вони обіграли цей момент у рекламі, показавши, що невдачі завжди можна перетворити на успіх. А успіх — це і є синонім роботи Арсена Венгера в «Арсеналі».

Святослав ВАСИЛИК, Укрінформ