У «Реала» список трофеїв, звичайно ж, набагато більший. Хоча вболівальники королівського клубу вже добряче зачекалися тріумфу на європейській арені, адже востаннє «Реал» вигравав Лігу чемпіонів 12 років тому — ще у 2002-му. Після того, щоправда, і Суперкубок УЄФА додав до своєї колекції, а потім і Міжконтинентальний кубок.
Після півфінальних матчів виникла думка, що мадридське дербі у фіналі буде якимось нудним, бо команди дуже добре знають одна одну. Проте вже з перших хвилин суперники заграли активно і агресивно. Особливо відзначався наставник «Атлетико» Дієго Сімеоне, який активно бігав біля лави запасних, махав руками і щось голосно кричав своїм підопічним.
Наставник «Реала» Карло Анчелотті поводився стримано. «Реал» більше володів ініціативою, хоча до небезпечних моментів справа не доходила. Натомість гравці «Атлетико» непогано пресингували суперників на чужій половині поля. І все нібито нормально складалося для номінальних гостей, якби не травма головного бомбардира команди Дієго Кости, який змушений був залишити поле на десятій хвилині. А це означало, що на захист «вершкових» уже не буде такого серйозного тиску, який міг би бути.
«Атлетико» з часом удалося вирівняти гру. Однак першого небезпечного моменту довелося чекати аж до 32-ї хвилини. Тоді грубо обрізався на власній половині Тьягу, і Бейл по центру вийшов на ворота Куртуа, проте влучити у кут йому не вдалося.
Водночас «Реал» отримав м’яч у відповідь. Під час кутового грубо помилився голкіпер Касільяс, який залишив площину воріт і не встиг витягнути м’яч після удару Годіна. Відразу ж добити «Галактікос» міг Андріан Лопес, але його удару головою після кутового не вистачило влучності.
Друга половина мало у чому відрізнялася від першої. «Атлетико» віддав ініціативу більш іменитим сусідам по Мадриду, розраховуючи на контратаки. У «Реала» ж довгий час нічого не виходило. Удари були, проте м’яч летів куди завгодно, тільки не у ворота.
В останні п’ятнадцять хвилин основного часу підопічні Анчелотті добряче притиснули суперників до їхніх воріт. Та і самі «червоно-білі» дещо винні у такому перебігу подій. Аж занадто вони притиснулися до свого штрафного майданчика і всіма силами намагалися втримати переможний рахунок.
Про контратаки «Атлетико» навіть не думав. І, як часто буває в таких випадках, численні навіси та розіграші принесли «Реалу» результат. На третій компенсованій хвилині Серхіо Рамос головою замкнув подачу Модріча з кутового. А це означало, що зустріч переходила в овертайм.
У першому додатковому таймі цікавого було мало, а от другий вийшов на славу. Тут і три забитих м’ячі, і сутичка на полі. І всі три залетіли у сітку воріт Куртуа. Спочатку Ді Марія фантастично прорвався флангом після швидкої контратаки, пробив, воротар відбив, але точно на голову Бейлу. А під кінець 15-хвилинки «Реал» декласував свого суперника.
До того ж ще один із лідерів «Атлетико» Хуанфран отримав ушкодження і шкутильгав по полу, оскільки всі три заміни вже були зроблені. Гравці «Реала» зуміли двічі відзначитися. Спочатку Куртуа під собою пропустив м’яч після удару Марсело, а через дві хвилини Роналду забив із пенальті.
Поєдинок у підсумку завершився з рахунком 4:1 на користь «Реала». Для королівського клубу цей успіх є історичним — це вже десятий виграний Кубок чемпіонів. І це — новий європейський рекорд.
А наприкінці зустрічі сталася сутичка. Півзахисник «Реала» Варан, здається, спеціально вдарив м’ячем у бік лави запасних номінальних гостей. Наставник «Атлетико» Дієго Сімеоне побіг на поле розбиратися, за що отримав червону картку. Це, напевне, єдиний неприємний момент за всю гру, яка і справді була гідною фіналу.
Карло Анчелотті, головний тренер «Реала»:
— Це неймовірно, просто неймовірно. Мене переповнює щастя. Справжнє щастя — дарувати щастя всім, хто підтримує нас кожного дня. Вболівальники «Реала» зараз на сьомому небі. Найскладніше було зрівняти рахунок. «Атлетико» відмінно захищався, але ми до останніх секунд намагалися зрівняти рахунок і досягли мети за хвилину до завершення основного часу. Забитий м’яч забезпечив нам потужний заряд енергії і ще більше посилив нашу волю до перемоги. Ми виграли найважливіший турнір на планеті. Я хочу поздоровити своїх гравців. Ми заслужили цю перемогу.
Дієго Сімеоне, головний тренер «Атлетико»:
— Усі кажуть, що найголовніше — перемога. Але те, як люди за нас уболівали, свідчить, що є й інші важливі речі. Я сказав футболістам, щоб після такої гри, як сьогодні, вони не вішали носа і починали думати про наступний сезон. Мені не сумно, мені гірко. Гірко, що я не досяг мети. Хотілося б мені перемогти так, як я планував. Не вдалося. Але я переживу. Найголовніше — віддавати всього себе роботі. У житті, як і у футболі, буває твій день, а буває не твій.
Ікер Касільяс, голкіпер «Реала»:
— Ми боролися. «Атлетико» пощастило забити гол. З урахуванням шансів результат справедливий. Можливо, цей титул важливіший, ніж перемога на чемпіонаті світу.
І на завершення — кілька цікавих цифр. Карло Анчелотті зрівнявся за кількістю виграних Кубків чемпіонів із легендарним тренером «Ліверпуля» Бобом Пейслі. У того, щоправда, на хет-трик пішло всього чотири роки, тоді як у «тата Карло» — одинадцять. Але це вже деталі. До того ж італійський тренер став п’ятим наставником, хто вигравав головний клубний трофей Європи на чолі двох різних клубів.
А форвард «Реала» Кріштіану Роналду встановив новий рекорд Ліги чемпіонів. Він став першим гравцем, якому підкорилася планка у сімнадцять забитих мячів за сезон. До цього найкращий результат був у Ліонеля Мессі в сезоні 2011/2012 — 14 м’ячів. Ну і найголовніше — decima. Тобто «десятий». Так, саме десятий Кубок чемпіонів виграв королівський клуб. Найближчий переслідувач «Мілан» має у своєму активі всього сім перемог.