Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 08, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 30 Травень 2014 03:00

В Україні третина чоловіків п'є більше від допустимої норми

Rate this item
(0 votes)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), споживання алкоголю в Україні є одним із найбільших у світі — 15 л чистого алкоголю (стовідсотковий спирт) на рік на душу населення. Дослідження показали, що 20% українців уживають алкоголь понад допустиму норму (під нормою Всесвітня організація охорони здоров’я має на увазі вживання не більш ніж 2 л чистого алкоголю на рік). Понад 80% любителів алкоголю — чоловіки. Це — третина всього дорослого чоловічого населення країни. 

Міністерство охорони здоров’я України дає цифру більш скромну — 11 л. За його інформацією, один українець у середньому випиває щороку 7 л міцного спиртного, 60 л пива і не менш як 7 л вина. Треба зазначити, що, згідно з дослідженнями ВООЗ, безповоротна деградація генофонду, тобто виродження нації, починається при вживанні 6–8 л алкоголю на рік на душу населення.

За інформацією головного лікаря Київського міського центру «Здоров’я», кандидата медичних наук Отто Стойки, в Україні на душу населення припадає близько 15,6 л чистого алкоголю. «Це багато, але не найвищий показник, — каже керівник Центру. — При цьому середньоєвропейський показник — 12,2 л. Найгірше те, що 60% вживаного українцями алкоголю — міцні напої, а це дуже багато. Наприклад, у Бельгії міцний алкоголь становить усього 6% у цій структурі».
Більше, ніж в Україні, п’ють тільки в Угорщині, Шотландії, Росії і Молдові, де, за різними оцінками, вживають від 16 до 22 л алкоголю на душу населення на рік.
Як відомо, українців стає дедалі менше: з більш як півмільйона вмираючих щороку 400 тисяч помирають від серцево-судинних захворювань, що в основному є результатом нездорового способу життя і насамперед вживання алкоголю. Його дія універсальна: він вражає всі органи і системи людського організму. А масштаби цих змін і їхні наслідки залежать від кількості і частоти його вживання.
Більшість українських дітей пробує спиртне в 13 років і раніше, при цьому кожний двадцятий підліток уже встиг хоча б раз напитися. Понад 26% учнів уживають алкоголь 1–2 рази на місяць і близько 14% — 3–5 разів.
Найбільша кількість тих, хто зловживає алкоголем, у наймолодшій віковій групі — 18–29 років. Однією з причин цього є така собі традиція культурного вживання, прищеплена нашому суспільству, яку ми ж і передаємо нашим дітям.
«Програма» зароджується, скажімо, під час першого святкування Нового року, коли ми ще маленькі. Дзвін фужерів, салюти, ялинка, всі радісні та щасливі, і в дитини це відчуття свята починає асоціюватися з алкоголем», — розповідає куратор руху «Твереза Україна» в Києві Ігор Гриценко. «У нас, — продовжує він, — найвищий рівень дитячого пивного алкоголізму. А винуватець № 1 у долученні дітей до алкоголю — найдешевше пиво! Саме воно найбільш сприяє тому, що наша молодь стає алкоголіками».
За даними ВООЗ, середня тривалість життя людини, яка вживає алкоголь, на 15–17 років менше, ніж середньостатистична тривалість життя. Всесвітній банк із року в рік називає алкоголь і куріння головними причинами високого рівня хронічних захворювань і смертності серед українців (кожний четвертий житель України не доживає до 60 років, а кожний десятий — до 35 років).
«У нас люди явно не доживають до віку, відведеного природою. А багато хто, зловживаючи алкоголем, приходить у цей світ людиною, а йде з нього незрозумілою істотою», — впевнений Ігор Гриценко.
Проте, як зазначає головний лікар Київського міського центру «Здоров’я» Отто Стойка, вживання алкоголю підлітками — проблема не лише українська, а й європейська. Її головна причина, за словами вченого, полягає в алкогольному культі, який через рекламу і пропаганду нав’язує молоді модель соціальної поведінки: коли добре — треба напитися, коли погано — теж.
«Це — світова тенденція, але у нас цей культ розвинений значно більше — цьому сприяє наше надто толерантне ставлення до алкоголю: немає належного контролю, а пиво у нас узагалі законодавчо алкогольним напоєм не визнається... В Україні третина смертей чоловіків у віці 18–29 років пов’язана з вживанням алкоголю», — констатує експерт.
У результаті — сумний факт: за роки незалежності населення України скоротилося більш як на шість мільйонів осіб — з 52 мільйонів у 1991 році до 45,5 мільйона у 2013-му.
Серйозну тривогу викликають результати дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Державної служби статистики українських домогосподарств, що проводилися протягом двох останніх років. Виявилося, тільки 9% жінок репродуктивного віку ніколи не вживали алкоголю. Це при тому, що він як мутаген впливає на фізичне і психічне здоров’я майбутньої дитини.
Так, обстеження 1500 матерів і їхніх дітей виявило відхилення від норми у 2% дітей, мами яких зовсім не вживали алкоголю. Цей же показник становив 9% серед дітей матерів, які помірно вживали алкоголь, і досяг 74% у дітей, матері яких п’ють багато. До того ж в останніх нерідко фіксувалося не одне, а відразу кілька порушень.
Токсичний вплив спирту провокує багато хвороб серця, системи травлення, нирок, порушення роботи печінки, підшлункової залози. Крім того, алкоголь вражає нервову систему і призводить до нервово-психічних розладів: 40 зі 100 психічно хворих отримали розлад психіки через дію алкоголю.
За інформацією Українського медичного і моніторингового центру з алкоголю і наркотиків, у 2011 році майже півмільйона українців лікувалося від розладів поведінки і психіки, викликаних вживанням алкоголю. А всього в наркологічних установах усіх форм власності за рік було зареєстровано 595 тисяч випадків надання допомоги потерпілим від вживання алкоголю.
Як підкреслив Отто Стойка, «експерти вважають, що в Україні більш ніж мільйон залежних від алкоголю громадян».
Згідно зі звітом Українського медичного і моніторингового центру з алкоголю і наркотиків станом на 1 січня 2013 року в Україні було 751,6 тисячі пацієнтів із розладами психіки і поведінки, викликаних вживанням алкоголю.
Алкоголь визнано найпотужнішим чинником зростання злочинів. За даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС, у 2011 році 50–60% навмисних увбивств було скоєно під дією алкоголю. За інформацією Держкомстату, в 2012 році більш як 4 тисячі осіб померли внаслідок отруєння алкоголем. Понад 9 тисяч українців скоїли самогубство у 2012 році і 4,7 тисячі — в першому півріччі 2013-го. За даними ВООЗ, самогубства серед тих, хто вживає алкоголь, трапляються у 80 разів частіше, ніж серед непитущих.
«Як правило, 90% хуліганських дій і побутових злочинів, у тому числі й убивств, було скоєно в стані алкогольного сп’яніння. Дві третини суїцидів серед молоді здійснюється в цьому стані. Коли алкоголь впливає на мозок, у людини відключається совість, почуття страху і відповідальності, — говорить Ігор Гриценко. — За інформацією ВООЗ, 1% людей, які їздять п’яними за кермом, спричиняють 50% всіх ДТП. При цьому 80% загиблих у дорожніх аваріях — жертви пригод за участю п’яного водія», — наголосив експерт.
Неважко підрахувати, що з шести тисяч українців, які загинули минулого року на дорогах України, жертвами алкоголю, у тому числі й випадковими, можна вважати близько 4800 осіб.
Всесвітня організація охорони здоров’я дає три рекомендації для того, щоб українське суспільство позбавилося від алкогольної залежності: обмежити економічну доступність, тобто підвищити ціни на алкоголь, обмежити доступність фізичну (видавати менше ліцензій на продаж алкоголю) і заборонити рекламу.
Так, за даними Українського медичного і моніторингового центру з алкоголю і наркотиків Міністерства охорони здоров’я України, в 2013 році на алкогольні напої українці витратили більш як 76 мільярдів гривень.

Підготувала Тетяна ДЕЛІМАРСЬКА, Укрінформ 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».